8/458н-ад
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Луганської області
91016, м.Луганськ
пл.Героїв ВВВ 3а
тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ
СУД
Луганской области
91016, г.Луганск
пл.Героев ВОВ 3а
тел.55-17-32
П О С Т А Н О В А
Іменем України
14.07.06 Справа № 8/458н-ад.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного підприємства „Спецвуглебуд”, місто Луганськ,
до Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська, -
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача – Кулигін П.В. –директор, - паспорт ЕМ №196574, вид. Артемівським РВ ЛМУ УМВСУ в Луганській області 08.05.99 року; Кулик А.В., - довіреність №31/06 від 31.05.06 року;
від відповідача –Маштакова Є.С. –головний державний податковий інспектор, - довіреність №9603/9/10 від 07.07.06 року; Богиня І.Ю. –головний державний податковий ревізор-інспектор, - довіреність №9517/910 від 12.07.06 року; Ведмеденко Р.І. –старший державний податковий інспектор, - довіреність №55/9/10 від 10.01.06 року; Бондаренко А.В. –головний державний податковий ревізор-інспектор, - довіреність №9304/9/10 від 07.07.06 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про:
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська (далі –ДПІ; ДПІ у Артемівському районі, - Відповідач) №0000302300/0 від 26.04.2006 року –по встановлених порушеннях Закону України від 03.04.97 року №168 „Про податок на додану вартість” –за основним платежем у сумі 2.335.239,00 грн. та по штрафних (фінансових) санкціях –1.167.619,50 грн.
Перше попереднє судове засідання по справі було призначене на 23.06.06 року, але не відбулося у зв'язку з надходженням клопотання позивача про його відкладення; повторне попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 03.07.06 року.
Відповідно до ст. 150 КАС України у судовому засіданні оголошено перерву з 12 по 14 липня 2006 року, - з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.
У відповідності з вимогами ст. 41 КАС України судовий процес фіксувався технічними засобами.
Представники Позивача у судовому засіданні позов підтримали.
14.07.06 року ними заявлено клопотання про:
витребування з Головного відділу податкової міліції Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі –ГВПМ СДПІ РВПП у м. Луганську) інформації про наявність або відсутність у його провадженні порушеної кримінальної справи за фактом несплати Приватним підприємством «Спецвуглебуд»(далі –ПП «Спецвуглебуд», - Позивач) податку на додану вартість (далі –ПДВ) за 2004 рік;
зупинення провадження у цій (судовій) справі до набрання законної сили судовим рішенням по кримінальній справі.
Представники Відповідача проти задоволення клопотання заперечують.
Ухвалою суду від 14.07.06 року це клопотання відхилено.
Відповідач позов не визнав, пояснюючи це тим, що на час проведення фахівцями ДПІ перевірки додержання податкового законодавства в діяльності Позивача ним не були надані докази –податкові накладні, –на підставі яких він у вересні-листопаді 2004 року визначив обсяги податкового кредиту з ПДВ у сумі 2.335239,00 грн.
Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1.26.11.2003 року управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради Приватне підприємство „Спецвуглебуд”, ідентифікаційний код 32742793, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис №25370169ю0043927, його включено до ЄДРПОУ.
26.07.04 року ДПІ у Артемівському районі м. Луганська його взято на облік як платника ПДВ, - свідоцтво 17045197, що підтверджується матеріалами справи.
2.В період з 16 березня по 05 квітня 2006 року (з продовженням з 30.03.06 року по 05.04.06 року) фахівцями ДПІ у Артемівському районі здійснено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП „Спецвуглебуд”, за період з 01.12.2003 року по 31.12.2005 року, - за результатами якої 18.04.06 року складено акт №246/23-00/32742793.
Як видно з примірника акту, доданого до матеріалів справи, з ним ознайомлений директор підприємства, який відмовився його підписувати, будучи незгодним з результатами перевірки.
У зв'язку з цією обставиною учасниками перевірки –фахівцями ДПІ –того ж дня складено акт відмови від підписання акту планової виїзної перевірки.
3.Як видно з висновків ДПІ, викладених у розділах 2.5. Податок на додану вартість - та 4. Висновок - акту перевірки, ПП „Спецвуглебуд” припущено факт включення до складу податкового кредиту витрат на загальну суму 2.335.239,00 грн., які не підтверджені податковими накладними, у тому числі:
за вересень 2004 року –507.307,00 грн.,
за жовтень 2004 року –262.521,00 грн.,
за листопад 2004 року –1.565.411,00 грн.
4.На підставі вищезгаданого акту перевірки ДПІ у Артемівському районі 26 квітня 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302300/0, згідно якому Позивачеві, на підставі:
підпункту „б” підпункту 4.2.2. п.4 ст. 4, згідно підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –ЗУ №2181-ІІІ);
за порушення вимог:
підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та пункту 11.5 ст. 11 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі –ЗУ №168/97-ВР), –
визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3.502.858,50 грн., з яких: 2.335.239,00 грн. – основний платіж, а 1.167.619,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції.
5.Позивач не погодився з вищезгаданим податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.
ІІ. Суд, дослідивши обставини справи та додатково надані сторонами документи, встановив наступне.
1.Як вбачається з акту перевірки №246/23-00/32742793, Позивач у вересні-листопаді 2004 року:
самостійно, тобто у відповідності з підпунктом 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 ЗУ №2181-ІІІ, - тобто шляхом подання декларацій з ПДВ,
керуючись 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 того ж Закону, - подав до ДПІ у Артемівському районі декларації з ПДВ за вересень, жовтень та листопад 2004 року, - у такий спосіб визначивши свої податкові зобов'язання, при цьому також самостійно визначивши розміри податкового кредиту з ПДВ (помісячно):
за вересень 2004 року –507.307,00 грн.,
за жовтень 2004 року –262.521,00 грн.,
за листопад 2004 року –1.565.411,00 грн., -
тобто самостійно узгодив показник податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 2.335.239,00 грн.
2.Під час проведення перевірки ДПІ було виявлено факт відсутності документів –податкових накладних, - які підтверджують суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів (послуг) та надають право платнику податку на включення цих сум до складу податкового кредиту.
Така вимога фахівців ДПІ цілком відповідає нормі підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ №168/97-ВР, в якому сказано:
не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).
3.Заперечуючи проти такого рішення ДПІ у Артемівському районі, Позивач посилається (і посилався під час проведення перевірки) на те, що податкові накладні, на підставі яких він визначив обсяги податкового кредиту за вересень-листопад 2004 року, у нього були в наявності на час складення та подання податкових декларацій з ПДВ до ДПІ.
Однак у зв'язку з провадженням слідчим відділом Управління податкової міліції ДПА у Харківській області досудового слідства по кримінальній справі №18050015, на підприємстві –тобто ПП «Спецвуглебуд» - слідчим Чапічадзе І.Ю., в провадженні якого перебувала на той час справа, «без складення протоколу обшуку або виїмки, було вилучено документи про фінансово-господарську діяльність ПП «Спецвуглебуд», у т.ч і податкові накладні», які стали підставою для визначення обсягів податкового кредиту за вищезгадані місяці 2004 року.
В подальшому документи були повернуті підприємству, але виявилося, що –не всі.
Як стверджує директор підприємства Кулигін П.В. у судовому засіданні (аналогічно – у письмовому поясненні на ім'я начальника ДПІ, - під час здійснення перевірки), підприємство працює над відновленням податкових накладних, але для знадобиться невизначений час, - оскільки це буде залежати від контрагентів.
3.1.В ході судового розгляду цієї справи, а саме –12 липня 2006 року Позивачем надано до суду 97 (дев'яносто сім) примірників податкових накладних, виписаних на користь ПП «Спецвуглебуд»з 1 вересня по 29 грудня 2004 року ПП »Квітень-Сервіс», МПП «Екопромстрой», ПП «Легія»та ПП «Арон-Трейд».
Оригінали цих накладних судом оглянуто у судовому засіданні.
З огляду на цю обставину Позивач вважає доведеними законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.
4.Суд, не погоджуючись з такою думкою Позивача, виходить з наступного.
4.1. Твердження Позивача про те, що слідчим Чапічадзе І.Ю. документи були вилучені без складення жодного з процесуальних документів (тобто протоколів обшуку або виїмки), не підтверджуються наявними у справі доказами.
Так, згідно розписки, написаної 11 листопада 2005 року власноручно Лосієвським Володимиром Івановичем, –допитаним господарським судом в якості свідка, - вбачається, що він 11 ЛИСТОПАДА 2005 РОКУ отримав У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ ДОКУМЕНТИ, вилучені СВ ПМ ДПА у Харківській області на підприємстві ПП «Ферромет» відповідно до двох протоколів обшуків від 12 січня 2005 року».
Звідси суд робить висновок про те, що:
а) Позивачем не доведено, що вилучення документів мало місце саме на ПП «Спецвуглебуд»;
б)документи вилучалися на підставі протоколів обшуку від 12.01.05 року, - оскільки це власноручно підтвердив свідок по справі, а не у спосіб, про який твердить Позивач.
4.2.Виходячи з дати отримання документів від СВ ПМ ДПА у Харківській області (11 ЛИСТОПАДА 2005 РОКУ), суд вважає, що у Позивача БУЛА РЕАЛЬНА МОЖЛИВІСТЬ до початку перевірки ДПІ (її розпочато 16 березня 2006 року, закінчено –05 квітня 2006 року; повідомлення ДПІ №2363/10/23-00 з цього приводу спрямовано на його адресу 20.02.06 року та отримано Позивачем того ж дня).
Вищевикладене дає підстави суду дійти висновку про те, що Позивач дійсно на час проведення спірної перевірки НЕ МАВ податкових накладних, на суму яких самостійно визначив та узгодив податковий кредит з ПДВ у вересні-листопаді 2004 року на загальну суму 2.335.239,00 грн., які не підтверджені податковими накладними, у тому числі:
за вересень 2004 року –507.307,00 грн.,
за жовтень 2004 року –262.521,00 грн.,
за листопад 2004 року –1.565.411,00 грн.
ІІІ. Вищевикладене надає суду право дійти висновку про те, що Відповідачем в ході судового розгляду справи належним чином виконано вимоги частини 2 ст. 71 КАС України, де сказано:
в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (як сказано вище у цій постанові, - Відповідач позов не визнав), -
що означає, що Відповідач позовні вимоги спростував, - тобто довів те, що податкове повідомлення-рішення №0000302300/0 від 26.04.06 року ґрунтується на достовірних документальних доказах, виявлених та досліджених під час перевірки ПП „Спецвуглебуд”, а також що його прийнято у суворій відповідності до чинного податкового законодавства, про яке йдеться вище у цій постанові.
З огляду на це суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є законним та скасуванню не підлягає.
Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню НЕ ПІДЛЯГАЄ.
Судові витрати підлягають покладенню на Позивача.
На підставі викладеного, п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІВ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»; ст.ст. 3 , 10, 11 та 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”; керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 14.07.06 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 18.07.2006 року.
Суддя А.П.Середа
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 52379 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Середа А.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні