Постанова

від 07.10.2015 по справі 803/3536/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 803/3536/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал ОСОБА_3" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними дій та відмови у прийнятті податкової декларації

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал ОСОБА_3" (далі - ТзОВ "Метал ОСОБА_3" , товариство, позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, Ковельська ОДПІ) про визнання протиправними дій відповідача щодо розірвання договору про визнання електронних документів №141020141 від 14 жовтня 2014 року, визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації за липень 2015 року та визнання податкової декларації позивача прийнятою і зареєстрованою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "Метал ОСОБА_3" до Ковельської ОДПІ направлено засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 року, яка не була прийнята відповідачем у зв'язку з не укладенням договору про визнання електронних документів. Листом від 07.08.2015 року Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області повідомила позивача про розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №141020141 від 14 жовтня 2014 року, укладеного між Ковельською ОДПІ та ТзОВ "Метал ОСОБА_3", у зв'язку з чим, податкова звітність подана засобами телекомунікаційного вважається не прийнятою. Підставою для розірвання договору вказано порушення позивачем істотних умов договору, а саме - відсутність місцезнаходження ТзОВ "Метал ОСОБА_3" за податковою адресою.

Позивач вважає дії Ковельської ОДПІ щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №141020141 від 14 жовтня 2014 року і як наслідок відмову у прийнятті декларації товариства з ПДВ за липень 2015 року протиправними. Вказує на те, що згідно п. 6.4 договору, орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. Згідно з приписами пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Адресою місцезнаходження ТзОВ «Метал ОСОБА_3 груп» згідно статуту підприємства та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з моменту створення і до сьогоднішнього дня є 45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 166 Б, а тому у Ковельської ОДПІ були відсутні передбачені законом підстави для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, а відтак і протиправною є відмова у прийнятті податкової декларації за липень 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнала та пояснила, що пунктом 6.4 договору передбачено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. Відповідно до довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) № 560 від 27 липня 2015 року, місцезнаходження ТзОВ «Метал ОСОБА_3» за податковою адресою не встановлено. Таким чином, у зв'язку із порушенням істотних умов договору, зобов'язання сторін припиняються, а податкова звітність, подана засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається не прийнятою. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Метал ОСОБА_3" перебуває на обліку в Ковельській ОДПІ. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження юридичної особи ТзОВ «Метал ОСОБА_3» є 45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 166-Б (а.с. 35-36).

З матеріалів справи вбачається, що 14 жовтня 2014 року між Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал ОСОБА_3" укладено договір про визнання електронних документів №141020141(а.с.8-10). У пункті 7 зазначеного договору адресою ТзОВ «Метал ОСОБА_3» вказано Волинська область, м. Ковель, вулиця Незалежності, буд. 166 Б.

Пунктом 6.4 договору про визнання електронних документів №141020141 передбачено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал ОСОБА_3" 19 серпня 2015 року засобами телекомунікаційного зв'язку направлено до Ковельської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року, яка не була прийнята відповідачем у зв'язку із порушенням товариством вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, а саме: не укладено договір про визнання електронних документів (а.с. 20).

Листом від 07.08.2015 року №7654/11-07 Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області повідомила позивача про розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №141020141 від 14 жовтня 2014 року, укладеного між Ковельською ОДПІ та ТзОВ "Метал ОСОБА_3", аргументуючи тим, що відповідно до довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) від 27.07.2015 року № 560 місцезнаходження ТзОВ «Метал ОСОБА_3» за податковою адресою, не встановлено. Таким чином, у зв'язку із порушенням істотних умов договору, зобов'язання сторін визначених договором припиняються, а податкова звітність, подана засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається не прийнятою. Вказаний лист ТзОВ «Метал ОСОБА_3» отримало 25.08.2015 року.

В подальшому, ТзОВ «Метал ОСОБА_3» у зв'язку з неприйняттям декларації з ПДВ, поданої засобами телекомунікаційного зв'язку, направило дану декларацію на адресу податкового органу у паперовому вигляді поштою.

Листом від 26.08.2015 року № 8167/03-06-11 Ковельська ОДПІ відмовила ТзОВ «Метал ОСОБА_3» у прийнятті декларації з ПДВ за липень 2015 року мотивуючи тим, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі (а.с. 21).

Вирішуючи дану адміністративну справу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Необхідними ознаками адміністративного договору є: суб'єктність - однією із сторін договору є суб'єкт владних повноважень; предметність - права й обов'язки учасників договору випливають з управлінських функцій суб'єкта владних повноважень; мета укладання - реалізація функцій держави, а саме реалізація повноважень того чи іншого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 жовтня 2014 року між Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал ОСОБА_3" укладено договір про визнання електронних документів №141020141. Оскільки, вищевказаний договір укладено сторонами у сфері податкових правовідносин, пов'язаних з порядком подання платником податків податкової звітності, на підставі Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронний цифровий підпис» тощо, що не є предметом регулювання цивільного законодавства, а також враховуючи те, що прийняття податкової звітності, у тому числі в електронному вигляді, є повноваженням контролюючого органу, який є суб'єктом владних повноважень, правовідносини щодо подання/прийняття податкової звітності є публічними правовідносинами, а вищевказаний договір - адміністративним договором. З урахуванням викладеного, вказаний адміністративний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності своїх дій з огляду на таке.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Як з'ясовано судом під час розгляду справи та не заперечувалось представниками сторін, позивач своєї згоди на розірвання договору не надавав, відповідне судове рішення не приймалось. Договір про визнання електронних документів №141020141 від 14 жовтня 2014 року розірвано відповідачем в односторонньому порядку у зв'язку з тим, що відповідно до довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) від 27.07.2015 року № 560 місцезнаходження ТзОВ «Метал ОСОБА_3» за податковою адресою, не встановлено. Таким чином, у зв'язку із порушенням істотних умов договору, зобов'язання сторін визначених договором припиняються, а податкова звітність, подана засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається не прийнятою.

Разом з тим, таке розірвання договору в односторонньому порядку суд вважає протиправним. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч.1 ст.1 зазначеного Закону України місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган). Відповідно до ч. 1 ст.16 вказаного Закону України єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

У частині 1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вказано: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Таким чином, єдиним належним доказом місцезнаходження юридичної особи чи зміни її місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з приписами пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - адресою місцезнаходження юридичної особи ТзОВ «Метал ОСОБА_3» є 45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 166-Б (а.с. 35-36).

Зміни щодо місцезнаходження ТзОВ «Метал ОСОБА_3» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносились. Тобто місцезнаходження позивача не змінювалось.

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено факту зміни місця реєстрації позивача, оскільки за наявним у справі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, на дату розірвання договору відомості про юридичну особу - позивача є підтвердженими, місцезнаходженням ТзОВ «Метал ОСОБА_3» є 45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 166-Б.

Таким чином, висновки податкового органу про відсутність позивача за зареєстрованим місцезнаходженням є необґрунтованими та не могли слугувати підставою для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, а дії податкового органу щодо розірвання вказаного договору є протиправними.

Щодо відмови у прийнятті податкової декларації товариства з податку на додану вартість за липень 2015 року суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 16.1.3 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

У пункті 46.1 ст. 46 Податкового кодексу визначено податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 ПК України)

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як передбачено нормою абзацу першого пункту 49.9. ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно п. 48.1 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 49.11 ст.49 ПК України передбачено у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п.49.15 ст.49 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області відмовила у прийнятті поданої товариством декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року. При цьому, будь-яких посилань на допущення помилок у заповненні податкової декларації не наведено. Як встановлено в судовому засіданні і не заперечувалося представниками сторін, підставою для відмови у прийнятті податкової декларації товариства стало розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №141020141 від 14 жовтня 2014 року, укладеного між Ковельською ОДПІ та ТзОВ "Метал ОСОБА_3". Оскільки, судом визнано протиправними дії щодо розірвання вищевказаного договору, то й відмова Ковельської ОДПІ у прийнятті такої декларації є протиправною.

Згідно п. 49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом. Таким чином, відмова податкового органу у прийнятті податкової декларації є протиправною, а податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року ТзОВ «Метал ОСОБА_3» слід вважати такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, тобто 19 серпня 2015 року.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Метал ОСОБА_3» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області є обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 436,00 грн., сплачений згідно квитанцій № 0.0.4396800165.1 та № 0.0.4396800165.1 від 24.09.2015 року (а.с.2, 3)

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 141020141 від 14 жовтня 2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал ОСОБА_3» та Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області.

Визнати протиправною відмову Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал ОСОБА_3» та вважати подану податкову декларацію з податку на додану вартість за липень прийнятою та зареєстрованою 19 серпня 2015 року.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Метал холдинг груп" (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, буд. 166Б, код ЄДРПОУ - 39400251 ) з Державного бюджету України 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість ) гривень судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 12 жовтня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ОСОБА_4 Димарчук