Рішення

від 08.10.2015 по справі 522/10452/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження №2/522/6684/15.

Справа № 522/10452/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 жовтня 2015 р. м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Шевчик В.І..,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1до до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Будова Девелопмент» про стягнення суми авансу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Будова Девелопмент», код ЄДРПОУ 35405114 про стягнення суми авансу у розмірі 34 000 грн, наданих відповідачу відповідно до протоколу наміру від 23.02.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона, ОСОБА_1, забажала придбати квартиру по АДРЕСА_1 і з цією метою звернулась до офісу ТОВ «Нова будова девелопмент» по вул.Осипова, 22 м.Одеси .

23.02.2015 року після спілкування з представниками компанії їй запропонували внести аванс у розмірі 34 000 грн., та підписати «Протокол намерений» після чого вона передала представнику відповідача - ТОВ ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 34 000 грн. та сторони підписали зазначений протокол. До 9 березня 2015 року позивач мала укласти з ТОВ Договір асоційованого членства в споживчому суспільстві по зазначеному об'єкту інвестування.

Після підписання договору представник ТОВ «Нова будова девелопмент» ОСОБА_3 повідомила позивача про те, що 23.02.2015 року вона не може видати квитанцію (прибутковий- касовий ордер) відповідачу про отримання від неї грошових коштів, та запропонувала отримати його через декілька днів при підписанні Договору асоційованого членства. Однак до цього часу позивачу прибутково-кассовий ордер відповідач так і не надав, у зв'язку з чим 4.03.2015 року позивач звернулась з письмовою заявою до відповідача з проханням повернути сплачений аванс у розмірі 34 000 грн. Н а неодноразові звернення до відповідача і до моменту винесення рішення по справі кошти позивачу не повернуті.

Позивач та її представник надали суду заяви про згоду на розгляд справи за відсутності відповідача та про заочний розгляд справи..

Представник відповідача- ТОВ «Нова Будова Девелопмент», код ЄДРПОУ 35405114, до суду не з'явився, хоч і були повідомлене про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомило.

Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, у порядку ст. ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст. 197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, додані до неї документи ,приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони, а саме ТОВ «Нова будова девелопмент» в особі уповноваженого представника ОСОБА_3, діюча за довіреністю згідно наказу №4 від 31.05.2013р. та ОСОБА_1.) 23.02.2015 року підписали «Протокол намерений» про внесення завдатку з метою придбання квартири у відповідача, після чого позивач передав залог представнику відповідача у вигляді грошових коштів у розмірі 34000 грн. (а.с.3) для здійснення процедури резервування об'єкта інвестування (квартири) за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п.2 зазначеного протоколу вартість інвестування складала 562 600 грн.,що складає не менш 20 195 долл США по курсу НБУ на 23.02.2015р. Цей протокол намірів дійсний до 09.03.2015р.

Будь-які інші документи сторонами не підписувалися.

Відповідно до положень ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Аналогічні приписи закріплені у ч.1 ст.1000 ЦК України, яка врегулювує договір доручення і згідно якої правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сторонами були дотримані усі вимоги, передбачені ЦК України, та між позивачем та відповідачем, який діяв через представника на законних підставах в інтересах відповідача, був укладений договір у розумінні Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Однією з встановлених ч. 2 ст. 11 ЦК Українипідстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст.6,627 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, тобто умов про предмет договору, умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усіх тих умов, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 635 ЦК України визначає, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом (ч.2 ст. 598 ЦК України). Ці підстави зазначені в статтях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України. За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином.(ст.599 ЦК України)

Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.Виконання зобов'язання - це здійснення його сторонами покладених на них прав обов'язків, що складають зміст зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Згідно ч. 2ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Тобто у тих випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.

Таку правову позицію містить ухвала судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 26.02.2004 р., ухвала судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 21.06.2006 р.

Необґрунтоване ухилення однієї із сторін від укладення основного договору, передбаченого попереднім договором, може бути підставою для відшкодування другій стороні збитків, завданих простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства (частина друга статті 635 ЦК України).

Вирішуючи спір про повернення авансу та відшкодування збитків, завданих одній із сторін попереднього договору, суду слід встановити причину не укладення основного договору, чи мало місце необґрунтоване ухилення однієї із сторін від укладення договору, а також з'ясувати умови відповідальності,які були встановлені попереднім договором.

Якщо це визначено умовами попереднього договору, то сума передоплати (авансу) залишається у продавця лише уразі невиконання умов цього договору з вини покупця.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України уПостанові від 24.10.2012р. у справі №6-119цс12 щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема,статті 635 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, строк, передбачений «протоколом намерений» від 23.02.2015 року, сплинув, однак сторонами основний договір купівлі-продажу квартири укладено не було.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що грошові кошти у розмірі 34 000 грн. передані відповідачу є авансом, а тому підлягають поверненню відповідачем позивачу.

Умова попереднього договору, про необхідність повернення авансу в разі не укладення основного договору, є грошовим зобов'язанням, у разі не виконання якого застосовується положення ч. 2 ст. 625 ЦК України. (правова позиція висловлена Верховним Судом України у Постанові від 18.09.2013р. у справі №6-90цс13).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судовий збір позивачем не сплачувався так як позивач є інвалідом другої групи, а тому при винесенні рішення підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 11, 15, 202, 509, 526, 530, 610, 611, 629, 635 ЦК України,ст. ст. 10,11,58, 60, 81, 88, ч.4 ст. 169, 197,208-209, 213,214,218, 224-225 ЦПК України, суд , -ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Будова Девелопмент», (код ЄДРПОУ 35405114) на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 34 000 грн. 00 коп. (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.) у якості авансу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Будова Девелопмент», (код ЄДРПОУ 35405114) на користь держави судовий збір у розмірі 340 грн. (триста сорок гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст.294 ЦПК України

Суддя: Домусчі Л.В.

08.10.2015