Постанова

від 29.04.2011 по справі 2а/2470/727/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/727/11

14:47

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,

сторін:

представника позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;

відповідач - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Чернівці до приватного підприємства В«Білдінг КоВ» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Чернівці (далі - позивач) звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства В«Білдінг КоВ» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 90121,29 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 90121,29 грн., в т.ч. з податку на додану вартість у розмірі 21507,73 грн. та по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 68613,56 грн. Оскільки заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена звернулись до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

В судовому засіданні представник державної податкової інспекції у м. Чернівці підтримав заявлений позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання втретє не з'явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується відмітками про вручення рекомендованих поштових відправлень від 04.04.2011 р. та 18.04.2011 р., а також телефонограмою від 28.04.2011 р. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру. Таким чином, суд вважає, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Нез'явлення у судове засідання відповідача та ненадання заперечення проти позову, згідно ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке.

Судом встановлено, що приватне підприємство В«Білдінг КоВ» (58000, м. Чернівці, вул. Енергетична, 34, ідентифікаційний номер 32726368) зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 17.11.2005 р. та взяте ДПІ у м. Чернівці на податковий облік 05.12.2003 р. № 1722.

18.08.2010 р., на підставі рішення 50 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 30.03.2010 р. № 1265, між Чернівецькою міською радою та відповідачем було укладено договір оренди № 6721 згідно якого відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування виробничих будівель, яка знаходиться в м. Чернівці по вул. Енергетична, 3 - А площею 1,5803 га.

15.09.2010 р. відповідач подав до ДПІ у м. Чернівці податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 р., яку зареєстровано відповідно за № 120290.

Відповідно до поданої декларації, відповідач задекларував суму орендної плати, яка підлягає сплаті до бюджету в 2010 р. за договором оренди в розмірі 105537,78 грн., з розбивкою річної суми починаючи з серпня місяця 2010 р.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначається Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535-XII (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 2535-XII).

Згідно ст. 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Стаття 26 Закону № 2535-XII визначено, що за порушення цього Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Відповідно преамбули Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 2181-III) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно ст. 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Як зазначено у п. 1.7 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно п. п. 1.2 - 1.4 ст. 1 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації (пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону).

Абзацом 3 п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У випадку оскарження податкового зобов'язання нарахованого контролюючим органом в адміністративному порядку чи до суду сума такого податкового зобов'язання вважається неузгодженою (п. п. 5.2.2, 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону). При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею (тобто протягом 10 календарних днів після подання податкової декларації чи з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Визначена у податковій декларації сума орендної плати відповідачем було сплачено частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Як вбачається із матеріалів справи, на дату розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі у розмірі 68613,56 грн., з яких 320,15 грн. нарахована пеня. Вказана заборгованість підтверджується розрахунком пені за період з 02.11.2010 р. по 24.11.2010 р. та розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку, а також зворотнім боком облікових карток особового рахунку платника та актом б/н від 31.12.2010 р. звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. з орендної плати за землю з юридичних осіб.

Також судовим розглядом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з податок на додану вартість у розмірі 21507,73 грн.

Вказана заборгованість підтверджується поданими відповідачем до ДПІ у м. Чернівці податковими деклараціями з податку на додану вартість № 199139 від 17.01.2011 р., № 9543 від 21.02.2011 р., податковим повідомленням-рішенням № 0000290152/0 від 11.02.2011 р. про застосування штрафу до відповідача в зв'язку з затримкою погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 150,72 грн., а також зворотнім боком облікової картки особового рахунку платника.

ДПІ у м. Чернівці на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога форми В«Ю1В» № 1/1329 від 02.11.2010 р., яка отримана відповідачем 05.11.2010 р. та друга податкова вимога форми В«Ю2В» № 2/1466 від 06.12.2010 р., яка отримана відповідачем наручно 09.12.2010 р.

Вищевказані податкові вимоги та винесене податкове повідомлення-рішення відповідачем ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржувались.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи, сума податкових зобов'язання в розмірі 90121,29 грн., в т.ч. з податку на додану вартість у розмірі 21507,73 грн. та по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 68613,56 грн. відповідачем узгоджені, проте в добровільному порядку несплачені, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 90121,29 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 158, 162, 160- 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з приватного підприємства "Білдінг Ко" (58000, м. Чернівці, вул. Енергетична, 34, ідентифікаційний номер 32726368) в сумі 90121,29 грн., в тому числі в дохід місцевого бюджету міста Чернівці 68613,56 грн. та в дохід державного бюджету України 21507,73 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 04.05.2011 р.

Суддя В.К. Левицький