Рішення

від 23.09.2015 по справі 758/4162/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4162/15-ц С № апеляційного провадження: 22-ц/796/11110/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Шаховніна М.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м . Київ, вул. Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого-судді: Шкоріної О.І.,

суддів: Борисової О.В., Гаращенко Д.Р.,

при секретарі: Пікало К.В.

за участю: позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - Бердікової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м.Києва від 23 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Київські ринки», третя особа: Комунальне підприємство «Світоч» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за час затримки виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на момент звільнення її з роботи з посади економіста КП «Київські ринки» з нею не проведено розрахунок та не виплачено заробітну плату за період з 1 травня 2013 року по 24 травня 2013 року, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 13362 грн.60 коп. У зв»язку з чим просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 13362 грн.60 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 травня 2013 року по 23 червня 2015 року у сумі 190942 грн.38 коп., суму індексації невиплаченої заробітної плати у розмірі 3985 грн.29 коп. та моральну шкоду, яку оцінює у 50000 грн.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково та стягнуто з КП «Київські ринки» заборгованість по заробітній платі у розмірі 13362 грн.60 коп. та суму індексації невиплаченої заробітної плати у розмірі 3985 грн.29 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі посилається на порушення норм матеріального права.

В судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.

Представник відповідача Бердюкова Т.В. проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 не заперечувала.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працювала у КП «Київські ринки» виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) з 16 травня 2012 року по 24 травня 2013 року на посаді економіста.

24 травня 2013 року ОСОБА_3 була звільнена з роботи з займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

Згідно довідки від 7 квітня 2015 року № 6, виданої головою комісії з припинення КП «Київські ринки» заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі складає 13362 грн.60 коп ( а.с.7), яка до цього часу ОСОБА_3 не виплачена.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції на підставі ст..ст.47,116 КЗпП України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку в сумі 13362 грн.60 коп., а також суми індексації невиплаченої заробітної плати у розмірі 3985 грн.29 коп.

В цій частині рішення фактично сторонами не оскаржується.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із пропуску позивачем тримісячного строку, встановленого ч.1 ст.233 КЗпП України.

Проте з такими висновками погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно із ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що КП «Київські ринки» не виплатило належні ОСОБА_3 при звільненні суми заробітної плати та компенсацію за невикористану відпустку. Остаточний розрахунок не був проведений і до часу ухвалення оскаржуваного рішення.

При цьому, відповідач ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не довів відсутність своєї вини у не проведенні з позивачем розрахунку при її звільненні. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця, про що зазначено у відповідях КП «Київські ринки» на звернення ОСОБА_3 (а.с. 71-74).

Отже, не проведення КП «Київські ринки» розрахунку з ОСОБА_3 у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (правова позиція Верховного Суду України у справі 6-144ц13)

За таких обставин висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не ґрунтується на вимогах закону.

Крім того, враховуючи, що розрахунок з ОСОБА_3 до ухвалення рішення у цій справі не був проведений, посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 є недоречним.

Таким чином, виходячи із кількості днів затримки розрахунку при звільненні (522 робочі дні) та середньоденної заробітної плати ОСОБА_3, що підтверджується довідкою № 7від 7 квітня 2015 року ( а.с.6), з КП «Київські ринки» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 190942 грн.38 коп.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Подільського районного суду м.Києва від 23 червня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення цих вимог.

В іншій частині рішення як законне і обґрунтоване підлягає залишенню без змін

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 309, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 червня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Київські ринки» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

Стягнути з Комунального підприємства «Київські ринки» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 190942 грн.38 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: