Постанова

від 13.10.2015 по справі 920/1887/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 920/1887/14

Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Стройінвест" на постановувід 17.06.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Сумської області № 920/1887/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Стройінвест" до Товариства з обмеженої відповідальністю "Столиця-Благоустрій" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради 2. Сумська міська рада проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за участю представників: позивача - відповідача - третьої особи 1 - третьої особи 2 - Коваленко О.І. не з'явились не з'явились не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.03.2015 у справі №920/1887/14 (колегія суддів у складі головуючого судді Левченка П.І., суддів Котельницької В.Л., Зайцевої І.В.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Стройінвест" (далі-позивач) до Товариства з обмеженої відповідальністю "Столиця-Благоустрій" (далі-відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради (далі - третя особа-1) та Сумської міської ради (далі - третя особа-2), про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Зобов'язано відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, шляхом демонтування козлового крану, модель К-305Н, 1981 року випуску, заводський номер НОМЕР_2, виробник Калінінградський РМЗ, та звільнення від металобрухту.

Харківський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою відповідача, постановою від 17.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., судді: Терещенко О.І., Россолов В.В.) рішення місцевого господарського суду у справі скасував, прийнявши нове рішення про відмову в позові.

Позивач з постановою суду апеляційної інстанції не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, натомість рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 15, 16, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 93, 124, 125, 152 Земельного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано наявності у нього оформленого права користування земельною ділянкою, яке не може бути належним чином реалізоване через знаходження на ній майна відповідача.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники відповідача та третіх осіб не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 30.09.2015.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Стройінвест" є власником нерухомого майна, придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компан", яке знаходиться на земельній ділянці, від права користування якою площею 0,5453 га та 0,3510 га останнє в особі ліквідатора Діденка Євгена Сергійовича нотаріальної заявою від 31.05.2013 відмовилося на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Стройінвест".

Рішенням Сумської міської ради від 25.09.2013 № 2721-МР "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" позивачеві надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди площею 0,8963 га (в т.ч. ділянка №1 - 0,5453 га, ділянка №2 - 0,3510 га), із земель промисловості під розміщеними складськими та адміністративними приміщеннями, по АДРЕСА_1.

Рішенням Сумської міської ради від 30.04.2014 № 3246-МР "Про припинення права користування земельними ділянками" припинено право користування земельною ділянкою Товариству з обмеженою відповідальністю "Компан" площею 0,9828 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі рішення Сумської міської ради від 14.05.2014 № 3275-МР "Про надання в оренду земельних ділянок" 10.07.2014 між Сумською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суми-Стройінвест" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Реєстраційній службі Сумського МУЮ Сумської області 04.08.2014 за НОМЕР_4, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,5453 га, кадастровий номер НОМЕР_3 (п.1.1 договору); земельна ділянка за функціональним призначенням надається в оренду під розміщеними складськими та адміністративними приміщеннями, згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель - землі промисловості (11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) (п.2.1 договору); договір укладається строком до 14.05.2019 (п.2.2 договору).

На виконання умов договору Сумська міська рада передала, а позивач прийняв земельну ділянку площею 0,5453 га за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі.

Між тим, атом від 15.10.2014 обстеження орендованої позивачем земельної ділянки по АДРЕСА_1, складеним посадовими особами Відділу регулювання земельних відносин та спорів Управління земельних відносин департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, встановлено, що частина земельної ділянки (майданчик козлового крану) використовується ТОВ "Столиця-Благоустрій" під розміщення козлового крану та майданчику по прийому металобрухту.

Зазначаючи про те, що на земельній ділянці, орендованій за договором від 10.07.2014, розташоване майно Товариства з обмеженої відповідальністю "Столиця-Благоустрій", через що Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Стройінвест" не має можливості в повній мірі здійснювати право землекористування, останнє звернулося до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженої відповідальністю "Столиця-Благоустрій демонтувати козловий кран, модель К-305Н, 1981 року випуску, заводський номер НОМЕР_2, виробник Калінінградський РМЗ, та звільнити ділянку від металобрухту. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, нормою ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про їх підставність, оскільки позивач правомірно (на умовах договору оренди від 10.07.2014) користується земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, натомість відповідач, не набувши права на земельну ділянку, на якій розташоване його майно, перешкоджає позивачеві у здійсненні його права землекористування.

Апеляційний господарський суд з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову не погодився, вказавши, що характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою (відповідачем у справі) перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або користування належним йому майном, у зв'язку з чим, зазначивши, що позивачем не доведено протиправного характеру дій відповідача, прийняв нове рішення про відмову в позові.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач придбав у ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 13.03.2013 таке майно - кран козловий, модель К-305Н, рік випуску 1981, реєстраційний НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2, виробник Калінінградський РМЗ, вантажопідйомність 32 т, проліт 36,8 м, та залізничним полотном довжиною 117 м з виробничою площею, що знаходиться на земельній ділянці (підкрановій площадці з твердим замощенням) загальною площею 2786м 2 та прилеглою площею 200 м 2 , огорожа 66 п.м, яка складається з залізобетонних ребристих плит 3х6 м в кількості 11 одиниць, за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України,право оренди земельної ділянки виникає після його державної реєстрації.

Місцевим господарським судом встановлено, що право користування земельною ділянкою площею 0,5453 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка знаходиться по АДРЕСА_1, належить позивачеві на підставі договору оренди від 10.07.2014 НОМЕР_4.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Отже, враховуючи зазначені законодавчі приписи та встановлені попередніми судовими інстанціями обставини належного оформлення позивачем права землекористування та порушення цього права відповідачем внаслідок розміщення на орендованій земельній ділянці його майна, висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову є законними і обґрунтованими.

Колегія суддів враховує визначений нормою статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 41 Конституції України принцип непорушності права власності, який, зокрема, визначає неприпустимість позбавлення особи цього права, крім випадків, встановлених Конституцією України та Законом.

При цьому, в спірній ситуації, наслідками застосування вказаних нормативних приписів та відмови в позові особі, що за чинним рішенням міськради та дійсним договором оренди користується земельною ділянкою, могли б бути обставини доведення відповідачем порушення його прав власника щодо придбаного за договором від 13.03.2013 майна, зокрема, шляхом підтвердження фактів того, що таке майно є нерухомим та не може бути переміщене і використовуватись у іншому місці, ніж на переданій позивачеві земельній ділянці.

За статтею 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Згідно з положеннями статті 182 Цивільного кодексу України основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об'єкта нерухомості (у тому числі й тих об'єктів, правовий статус яких законодавчими актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під'їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено і матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що придбане ним за договором від 13.03.2013 майно зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тобто, є нерухомим та не може бути переміщене і використовуватись у іншому місці, ніж на переданій в оренду позивачеві земельній ділянці.

Таким чином, відсутність доказів приналежності відповідачеві саме нерухомого майна, користування відповідачем земельною ділянкою, на якій це майно розміщене за відсутності у нього будь-яких правовстановлюючих документів на землю, порушує законне право позивача на цю земельну ділянку, оформлене у встановленому порядку на виконання чинного рішення міськради дійсним договором оренди, яке (право) підлягає судовому захистові у належним чином обраний позивачем спосіб - шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, чим спростовується висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Стройінвест" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі №920/1887/14 Господарського суду Сумської області скасувати.

Рішення Господарського суду Сумської області від 10.03.2015 у цій справі залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю "Столиця-Благоустрій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Стройінвест" 852,60грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк