Ухвала

від 12.10.2015 по справі 904/4767/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.10.15р. Справа № 904/4767/15

За скаргами: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС- ІНЖИНІРІНГ"

на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

У справі:

за позовом Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Маріуполь, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-ІНЖИНІРІНГ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 435 000,00 грн. за договором підряду

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від стягувача: не з'явився

Від боржника (скаржника): не з'явився

Від ВДВС: Осельський Є.С. представник - дов. б/н від 08.07.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду від 23.06.2015 року у справі № 904/4767/15 за позовом Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС-ІНЖИНІРІНГ" про стягнення 3 435 000,00 грн. за договором підряду.

06.07.2015р. на примусове виконання вказаного рішення видано накази.

14.08.2015р. через канцелярію суду Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС- ІНЖИНІРІНГ" подало скаргу б/н від 10.08.2015р.на дії державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області , в якій просить:

- призупинити виконавче провадження № 482594420, порушеного на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/4767/15 від 06.07.2015р. для розгляду даної скарги судом;

- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ВП № 48259420 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкликати з реєстраційних органів повідомлення про арешт та заборону відчуження майна, на яке було накладено арешт.

Ухвалою суду від 18.08.2015р. вказану скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні.

Стягувач надав заперечення на скаргу, в яких зазначив, що постанова від 28.07.2015р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена з дотриманням вимог діючого законодавства України, цілком відповідає вимогам ст.ст. 6, 11, 12, 25, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження" та прийнята з метою повного, своєчасного та реального виконання рішення суду.

22.09.2015р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС- ІНЖИНІРІНГ" надійшла скарга б/н від 18.09.2015р., в якій скаржник просить:

- призупинити виконавче провадження № 482594420, порушеного на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/4767/15 від 06.07.2015р. для розгляду даної скарги судом;

- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ВП № 48259420 про арешт коштів боржника.

Зазначена скарга прийнята судом до сумісного розгляду у судовому засіданні.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області просить в задоволенні скарг відмовити та у відзиві на позов зазначає, що твердження скаржника щодо неправомірності винесення державним виконавцем постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження разом з постановою про відкриття виконавчого провадження, є незаконним, неслушним та недоведеним. Також, доводи скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця з приводу винесення постанови про арешт коштів боржника від 09.09.2015р. є необґрунтованими.

Розглянувши скарги та надані матеріали, суд прийшов до висновку про відхилення скарг на підставі наступного.

Відповідно до вимог статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Приписами ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, в тому числі, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пп б) п.3 ст.11).

Як вбачається з матеріалів скарг та документів, наданих Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою від 15.07.2015р. про примусове виконання рішення суду, в якій просив відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу у даній справі та, одночасно накласти арешт на грошові кошти та майно боржника та оголосити заборону на їх відчуження.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.07.2015 року відкрито виконавче провадження № 48259420 з виконання наказу № 904/4767/15, виданого господарським судом Дніпропетровської області 06.07.2015 року, та зобов'язано боржника самостійно виконати рішення до 04.08.2015 року.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом; за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Враховуючи, що у заяві стягувача було заявлено лопотання про накладення арешту на майно боржника, державним виконавцем постановою від 28.07.2015 року було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження в межах суми стягнення - 3 503 700,00 грн.

Скаржник у своїй скарзі зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження він отримав лише 06.08.2015 року.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Отже, боржник не був позбавлений можливості звернутися до державного виконавця з заявою про відкладення провадження виконавчих дій. Доказів такого звернення скаржник суду не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено обов'язок державного виконавця у першу чергу звернути стягнення за виконавчим документом на кошти боржника, які обліковуються на розрахункових рахунках, що належать останньому.

Згідно ч.1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до п.4.1.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів , державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження". Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Отже, обов'язок накладення арешту як на грошові кошти так і на майно боржника прямо передбачений діючим законодавством.

Враховуючи, що боржник добровільно наказ суду не виконав, державний виконавець 09.09.2015 року виніс постанову, якою накладено арешт на грошові кошти боржника в межах суми стягнення - 3 503 700,00 грн.

Як зазначено у п.1 оскаржуваних постанов, арешт накладено на майно та грошові кошти боржника в межах суми боргу, що не суперечить п.3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Відсутність опису арештованого майна не є ознакою незаконності самої постанови про арешт майна та підставою для її скасування.

Крім того, оскільки Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено виключень щодо звернення стягнення на кошти боржника, окрім звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Таким чином твердження скаржника щодо заборони звернення стягнення на грошові кошти на рахунках на яких обліковуються кошти для заробітної плати та податків не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Щодо заяв скаржника про призупинення виконавчого провадження № 482594420 суд зазначає, що що право на зупинення виконання судового рішення відповідно до ст. 121 1 Господарського процесуального кодексу України віднесено тільки до компетенції суду касаційної інстанції. Суду першої інстанції таке право не надано.

Враховуючи викладене, скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС- ІНЖИНІРІНГ" б/н від 10.08.2015 року та б/н від 18.09.2015р. підлягають відхиленню

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС- ІНЖИНІРІНГ" б/н від 10.08.2015 року та б/н від 18.09.2015р. - відхилити

Суддя Н.Г. Назаренко