Рішення

від 06.10.2015 по справі 910/21866/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015Справа №910/21866/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ес Бі Сі Джи"

до Дочірнього підприємства "КМ Техно"

про стягнення 795 464, 36 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Сидорчук Ю.М. (директор);

від відповідача - не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.08.2015 позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням 3 % річних та інфляційних у розмірі 795 464, 36 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 18.11.2013 №13/2013.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали суду. Відзив на позовну заяву відповідачем не наданий.

З урахуванням викладеного, а також положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України , суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

18.11.2013 між Дочірнім підприємство "КМ Техно" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ес Бі Сі Джи" (виконавець за договором) укладений договір №13/2013 про надання інформаційно-консультаційних послуг (далі - договір), за умовами якого, виконавець надає замовнику консультаційні послуги з питань побудови функціональних рішень та функціональної архітектури для удосконалення автоматизованої системи управління підприємством, а також послуги з розробки (програмування) додаткових функціональних рішень (далі - послуги) (п. 1.1 договору).

Вартість наданих послуг визначається за ставкою людино-день, що складає: 4795,80 грн. без ПДВ, якщо послуги надаються на території замовника та виконавця та 5035, 59 грн. без ПДВ, якщо послуги надаються на території третіх осіб (п. 2.1).

Відповідно до п. 3.3 договору, послуги вважаються виконаними після підписання сторонами акту приймання-передачі послуг.

02.01.2014 сторонами по договору підписаний двосторонній акт №1 здачі-прийняття робіт (надання послуг), яким вони підтвердили загальну вартість робіт (послуг) без ПДВ - 172 049, 33 грн. (розрахунок здійснений згідно ставки 4795, 80 грн. за 1 люд./день).

В подальшому, матеріали справи свідчать про підписання сторонами додаткової угоди № 1 від 27.01.2014 до договору, в якій погодили внести зміни до п. 2.1 договору та викласти його в наступній редакції: п. 2.1. Вартість наданих послуг визначається за ставкою за людино-день, що складає 3 975, 00 грн. без ПДВ, якщо послуги надаються на території змовника та виконавця, та 4 190,00 грн. без ПДВ, якщо послуги надаються на території третіх сторін.

Додатковою угодою №2 від 01.06.2014 сторони погодили загальний термін надання послуг за цим договором - 14 місяців.

21.11.2014 сторонами підписаний акт №2 на суму 454 922,81 грн. без ПДВ. Тобто позивач надав відповідачу послуги за договором на загальну суму 626 972, 14 грн.

Акти здачі-прийняття робіт (послуг) підписані відповідачем без зауважень.

Відповідно до п. 2.2 договору, оплата здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування вказаної суми протягом 10 днів після підписання акту приймання-передачі послуг.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, судом встановлено належне виконання позивачем своїх зобов'язання за договором в частині надання послуг на загальну суму 626 972, 14 грн., та порушення відповідачем обов'язку за договором щодо оплати в повному обсязі отриманих ним послуг.

Позивач звернувся до відповідача з листом №17 від 26.05.2015 та претензією №1 від 02.06.2015 про погашення заборгованості за договором, яка станом на 26.05.2015 склала 526 972, 14 грн. з урахуванням частково погашення, що сторони підтвердили актом звірки, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Крім цього, судом встановлено, що відповідач в листі №54/06-2 від 11.06.2015 визнав в повному обсязі зобов'язання перед позивачем, а саме заборгованість у розмірі 526 972, 14 грн. та запропонував позивачу графік для погашення заборгованості, який розглянутий позивачем та у відповідь направлений на підпис проект договору про реструктуризацію заборгованості. Матеріали справи не містять доказів підписання обома сторонами зазначеного договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, з вищенаведеного в сукупності, судом встановлено неналежне виконання зобов'язання відповідачем в частині оплати за надані послуги та порушення п. 2.2 договору.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 526 972,14 грн. судом визнані обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 13 805,63 грн. та інфляційні - 254 686, 59 грн.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Вказана правова позиція також відображена у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. (п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013).

Суд, перевіривши обґрунтованість заявлених до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, від простроченої суми оплати товару за договором, дійшов висновку про невірне визначення позивачем початку періоду виникнення у відповідача заборгованості за договором. Враховуючи наведене, судом здійснено перерахунок 3%, за результатами якого з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3% річних у розмірі 13 030,44 грн. та інфляційні - 250 822,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33 , 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства КМ Техно" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код 13681467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ес Бі Сі Джи" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна,4 А, офіс 139, код 38871355) суму основного боргу у розмірі 526 972, 14 грн. (п'ятсот двадцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 14 коп.), 3 % річних - 13 030, 44 грн. (тринадцять тисяч тридцять гривень 44 коп.) , інфляційні - 250 822, 00 грн. (двісті п'ятдесят тисяч вісімсот двадцять дві гривні 00 коп.) та судовий збір - 15 816, 48 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 48 коп.). Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 06.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 12.10.2015.

Суддя В.О. Демидов