Ухвала

від 13.10.2015 по справі 804/2872/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2015 рокусправа № 804/2872/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 р. по справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Мед-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року ТОВ фірма "Мед-сервіс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Кіровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2014 року № 0003132203, видане ДПІ у Кіровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області ТОВ фірма "Мед-сервіс" (код ЄДРПОУ 23364377) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів 14010100 на загальну суму 245 008,50 грн., з яких за основним платежем - 163 339,00 грн. та штрафних фінансових санкцій 81 669,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 р. адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ фірма "Мед-сервіс" 01.08.1995 року зареєстрована Дніпропетровським міським управлінням юстиції та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В період з 17.07.2014 року по 23.07.2014 року на підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.07.2014 року №523, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, головним державним ревізором інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Маржанською Любов’ю Василівною проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ фірми "Мед-сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "СВ-Прайм" (код ЄДРПОУ 37805831) за березень 2014 року.

За результатами перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 1643 від 28.07.2014 року.

Так, висновками акту перевірки ТОВ фірми "Мед-сервіс" встановлено:

- порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість в березні 2014 року у розмірі 163 339,00 грн.

За наслідками акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 22.08.2014 року за № 0003132203 про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 245 80,50 грн.

Згідно з п.44.1 ст.44ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Як зазначено у пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що протягом превіряємого періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "СВ-Прайм" (код ЄДРПОУ 37805831), предметом яких є поставка товарів в порядку та на умовах, визначених договором №15 від 17.03.2014 року (бади, соки, вода, товари для жінок, косметичні засоби) на суму 980 032,18 грн.

Асортимент та ціна товару, що може бути поставений згідно цього договору, зазначається у специфікаціях.

Доставка товару здійснювалася на умовах EXW (за даним базисом поставки у редакції Інкотермс 2010), тобто поставка здійснюється на складі постачальника, тобто покупець самостійно, своїм або орендованим транспортом вивозить куплений товар зі складу постачальника. Поставка товару здійснювалась партіями.

Так, до договору поставки № 15 від 17.03.2014 року сторонами погоджено товар та його ціну у специфікаціях від 31.03.2014 року № 123, № 124, № 125.

На виконання вказаного договору поставки ТОВ "СВ-прайм" видані податкові накладні на продукцію, що була поставлена за вищевказаним договором поставки, ТОВ фірмою "Мед-сервіс" виписані видаткові накладні про отримання продукції.

Вищевказані документи були надані позивачем до перевірки, що підтверджується матеріалами справи.

Зі складу постачальника даний товар був перевезений та розвантажений за адресою аптеки, яка належить ТОВ фірма "Мед-сервіс", а саме: м. Дніпропетровськ, вул. Глінки, буд. 2, що підтверджується копією договору оренди та план-схемою приміщення, що містяться у матеріалах справи.

Товар, що придбаний у ТОВ "СВ-Прайм" розвезений власними силами ТОВ фірмою "Мед-сервіс" для подальшої реалізації у аптеках, що підтверджується копіями накладних на переміщення товару, копією договору оренди автомобіля №12АТ від 17.11.2013 року, копією акту звіряння взаємних розрахунків станом на момент закінчення строку дії договору та копією наказу № 89-К від 01.03.2014 року про прийняття на роботу водія.

На підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ фірма "Мед-сервіс" надало товаро-транспотну накладну на доставку продукції № 125 від 31.03.2014 року. Перевезення здійснювалось ТОВ "Мед-сервіс Інвест".

Так, відвантаження товару відбулось зі складу, що знаходться за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Берегового, 34В, а не за адресою, що вказана у договорі, оскільки постачальником змінено адресу власного складу.

Розрахунки між сторонами за отримані товари здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 01.07.2014 року №1638.

Матеріалами справи також підтверджується, що ТОВ фірма "Мед-сервіс" придбані у постачальників товари за договорами в подальшому були використані у власній господарській діяльності, а саме:реалізовані в роздрібній мережі.

Поряд з цим, в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» зазначено, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо невідповідності податкових накладних, виписаних на ім'я позивача контрагентами, вимогам чинного законодавства України.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, станом на дату укладення і виконання договорів між позивачем та контрагентами вказані суб'єкти господарювання були зареєстровані у передбаченому законодавством порядку і були платниками ПДВ, тобто мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.

В Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість контрагентів позивача скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків оскарженої перевірки став акт ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області №93/04-61-22-2/37805831 від 27.06.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "СВ-Прайм" (код ЄДРПОУ 37805831) з питань документального підтвердження господарських відносин за березень 2014 року".

Однак, як встановлено судом першої інстанції, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2014 у справі №804/11503/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-ВІДА" до Державної податкової інспекції у АНД м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, що набрала законної сили, встановлено відсутність підстав для призначення та проведення зустрічної звірки ТОВ "СВ-Прайм", таким чином відомості вказаного акту не можуть бути підставою для висновків, наведених в акті перевірки, що розглядається.

Отже, аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з контрагентами які були предметом перевірки.

Таким чином, відповідачем всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України , не доведено належним чином правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі недостатньо обґрунтованих висновків про відсутність реального характеру господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201 , 202 КАС України .

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 19 8 , ст. 20 0, 205 , 206 КАС України , суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 р. - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова