Ухвала

від 15.10.2015 по справі 826/9706/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9706/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А. суддів Парінова А.Б., Грибан І.О. за участю: секретаря судового засіданняНечай Ю.О. представника позивача Потапович А.В. представника відповідача Диби Ю.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонтрейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.11.2014 № 163926552202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року вимоги позивача задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Еталонтрейд" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Алюмет-Актив" (код ЄДРПОУ 39159870) за липень 2014 року, за результатами якої складено акт від 07.11.2014 № 1052/26-55-22-02/38488026.

Згідно з висновками даного акта контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 790 518,00 грн. внаслідок безпідставного включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентом у складі ціни отриманих товарів.

З названого акта вбачається, що власну позицію податковий орган мотивував порушенням податкової дисципліни контрагентом позивача, на підставі господарських взаємовідносин з яким останнім, у перевіряємий період, було сформовано податковий кредит, при цьому посилався на Акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28.08.2014 №462/26-56-22-03-09/39159870 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Алюмет-Актив» (код за ЄДРПОУ 39159870) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 по 31.07.2014, відповідно до висновків якого, операції TOB «АЛЮМЕТ-АКТИВ» (код за ЄДРПОУ 39159870) та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів; наслідком діяльності зазначеного суб'єкта господарювання є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

На підставі акта податкової перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.11.2014 № 163926552202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 988 148, 00 грн., в тому числі, за основним платежем - 790 518,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 197 630,00 грн.

Вважаючи дане рішення контролюючого органу незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, при цьому виходив з того, що ТОВ "Еталонтрейд" правомірно сформував податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, наданих ТОВ "Алюмет-Актив" з огляду на документальну підтвердженість реальності господарської операції із поставки товару позивачу з боку ТОВ "Алюмет-Актив", в свою чергу податковим органом не доведено належними та допустимими доказами власної позиції щодо відсутності у зазначених суб'єктів господарювання адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню правочину та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, судова колегія виходить з такого.

Приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже в даному випадку правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень повинен довести відповідач як суб'єкт владних повноважень.

В той же час, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника , адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Судом попередньої інстанції правильно встановлено, що спірні суми податкового кредиту сформовані ТОВ «Еталонтрейд» за наслідками господарських відносин із постачальником - ТОВ "Алюмет-Актив".

Так, між названими суб'єктами господарювання було укладено договір поставки від 14.05.2014 №2.

Згідно з умовами договору постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця Товар, в асортименті, що поставляється, вказується у розрахункових накладних. Ціна на товар узгоджується сторонами один раз на місяць і фіксується в рахунках на оплату. Розрахунок за поставлений товар здійснюється за ціною, яка зазначена в рахунках на оплату за кожну партію товару в грн. за 1 кілограм. Згідно з п. 3.1 договору поставка товару здійснюється на умовах франко-склад Продавця, відповідно Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року. Згідно з п. 4.1 Договору, перевірка якості Товару, що постачається, має повністю відповідати технічним вимогам, відповідно до нормативної документації. Оплата здійснюється по факту поставки товару, шляхом відстрочення платежу.

На підтвердження реального руху активів у процесі виконання умов цього договору, позивачем надано документи, в тому числі, первинного бухгалтерського обліку, зокрема: видаткових та податкових накладних, відповідно до яких продавцем на протязі липня 2014 року Покупцю поставлено товар, в тому числі, стовп алюмінієвий АД-31 d-152 мм, пруток АД-31d 152 мм, злиток АД-31 d 215 мм на загальну суму 5 813 927, 70 грн., в тому числі ПДВ - 968 987, 95 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що доставка товару здійснювалася автомобільним перевізником ПП ОСОБА_7 на замовлення ТОВ "Алюмет -Актив" автомобілем "Даф", реєстраційний номер НОМЕР_1 за маршрутом: пункт навантаження - м. Суми, вул. Комарова, буд. 2 до пункту розвантаження - с. Димер, Вишгородський район, вул. 40-років Жовтня, 22-Б.

Обставини відвантаження та перевезення товару від ТОВ "Алюмет-Актив" до позивача підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними.

Згідно з наявною у матеріалах копією довіреності Право на отримання товару за договором № 2 від 14.05.2014 надано уповноваженій особі директору ТОВ "Еталонтрейд" ОСОБА_8.

На підтвердження факту здійснення оплати позивачем надано копії платіжних доручень.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту та відображені у реєстрах отриманих податкових накладних за липень 2014 року.

На підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності, а також наявності ділової мети при його придбанні, позивачем надано суду копію договору на спільну переробку сировини від 02.12.2013 №2/2013, укладеного із ТОВ "Ефкон-Профіль", виписаних на підтвердження виконання умов даного договору копій актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); копію договору поставки від 11.12.2013 №101 укладеного із ТОВ "Стоїк" та складених на його виконання рахунків-фактур, специфікацій, податкових накладних, видаткових накладних.

Крім того, в підтвердження подальшого руху отриманого товару з метою його використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав копії договорів купівлі-продажу укладених з ПАТ "Ямпільський приладобудівний завод", ТОВ "Науково - виробниче підприємство "Ріст", ТОВ "Спецпроменерго - 1", ТОВ "Фрунзе-Профіль, відповідно до умов яких позивач зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах справжнього договору продукцію - алюмінієвий профіль, згідно із зазначеним кресленням. Поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад постачальника).

На підтвердження реальності операцій з придбаних у контрагента товарів, позивачем подано суду первинні документи по його подальшій реалізації ПАТ "Ямпільський приладобудівний завод".

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність належним чином оформлених первинних документів не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування валових витрат підприємства чи правомірність включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Дослідивши надані позивачем на підтвердження реального здійснення господарських операцій із ТОВ "Алюмет-Актив" документи, копії яких містяться у матеріалах, колегія суддів вважає, що вони повністю відображають зміст та обсяги господарських операцій та складені і підписані сторонами у відповідності із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків.

Зі змісту акта перевірки позивача вбачається, що вказані документи надавалися платником до перевірки, при цьому, власне перевіркою не встановлено і в акті не зазначено про відсутність документів первинного бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження нарахування ПДВ по операціям із ТОВ "Алюмет-Актив" за період стосовно якого здійснювалася податкова перевірка позивача, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на нього. Також, перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Крім того, відповідачем не заперечується, що зміст господарських зобов'язань що виникають з наведених вище договорів не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують об'єкт і базу оподаткування ПДВ та відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В свою чергу податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагента позивача на момент укладення чи виконання договору або відсутності у нього статусу платника ПДВ.

В даному випадку, податковий орган, в основу обґрунтування власних доводів щодо «безтоварності» операцій позивача та відсутності у зв'язку із цим підстав для формування податкового кредиту з ПДВ посилався на порушення його контрагентом - ТОВ "Алюмет-Актив" податкової дисципліни, про що, на його думку, свідчить акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 28.08.2014 №462/26-56-22-03-09/39159870 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Алюмет-Актив», за яким фінансово-господарська діяльність вказаного суб'єкта господарювання здійснювалася поза межами правового поля.

Водночас, колегія суддів зауважує, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з понесених витрат за придбання товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Неможливість підтвердити відображення контрагентами сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань згідно даних актів перевірок інших суб'єктів господарювання, порушення кримінальної справи щодо посадової особи контрагента не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України.

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

За таких обставин, колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача від 28.08.2014 №462/26-56-22-03-09/39159870, оскільки доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Водночас, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем.

Доводи контролюючого органу про відсутність матеріально-технічних ресурсів у контрагента позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, тому колегія суддів такі доводи відхиляє.

Таким чином, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, хоча в силу вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судова колегія виходить з того, що посилання ДПІ на імовірні, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства не є достатньо вагомим доказом, який би беззаперечно спростовував реальність господарських операцій між позивачем та TOB «Алюмет-Актив», які, в свою чергу, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки висновки податкового органу про відсутність у позивача підстави для формування податкового кредиту та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань не зайшли свого підтвердження та не були доведені контролюючим органом, водночас, надані позивачем докази свідчать про реальність спірних господарських операцій та правомірне формування платником сум податкового кредиту з ПДВ за наслідками їх здійснення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонтрейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Повний текст ухвали виготовлено 15 жовтня 2015 року

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Парінов А.Б.