Ухвала

від 07.10.2015 по справі 813/1271/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 876/6989/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської Митниці Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» до Львівської митниці Міндоходів про скасування рішення, скасування картки відмови,

встановив:

У лютому 2014 року позивач ТзОВ «ТМ-Сервіс» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської митниці Міндоходів (на даний час Львівська митниця ДФС), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив: 1) скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900074/2 від 20.08.2013 року; 2) скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00390, яка оформлена Львівською митницею.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900074/2 від 20.08.2013 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00390, яка оформлена Львівською митницею.

З цією постановою суду не погодився відповідач і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції від 19.06.2014 року є необгрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом зроблені помилкові висновки про те, що позивачем ТзОВ «ТМ-Сервіс» було надані всі документи, передбачені ст.53 МК України, при здісненні 19.08.2013 року митного оформлення товарів: болти з шестигранною головкою з чорних металів (вуглецева сталь), оцинковані. Вказує апелянт, що Львівської митницею 20.08.2013 року було правомірно винесено рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900074/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00390.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 19.06.2014 р. та постановити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в якому просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що між позивачем ТзОВ «ТМ-Сервіс» та компанією JIASHAN EAST SUN IMP.&EXP.TRADE CO.,LTD було укладено 22.06.2012 року контракт № JX-RML-04, відповідно до п.1.1 якого Продавець (компанія JIASHAN EAST SUN IMP.&EXP.TRADE CO.,LTD.) виробляє та продає, а Покупець (ТзОВ «ТМ-Сервіс») купує метричну продукцію на умовах FOB порт Китаю (відповідно INKOTERMS 2000), згідно додатків, які є невід'ємною частиною даного Контракту (а.с. 20).

Додатками № 2 від 04.04.2013 року та № 3 від 09.07.2013 року до вказаного вище Контракту передбачено, що Продавець виробляє і постачає, а Покупець купує Товар «DІN 933 болт шестигранний, оцинкований» згідно цін, наведених у цих додатках, на загальну суму 83215 доларів США. Додатком № 2 передбачено сплату авансу в розмірі 25000 доларів США, а додатком № 3 передбачено сплату решта суми 58215 доларів США до 31.07.2013 року (а.с. 22, 23).

Платіжними дорученнями в іноземній валюті № 23 від 09.04.2013 року та № 58 від 16.07.2013 року підтверджується сплата ТзОВ «ТМ-Сервіс» на користь компанії JIASHAN EAST SUN IMP.&EXP.TRADE CO.,LTD 25000 доларів США та 58215 доларів США, згідно контракту № JX-RML-04 від 22.06.2012 року (а.с. 24, 25).

Вартість зазначеного товару в розмірі 83215 доларів США підтверджується також комерційним інвойсом № JXE-0014 від 22.05.2013 року (а.с. 28-30).

Транспортування товару відбувалося згідно з укладеним із ТОВ «Глобал Оушен Лінк» договором № 398/12 від 01.08.2012 року про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів морським, автомобільним, авіаційним та залізничним транспортом. Транспортні витрати становили 37726,96 грн. (а.с. 34-39).

Позивачем ТзОВ «ТМ-Сервіс» 19.08.2013 року для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно вказаного вище контракту № RML-04 від 22.06.2012 року (із додатками), було подано митну декларацію № 209120000/2013/830385 та додаткові документи, на вантаж: болти з шестигранною головкою з чорних металів (вуглецева сталь), оцинковані, з межею міцності на розтягування більш 800 МПа в асортименті, згідно електронного інвойсу, із заявленою митною вартістю 83215 доларів США.

У зв'язку із недостатністю, на думку Львівської митниці, документів для митного оформлення товару, митним органом сформовано повідомлення-вимогу декларанту про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості. На такі повідомлення декларантом було надано відповідь про те, що документи було подано у повному обсязі, вказано перелік документів, які, на думку декларанта, були достатніми для визначення митної вартості товарів за першим (основним) методом (а.с. 45, 46).

За результатами перевірки поданої позивачем митної декларації 20.08.2013 року Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900074/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій ст. 53 МК України. У цьому Рішенні також вказано, що відповідно до п.4.1 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів були виявлені розбіжності, а саме специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару. Підпис відправника в сертифікаті про проходження товарів відрізняється від підпису відправника у фактурі, контракті, пакувальному листі. Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Декларанту був наданий перелік додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана: транспортні (перевізні) документи (заявку на перевезення вантажу); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами вартостях МД № 500060001/2013/29505 від 17.07.2013 року (а.с. 16).

На основі даного Рішення було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00390 (а.с. 17).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України (в редакції на час розглядуваних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ст. 51 цього Кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 вказаного Кодексу передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості визначений статтею 53 МК України. Так, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно цієї ж ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно ст. 64 цього Кодексу резервний метод застосовується у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, і полягає у визначенні митної вартості з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, приймається органом доходів і зборів у разі якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено, що позивачем ТзОВ «ТМ-Сервіс» до митного органу було надано усі наявні документи для митного оформлення товару. Такі документи містили усі необхідні дані для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Виявлені під час розгляду документів розбіжності, зокрема, що специфікація на товар виписана після виставлення інвойсу та відправлення товару, підпис відправника в сертифікаті про походження товарів, відрізняється від підпису відправника у фактурі, контракті, пакувальному листі, самі по собі не свідчать про помилковість обрання декларантом першого методу визначення митної вартості та в даному випадку не спростовують можливість і правомірність його застосування на підставі тих документів, які надані до митного оформлення, оскільки вказані обставини не впливають на розрахунок митної вартості товару за основним методом.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що митним органом не дотримано процедури митного оформлення товару із застосування іншого методу визначення митної вартості, оскільки не було здійснено консультацій із декларантом з метою визначення вартості товару.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано доказів неможливості використання кожного із попередніх методів визначення митної вартості товару, що передбані ч.1 ст.57 МК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржених позивачем винесених відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/900074/2 від 20.08.2013 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2013/00390.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 19.06.2014 р. винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Львівської Митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» до Львівської митниці Міндоходів про скасування рішення, скасування картки відмови - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.10.2015 року.