Постанова

від 27.03.2012 по справі 2а-277/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 р. Справа № 45395/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого: Довгополова О.М.,

суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дітям війни, -

ВСТАНОВИВ

03 березня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії як дитині війни за 2006-2008 роки в сумі 2499,14 грн.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2010 року позов задоволено частково: відновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнано протиправними дії відповідача щодо ненарахування (неповного нарахування) та невиплати (неповної виплати) позивачу щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у вигляді підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» за періоди 09.07-31.12.2007 року та 22.05-31.12.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт не погоджується з винесеною постановою суду, вважає її прийнятою з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи наявність вищевказаних умов, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відмову в її задоволенні, враховуючи наступне.

Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої, у свою чергу, обчислюється за правилами, встановленими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки у законодавстві відсутні інші правила визначення такої пенсії.

Судом правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог за 2006 рік, оскільки положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на поточний рік було зупинено дію статті 6 Закону № 2195.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195, з урахуванням статті 111 цього Закону, з 09.07.2007 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено. Таким чином, позовні вимоги за 2007 рік підлягають задоволенню з 09 липня по 31 грудня.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до статті 6 Закону № 2195, а тому з 22.05.2008 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено. Таким чином, позовні вимоги за 2008 рік підлягають задоволенню з 22 травня по 31 грудня.

Водночас відмова у задоволенні позову за періоди до 09.07.2007 року та до 22.05.2008 року у межах цих років є обґрунтованою, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому його дії є правомірними.

Позовна вимога про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити конкретні суми спірних виплат задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а тому захист такого порушеного права полягає у зобов’язанні відповідача вчинити кореспондуючі цьому праву дії.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірна виплата є щомісячною державною соціальною допомогою, а не підвищенням пенсії, як про це зазначено у статті 6 Закону № 2195, що має наслідком зміну постанови в цій частині.

Керуючись статями 195, 197 ч. 1 п. 2, ст.ст. 198, 201 ч.1 п.1, 205 ч.1 п.2 ,ст. 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2010 року у справі № 2-а-277/10 - змінити, замінивши «щомісячну державну соціальну допомогу» на «підвищення до пенсії».

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: В.В. Святецький

ОСОБА_2