Рішення

від 23.07.2012 по справі 22-ц-4072/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 4072/2012 р. Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1

Доповідач у суді ІІ інстанції ОСОБА_2.

РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Воробйової Н.С.,

суддів : Ігнатченко Н.В., Іванова І.В.,

при секретарі : Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурного контролю у Київській області на рішення Богуславського районного суду Київської області від 23 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Богуславської міської ради Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Інспекція державного архітектурного контролю у Південному регіоні Київської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (нежитлову будівлю), -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року ОСОБА_3 подав позовну заяву до суду, посилаючись на те, що звернувшись до виконавчого комітету Богуславської міської Ради із заявою від 19.10.2011 року про визнання за ним права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (нежитлову будівлю), йому було відмовлено у визнанні права власності рішенням виконавчого комітету Богуславської міської Ради за № 186/14 від 20.10.2011 року у зв'язку з тим, що наданих ним документів недостатньо для оформлення права власності на нежитлову будівлю, що розташована по вул. І.Франка, 5-А в м. Богуславі Київської області, оскільки ця будівля є самочинним будівництвом.

Позивач зазначав, що земельна ділянка, на якій розташована збудована (переобладнана) ним нежитлова будівля перебуває у його належному користуванні (довгостроковій оренді), як власника самочинно збудованого нерухомого майна, а саме на підставі договору суборенди земельної ділянки від 26.05.2011 року, який є зареєстрованим в управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області, а тому позивач вважає, що переобладнане (збудоване) ним нерухоме майно (нежитлова будівля, що розташована по вул. І.Франка, 5-А в м. Богуславі Київської області) не порушує права інших осіб, збудована (переобладнана) без істотних порушень державних будівельних, санітарно-епідеміологічних та протипожежних норм та правил.

Посилаючись на вище викладене та враховуючи те, що іншим шляхом узаконити самочинно збудоване (переобладнане) ним нерухоме майно неможливо, позивач звернувся з даним позовом до суду за визнанням своїх прав на нежитлову будівлю площею 36, 00 кв.м., що розташована по вул. І.Франка № 5 в м. Богуславі Київської області та посилаючись на ч. 5 ст. 376 ЦК України просив суд позов задовольнити.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 23 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено.

Суд визнав за ОСОБА_3, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - нежитлову будівлю, під літ. «А1», площею - 36,00 кв.м., що розташована по вул. І.Франка № 5-А в м. Богуславі Київської області.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурного контролю у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, які з'явилися на розгляд вказаної справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апелянта, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішує справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що самочинно збудована нежитлова будівля, що розташована по вул. І.Франка, 5-А в м. Богуславі Київської області збудована на земельній ділянці, яка відповідно до договору суборенди земельної ділянки від 26 травня 2011 року перебуває в належному та законному користуванні позивача ОСОБА_3 та при цьому не порушуються права інших осіб, а також відсутні будь-які відомості про порушення позивачем будівельно-технічних, протипожежних та санітарно-епідеміологічних норм та правил в нежитловій будівлі, що розташована по вул. І.Франка, 5-А в м. Богуславі Київської області.

Однак, з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки, судом першої інстанції не враховано, що згідно договорів оренди та суборенди земельної ділянки по вул. І.Франка, 5-А в м ОСОБА_6 області, земельна ділянка надавалась у користування для обслуговування та експлуатації існуючої стаціонарної малої архітектурної форми.

Відповідно ч.ч 1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці , що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила самочинне будівництво не набуває права власності на нього.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Богуславської міської Ради за № 3/1 від 15.01.2003 року приватному підприємцю ОСОБА_4 було надано дозвіл в межах території Богуславської міської Ради на підготовку матеріалів погодження місця розташування стаціонарної малої архітектурної форми на земельній ділянці для комерційного використання загальною площею 0,0057 га по вул. І.Франка № 5-А в м. Богуславі Київської області в районі автостоянки біля території ВАТ «Укртелеком» (а.с 9).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Богуславської міської Ради за № 73/3 від 19.03.2003 року приватному підприємцю ОСОБА_4 було погоджено дозвіл місця розташування стаціонарної малої архітектурної форми на земельній ділянці для комерційного використання загальною площею 0,0057 га по вул. І.Франка, № 5-А в м. Богуславі Київської області за рахунок земель запасу міста (а.с 11).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Богуславської міської Ради за № 105/4 від 16.04.2003 року приватному підприємцю ОСОБА_4 було надано дозвіл на виготовлення паспорта прив'язки стаціонарної малої архітектурної форми по вул. І.Франка № 5-А в м. Богуславі Київської області, на земельній ділянці для комерційного використання загальною площею 0.0057 га по вул. І.Франка в м. Богуславі Київської області (а.с 10).

Встановлено, що дозволи (висновки) на розміщення стаціонарної малої архітектурної форми по вул. І. Франка, 5-А в м. Богуславі Київської області для комерційного використання приватному підприємцю ОСОБА_4 було надано відповідними компетентними службами Богуславського району Київської області (а.с 12-23).

З вищевказаного слідує, що ОСОБА_4 надавались відповідні погодження на будівництво стаціонарної малої архітектурної форми, а не об'єкту нерухомого майна. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 дозволи на будівництво спірного нерухомого майна не надавались.

Як вбачається з матеріалів справи, між приватним підприємцем ОСОБА_4 та Богуславською міською Радою в особі міського голови ОСОБА_7 06.06.2003 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0057 га, яка розміщена на землях Богуславської міської Ради в м. Богуславі Київської області по вул. І. Франка № 5-А в м. Богуславі Київської області, строком на 5 років та з розміром орендної плати - 367.48 грн. на рік (а.с 24).

Відповідачем ОСОБА_4 було встановлено стаціонарну малу архітектурну форму по вул. І. Франка. 5-А в м. Богуславі Київської області загальною площею - 36.00 кв.м.. згідно з проектом (а.с. 77-83).

Судом встановлено, що рішенням сесії Богуславської міської Ради п'ятого скликання від 20.05.2008 року за № 449-31-У ОСОБА_4 було продовжено строк дії договору оренди на 5 років, починаючи з 07.06.2008 року по 07.06.2013 року земельної ділянки площею 0,0057 га. що розміщена по вул. І.Франка 5-А в м. Богуславі Київської області, для комерційного використання під існуючою стаціонарною малою архітектурною формою у зв'язку з закінченням дії договору оренди вищевказаної земельної ділянки 06.06.2008 року (а.с 30).

Відповідно, 06 червня 2008 року між ОСОБА_4 та Богуславською міською Радою в особі міського голови ОСОБА_8 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0057 га, що розміщена по вул. І.Франка, 5-А в м. Богуславі Київської області, строком на 5 років та з розміром орендної плати 3910 грн. 20 коп. на рік, із цільовим призначенням - для обслуговування та експлуатації існуючої стаціонарної малої архітектурної форми (а.с 34-40).

02 вересня 2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір оренди нежитлового приміщення, що розміщене по вул. І.Франка, 5-А в м. Богуславі Київської області (а.с 43-45).

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в травні 2011 року подали до Богуславської міської Ради спільні заяви про надання дозволу приватному підприємцю ОСОБА_4 передати земельну ділянку загальною площею 0,0057 га (без зміни її цільового призначення), що розташована по вул. І.Франка, 5-А в м. Богуславі Київської області в суборенду та укласти договір суборенди земельної ділянки з позивачем - строком до 06.06.2013 року під існуючу малу архітектурну форму.

Судом встановлено, що рішенням сесії Богуславської міської Ради за № 145-09-УІ від 24.05.2011 року було надано дозвіл ОСОБА_4 на передачу в суборенду ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,0057 га, без зміни її цільового призначення, що знаходиться по вул. І.Франка, 5-А в м. Богуславі Київської області (а.с 47).

Як вбачається з матеріалів справи, 26 травня 2011 року між позивачем ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір суборенди земельної ділянки від 26.05.2011 року, який 19 жовтня 2011 року був зареєстрований в управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області за № 322060001002638 (а.с 48-52).

02 червня 2011 року між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (малої архітектурної форми).

19 жовтня 2011 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до міського голови м.Богуслав про визнання за ним права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, в якій вказав, що ним особисто було проведено реконструкцію та переобладнання нежитлової будівлі (МАФ), що розташована по вул..І.Франка, 5-А в м.Богуславі (а.с.84).

Рішенням Богуславської міської ради № 186/14 від 20 жовтня 2011 року ОСОБА_3 було відмовлено в визнанні права власності на вказаний павільон-офіс, в зв'язку з тим, що пред'явлених документів недостатньо для оформлення права власності (а.с.85).

З позовної заяви вбачається, що підставою позову є те, що будівництво здійснено без відповідного проекту та дозвільної документації на будівництво.

Незважаючи на те, що органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями приймати рішення про визнання права власності на самочинно збудоване майно, позивач звернувся з заявою до міського голови про визнання за позивачем права власності на самочинно збудовану будівлю, а не до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації.

Отримавши відмову від органу місцевого самоврядування позивач вважав що вказаним органом було порушено його право і звернувся з позовною вимогою саме до Богуславської міської ради Київської області, та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору визначив Інспекцію державного архітектурного контролю у Південному регіоні Київської області.

Розглядаючи справу суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність такої інспекції, а існування лише інспекційного відділу у Південному регіоні, який не є юридичною особою, а тому не може приймати участь у даній справі як сторона процесу.

Згідно з вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності та Закону України «Про основи містобудування» спеціально уповноваженим органом у сфері містобудування, який уповноважений здійснювати державний нагляд за додержанням містобудівної документації, місцевих правли забудови населених пунктів, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування та будівельних робіт є державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи на місцях.

Але суд першої інстанції в порушення вимог ст.214 ЦПК України не визначився з відповідними правовідносинами, в порушення вимог ст.33 ЦПК України, не залучили до участі в справі в якості відповідача інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області. А тому рішення суду першої інстанції не може вважатись законним та обгрунтованим і підлягає скасуванню. Позовні вимоги позивача з цих підстав не підлягають до задоволення, а тому в задоволенні позову до вказаних осіб позивачу слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурного контролю у Київській області задовольнити.

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 23 лютого 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Богуславської міської ради Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Інспекція державного архітектурного контролю у Південному регіоні Київської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: