Постанова

від 01.10.2015 по справі 805/3560/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 р. Справа № 805/3560/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прок Трейд» до Начальника Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1, Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, Міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина», про скасування державної реєстрації права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, -

встановив:

26 серпня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Прок Трейд» (далі - позивач або ТОВ «Прок Трейд») до начальника Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), в якому позивач просив скасувати державну реєстрацію права власності, проведену Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя 23 вересня 2009 року за № 8925636 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на 87/100 частки нежилого приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7 за товариством з обмеженою відповідальністю «Валентина» (далі - ТОВ «Валентина») на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року по справі № 2-2478/09, скасованого ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 жовтня 2009 року по справі № 2п-43/09.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 314014 право власності на 87/100 часток нежилого приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 7 належало ТОВ «Прок Трейд».

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 07 липня 2009 року по справі № 2-9/09 87/100 часток нежилого приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7, які належали ТОВ «Прок Трейд», виділені в натурі.

11 вересня 2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя по справі № 2-2478/09 прийнято заочне рішення. Цим рішенням, крім іншого, визнано недійсним свідоцтво серії САА 314014 про право власності ТОВ «Прок Трейд» на 87/100 часток нежилого приміщення по вул. Лепорського, 7 в м. Маріуполі; визнана недійсною реєстрація в Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя 09 грудня 2004 року 87/100 часток нежилих приміщень магазинів по вул. Лепорського, 7 у в. Маріуполі за ТОВ «Прок Трейд»; визнано за ТОВ «Валентина» право власності на 87/100 часток нежилих приміщень по вул. Лепорського, 7 в м. Маріуполі, зареєстрованих 09 грудня 2004 року за ТОВ «Прок Трейд».

На підставі заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року державним реєстратором міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ТОВ «Валентина» зареєстровано право власності на 87/100 частки нежитлового приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 жовтня 2009 року по справі № 2п-43/09 заочне рішення від 11 вересня 2009 року скасовано.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 08 грудня 2009 року по справі № 2-3160/09, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2010 року по справі № 22ц-172/2010, позовна заява ТОВ «Валентина» до ТОВ «Прок Трейд», ПП «Шрім», ОСОБА_2, Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсною реєстрації в БТІ договорів купівлі-продажу, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсною реєстрацію в БТІ частки нежилих приміщень, про визнання права власності - залишена без розгляду.

Маючи намір отримати правовстановлювальні документи на нежитлове приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7, ТОВ «Прок Трейд» звернулося до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції з відповідною заявою, проте у видачі правовстановлювальних документів на це майно позивачу відмовлено.

Позивач доводив, що наявність в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на 87/100 часток нежилого приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7 за ТОВ «Валентина» на підставі заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року по справі № 2-2478/09, в подальшому скасованого цим же судом, унеможливлює проведення державної реєстрації права власності на це майно за ТОВ «Прок Трейд» та, як наслідок, порушує його права.

З урахуванням наведеного та на підставі положень ст. 41 Конституції України, ст. ст. 8, 19, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, п. п. 2.3., 2.6., 2.10 Порядку прийняття та розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3502/5 позивач наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с. 4-8).

В судовому засіданні 17 вересня 2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просив задовольнити позов.

Відповідач 1 свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловив.

17 серпня 2015 року ОСОБА_1 звільнений з посади начальника реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, про що свідчить наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 17 серпня 2015 року № 1983/1 «Про звільнення ОСОБА_1С.» (а.с. 105, 119).

П.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» постановлено ліквідувати Державну реєстраційну службу, поклавши на Міністерство юстиції України завданні і функції з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

П.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби в частині реалізації політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 150 «Питання Міністерства юстиції» Державною реєстраційною службою України припинено виконання функцій і повноважень.

Виконання функцій реєстраційних служби Головних управлінь юстиції в областях, а також реєстраційних служб міських (міст обласного значення) управлінь юстиції покладено на Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в областях, міські (міст обласного значення) управління юстиції.

Маріупольське міське управління юстиції Донецької області є територіальним органом Міністерства юстиції України і має статус юридичної особи, що визначено п.п. 1, 12 Положення про Маріупольське міське управління юстиції Донецької області, затвердженого наказом Головного управління юстиції у Донецькій області від 15 жовтня 2012 року № 699/1 (далі - Положення про Маріупольське МУЮ).

За даними он-лайн сервісу отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) встановлено, що Маріупольське міське управління юстиції Донецької області (ідентифікаційний код 33244064) зареєстроване як юридична особа 29 листопада 2004 року (а.с. 56-58).

Відповідно до п. 3 Положення про Маріупольське МУЮ одним з основних завдань Маріупольського МУЮ є забезпечення реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Маріупольське МУЮ відповідно до законодавства забезпечує ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону, що визначено пп. 4.31, 4.33 п. 4 Положення про Маріупольське МУЮ.

Реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції (далі - Реєстраційна служба) діє у складі Маріупольського МУЮ, є його структурним підрозділом, який забезпечує реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби, що визначено п. 1 Положення про реєстраційну службу Маріупольського міського управління юстиції, затвердженого начальником Реєстраційної служби Маріупольського МУЮ 22 жовтня 2013 року за погодженням з головою Державної реєстраційної служби України та начальником реєстраційної служби Головного управління юстиції у Донецькій області (далі - Положення про реєстраційну службу).

Згідно з п. 3 Положення про реєстраційну службу до основних завдань Реєстраційної служби належить забезпечення реалізації державної політки у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.9 Положення про реєстраційну службу в її структуру входить відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

П. 1 Положення про Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції, затвердженого начальником Реєстраційної служби 21 грудня 2013 року (далі - Положення про відділ), визначено, що Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції (далі - Відділ) діє у складі Реєстраційної служби Маріупольського МУЮ, є його структурним підрозділом, та реалізує повноваження Державної реєстраційної служби у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пп. 4.2., 4.7. п. 4 Положення про відділ одним з основи завдань Відділу є здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до закону; забезпечення прийому та видачі документів, пов'язаних з проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, наданням інформації з Державного реєстру прав.

Зважаючи на те, що Відділ діє у складі Реєстраційної служби, є її структурним підрозділом, а Реєстраційна служба, в свою чергу є структурним підрозділом Маріупольського МУЮ, ухвалою від 31 серпня 2015 року до участі у справі у якості відповідача залучене Маріупольське міське управління юстиції Донецької області (далі - відповідач 2) (а.с. 51-52).

Відповідач 2 позов не визнав, надав заперечення проти позову, сутність яких полягала у наступному.

Єдиною умовою для скасування державної реєстрації права власності, обтяження та іншого речового права є рішення суду, яке набрало законної сили.

Ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Підстави внесення запису до Державного реєстру прав визначені ст. 19 вищезазначеного закону, до яких зокрема відноситься рішення судів, що набрали законної сили.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 41 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок ведення державного реєстру речових прав» державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації.

Тобто, діючим законодавством у сфері державної реєстрації передбачено, що подання до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідної заяви та рішення суду, що набрало законної сили про скасування запису про право власності, є підставою для вчинення державним реєстратором реєстраційних дій.

Відповідач 2 наполягав на тому, що позивачем не доведений факт порушення його прав та законних інтересів відповідачами 1 і 2.

Послання позивача на той, факт що ТОВ «Прок Трейд» зверталося до Відділу із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7, однак у такій реєстрації позивачу було відмовлено, відповідач 2 вважав безпідставним.

Ці доводи відповідача 2 ґрунтувалися на тому, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року по справі № 805/995/15-а за позовом ТОВ «Прок Трейд» до начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_3, Маріупольського МУЮ про зобов'язання вчинити певні дії встановлено, що час звернення до суду із цим позовом ТОВ «Прок Трейд» до органів державної реєстрації прав із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7, не зверталося, жодного рішення з цього приводу державним реєстратором прав на нерухоме майно не приймалося.

Відповідач 2 доводив, що позивач також не звертався до Відділу з заявою про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно за формою, затвердженою Міністерством юстиції України (а.с. 101-104, 114-117).

Предметом спору є скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, проведеної до 01 січня 2013 року реєстратором міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

За даними он-лайн сервісу отримання відомостей з ЄДР встановлено, що міське комунальне підприємство «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» (ідентифікаційний код 03336574) зареєстроване як юридична особа 05 січня 1996 року, про що 28 вересня 2005 року до ЄДР внесений відповідний запис (а.с. 59-62).

Ухвалою від 31 серпня 2015 року до участі у справі у якості відповідача залучене міське комунальне підприємство «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» (далі - відповідач 3 або МКП «Маріупольське БТІ») (а.с. 51-52).

Відповідач 3 свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловив.

За даними он-лайн сервісу отримання відомостей з ЄДР встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина» (ідентифікаційний код 13543618) зареєстроване як юридична особа 01 серпня 1994 року, про що 14 жовтня 2004 року до ЄДР внесений запис відповідний запис (а.с. 63-66).

Ухвалою від 31 серпня 2015 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучене товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина» (далі - третя особа або ТОВ «Валентина») (а.с. 51-52

Третя особа свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловила.

Про дату, час і місце судового розгляду особи, які беруть участь у справі, повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджено розпискою про отримання судової повістки та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 90, 130-133).

Позивач явку свого представника в судове засідання, призначене на 01 жовтня 2015 року, не забезпечив. В судовому засіданні, яке відбулось 17 вересня 2015 року, представником позивача заявлене клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 89).

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, клопотань про відкладення судового розгляду не надав.

Відповідач 2 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, у запереченнях проти прозову просив розглядати справу за відсутності його представника (а.с. 104, 117).

Відповідач 3 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, клопотань про відкладення розгляду справи не надала.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 122, ч. ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розгляд справи здійснено в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

На підставі ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальної техніки не здійснювалося.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Прок Трейд» (ідентифікаційний код 33160641) зареєстроване у якості юридичної особи 24 вересня 2004 року, що підтверджено довідкою АБ № 211816 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 8).

09 грудня 20104 року на підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 17 листопада 2004 року за № 452/2, Маріупольська міська рада видала ТОВ «Прок Трейд» свідоцтво про право власності серії САА № 314014 на 87/100 часток нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 7, загальною площею 1 476,2 кв.м., яке складається з основної будівлі з підвалом, А-3, А/п, 1059,5 кв.м.; основної будівлі Ж-1, 77,6 кв.м.; основної будівлі Б-1, 210,3 кв.м.; основної будівлі З-1, 84,5 кв.м.; основної будівлі, В-1, 27,2 кв.м.; основної будівлі (приміщення № 15) Д-1, 17,1 кв.м. (а.с. 10, 77).

09 лютого 2014 року реєстратором МКП «Маріупольське БТІ» ОСОБА_4 прийнято рішення про реєстрацію права власності на 87/100 часток об'єкта (реєстраційний номер: 8925636) - нежитлового приміщення за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7 (номер запису: 1398 в книзі: 3) за ТОВ «Прок Трейд» на підставі свідоцтва про право власності серії САА № 314014 від 09 грудня 2014 року, виданого Маріупольською міською радою, що підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5770378 від 09 грудня 2004 року (а.с. 11).

В електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності ТОВ «Прок Трейд» на вказане майно зареєстроване 09 грудня 2004 року, про що свідчить відповідна відмітка на зворотному боці свідоцтва про право власності серії САА № 314014 (зворотній бік а.с. 77).

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя перебувала цивільна справа № 2-9/09 за позовом ТОВ «Прок Трейд» до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про виділ частки із спільного майна в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Прок Трейд», ОСОБА_2 про виділ частки із спільного майна в натурі.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 07 липня 2009 року по справі № 2-9/09, яке набрало законної сили 17 липня 2009 року, позови ТОВ «Прок Трейд» та ОСОБА_5 - задоволені; зокрема вирішено виділити ТОВ «Прок Трейд» в натурі належні на праві власності 87/100 частки нежитлового приміщення, що розташоване по вул. Лепорського, 7 у м. Маріуполі, а саме: основну будівлю літ. А-3, А/п - площею 1 059,5 кв.м.; основну будівлю літ. Б-1, площею 210,3 кв.м.; основну будівлю літ. Ж-1, площею 77,6 кв.м.; основну будівлю літ. З-1, площею 84,5 кв.м.; основну будівлю літ. В-1, площею 27,2 кв.м.; основну будівлю літ. Д-1 (приміщення № 15), площею 17,1 кв.м. - загальною площею 1 476,2 кв.м. (а.с. 12-13).

Також встановлено, що в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя перебувала цивільна справа № 2-2478/09 за позовом ТОВ «Валентина» до ТОВ «Прок Трейд», ПП «Шрім», ОСОБА_2, Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсною реєстрації в БТІ договорів купівлі-продажу, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсною реєстрації в БТІ частки нежитлових приміщень, про визнання права власності.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року по справі № 2-2478/09 позовні вимоги ТОВ «Валентина» задоволені частково; вирішено визнати недійсними угоди: купівлі-продажу нежилого приміщення загальною площею 598,1 кв.м., що займає другий - третій поверхи та складає 35/100 часток будівлі по вул. Лепорського, 7 у м. Маріуполі, укладений 05 липня 2000 року між ТОВ «Валентина» та ПП «Сінкро»; купівлі-продажу нерухомого майна загальною площею 878,1 кв.м., що складає нежиле приміщення першого поверху будівлі та складські приміщення Ж-1 № 8, 12, Б-1 № 10, 11, 12, З-1 № 13, 14, І № 15, В-1 № 20, розташовані по вул. Лепорського, 7 у м. Маріуполі Донецької області, та складає 52/100 часток будівлі, укладений 18 лютого 2002 року між ТОВ «Валентина» та ПП «Сінкро»; визнати недійсною реєстрацію в Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя договорів купівлі-продажу нежилих приміщень по вул. Лепорського, 7 у м. Маріуполі від 05 липня 2000 року і від 18 лютого 2002 року, укладені між ТОВ «Валентина» та ПП «Сінкро»; визнати недійсним свідоцтво серії САА/314014 про право власності ТОВ «Прок Трейд» на 87/100 часток нежилого приміщення по вул. Лепорського, 7 у м. Маріуполі, видане 09 грудня 2004 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради; визнати недійсною реєстрацію в Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя 09 грудня 2004 року 87/100 частин нежилих приміщень магазина по вул. Лепорського, 7 у м. Маріуполі за ТОВ «Прок Трейд»; визнати за ТОВ «Валентина» право власності на 87/100 частин нежилих приміщень по вул. Лепорського, 7 у м. Маріуполі, зареєстрованих 09 грудня 2004 року за ТОВ «Прок Трейд»; у задоволенні решти позовних вимог - відмолено (а.с. 14-18, 78-82).

На засвідченій Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя копії заочного рішення від 11 вересня 2009 року проставлена відмітка, що це рішення не набрало законної сили у зв'язку з його скасуванням ухвалою цього ж суду від 22 жовтня 2009 року (а.с. 82).

23 вересня 2009 року реєстратором МКП «Маріупольське БТІ» ОСОБА_7 прийнято рішення про реєстрацію права приватної власності на 87/100 часток об'єкта (реєстраційний номер: 8925636) - нежитлового приміщення за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7 за ТОВ «Валентина» на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року по справі № 2-2478/09.

23 вересня 2009 року до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесений запис про реєстрацію права приватної власності на 87/100 часток об'єкта (реєстраційний номер: 8925636) - нежитлового приміщення за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7 за ТОВ «Валентина» на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року по справі № 2-2478/09, про що свідчить копія Інформаційної довідки МКП «Маріупольське БТІ» від 28 вересня 2009 року № 258 (а.с. 97-98).

В подальшому ТОВ «Прок Трейд» звернулося до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя з заявою про перегляд заочного рішення від 11 вересня 2009 року.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 жовтня 2009 року по справі № 2-п-43/09 заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року за позовом ТОВ «Валентина» до ТОВ «Прок Трейд», ПП «Шрім», ОСОБА_2, Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсною реєстрації в БТІ договорів купівлі-продажу, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсною реєстрації в БТІ частки нежитлових приміщень, про визнання права власності - скасовано, справа призначена до розгляду в загальному порядку (а.с. 19-20, 83).

На засвідченій Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя копії цієї ухвали проставлена відмітка про набрання нею законної сили 22 жовтня 2009 року (зворотній бік а.с. 83).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 08 грудня 2009 року по справі № 2-3160/09, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2010 року по справі № 22ц-172/2010, позовна заява ТОВ «Валентина» до ТОВ «Прок Трейд», ПП «Шрім», ОСОБА_2, Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсною реєстрації в БТІ договорів купівлі-продажу, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсною реєстрації в БТІ частки нежитлових приміщень, про визнання права власності - залишена без розгляду (а.с. 21, 23-24, 85-87).

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа № 805/995/15-а за позовом ТОВ «Прок Трейд» до начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського МУЮ ОСОБА_3, Маріупольського МУЮ про зобов'язання вчинити певні дії.

Під час розгляду справи № 805/995/15-а судом були встановлені наступні обставини.

06 лютого 2015 року ТОВ «Прок Трейд» звернулося до начальника Відділу ОСОБА_3 з заявою, в якій просило здійснити державну реєстрацію права власності та видати правовстановлювальні документи на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Лепорського, 7 у м. Маріуполі.

До заяви позивачем були додані копії наступних документів: рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 07 липня 2009 року № 2-9/09; адвокатського запиту до БТІ м. Маріуполя від 28 вересня 2009 року № 258; інформаційної довідки МКП «Маріупольське БТІ» від 28 вересня 2009 року № 258; ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 жовтня 2009 року по справі № 2п-43/09; листа ТОВ «Прок Трейд» від 27 жовтня 2009 року до начальника БТІ м. Маріуполя; листа МКП «Маріупольське БТІ» від 06 листопада 2009 року № 496; ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 08 грудня 2009 року; листа ТОВ «Прок Трейд» від 11 грудня 2009 року до начальника БТІ м. Маріуполя; листа ТОВ «Прок Трейд» від 15 грудня 2009 року до начальника БТІ м. Маріуполя; листа МКП «Маріупольське БТІ» від 15 грудня 2009 року № 558; листа ТОВ «Прок Трейд» від 29 грудня 2009 року до начальника БТІ м. Маріуполя; листа ТОВ «Прок Трейд» до начальника БТІ м. Маріуполя; рішення реєстратора МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації БТІ» від 04 січня 2010 року; витягу МКП «Маріупольське БТІ» № 5770378; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Маріупольською міською радою 09 грудня 2004 року; ухвали Апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2009 року; ухвали Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2010 року; ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 21 листопада 2013 року; ухвали Апеляційного суду Донецької області від 17 грудня 2013 року.

За результатами розгляду заяви ТОВ «Прок Трейд» від 06 лютого 2015 року та копій документів, доданих до неї, позивачу надана письмова від 16 лютого 2015 року.

Позивачу роз'яснений визначений законодавством порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, зазначено, який саме перелік документів необхідно надати державному реєстратору для проведення державної реєстрації права власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна.

За результатами розгляду копій документів, доданих до заяви ТОВ «Прок Трейд» від 06 лютого 2015 року, Відділом зроблений висновок, що ці документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Вказаний лист отриманий позивачем 18 лютого 2015 року.

Докази на підтвердження факту звернення ТОВ «Прок Трейд» з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на об'єкт нерухомого майна за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7, суду не надані не були (а.с. 44-48).

17 червня 2015 року ТОВ «Прок Трейд» звернулося до Маріупольського МУЮ із заявою, в якій просило видати правовстановлювальні документи на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7.

До заяви позивачем були додані копії рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 07 липня 2009 року по справі № 2-9/09, ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 22 жовтня 2009 року по справі № 2п-43/09, ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 08 грудня 2009 року по справі № 2-3160/09, витягу про право власності ТОВ «Прок Трейд», свідоцтва про право власності ТОВ «Прок Трейд» та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2010 року по справі № 22ц-172/2010 (а.с. 25-27).

Того ж дня заява ТОВ «Прок Трейд» отримана Маріупольським МУЮ та зареєстрована за вхідним № 4-8-14а (а.с. 25).

За результатами розгляду заяви позивача від 17 червня 2015 року відділом реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції останньому надана відповідь від 30 червня 2015 року № 1419/4-6-15, в якій зазначено, що оскільки законодавством у сфері державної реєстрації прав не встановлено правонаступництва органів державної реєстрації прав у зазначеній сфері, тобто переходу прав та обов'язків бюро технічної інвентаризації, які до 01 січня 2013 року проводили реєстрацію речових прав, єдиними способом захисту порушеного права позивача є скасування державної реєстрації права власності за ТОВ «Валентина» на нежитлове приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7.

Лист від 30 червня 2015 року № 1419/4-6-15 підписаний начальником Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1 (а.с. 28-29).

Судом також встановлено, що на час судового розгляду в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності та інші речові права щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 7, не зареєстровані.

Вказані обставини підтверджені Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових права на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна, індексний номер інформаційної довідки: 44090530, дата, час формування: 18 вересня 2015 року 11:29:12 (а.с. 106-107, 120-121).

На час судового розгляду в Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна - реєстраційний номер майна: 8925636, тип майна: нежиле приміщення, адреса нерухомого майна: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 7, загальна площа: 1 709,3 кв.м., номер запису: 1398 в книзі: 3, містився запис, внесений 23 вересня 2009 на підставі рішення про державну реєстрацію від 23 вересня 2009 року, про право приватної власності ТОВ «Валентина» на 87/100 частки вказаного об'єкта нерухомого майна, яке виникло на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року по справі № 2-2478/09.

Ці обставини підтверджені Інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, індексний номер документа: 44091237, дата, час формування: 18 вересня 2015 року 11:33:26 (а.с. 108-112, 122-126).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом, що визначено ч. 4 ст. 182 ЦК України.

Спеціальним законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-VI (далі - Закон № 1952).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952).

Засади державної реєстрації прав визначені ст. 3 Закону № 1952.

Так, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 3 Закону № 1952 державна реєстрація є обов'язковою; інформація про права на нерухоме майно підлягає внесенню до Державного реєстру прав; держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно.

На час проведення державної реєстрації права власності 87/100 часток нежилого приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7 за ТОВ «Валентина» (23 вересня 2009 року) відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності регулював Закон № 1952 в редакції від 01 травня 2009 року.

Крім того, в редакції від 01 червня 2009 року діяло Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення).

Систему органів державної реєстрації прав визначала ст. 5 Закону № 1952, відповідно до ч. 1 (в редакції від 01 травня 2009 року) якої, систему органів державної реєстрації прав складали центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону № 1952 (в редакції від 01 травня 2009 року) проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно було віднесено до повноважень місцевих органів державної реєстрації прав.

Разом з цим, п. 5 Прикінцевих положень Закону № 1952 (в редакції від 01 травня 2009 року) передбачав, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

П. 1.4. Тимчасового положення в редакції від 01 червня 2009 року визначав, що реєстрація права власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, коштом особи, що звернулася до БТІ.

П. 1.12. Тимчасового положення в редакції від 01 червня 2009 року передбачав, що рішення про державну реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), який є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України у спірних правовідносинах МКП «Маріупольське БТІ» є суб'єктом владних повноважень, оскільки, хоча воно не є органом державної влади або місцевого самоврядування, проте на час проведення спірної реєстрації права власності виконувало делеговані Законом № 1952 повноваження щодо держаної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з п.1.13. Тимчасового положення в редакції від 01 червня 2009 року реєстрація прав проводилась в такому порядку: приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно; установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав; прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав; унесення записів до Реєстру прав; учинення написів на правовстановлювальних документах; видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.

Підстави для державної реєстрації прав на нерухоме майно визначала ст. 18 Закону № 1952 в редакції від 01 травня 2009 року.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводилась на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав мали подаватися документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (ст. 20 Закону № 1952 в редакції від 01 травня 2009 року).

Вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав, містилися в п.п. 2.7.-2.9. Тимчасового положення в редакції від 01 червня 2009 року і були тотожні вимогам, наведеним у ст. 20 Закону № 1952 в редакції від 01 травня 2009 року.

Відповідно до п. 2.1. Тимчасового положення в редакції від 01 червня 2009 року для реєстрації виникнення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

Рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна були включені до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до п. 2.1. Тимчасового положення) під номером 10.

Процедура прийняття рішення реєстратором прав була визначена розділом 3 Тимчасового положення в редакції від 01 червня 2009 року.

П.3.1. Тимчасового положення в редакції від 01 червня 2009 року передбачав, що з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів.

Реєстратор: установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності; видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів.

При цьому п.3.5. Тимчасового положення в редакції від 01 червня 2009 року було передбачено, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам; заборонялося тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.

Відповідно до п.3.7. Тимчасового положення в редакції від 01 червня 2009 року унесення запису до Реєстру прав здійснювалося після прийняття рішення про реєстрацію прав власності.

Згідно з п.3.8. Тимчасового положення в редакції від 01 червня 2009 року після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робиться відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав, видавався витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який був невід'ємною частиною правовстановлювального документа. Зазначений витяг скріплювався печаткою БТІ. Разом із витягом власнику (власникам) або уповноваженій особі поверталися правовстановлювальні документи.

Як встановлено судом, 23 вересня 2009 року реєстратором МКП «Маріупольське БТІ» ОСОБА_7 прийнято рішення про реєстрацію права приватної власності на 87/100 часток об'єкта (реєстраційний номер: 8925636) - нежитлового приміщення за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7 за ТОВ «Валентина» на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року по справі № 2-2478/09.

23 вересня 2009 року до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесений запис про реєстрацію права приватної власності на 87/100 часток об'єкта (реєстраційний номер: 8925636) - нежитлового приміщення за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7 за ТОВ «Валентина» на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року по справі № 2-2478/09, про що свідчить копія Інформаційної довідки МКП «Маріупольське БТІ» від 28 вересня 2009 року № 258.

Таким чином, правовстановлювальний документ, на підставі якого проведена реєстрація права власності, скасований.

Незважаючи на скасування правовстановлювального документа, на час судового розгляду в Реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься активний запис про реєстрацію права власності на 87/100 часток нежилого приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 7 за ТОВ «Валентина».

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 11 лютого 2010 року № 1878-VI, який набрав чинності з 01 січня 2013 року, державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, надання інформації із зазначених реєстрів здійснюються до 1 січня 2013 року.

Державний реєстратор, нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону № 1952, починаючи з 1 січня 2013 року мають доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек і використовують під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дані зазначених реєстрів.

Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок № 868).

Згідно з п. 94 Порядку № 868 під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння адміністративного збору та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.

Державний реєстратор у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно використовує реєстраційні дані, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), - у разі їх наявності в органі державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 95 Порядку № 868 державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про: державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав; обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно або іпотеки у Державному реєстрі прав; обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст, - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Абз. 1 п. 96 Порядку № 868 визначено, що під час проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за відсутності державної реєстрації права власності на такий об'єкт у Державному реєстрі прав державний реєстратор відкриває розділ зазначеного Реєстру, вносить до нього відомості про таке право власності та переносить наявні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Абз. 1 п. 97 Порядку № 868 передбачає, що під час проведення державної реєстрації зміни, переходу чи припинення інших речових прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна державний реєстратор за відсутності державної реєстрації права власності на такий об'єкт у Державному реєстрі прав переносить відомості про таке речове право, обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру прав відповідний запис.

Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна затверджений наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2102/22414 (далі - Порядок № 1844/5).

Згідно з п. 3 Порядку № 1844/5 відомості Реєстрів використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно, у тому числі обтяжень податковою заставою, під час проведення державної реєстрації прав з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв/запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.

Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв /запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.

Відповідно до п. п. 6-7 Порядку № 1844/5 перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень.

Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта.

У разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.

Аналіз правових норм, які містяться у Законі № 868, Порядку № 868, Порядку № 1844/5, а також в п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 11 лютого 2010 року № 1878-VI, зумовлює висновок про те, що починаючи з 01 січня 2013 року суб'єкти владних повноважень, до компетенції яких належить державна реєстрація прав на нерухоме майно, не повноважні вносити будь-які зміни або доповнення до Реєстру прав власності на нерухоме майно, скасовувати записи, які містяться у згаданому реєстрі, проте використовують ці дані під час проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Неповноважні вносити зміни та доповнення до Реєстру прав і посадові особи бюро технічної інвентаризації.

Як було зазначено вище, однією з засад державної реєстрації є гарантована державою достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно (ч. 2 ст. 3 Закону № 1952).

Зважаючи на те, що судове рішення, яким за ТОВ «Валентина» визнано право власності на 87/100 частин нежилого приміщення за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 7, державна реєстрація права власності на це майно в Реєстрі прав власності на нерухоме підлягає скасуванню.

За висновком суду, належним способом захисту прав позивача є скасування державної реєстрації права приватної власності ТОВ «Валентина» на 87/100 часток об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер майна: 8925636, тип майна: нежиле приміщення, адреса нерухомого майна: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 7, загальна площа: 1 709,3 кв.м., номер запису: 1398 в книзі: 3), яке виникло на підставі заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року по справі № 2-2478/09, рішення про державну реєстрацію якого прийнято 23 вересня 2009 року реєстратором МКП «Маріупольське БТІ» і запис про яке внесений до Реєстру прав власності на нерухоме майно 23 вересня 2009 року.

Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (далі - Порядок № 1141) і визначає процедуру ведення цього реєстру.

Абз. 1 п. 41 Порядку № 1141 визначено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

При цьому абз. 2 п. 41 Порядку № 1141 передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з абз. 3 п. 41 Порядку № 1141 внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Отже, скасування державної реєстрації права власності, проведеної до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент проведення такої реєстрації, є передбаченим законодавством, належним та ефективним способом захисту прав позивача.

З приводу дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом суд відзначає наступне.

Правові наслідки державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна мають довготривалий характер.

У зв'язку з цим питання щодо необхідності скасування державної реєстрації права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно може постати у будь-який час.

Так, незважаючи на скасування судового рішення, яке слугувало правовстановлювальним документом, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься активний запис про право власності ТОВ «Валентина» на 87/100 часток нежилого приміщення за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 7.

В даному випадку спірна реєстрація перешкоджає позивачу в реалізації наміру зареєструвати свої речові права на зазначене нерухоме майно.

Крім того,спеціальне законодавство у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно прямо передбачає виключно судовий порядок вирішення питання скасування державної реєстрації права власності, проведеної до 01 січня 2013 року.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду із цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, на користь якого ухвалене рішення, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 73,08 грн. (а.с. 4).

Спірна реєстрація права власності проведена МКП «Маріупольське БТІ», а тому судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з відповідача 3.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прок Трейд» до Начальника Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1, Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, Міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина», про скасування державної реєстрації права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - задовольнити повністю.

2. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина» (ідентифікаційний код 13543618) на 87/100 часток об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер майна: 8925636, тип майна: нежиле приміщення, адреса нерухомого майна: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 7, загальна площа: 1 709,3 кв.м., номер запису: 1398 в книзі: 3), яке виникло на підставі заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року по справі № 2-2478/09, рішення про державну реєстрацію якого прийнято 23 вересня 2009 року реєстратором міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» і запис про яке внесений до Реєстру прав власності на нерухоме майно 23 вересня 2009 року.

3. Стягнути з Міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» (ідентифікаційний код 03336574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прок Трейд» (ідентифікаційний код 33160641) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

4. Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

6. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.