Постанова

від 13.10.2015 по справі 817/2706/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2706/15

13 жовтня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О., за участю секретаря судового засідання Маринич В.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі доПриватного сільськогосподарського підприємства "Україна" про стягнення витрат, ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі (далі - УПФУ в Дубенському районі) звернулося з адміністративним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" (далі - ПСП "Україна") про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 31179,51грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (зі змінами та доповненнями) (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV). Відповідно до вимог п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV встановлено, що після 01.01.2004 зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим Законом. До 01.01.2004 діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідно до якого бюджетні, громадські, інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи відшкодовують Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до вимог п.6.4. Інструкції №21-1 УПФУ в Дубенському районі було надіслано поштою ПСП "Україна" повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV. Відповідач щомісяця до 25-го числа повинен вносити до Пенсійного фонду зазначені в повідомленнях місячні суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Всупереч вимогам п.6.7 Інструкції №21-1 ПСП "Україна" в добровільному порядку не внесло до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за червень-серпень 2015 року.

У судове засідання позивач не прибув, про причини неприбуття суд не повідомляв, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідачем, ПСП "Україна", позовні вимоги не визнано повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, у яких зазначає, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у зазначеному у позові розмірі не повинно проводитись за рахунок відповідача, оскільки позивачем не зазначено на підставі яких конкретно пунктів ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) було призначено такі пільгові пенсії, незважаючи на те, що підпункти "б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII включають в себе і підпункти "в" - "е" та "ж", відшкодування коштів за якими, відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Відтак, УПФУ в Дубенському районі не має правових підстав для стягнення з ПСП "Україна" вказаних витрат. Разом з тим, надані позивачем письмові докази не містять будь-якої інформації про те що, вказані у розрахунках особи перебували чи перебувають у трудових відносинах з відповідачем, та які надають їм право на отримання пенсії на пільгових умовах. Відтак, вимога позивача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначеним у позові особам є безпідставною. Крім того, 02.06.2015 Верховною Радою України розглянуто та проголосовано у першому читанні проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" щодо уточнення об`єкта оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування", у якому передбачено списання сум заборгованості по фактичним витратам Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII, платникам єдиного податку четвертої групи, що утворилися у період з 01.01.2015.

У судове засідання 29.09.2015 та 13.10.2015 представник відповідача не прибув, у поданих суду заявах просив відкласти розгляд справи.

За таких обставин, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно з даними обліку позивача за ПСП "Україна" рахується заборгованість у сумі 31179,51грн. з відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-серпень 2015 року, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що вийшли на пенсію на пільгових умовах та до виходу на пенсію працювали у відповідача.

На виконання вимог п.6.4 Інструкції №21-1, УПФУ в Дубенському районі ПСП "Україна" 19.05.2015 було надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII.

Відповідач отримав вищевказаний розрахунок 22.05.2015, однак добровільно не відшкодував суми заборгованості, що змусило позивача звернутися до суду.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII (а.с.7), повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8), розрахунком заборгованості (а.с.9), довідками від 01.08.2011 №58, від 23.02.2012 №14, від 16.01.2003 №16, від 27.06.2011 №45, від 19.11.2012 №90, від 12.12.2013 №160, від 28.01.2014 №13, від 13.09.2014 №103, від 19.08.2014 №14 (а.а.с.19-27), протоколами від 20.10.2010 №40022, від 07.03.2012 №1744, від 30.04.2003 №4044, від 15.06.2011 №1750, від 06.02.2013 №174, від 11.02.2014 №81, від 12.03.2014 №305, від20.10.2014 №1031, від 22.09.2014 №1232 (а.а.с.28-36).

В силу вимог пп.1 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 для відповідних платників збору.

Відповідно до п.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, вказаним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII, при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Закон №1058-ІV набрав чинності з 01.01.2004. До вказаного моменту діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку вищевказаних пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон №400/97-ВР).

Так, згідно з абз.4 п.1 ст.2 Закону №400/97-ВР, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 №1788-XII, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників, а згідно з абз.3 п.1 ст.4 цього ж Закону, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Передбачений п.2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно, конкретизований в Інструкції №21-1.

Так, згідно з п.6.1 Інструкції №21-1, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), у яких працювали або працюють пенсіонери на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 п.2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Таким чином, платники, які у 2014 році перебували на обліку як платники фіксованого сільськогосподарського податку, з 01.01.2015 зобов'язані відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених для працівників підприємства відповідно до абз.1 п.2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV.

Відповідно до п.6.2 Інструкції №21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому, стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 працювали у ПСП "Україна" на роботах із шкідливими і важкими умовами праці на посадах "тракторист-машиніст" та "доярка". Разом з тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 є багатодітними матерями, що дає їм право на вихід на пенсію на пільгових умовах (а.а.с.19-36).

Розмір сум до відшкодування, відповідно до п.6.4 Інструкції №21-1, визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.7 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Фактична виплата та доставка пільгових пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за червень-серпень 2015 року підтверджується довідками від 12.08.2015 №4298-№4306 (а.а.с.10-18).

Крім того, ПСП "Україна" отримано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII, однак не оскаржено його ні в адміністративному порядку, ні в судовому, а відтак, відповідачем фактично узгоджено дану заборгованість.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним Фондом України після 1 січня 2004 року витрат на виплату та доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення таких пенсій чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного Фонду України та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі ст.14 Закону №1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV у контексті ст.14 Закону №1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону №1788-XII.

Відтак, посилання відповідача на те, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII, які включають в себе і підпункти "в" - "е" та "ж", не повинно проводитись за його рахунок, є необгрунтованими, оскільки обов'язок відшкодування таких витрат покладений на підприємства.

Дана позиція підтверджена Верховним Судом України у постановах від 23.04.2013 у справі №21-113а13, від 08.10.2013 у справі №21-310а13 та від 07.07.2015 №21-735а15.

Разом з тим, в силу вимог ст.9 КАС України суд не бере до увагу посилання відповідача на проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" щодо уточнення об`єкта оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування", оскільки проект закону, по своїй суті, не є нормативно-правовим актом, а тому не породжує жодних правових наслідків для учасників процесу.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, в той час як позовні вимоги УПФУ в Дубенському районі підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Підстави для застосування ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" (код ЄДРПОУ 30712552) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області (код ЄДРПОУ 22555282) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 31179,51грн. (тридцять одна тисяча сто сімдесят дев`ять гривень п`ятдесят одна копійка).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.