Ухвала

від 09.12.2015 по справі 817/2706/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гломба Ю.О.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"09" грудня 2015 р. Справа № 817/2706/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" жовтня 2015 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" про стягнення витрат ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі (далі - УПФУ в Дубенському районі) звернулося з позовом, в якому просило стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" (далі - ПСП "Україна") витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 31179,51грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що позивачем було надіслано поштою ПСП "Україна" повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV. Відповідач щомісяця до 25-го числа повинен вносити до Пенсійного фонду зазначені в повідомленнях місячні суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Всупереч вимогам п.6.7 Інструкції №21-1 ПСП "Україна" в добровільному порядку не внесло до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за червень-серпень 2015 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" (код ЄДРПОУ 30712552) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області (код ЄДРПОУ 22555282) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 31179,51грн. (тридцять одна тисяча сто сімдесят дев`ять гривень п`ятдесят одна копійка).

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Приватне сільськогосподарське підприємство "Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що згідно з даними обліку позивача за ПСП "Україна" рахується заборгованість у сумі 31179,51 грн. з відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-серпень 2015 року, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що вийшли на пенсію на пільгових умовах та до виходу на пенсію працювали у відповідача.

На виконання вимог п.6.4 Інструкції №21-1, УПФУ в Дубенському районі ПСП "Україна" 19.05.2015 було надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788-XII.

Відповідач отримав вищевказаний розрахунок 22.05.2015 р., однак добровільно не відшкодував суми заборгованості, що змусило позивача звернутися до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що позовні вимоги УПФУ в Дубенському районі підтверджені належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ( 36-2003-п ), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на загально обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Відповідно п. 1 ст. 1 цього Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлено, що ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону складає 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Згідно пп.6.2 п. 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України №21-1 від 31.12.2003, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до пп. 6.4 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пп. 6.5 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно пп.6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09 липня 2003 року № 1058-I, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У випадку несплати витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, вказані витрати є боргом зі сплати страхових внесків, який стягується органами Пенсійного фонду України на підставі пп. 7 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20.

Виходячи з вищевказаних норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України "Про пенсійне забезпечення" вбачається, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій лише особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списками № 1 та № 2 та які набули необхідний стаж роботи після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законодавством України передбачено відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України, пов'язаних з на виплатою і доставкою пільгових пенсій, призначених за окремими пунктами статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, до 01.01.2015 року позивач не був наділений повноваженнями щодо відшкодування зазначених витрат.

01.01.2015 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014 р., яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнообов'язкових податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Відповідно до пп.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Отже, з 01.01.2015 р. правовою підставою для виникнення у сільськогосподарського підприємства зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної його колишньому працівнику на підставі п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є сукупність наступних умов: 1) факт роботи такого пенсіонера в цьому фермерському господарстві, незалежно від тривалості стажу; 2) фермерське господарство є платником єдиного податку.

На час виникнення права на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії чинним законодавством не передбачено звільнення сільськогосподарського підприємства від такого відшкодування, а тому посилання відповідача на те, що він не наділений повноваженнями щодо сплати витрат на виплату та доставку пенсії, є безпідставними.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 працювали на підприємстві та їм призначена і виплачується пільгова пенсія.

На виконання вимог п.6.4 Інструкції №21-1, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до розрахунків фактичних витрат управління Пенсійного фонду України у Дубенському районі витратило на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.06.2015 по 31.08.2015 - 31179,51 грн.

На підтвердження понесення фактичних витрат позивачем надано копії протоколів про призначення пенсій, довідки про призначення пенсій та копії уточнюючих довідок про характер та умови праці, а тому доводи приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" про те, що позивачем не підтверджено суму витрат на виплату та доставку пенсії не відповідають фактичним обставинам справи.

Окрім того, даний розрахунок, отриманий відповідачем, не оскаржений, так само як не оспорюється і право на пенсію зазначених у розрахунку осіб відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому є вірними висновки суду першої інстанції, що саме на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій з червня по серпень 2015 року включно.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, яку висловлено в постановах Верховного Суду України від 16 квітня, 10 вересня, 08 жовтня 2013 року (21-12а13, 21-215а13, 21-310а13 відповідно), 11 лютого 2014 року (21-471а13) та від 07 липня 2015 року (2а/0370/1328/11) щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції при вирішенні питання щодо правильного застосування пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та підпункту 6.6 розділу 6 Інструкції.

За змістом ч.2 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" жовтня 2015 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області вул. Шевченка,27,м.Дубно,Рівненська область,35600

3- відповідачу: Приватне сільськогосподарське підприємство "Україна" с.Верба,Дубенський район, Рівненська область,35670

4- адвокат апелянта ОСОБА_13 АДРЕСА_1 35100 - ,