Постанова

від 06.10.2015 по справі 21/35

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 21/35 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Акулової Н.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 03.02.2015 Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі№ 21/35 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СДТ-Пілот" до 1. Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України (відповідач-1); 2. Міністерства внутрішніх справ України (відповідач-2) треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Фірма "CDT TRADING INTERNATIONAL Co." (третя особа-1); 2. Компанія "Jamat-Invest" (третя особа-2); 3. Компанія "RELIABLE BUSINESS INTERNATIONAL" LLC (третя особа-3) за участюЗаступника Генерального прокурора України простягнення 12 426 108,50 грн., за участю представників: від позивача Трохлюк Н.В., Корнєєв Р.К. від відповідача-1 не з'явився від відповідача-2Кузьмін О.В. від третьої особи-1не з'явився від третьої особи-2не з'явився від третьої особи-3не з'явився від Генеральної прокуратури України не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У березні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СДТ-Пілот" (далі - ТОВ "СДТ-Пілот") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту тилового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України та з урахуванням заяви б/н від 15.10.2012 про збільшення розміру позовних вимог просило суд стягнути з відповідача на користь позивача 12 602 906,16 грн., з яких 5 242 471,62 грн. - сума основного боргу, 6 550 992,54 грн. - інфляційні втрати та 809 442,00 грн. - три проценти річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2011 у справі № 21/35 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Міністерство внутрішніх справ України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2012 у справі № 21/35 позов задоволено повністю; стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ТОВ "СДТ-Пілот" 5 242 471,62 грн. основного боргу, 6 550 992,54 грн. індексу інфляції та 809 442,00 грн. 3% річних; у позові до Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2012 у справі № 21/35 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ТОВ "СДТ-Пілот" 5 242 471,62 грн. основного боргу та 809 442,00 грн. 3% річних; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2012 у справі № 21/35 скасовано, справу № 21/35 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

22.05.2013, під час нового розгляду справи, позивачем було подано заяву б/н від 21.05.2013 про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої ТОВ "СДТ-Пілот" заявлено про стягнення з Міністерства внутрішніх справ України 6 479 120,40 грн., з яких: 5 242 471,62 грн. - сума основного боргу, 1 236 648,78 грн. - 3% річних. Вказана заява була прийнята господарським судом міста Києва до розгляду.

За результатами нового розгляду справи № 21/35 господарським судом міста Києва прийнято рішення від 04.09.2013, яким відмовлено повністю у задоволенні позову ТОВ "СДТ-Пілот".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 21/35 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 21/35 скасовано, справу № 21/35 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи, у судовому засіданні 20.01.2015 представником позивача подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, у зв'язку із збільшенням курсу долара США, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача-2 суму основного боргу у розмірі 9 707 066,18 грн. та 2 719 042,32 грн. трьох процентів річних. Зазначена заява була прийнята господарським судом міста Києва до розгляду.

За результатами нового розгляду справи № 21/35 господарським судом міста Києва прийнято рішення від 03.02.2015 (колегія суддів у складі: Стасюк С.В. - головуючий, Босий В.П., Котков О.В.), яким позов ТОВ "СДТ-Пілот" задоволено; стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача 9 707 066,18 грн. основного боргу та 2 719 042,32 грн. 3% річних.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 (колегія суддів у складі: Синиці О.Ф. - головуючого, Ткаченка Б.О., Зеленіна В.О.) рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2015 у справі № 21/35 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2015 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі № 21/35, Міністерство внутрішніх справ України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "СДТ-Пілот" відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.09.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.10.2015 о 10 год. 55 хв.

У відзиві на касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України, який надійшов до Вищого господарського суду України 01.10.2015, ТОВ "СДТ-Пілот" проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 05.10.2015 № 02-05/745 для розгляду справи № 21/35 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Акулова Н.В., Шевчук С.Р.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1, треті особи та Генеральна прокуратура України не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представників позивача та відповідача-2, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 23.01.1998 між Головним управлінням військового та матеріально-технічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України, яке в подальшому було реорганізовано в Департамент ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України (Покупець), та Фірмою "CDT TRADING INTERNATIONAL Co." (Продавець) було укладено контракт № KEV/98/CDT/0002 (далі - Контракт), згідно з п. 1 якого Продавець продав, а Покупець придбав на умовах DAF (кордон України) автомобілі спеціальні для міліції, відповідно до додатків до Контракту, які є невід'ємною частиною Контракту.

Згідно з п. 2 Контракту ціни на автомобілі встановлені в доларах США та зазначені в додатках до цього Контракту. Загальна сума Контракту складає 5 000 000 доларів США. Ціна автомобілів є твердою та зміні не підлягає.

Відповідно до п. 4 Контракту платежі за поставлені за Контрактом автомобілі здійснюються Покупцем в доларах США протягом 15 банківських днів з дня підписання акта приймання-передачі на рахунок Продавця.

У п. 9 Контракту визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.12.1998.

Відповідачем-1 та третьою особою-1 були підписані специфікації на поставку автомобілів, а саме специфікація № 1 від 23.01.1998 на суму 267 500 дол. США, специфікація № 5 від 04.03.1998 на суму 1 142 400 дол. США, специфікація № 10 від 24.03.1998 на суму 136 800 дол. США, специфікація № 12 від 15.05.1998 на суму 434 500 дол. США, специфікація № 14 від 22.06.1998 на суму 873 350 дол. США, специфікація № 15 від 09.07.1998 на суму 560 000 дол. США, специфікація № 19 від 27.07.1998 на суму 400 950 дол. США.

Як встановили суди попередніх інстанцій, на виконання умов Контракту у 1998 році було поставлено 844 легкових автомобілі на загальну суму 3 815 700 дол. США. Факт отримання поставлених автомобілів відповідачем-1 підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Проте, Департаментом ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України не було оплачено у повному обсязі Фірмі "CDT TRADING INTERNATIONAL Co." вартість замовлених та отриманих транспортних засобів. Так, відповідно до довідки по розрахункам з Фірмою "CDT TRADING INTERNATIONAL Co." за контрактом № KEV/98/CDT/0002 від 23.01.1998 станом на 31.05.2000 заборгованість відповідача-1 складає 1 285 300,00 дол. США.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 33 від 07.02.2007 було прийнято рішення станом на 01.05.2007 здійснити реорганізацію, у тому числі, Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України шляхом приєднання до Міністерства внутрішніх справ України як юридичної особи. Міністерство внутрішніх справ України визначено правонаступником зазначеного Департаменту.

Згідно з актом б/н від 06.06.2007, який затверджено в.о. Міністра внутрішніх справ України 20.06.2007, Міністерству внутрішніх справ України було передано основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, матеріали, продукти харчування, а також розрахунки з дебіторами та кредиторами по загальному, спеціальному фондах та окремому рахунку централізованого постачання Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 104 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Міністерство внутрішніх справ України є правонаступником прав і обов'язків Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України.

Також, господарськими судами встановлено, що до Контракту було неодноразово підписано доповнення.

Так, 11.02.1999 сторонами Контракту було підписано доповнення № 2, яким викладено п.п. 4, 9 Контракту у новій редакції, а саме: передбачено, що платежі за поставлені автомобілі здійснюються в доларах США частинами до повного розрахунку на рахунок Продавця; строк Контракту продовжено до 30.05.1999.

Доповненням № 3 від 15.06.1999 строк Контракту в п. 9 Контракту визначено до 30.08.1999.

Внаслідок підписання доповнення № 4 від 01.07.1999 сторони домовились викласти п. 4 Контракту наступним чином: "Допускається оплата частинами за умови виконання контракту в строк, що визначений в п. 9 контракту".

Згідно з доповненням № 5 від 25.02.2000 у п. 9 Контракту передбачено строк його дії - до 30.12.2000.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.06.2000 Фірмою "CDT TRADING INTERNATIONAL Co." та Фірмою "Jamat-Invest" було підписано протокол про повний викуп і передачу зобов'язань згідно з договором № KEV/98/CDT/0002 від 23.01.1998, відповідно до якого (протоколу) сторони дійшли згоди про викуп і передачу Фірмі "Jamat-Invest" зобов'язань Головного управління військового та матеріально-технічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України на суму 1 276 165 дол. США.

02.02.2002 між Фірмою "Jamat-Invest" та Головним управлінням військового та матеріально-технічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України було підписано додаткову угоду № 7 про зміну і доповнення Контракту, якою змінено п. 9 Контракту та передбачено строк його дії до 31.12.2002.

Відповідно до акта б/н від 01.07.2003 звірки розрахунків заборгованість Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України перед Фірмою "Jamat-Invest" станом на 01.07.2003 склала 724 934 дол. США.

15.09.2003 між Компанією "Jamat-Invest" та Компанією "RELIABLE BUSINESS INTERNATIONAL" LLC було укладено угоду про повну переуступку прав та зобов'язань щодо Контракту, в якій сторони домовились про повну переуступку зобов'язань Головного управління військового та матеріально-технічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України в сумі 725 000,00 дол. США на користь Компанії "RELIABLE BUSINESS INTERNATIONAL" LLC. За змістом зазначеної угоди, починаючи з дати її підписання, Компанія "RELIABLE BUSINESS INTERNATIONAL" LLC стає абсолютним та безспірним правонаступником всіх прав та зобов'язань Компанії "Jamat-Invest" щодо Контракту.

Відповідно до акта б/н від 01.04.2004 звірки розрахунків заборгованість Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України перед Фірмою "RELIABLE BUSINESS INTERNATIONAL" LLC станом на 01.04.2004 складає 724 934 дол. США.

20.12.2004 між Фірмою "RELIABLE BUSINESS INTERNATIONAL" LLC (Цедент) та Закритим акціонерним товариством "Компанія "Пілот" (далі - ЗАТ "Компанія "Пілот") (Цесіонарій), правонаступником прав і обов'язків якого є позивач, було підписано договір про передачу права вимоги.

Відповідно до п. 1 вказаного договору Цедент передає, а Цесіонарій приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором за Контрактом. Згідно з п. 2 зазначеного договору Цесіонарій одержує замість Цедента право вимоги щодо погашення заборгованості в сумі 724 934 дол. США від Боржника (Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України).

Згідно з п. 7 цього договору Цедент відповідає перед Цесіонарієм за недійсність переданої йому вимоги.

03.01.2005 Департаментом ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України та ЗАТ "Компанія "Пілот" було підписано додаткову угоду № 9 про зміну та доповнення Контракту, якою п. 4 Контракту викладено в редакції, відповідно до якої платежі за поставлені за Контрактом автомобілі здійснюються Покупцем у гривнях на рахунок ЗАТ "Компанія "Пілот" за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу.

Згідно із затвердженим Заступником міністра внутрішніх справ України 12.07.2005 графіком погашення Департаментом ресурсного забезпечення МВС України кредиторської заборгованості за автомобілі, отримані згідно Контракту, Департамент прийняв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати позивачу по 301 408,00 грн., починаючи з липня 2006 року по червень 2006 року.

У подальшому між позивачем та відповідачем-1 було підписано акт звірки розрахунків станом на 1 жовтня 2006 року, відповідно до якого заборгованість складає 655 882,85 дол. США.

Згідно зі ст. 151 ЦК УРСР, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 ЦК УРСР (який був чинним на момент підписання Фірмою "CDT TRADING INTERNATIONAL Co." та Фірмою "Jamat-Invest" зазначеного раніше протоколу від 30.06.2000, а також на момент укладення між Компанією "Jamat-Invest" та Компанією "RELIABLE BUSINESS INTERNATIONAL" LLC угоди від 15.09.2003 про повну переуступку прав та зобов'язань щодо контракту), уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора. Не допускається уступка вимог про відшкодування майнової шкоди, викликаної ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті. До набувача вимоги переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання.

Главою 19 ЦК УРСР було визначено загальні підстави, за яких зобов'язання припиняються. Так, положення вказаної глави (ст.ст. 216, 217, 219-223) встановлювали, що зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; збігом боржника і кредитора в одній особі; угодою сторін, зокрема, угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж особами; внаслідок зміни плану; неможливістю виконання, якщо вона викликана обставинами, за які боржник не відповідає; смертю боржника, якщо виконання не може бути проведено без особистої участі боржника, смертю кредитора, якщо виконання провадиться особисто для кредитора, ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України, який набрав чинності на момент підписання між Фірмою "RELIABLE BUSINESS INTERNATIONAL" LLC та ЗАТ "Компанія "Пілот" договору про передачу права вимоги, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України визначено загальні підстави припинення зобов'язань. Так, відповідно до положень вказаних статей, зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного; зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; за домовленістю сторін; внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає; смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою, смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора; ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Разом з тим, припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом. Таким чином, закінчення строку дії договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до його закінчення (зазначена правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 19.12.2011 у справі № 7/114/10).

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, факт поставки відповідачу-1 за Контрактом 844 легкових автомобілів на загальну суму 3 815 700,00 дол. США підтверджується належним чином засвідченими специфікаціями поставки, актами прийняття матеріальних цінностей, довідкою по розрахункам від 12.11.1998, довідкою по розрахункам від 31.05.2000.

20.12.2004 право вимоги на отримання кредиторської заборгованості за Контрактом перейшло до ЗАТ "Компанія "Пілот", що підтверджується договором від 20.12.2004, повідомленням від 30.12.2004, додатковою угодою № 9 від 03.01.2005. Правонаступником ЗАТ "Компанія "Пілот" є ТОВ "СДТ-Пілот".

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням обставин, встановлених на підставі поданих у справі доказів у їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність боргу у відповідача-2 за Контрактом у розмірі 655 882,85 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 10.11.2014 складає 9 707 066,18 грн. (враховуючи вимоги заяви позивача про збільшення (уточнення) позовних вимог), та наявність правових підстав для стягнення вказаної суми з відповідача-2.

Також, господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок трьох процентів річних, наданий позивачем, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача-2 2 719 042,32 грн. 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача-2 про застосування позовної давності, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин, з урахуванням положень додаткової угоди № 9 від 03.01.2005 про зміну та доповнення Контракту, якою внесено зміни до Контракту та продовжено термін його дії до 30.06.2006, а також затвердженого 12.07.2005 Заступником міністра внутрішніх справ України графіку погашення Департаментом ресурсного забезпечення МВС України кредиторської заборгованості за автомобілі, отримані згідно Контракту, за яким Департамент прийняв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати позивачу по 301 408,00 грн., починаючи з липня 2006 року по червень 2006 року, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов подано в межах позовної давності.

Доводи Міністерства внутрішніх справ України про те, що затверджений 12.07.2005 Заступником міністра внутрішніх справ України графік погашення Департаментом ресурсного забезпечення МВС України кредиторської заборгованості за автомобілі, отримані згідно Контракту, є новацією у розумінні ст. 604 ЦК України, не знаходять свого підтвердження, оскільки, з огляду на положення частини 2 вказаної статті, характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов'язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов'язання (новація), що і є підставою для припинення попереднього зобов'язання (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі № 922/2339/13).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2015 у справі № 21/35 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді Н.В. Акулова

С.Р. Шевчук