Ухвала

від 06.10.2015 по справі 910/342/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.10.2015Справа № 910/342/15-г

За скаргою Державного підприємства «Конярство України»

на дії Відділу державної виконавчої служби Онуфріївського районного управління

юстиції

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна

компанія»

до Державного підприємства «Конярство України»

про стягнення 495 115,44 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача Смірнова Н.М. - по дов. № 25 від 03.06.2015

від ВДВС не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТАЛОН» до Державного підприємства «Конярство України» про стягнення заборгованості в сумі 495 115,44 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2015р. у справі № 910/342/15-г позов задоволено повністю. Стягнуто Державного підприємства «Конярство України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТАЛОН» грошові кошти у розмірі 495 115,44 грн. та судовий збір у розмірі 9 902,30 грн.

11.02.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 у справі № 910/342/15-г видано відповідний наказ.

26.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕТАЛОН» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця та скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2015 в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТАЛОН» на дії Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного відмовлено повністю.

09.06.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТАЛОН» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі № 910/342/15-г.

23.06.2015 справа № 910/342/15-г була надіслана до Київського апеляційного господарського суду.

30.06.2015 Державне підприємство «Конярство України» звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою № 330 від 24.06.2016 на дії Відділу державної виконавчої служби Онуфріївського районного управління юстиції, відповідно до якої просить визнати незаконними дії та скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Онуфріївського районного управління юстиції Клименюк Н.В. в частині накладення арешту на рахунки ДП «Конярства України» від 26.05.2015:

на рахунок № 26005300133860, відкритий філією «Південний племконецентр» ДП «Конярство України» код 37728841 в ВАТ «Ощадний банк України» Миколаївська філія МФО 326461;

на рахунки № 2604131293054, № 2600731293054, відкритих філією «Стрілецькій кінний завод № 60» ДП «Конярство України» код 37728857 в ВАТ «Ощадний банк України» Луганська філія МФО 304665;

на рахунки № 26042300524997, № 26008300524997, відкритих філією «Лимарівський кінний завод № 61» ДП «Конярство України» код 38061473 в ВАТ «Ощадний банк України»;

на рахунки № 2604731152999, № 2600331152999, відкритих філією «Деркульський кінний завод № 63» ДП «Конярство України код 38570217 в ВАТ «Ощадний банк України».

В обґрунтування скарги боржник зазначає, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» якщо боржник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцем його постійно діючого органу управління або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій. Орган управління та майно (рахунки) ДП «Конярство України» знаходяться в Києві, відомості про наявне майно боржника в Онуфрієвському районі відсутні. Тобто, рахунки, на які накладено арешт є рахунками філій Державного підприємства «Конярство України» та відкритті за межами території повноважень Відділу державної виконавчої служби Онуфрієвського районного управління юстиції. Також скаржник вказує на те, що старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Онуфрієвського районного управління юстиції Клименюк Н.В. було накладено арешт на рахунки для виплати заробітної плати, що унеможливлює виплату поточної заробітної плати та заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час працівниками підприємства. Також накладено арешт на рахунки для зарахування страхових коштів, які буди відкриті у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначені рахунки, обліковуються на окремому субрахунку 2604 «Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання». Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

За резолюцією заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 скаргу передано на розгляд судді Сіваковій В.В.

Відповідно до п. 3.16. постанови Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі ж якщо скарга на дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби заява надійшла до місцевого господарського суду під час перебування матеріалів справи у суді вищої інстанції, то місцевий господарський суд виносить ухвалу про відкладення вирішення питання про прийняття відповідної скарги до повернення відповідних матеріалів із суду вищої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 було відкладено вирішення питання про прийняття скарги Державного підприємства «Конярство України» на дії Відділу державної виконавчої служби Онуфріївського районного управління юстиції до повернення матеріалів справи № 910/342/15-г з апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 13.07.2015 ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі № 910/342/15-г залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/342/15-г від 06.08.2015 замінено сторону виконавчого провадження ВП 46853911 з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТАЛОН» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія».

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/342/15-г від 20.08.2015 здійснено процесуальне правонаступництво позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТАЛОН» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» в частині стягнення коштів в загальному розмірі 500 356,63 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/342/15-г від 20.08.2015 скаргу Державного підприємства «Конярство України» на дії Відділу державної виконавчої служби Онуфріївського районного управління юстиції призначено до розгляду на 24.09.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/342/15-г від 24.09.2015 розгляд скарги було відкладено на 06.10.2015.

Позивач в судове засідання 06.10.2015 не з'явився.

Відповідач (скаржник) судовому засіданні 06.10.2015 підтримав подану скаргу в повному обсязі.

Представник Відділу державної виконавчої служби Онуфріївського районного управління юстиції в судове засідання 06.10.2015 не з'явився, вимог ухвал від 20.08.2015 та від 24.09.2015 не виконав.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача (заявника), Господарський суд міста Києва, встановив:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 3 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та укладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У відповідності до частини 1 і 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього законну; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Частиною 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Частина 4 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

26.05.2015 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Онуфрієвського районного управління юстиції Клименюк Н.В. при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/342/15-г від 31.01.2015 винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт кошти, що містяться на рахунку(ах): № 26005300133860, відкритий філією «Південний племконецентр» ДП «Конярство України» код 37728841 в ВАТ «Ощадний банк України» Миколаївська філія МФО 326461; № 2604131293054, № 2600731293054, відкритих філією «Стрілецькій кінний завод № 60» ДП «Конярство України» код 37728857 в ВАТ «Ощадний банк України» Луганська філія МФО 304665; № 26042300524997, № 26008300524997, відкритих філією «Лимарівський кінний завод № 61» ДП «Конярство України» код 38061473 в ВАТ «Ощадний банк України»; № 2604731152999, № 2600331152999, відкритих філією «Деркульський кінний завод № 63» ДП «Конярство України код 38570217 в ВАТ «Ощадний банк України» та належать боржнику Державне підприємство «Конярство України».

Суд встановив, що зазначені рахунки - це рахунки зі спеціальними режимами використання, зокрема згідно наявних в матеріалах справи довідок банків, вони використовуються для виплати заробітної плати та лікарняних працівникам підприємства.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до п. 6) ч 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Накладення арешту на рахунок боржника, який призначено для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам боржника, що призводить до порушення їх конституційних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Згідно роз'яснень Національного банку України у листі № 25-111/2972-22535 від 14.12.2010 «Щодо відкриття страхувальникам - роботодавцям окремих поточних рахунків» у відповідності до Закону банк відкриває страхувальнику - роботодавцю окремий рахунок за балансовим рахунком 2604 «Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання» (План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений постановою НБУ № 280 від 17.06.2004).

Згідно з п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 42 від 12.11.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки; поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України; до поточних рахунків також належать, зокрема, рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

В матеріалах справи наявні договори банківського рахунку, укладені між Державним підприємством «Конярство України» та ВАТ «Ощадний банк України» про відкриття зазначених вище рахунків.

Згідно зі ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Тобто накладення арешту на кошти за вказаними вище рахунками було здійснено державним виконавцем протиправно, проте у таких діях відсутня вина державного виконавця, оскільки у наданих за його вимогою відомостях про відкриті боржником рахунки була відсутня інформація, що рахунки зі спеціальним режимом використання, отже на які не може бути накладено арешт.

Крім цього, слід зазначити, що 03.04.2015 було прийнято постанову про приєднання виконавчого провадження № 46853911 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі 910/342/15-г від 31.01.2015 до зведеного виконавчого провадження № 47564620, яке веде Відділ державної виконавчої служби Онуфріївського районного управління юстиції, Кіровоградська область.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 у справі № 910/2814/15-г визнано недійсним зведене виконавче провадження № 47564620, яке веде Відділ державної виконавчої служби Онуфріївського районного управління юстиції, відносно заборгованості Державного підприємства «Конярство України».

У відповідності до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга Державного підприємства «Конярство України» № 330 від 24.06.2016 на дії Відділу державної виконавчої служби Онуфріївського районного управління юстиції підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 86, 121-1 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Державного підприємства «Конярство України» № 330 від 24.06.2016 на дії Відділу державної виконавчої служби Онуфріївського районного управління юстиції задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Онуфрієвського районного управління юстиції ВП № 46853911 від 26.05.2015 про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку(ах): № 26005300133860, відкритий філією «Південний племконецентр» ДП «Конярство України» код 37728841 в ВАТ «Ощадний банк України» Миколаївська філія МФО 326461; № 2604131293054, № 2600731293054, відкритих філією «Стрілецькій кінний завод № 60» ДП «Конярство України» код 37728857 в ВАТ «Ощадний банк України» Луганська філія МФО 304665; № 26042300524997, № 26008300524997, відкритих філією «Лимарівський кінний завод № 61» ДП «Конярство України» код 38061473 в ВАТ «Ощадний банк України»; № 2604731152999, № 2600331152999, відкритих філією «Деркульський кінний завод № 63» ДП «Конярство України код 38570217 в ВАТ «Ощадний банк України» та належать боржнику Державне підприємство «Конярство України».

3. В іншій частині в задоволенні скарги відмовити повністю.

СуддяВ.В.Сівакова