Ухвала

від 18.11.2015 по справі 910/342/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.11.2015Справа № 910/342/15-г

За скаргою Державного підприємства "Конярство України"

на дії відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТАЛОН"

до Державного підприємства "Конярство України"

про стягнення 495 115,44 грн.

Суддя ММ. Якименко

Представники сторін:

від заявника (боржник): Смірнова Н.М.. - довіреність №25 від 03.06.2015 року;

від позивача (стягувач): не з'явилися;

від ВДВС: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.02.2015 року на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 р., повний текст, якого складено та підписано від 31.01.2015 р., яке набрало законної сили 11.02.2015р., видано наказ про стягнення з Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 1, ідентифікаційний код 37404165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТАЛОН" (04964, м. Дніпропетровськ, вул. Камчатська, буд. 26, кв. 3, ідентифікаційний код 38112674) грошові кошти у розмірі 495 115 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 9 902 (дев'ять тисяч дев'ятсот дві) грн. 30 коп.

Державне підприємство "Конярство України" звернулося до господарського суду м. Києва зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ВП №46853911 від 03.08.2015 року, відповідно до якої просить Визнати незаконними дії та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Мехед О.В. в частині накладення арешту на рахунки ДП "Конярство України" від 03.08.2015 року - №26001435586, №2604654897 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 та №26009060743231, №26046060065046 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 323583, відкритих Філією «Онуфріївський кінний завод №175» Державного Підприємства "Конярство України" код 37728270.

В обґрунтування скарги боржник зазначає, що відповідно до ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" якщо боржник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцем його постійно діючого органу управління або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій. Орган управління та майно (рахунки) ДП "Конярство України" знаходяться в Києві, відомості про наявне майно боржника в Кіровоградському районі відсутні. Тобто, рахунки, на які накладено арешт є рахунками філій Державного підприємства "Конярство України" та відкритті за межами території повноважень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Також скаржник вказує на те, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Мехед О.В. було накладено арешт на рахунки для виплати заробітної плати, що унеможливлює виплату поточної заробітної плати та заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час працівниками підприємства. Також накладено арешт на рахунки для зарахування страхових коштів, які були відкриті у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначені рахунки, обліковуються на окремому субрахунку 2604 "Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання". Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.10.2015 року розгляд скарги призначено на 18.11.2015 року.

18.11.2015 року в судове засідання представники позивача (стягувача) та відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області не з'явилися, вимог ухвал від 23.10.2015 року не виконали.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В судовому засіданні 18.11.2015 року представник скаржника скаргу підтримав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника скаржника, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 3 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та укладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У відповідності до частини 1 і 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього законну; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Частина 4 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

03.08.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Мехед О.В. при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/342/15-г від 31.01.2015 винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №46853911, відповідно до якої звернено стягнення та накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку(ах): №26001435586, №2604654897 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 та №26009060743231, №26046060065046 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 323583, відкритих Філією «Онуфріївський кінний завод №175» Державного Підприємства "Конярство України" код 37728270

Суд встановив, що рахунки: №26001435586, №2604654897 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 та №26009060743231, №26046060065046 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 323583 - це рахунки зі спеціальними режимами використання, використовується для виплати заробітної плати та податків, соціальних виплат (лікарняні), оплата послуг, товарів, отримання заробітної плати та інших зобов'язань клієнта.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про оплату праці" своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до п. 6) ч 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Накладення арешту на рахунок боржника, який призначено для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам боржника, що призводить до порушення їх конституційних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про оплату праці" страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Згідно роз'яснень Національного банку України у листі №25-111/2972-22535 від 14.12.2010 року "Щодо відкриття страхувальникам - роботодавцям окремих поточних рахунків" у відповідності до Закону банк відкриває страхувальнику - роботодавцю окремий рахунок за балансовим рахунком 2604 "Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання" (План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений постановою НБУ № 280 від 17.06.2004 ).

Згідно з п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 42 від 12.11.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки; поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України; до поточних рахунків також належать, зокрема, рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Згідно зі ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Тобто накладення арешту на кошти, що перебувають в АТ «Райффайзен Банк Аваль» на рахунках №26001435586, №2604654897 та в ПАТ КБ «Приватбанк» на рахунках №26009060743231, №26046060065046 було здійснено державним виконавцем протиправно, проте у таких діях відсутня вина державного виконавця, оскільки у наданих за його вимогою відомостях про відкриті боржником рахунки була відсутня інформація, що рахунки зі спеціальним режимом використання, отже на які не може бути накладено арешт.

У відповідності до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга Державного підприємства "Конярство України" підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись, ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Державного підприємства "Конярство України" - задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ВП №46853911 від 03.08.2015 про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку(ах): №26001435586, №2604654897 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 та №26009060743231, №26046060065046 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 323583, відкритих Філією «Онуфріївський кінний завод №175» Державного Підприємства «Конярство України» (код 37728270).

3. В іншій частині задоволення скарги - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.М. Якименко