Рішення

від 15.10.2015 по справі 920/1153/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.2015 Справа № 920/1153/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ХадоВ» ,

м. Харків,

до відповідача: ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2,

м. Суми,

про стягнення 78 646 грн. 06 коп.

Головуючий суддя Заєць С. В.

суддя Коваленко О. В.

суддя Лугова Н. П.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

При секретарі судового засідання Даніловій Т. А.

Суть спору : позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 78 646 грн. 06 коп., в тому числі 35 529 грн. 56 коп. заборгованості за товар поставлений відповідно до укладеного між сторонами, договору № 1220 від 07.09.2011 року, 9 327 грн. 24 коп. пені відповідно до п. 7.2. договору, 30 990 грн. 37 коп. інфляційних нарахувань, 2 798 грн. 89 коп. 3% річних та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав. Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали про порушення провадження у справі від 23.07.2015 р. та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 10.08.2015 р., 31.08.2015 р.) надіслані на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві, відділенням поштового зв'язку повернуті на адресу суду з зазначенням причин повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, беручи до уваги, що відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідачу за його юридичною адресою, про причини нез'явлення суду не повідомлено, враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

07.09.2011 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Хадо» та відповідачем ОСОБА_1 особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено Договір 1220.

Відповідно до п 1.1 Договору постачальник зобов'язався передати, в обумовлені сторонами строки, у власність дистриб'ютора товар, а дистриб'ютер зобов'язався своєчасно сплатити та прийняти вказаний товар в цілях реалізації на території, визначеній данним договором.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов Договору позивач (постачальник) свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та належним чином, поставивши відповідачу товар партіями на загальну суму 404 653 грн. 00 коп.

Факт отримання товару на загальну суму 404653 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними:

- № 2662 від 12.09.2011 на суму 15705,12 грн.;

- № 3025 від 11.10.2011 на суму 13478,40 грн.;

- № 3422 від 14.11.2011 на суму 5644,80 грн.;

- № 3860 від 14.12.2011 на суму 22260,60 грн.;

- № 243 від 03.02.2012 на суму 14664,60 грн.;

- № 2125 від 23.05.2012 на суму 10980 грн.;

- № 2126 від 23.05.2012 на суму 7769,60 грн.;

- № 2961 від 09.07.2012 на суму 6960 грн.;

- № 2962 від 09.07.2012 на суму 4829,20 грн.;

- № 3496 від 17.08.2012 на суму 16500 грн.;

- № 3497 від 17.08.2012 на суму 4220,60 грн.;

- № 4167 від 26.09.2012 на суму 30088,60 грн.;

- № 5280 від 14.11.2012 на суму 22222,48 грн.;

- № 95 від 24.01.2013 на суму 23848,20 грн.;

- № 1271 від 18.03.2013 на суму 20704,68 грн.;

- № 1665 від 16.04.2013 на суму 23095,32 грн.;

- № 2255 від 30.05.2013 на суму 21783 грн.;

- № 2698 від 01.07.2013 на суму 20887,32 грн.;

- № 3096 від 05.08.2013 на суму 19494 грн.;

- № 3541 від 02.09.2013 на суму 31611,12 грн.;

- № 992 від 26.11.2013 на суму 34921,20 грн.;

- № 49 від 23.01.2014 на суму 32984,16 грн ., які підписані та скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до п. 5.2. Договору, дистриб'ютер сплачує протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару та підписання товаросупровідних документів (дата підписання видаткової накладної).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар на загальну суму 369123 грн. 44 коп., що підтверджується банківськими виписками ( а.с. 70-153).

Також, позивач повернув частину отриманого товару позивачу на загальну суму 6983 грн. 85 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов укладеного договору не здійснено оплати за поставлений товар в повному обсязі та в належні до оплати строки, в зв'язку з чим заборгованість відповідача за отриманий товар становить 35529 грн. 56 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача була направлена Претензія від 03.02.2015 р. із вимогою про сплату заборгованості в сумі 35529 грн. 56 коп. Проте, відповідь на претензію відповідачем не надана, а заборгованість, що є предметом цього позову, залишається не погашеною.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати, господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог до виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визнаний пред'явленням вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що факт отримання відповідачем товару від позивача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копіями видаткових накладних, проте в порушення взятих на себе зобов'язань та вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати отриманого товару, у зв'язку з чим, його заборгованість перед позивачем складає 35 529 грн. 56 коп.

Факт заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, останнім не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 35529 грн. 56 коп. заборгованості за поставлений товар.

В обгрунтуввання позовних вимог в частині стягнення пені позивач зазначає, що згідно з пунктом 7.2 договору, у разі порушення строку оплати товару, дистриб'ютер сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідачеві нарахована пеня в сумі 9 327 грн. 24 коп., виходячи з суми боргу 35529 грн. 56 коп. за період з 16.01.2015 року по 14.07.2015 року (а.с. 18).

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору відповідачем контррозрахунку пені не надано, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені в сумі 9327 грн. 24 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві, згідно поданого розрахунку, нараховано 3 % річних в загальній сумі 2798 грн. 89 коп. та інфляційні втрати в сумі 30990 грн. 37 коп. виходячи з суми боргу з урахуванням часткових проплат.

Передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді сплати 3% річних, від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені % є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосуванням до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, стягувані у зв'язку з таким застосуванням суми, оскільки вони є відшкодуванням збитків, завданих кредитору, внаслідок зменшення його грошових коштів, через зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Оскільки право позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 2798 грн. 89 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 30990 грн. 37 коп. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови оплати за отриманий товар з нього на користь позивача підлягають стягненню 1827 грн. 00 коп. відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2 (40009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хадо» (61103, м. Харків, пров. 23 Серпня, 4, код ЄДРПОУ 25612000) 35529 грн. 56 коп. основної суми боргу, 9327 грн. 24 коп. пені, 2798 грн. 89 коп. 3% річних, 30990 грн. 37 коп. інфляційних нарахувань, 1827 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.10.2015року.

Головуючий суддя С. В. Заєць

суддя О. В. Коваленко

суддя Н. П. Лугова