ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
16 вересня 2015 рокусправа № 804/2930/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю:
представника відповідача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року у справі № 804/2930/15 за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Підприємство Пятихатська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства В«Підприємство П'ятихатська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122В» про стягнення коштів з рахунків у банках підприємства суми податкового боргу у розмірі 231689.62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що по підприємству виник новостворений податковий борг, який в добровільному порядку сплачений не був, що на думку податкового органу свідчить про можливість його стягнення в примусовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що сплачені поточні зобов'язання Відповідача були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму його сплати.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державне підприємство В«Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№122)В» (код ЄДРПОУ 08679793) (далі - ДП В«Підприємство П'ятихатської виправної колонії №122В» , відповідач) зареєстровано 23.02.2000 року П'ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області як юридична особа та 13.03.2000 року узято на облік в органах державної податкової служби - Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків.
Згідно карток облікових рахунків платника податків, які ведуться податковим органом станом на 14.07.2014 року, у підприємства існує податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 231689.62 грн., який виник внаслідок наступних обставин.
На виконання приписів чинного законодавства, Відповідачем були подані до податкового органу декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 7 426 грн.; за лютий 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 20 310 грн.; за березень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 15 232 грн.; за квітень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 10 681 грн.; за травень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 19 821 грн.; за червень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 11 180 грн.; за липень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 9 586 грн.; за серпень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 6 059 грн.; за вересень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 20 672 грн.; за жовтень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 14 892 грн.; за листопад 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 8 937 грн.;
Однак, грошові зобов'язання за вказаними податковими деклараціями своєчасно сплачені не були, у зв'язку з чим сформувався податковий борг у розмірі 94812.00 грн.
Окрім того, 24.11.2014 року Верхньодніпровською ОДПІ була проведеня камеральна перевірка ДП В«Підприємством П'ятихатської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№122)В» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатом якої було складено Акт №1004-28-15-01/08679793 від 24.11.2014 року.
На підставі зазначеного Акту, 05.12.2014 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення рішення №000746428 від 05.12.2014 року, яким підприємству було донараховано штраф у розмірі 98648.17 грн..
Однак, грошове зобов'язання за зазначеним податковим повідомленням-рішенням Відповідачем сплачене не було.
Також, у зв'язку з несвоєчасною сплатою грошових зобов'язань з податку на додану вартість за підприємством рахується пеня у розмірі 38229.45 грн.
На думку податкового органу, зазначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість, які у сумі складають 231689.62 грн. підлягають стягненню з підприємства у примусовому порядку.
Правомірність стягнення податкового боргу у розмірі 231689.62 грн. є предметом спору, переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для стягнення податкового боргу в даному випадку відсутні.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Положеннями ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
При цьому, положеннями п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що податковий борг є несплаченою своєчасно сумою узгодженого грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій та пені. При цьому, якщо сума грошового зобов'язання визначається податковим органом шляхом винесення податкового повідомлення-рішення, то вона вважається узгодженою через 10 днів з дня отримання такого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення №000746428 від 05.12.2014 року не було оскаржено Відповідачем у судовому порядку та добровільно сплачено, у зв'язку з чим, віднесення визначених ним сум грошових зобов'язань до категорії податкового боргу є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Відповідно до ст.57.1 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 49.18. ст.49 ПК України Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Приписами п. 46.1. ст.46.1. Податкового Кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов'язання. сплата якого здійснюється протягом 10 днів, що настають після граничного строку її сплати.
Як вбачається з матеріалів справи, підприємством подавались до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 7 426 грн.; за лютий 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 20 310 грн.; за березень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 15 232 грн.; за квітень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 10 681 грн.; за травень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 19 821 грн.; за червень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 11 180 грн.; за липень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 9 586 грн.; за серпень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 6 059 грн.; за вересень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 20 672 грн.; за жовтень 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 14 892 грн.; за листопад 2014 року, якою самостійно було визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 8 937 грн.;
Однак, протягом 10-денного строку грошові зобов'язання по зазначеним податковим деклараціям у повному обсязі сплачені не були, у зв'язку з чим були обґрунтовано віднесені до суми податкового боргу.
Окрім того, внаслідок несвоєчасної сплати підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податковим органом були нарахована пеня у розмірі 38229.45 грн.
Так, пунктом 59.1. ст.59 Податкового Кодексу України визначено, що разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності з п. 95.1. ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже, якщо платник, не сплатив узгодженні податкові зобов'язання, то органи ДПС надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання, яка має бути сплачена боржником протягом 60 днів, з дня її отримання. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було сформовано та направлено на адресу Відповідача податкові вимоги форми В«ЮВ» від 26.04.2001 року, яка була отримана Позивачем 05.11.2001 року та від 05.12.2001 року, яка була отримана підприємством 13.12.2001 року, що в свою чергу підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, податковим органом в даному випадку була дотримана процедура формування та надіслання податкової вимоги на сплату податкового боргу.
Проте, сума заборгованості, визначена зазначеною податковою вимогою в шести десятиденний строк сплачена не була, що в свою чергу свідчить про відсутність у податкового органу обов'язку на її додаткове надіслання та як наслідок обґрунтованості стягнення збільшеної суми, яка в даному випадку становить 231689.62 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення до Державного підприємства В«Підприємство П'ятихатська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122В»податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 231689.62 грн.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.
Керуючисьч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року у справі № 804/2930/15 - скасувати та прийняти нову.
Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Підприємство Пятихатська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» (код ЄДРПОУ 08679793) на суму податкового боргу в розмірі 231689.62 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2015 |
Оприлюднено | 22.10.2015 |
Номер документу | 52461629 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Круговий О.О.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Круговий О.О.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні