Ухвала

від 23.09.2015 по справі 804/4749/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2015 рокусправа № 804/4749/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2015р. у справі № 804/4749/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1А.) звернувся до адміністративного суду з позовом про:

-визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, податковий орган, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська) від 26.03.2015р. №0007811703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі грн., з яких 541467,82грн. - основний платіж, 135366,96грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та від 26.03.2015р. №0007821703, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі - 510,00грн.

-визнання протиправними та скасування Вимоги Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 05.03.2015р. №Ф-0006871703, згідно з якою сума недоїмки складає 35334,43грн.; та Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органі доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1766,72грн. від 26.03.2015р. №0007831703.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (послуги) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару (послуги) продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоді, і у разі невиконанні продавцем товару (послуги) цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, а на покупця товару (послуги), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку, що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуги) податку на додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару (послуги).

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що висновки відповідача, які викладені у Акті перевірки від 05.03.2015р. за № 510/173/НОМЕР_1, є безпідставними, незаконними, тому не можуть бути підставою для нарахування податкових зобов'язань.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, оскільки позивачем порушено податкове законодавство.

Під час розгляду апеляційної скарги суд за клопотанням відповідача у зв'язку з реорганізацією в органах податкової служби, на підстав ст.55 КАС України здійснив процесуальну заміну Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію від 29.01.2009року № 22240000000062303 зареєстрований у Виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради за адресою: АДРЕСА_1. Реєстраційний номер облікової картки платнику податків НОМЕР_1. Відповідно до реєстраційних даних основними видами діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, здійснення оптової торгівлі іншими проміжними продуктами, виготовлення виробів із бетону для будівництва, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Матеріали справи підтверджують, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки складено Акт від 05.03.2015р. №510/173/НОМЕР_1 В«Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р.В» .

В акті зазначається про порушення позивачем абз. 5 п.6 ст.128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003р., в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат за 2014р.; п. 177.2 ст.177 ПК України №2755-УІ, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності 541467,82грн., а саме: 2014 - 541467,82грн.; п. 4 ч.І ст4, п.2 ст.6, п.1 ч.2 ст.7, п.п ст.8 Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» від 08.07.10р. №2464-УІ. В результаті чого занижено суму внеску всього на суму 35334,34грн., в т.ч. по періодах: 2014р. - 35334,43грн.; п. 51.1 статті 51, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, п. 176.2 ст. 176 ПК України в результаті чого виявлено неподання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2-4кв. 2014р.

Не погодившись з висновками, фактами та даними, викладеними в Акті, позивачем 16.03.2015р. за вих. №16/03-1 подано заперечення до відповідача з проханням скасувати Акт та Додаток №5 Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2015р. №Ф-0006871703 до Акту перевірки від 05.03.2015р. №510/173/НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1

Матеріали справи свідчать, що листом від 23.03.2015р. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області позивачу надано відповідь на заперечення до акту перевірки від 05.03.2015р. №510/1703/НОМЕР_1, в якій заперечення позивача залишено без задоволення.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0007811703 від 26.03.2015р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб., що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі грн., з яких 541467,82грн. - основний платіж 135366,96грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- №0007801703 від 26.03.2015р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фіз.осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в загальному розмірі 510,00грн., з яких 0,00грн. - основний платіж, 510,00грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- №0007821703 від 26.03.2015р., яким визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі - 510,00грн.;

Відповідачем також прийнято:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 05.03.2015р. №Ф-0006871703, згідно якої сума недоїмки складає 35334,43грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1766,72грн. від 26.03.2015р. №0007831703.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

В Акті перевірки від 05.03.2015р. №510/173/НОМЕР_1 відповідачем зазначено, що документальна перевірка проведена на підставі актів з інших ДПІ за результатами яких складено висновки про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують, свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру, а саме: акту від 08.08.2014 року №370/25-52-22-01-11/39059224 (складеному ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві) В«Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛонгконВ» (код за ЄДРПОУ 39059224) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.042014 по 30.06.2014 року.В» , акту від 14.01.2015року № 10/22.01-34/38160597ДПІ (складеному Криворізькою південною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) В«Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ В«ПарадаВ» (код ЄДРПОУ 38160597) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.01.2014р. по 31.12.204р. за результатами якого складено висновок про господарські операції з використанням суб'єкта господарювання який має ознаки фіктивності, діяльність якого спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагента, який не виконує свої податкові зобов'язання.

Відповідачем в Акті від 05.03.2015р. №510/173/НОМЕР_1 зроблено висновки про те, що в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2012-2014 роки за результатами перевірки правильності визначення загального доходу фахівцем податкового органу порушень не встановлено.

Позивачем в податковій декларації за 2014 рік задекларовано витрати у сумі 3 217 531,03грн. Водночас, відповідачем, на підставі інформації по взаємовідносинам з контрагентами за 2014 рік зроблено висновок, що позивачем завищено валові витрати в декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік на 3 199 664,01грн. внаслідок відсутності документів на придбання транспортних послуг.

Крім того, у висновку Акту від 05.03.2015р. №510/173/НОМЕР_1 податковим органом зазначено, що позивачем не надано документи, крім договорів, які витребувані листом ДПІ в АНД районі від 17.02.2015р. № 3629/6/04-61-173.

У відповідь на аналогічне повідомлення від 12.02.2015р. № 2978/6/04-61-173 позивачем листом від 18.02.2015р. вих.№ 8 надано належним чином оформлені оригінали первинних документів на 1465 аркушах, що підтверджують реальність здійснення вищевказаних операцій, а саме: договори укладені з постачальниками та покупцями, договори цивільно-правового характеру, акти здачі прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, трудові договори, відомості нарахування та виплати заробітної плати.

На сторінці 7 Акту наведено, що згідно договорів, ФОП ОСОБА_1 надавав транспортні послуги слідуючим підприємствам: ТОВ В«ПАРАДАВ» (код ЄДРПОУ 3 8160597); ТОВ В«ЛОНГКОНВ» (код ЄДРПОУ 39059224); ТОВ В«ЄРІАЛ ПЛЮСВ» (код ЄДРПОУ 38750773) та іншіВ» .

Таким чином, відповідач, посилаючись на вищенаведені Акти перевірки по контрагентам ТОВ В«ПАРАДАВ» та ТОВ В«ЛОНГКОНВ» , та на відсутність документів на придбання транспортних послуг, відповідної кількості найманих осіб, інспектором податкового органу робиться висновок, щодо відсутності реальності господарської операції. Тобто, на думку відповідача, правочини між контрагентами та позивачем здійснені без мети настання реальних наслідків, отже, зазначені правочини відповідно до ч.5 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України є нереальними, і в силу ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Крім того, в порушення п. 177.4 ПК України позивачем до складу витрат віднесено витрати по ТОВ В«ЛонгконВ» на загальну суму за 2014р. у розмірі - 882 325,50грн., та по ТОВ В«ПарадаВ» на загальну суму за 2014 рік у розмірі 793 940,00грн.

Також, на думку відповідача, операції між позивачем та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, які економічно необхідні для виконання постачання ТМЦ або здійснення діяльності. А також, визначено щодо витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014р., безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, встановлено, що в порушення п. 177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, з урахуванням п.48.5,п.48,7 ст.48, п. 185.1 ст.185,п. 188.1 ст.188 ПКУ, документи якими оформлені зазначені в Акті перевірки операції, не пов'язані з господарською діяльністю, таким чином підприємцем безпідставно віднесено до витрат за перевіряє мий період 3 199 664,01грн.

Позивачем надано відповідачу пояснення, наведені у листі від 26.02.2015р. № 10, щодо діяльності позивача а також, оригінали усіх витребуваних первинних документів, які повністю відображають господарські відносини зі своїми контрагентами, які використано при проведенні перевірки підприємця. А саме належним чином оформлені первинні документи: договори укладені з постачальниками та покупцями, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, договори цивільно-правого характеру, трудові договори, відомості нарахування заробітної плати, відомості виплати заробітної плати, оборотно-сальдові відомості по рахунках 28,63,36, банківські виписки та інші документи, що підтверджують здійснення господарсько-фінансової діяльності позивачем у перевіряємому періоді.

Таким чином, висновки щодо виявлених порушень податкового законодавства зроблені відповідачем на підставі Акту від 08.08.2014року № 370/25-52-22-01-11/39059224 (складеному ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) і Акту від 14.01.2015року № 10/22.01-34/38160597ДПІ (складеному Криворізькою південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

Факти, на які посилається відповідач в Акті від 05.03.2015р. № 510/173/НОМЕР_1, податковим органом не були перевірені, а наданий до перевірки обсяг господарської, бухгалтерської та податкової документації та наведене в цих документах відображення господарської діяльності позивача не спростовано.

Доводи податкового органу щодо оцінки договорів з точки зору їх нікчемності не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Більш того, слід зазначити, що нікчемність угоди не впливає на податкові зобов'язання сторони такої угоди як платника податку, оскільки податкова звітність це окремий вид звітності, який не пов'язується законом з характеристикою чи оцінкою угоди, а відображає певні наслідки операцій з майном або майновими правами платника податку.

Слід також зазначити, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, можливі порушення контрагента позивача щодо звітування та сплати податкових зобов'язань зокрема тих, що виникли за наслідками господарських операцій.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Згідно з п.2 ст.3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарок операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

За приписами ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У відповідності до пп. 139.1.9 п. 139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норма Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачає тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених чинним законодавством України.

Колегія суддів також зазначає на те, що чинним законодавством України не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу про наявність порушень з боку першого.

Матеріали справи свідчать, що на момент здійснення правовідносин підприємства - контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та мали статус платників податку, що також знайшло своє підтвердження у Акті перевірки та не оспорюється відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач мав визначені чинним законодавством підстави для формування та для віднесення витрат і доходів по цим господарським операціям до складу валових витрат і валових доходів у податковій звітності у відповідні періоди, оскільки у позивача були наявні всі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають йому право на формування витрат та доходів певного звітного періоду, сплачених у вартості товару (послуг), які були отримані від своїх контрагентів, що свідчить про те, що висновки відповідача: щодо в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат за 2014р.; донарахуванню податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності 541467,82грн., а саме: 2014-541467,82грн.; донарахуванню єдиного внеску всього на суму 35334,34грн., в т.ч. по періодах: 2014-35334,34 грн.; є безпідставними, а тому є протиправними прийняті відповідачем: податкові повідомлення-рішення від 26.03.2015р. № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4; а також Вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 05.03.2015р. № Ф-0006871703, згідно якої сума недоїмки складає 35334,43грн. та Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1766,72 грн. від 26.03.2015р. № НОМЕР_5.

За встановлених обставин висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а рішення - законним. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2015р. у справі №804/4749/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2015р. у справі №804/4749/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна