Ухвала

від 15.10.2015 по справі 826/8430/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8430/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача Григорєва К.Є.,

від відповідача Місюля А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полімерконсалтінг» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0002542204 від 23.04.2015.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову суду першої інстанції в силі.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Полімерконсалтінг» (код з ЄДР 38443713) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.10.2013 по 31.12.2014.

Результати перевірки відображено в акті від 06.04.2015 № 306/26-54-22-04-07/38443713 (далі по тексту - акт перевірки), в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог порушено п. 138.2., п/п. 139.1.9. ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 1 745 791,00 грн. за 2014 рік.

Згідно з відповіддю ДПІ від 20.04.2015 р. № 8775/10/26-54-22-04-19 на заперечення позивача висновки акту перевірки залишено без змін, проте, 23.04.2015 р. за № 9489/10/26-54-22-64-19 на адресу позивачу сформовано повідомлення ДПІ «Про надання інформації» в якому зазначено, що в акті перевірки було допущено технічну помилку, а саме на стор. 50 п.1. розд. 4: замість пункту 138.2., п/п. 139.1.9. ПК України, необхідно вважати - п. 135.1., п/п. 135.5.4. ПК України.

Таким чином, згідно з висновками акта перевірки податковим органом встановлено заниження позивачем доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, на 9 698 836 грн. за 2014 рік при взаємовідносинах з ТОВ «ТГ «Полімерконсалтинг».

До таких висновків контролюючий орган прийшов, посилаючись на ту обставину, що у зв'язку з прийняттям господарським судом Дніпропетровської області рішення від 29.05.2014 по справі № 904/1132/14 про ліквідацію ТОВ «ТГ Полімерконсалтинг» (код з ЄДР 36641330) у зв'язку з банкрутством, позивач повинен був визнати кредиторську заборгованість перед ТОВ «ТГ Полімерконсалтинг» (код з ЄДР 36641330) за векселями як безнадійну та включити їх номінальну вартість у повному обсязі до об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками 2014 року, а також сплатити визначені Кодексом 18 % податку.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ТГ Полімерконсалтінг» (код з ЄДРПОУ 36641330; постачальник) та ТОВ «Торговий дім «Полімерконсалтінг» (код з ЄДРПОУ 38443713; покупець/позивач) укладено договір поставки № 30-02/01/271Д від 02.01.2013 на поставку продукції. За умовами договору оплата може здійснюватись за допомогою вексельної форми розрахунку. Договір діє до 31.12.2013.

Між вказаними суб'єктами господарювання укладено договір поставки продукції № 0201-03 від 02.01.2013 на загальну суму 58612,32 грн. Цим договором також передбачена можливість розрахунку векселями.

Між зазначеними особами також укладено договір перевезення № 0201/1 від 02.01.2013.

Також між ТОВ «ТГ Полімерконсалтінг» і ТОВ «Торговий дім «Полімерконсалтінг» укладено договори купівлі-продажу транспортного засобу від 07.02.2013 р. № 0702-2-1ГГЗ та від 07.02.2013 р. за № 0702-1-1ГГЗ. Договором передбачено придбання позивачем автомобіля ГАЗ 3302-288С за 106600 грн. з ПДВ. Передбачена можливість розрахунку у вексельній формі.

Перевіркою встановлено, що відповідно до акту прийому-передачі від 29.11.2013 в рахунок поточної заборгованості покупець (позивач) передав, а постачальник прийняв векселі, перелік яких визначено на стор. 13 -15 Акту перевірки (а.с. 33 -35), номінальною вартістю 10 305 839,37 грн. Характеристика векселів - прості векселі, емітент - позивач (ТОВ «Торговий дім «Полімерконсалтінг»; код з ЄДР 38443713), дата видачі - 29.11.2013 р., перший векселеотримувач (ремітент) - ТОВ «ТГ Полімерконсалтінг» (постачальник товарів/послуг за договорами). Строк платежу «за пред'явленням, але не раніше 2017 року». Всього емітовано (видано) 16 векселів, номінальною вартістю 607 000 грн., 642 839 грн., 700 000 грн.

Вексель АА 2695271 номінальною вартістю 607 000 грн. був погашений позивачем у вересні 2014 року через його пред'явлення позивачу зі сторони ТОВ «Рейвуд» (код з ЄДР 38488644), право на що передбачено іменним послідовним індосаментом.

Податковий орган встановив, що відповідно до картки рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за 2013 рік, - контрагент ТОВ «ТГ Полімерконсалтінг» (код з ЄДР 36641330), договір поставки № СО-02/01/271Д від 02.01.2013 р., станом на 29.11.2013 р. рахувалася кредиторська заборгованість у сумі 10 305 839,37 грн. за поставлені товари.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що інформацію - документальне підтвердження про подальший ланцюг передачі інших зазначених векселів, крім пред'явленого, до перевірки не надано, встановити немає можливості.

Зважаючи на викладене, податковий орган прийшов до висновку, що станом на 29.05.2014 р. - дата ухвалення судового рішення по ТОВ «ТГ «Полімерконсалтінг» (код 36641330) за ТОВ «ТГ Полімерконсалтінг» (код 38443713) значиться непогашена кредиторська заборгованість в сумі 9698839,37 грн. по ТОВ «ТГ «Полімерконсалтінг».

На підставі наведених висновків акта перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002542204 від 23.04.2015 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 1 745 791 грн. за основним платежам та на 436 447,75 грн. за штрафними санкціями.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що визначена ДПІ сума, як сума заниження доходу позивача, не може вважатися безнадійною заборгованістю.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідність рішень суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставою для оспорюваного донарахування податку на прибуток став висновок податкового органу про заниження позивачем інших доходів за рахунок невіднесення до складу доходів кредиторської заборгованості по виданих в оплату товарів векселях, виписаних позивачем в рахунок погашення боргу за фактично отримані товари перед ТОВ «ТГ Полімерконсалтінг», у зв'язку із банкрутством цього контрагента.

За правилами пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, для віднесення грошового зобов'язання позивача за переданими постачальнику векселями до безповоротної фінансової допомоги відповідні зобов'язання мають відповідати критеріям, наведеним у цьому підпункті.

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (запровадженого Конвенцією, що набула чинності для України 06.01.2000) до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема положення щодо строку платежу (статті 33 - 37) та щодо позовної давності (статті 70 і 71).

Згідно із ст. 33 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

В силу вимог частини першої статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Наведене дає підстави для висновку про те, що початок перебігу позовної давності у три роки щодо погашення грошових зобов'язань за простим векселем визначений настанням строку платежу за таким векселем. А відтак лише після закінчення такого строку позовної давності непогашена заборгованість за векселем трансформується у безповоротну фінансову допомогу, що опосередковується виникненням у платника - векселедавця обов'язку збільшити валовий доход на суму такої допомоги.

У той же час у разі достовірного встановлення обставини щодо припинення господарського зобов'язання згідно із частиною третьою статті 205 Господарського кодексу України, а саме - у зв'язку з неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням, у платника податку (боржника) виникає інший доход із суми непогашеної заборгованості, який відноситься до складу валового доходу звітного періоду, в якому такий доход виник (на дату ліквідації підприємства-кредитора).

Відтак у правовідносинах, що виникають у сфері обігу простих векселів, ліквідація векселедержателя та відсутність у нього правонаступників може за певних обставин слугувати підставою для припинення зобов'язань векселедавця відповідно до наведеної норми Кодексу.

Так, особливістю простого векселя є те, що боржником за таким векселем завжди виступає векселедавець. Векселедержатель, у свою чергу, може використовувати простий вексель як засіб платежу у розрахунках з третіми особами, здійснюючи таким чином переведення власної заборгованості на векселедавця. У такому випадку припиняється право вимоги одного кредитора і виникає право вимоги у іншого кредитора. Отже, після ліквідації попереднього векселедержателя вексель не втрачає своєї сили боргового цінного паперу та може і надалі використовуватися в обігу до закінчення строку платежу за ним.

Судом першої інстанції встановлено, що Господарським судом Дніпропетровської області при постановленні ухвали від 29.05.2014 р. у справі № 904/1132/14 (номер рішення в ЄДРСР 38972853), яка, як вбачається з відомостей з ЄДРСР не оскаржувалась та реалізована шляхом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ, встановлено, що з ліквідаційного балансу вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання. Ліквідаційна маса не формувалась, її реалізація не проводилась, договори купівлі-продажу не укладались. Під час ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено дебіторську заборгованість ТОВ «ВТП «Алексгруп» (код ЄДРПОУ 33184718) перед боржником в розмірі 30000,00 грн. Стосовно зазначеної дебіторської заборгованості ліквідатором встановлено, що ТОВ «ВТП «Алексгруп» (код ЄДРПОУ 33184718) ліквідовано. В ході ліквідаційної процедури ліквідатором розглянуто та визнано вимоги наступних кредиторів: ТОВ «Бізнес-Інсайдер», м. Кив - 1218,00грн. (1 черга), 2300911,15грн. (4 черга). Встановлена вимога кредитора залишилась не задоволеною у зв'язку з відсутністю майна боржника.

У зв'язку з тим, що на час ліквідації у контрагента позивача (ремітента, першого векселедержателя), за відносинами з яким позивачу донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток, були відсутні активи у вигляді векселів позивача, відсутня заборгованість позивача перед цією особою.

Враховуючи те, що інші векселі, крім тих, що вже були пред'явлені до платежу, відсутні у складі активів банкрута та не були пред'явлені емітенту до платежу ремітентом або іншими особами, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що інші вказані векселі знаходяться у вільному обігу, що не спростовано ДПІ, та можуть бути пред'явлені до платежу у строк, визначений у векселі. Реалізація цих правомочностей останнім векселедержателем не залежить від факту ліквідації ремітента, цей факт не припиняє вексельних зобов'язань емітента та не обмежує обіг цих векселів, які не втратили своєї юридичної значимості із ліквідацією ремітента.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що вже після проведення перевірки, а саме: згідно актів від 02.06.2015 р., від 04.06.2015 р. та від 01.07.2015 р. позивачу до платежу пред'явлені окремі із вищезгаданих векселів, а саме векселі: АА 2695272, АА 2695274, АА 2695275 грн., кожний номінальною вартістю 607 000 грн. Ці векселі пред'явлені до платежу не ремітентом (першим векселедержателем - ТОВ «ТГ Полімерконсалтінг» (код з ЄДР 36641330), а останнім векселедержателем (презентантом 33) на підставі послідовно визначених на векселі індосаментів. Проти пред'явлення цих векселів позивачем здійснено платежі, що підтверджується написами на векселі та платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

В акті перевірки зазначено, що інформацію - документальне підтвердження про подальший ланцюг передачі інших зазначених векселів, крім пред'явленого, до перевірки не надано, встановити немає можливості

Таким чином, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, ДПІ не спростовано, що до настання зазначеного у векселях строку платежу (2017 рік) векселі позивача перебувають у вільному обігу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не підтверджують законність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 19.10.2015

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.