Ухвала

від 07.10.2015 по справі 2а-12362/08/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 р. Справа № 2а-12362/08/1570

Категорія: 8.4.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Кіселик Д.С.,

за участю представника позивача Тарановського Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу представника правонаступника засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГС» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2009 року по справі за адміністративним позовом Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області (правонаступник - Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГС» про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2008 року Комінтернівська ОДПІ Одеської області (правонаступник - Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ТОВ «АГС», в якому просила припинити цю юридичну особу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки ТОВ «АГС» більше року не подає до податкового органу ніяких звітних документів, то відповідно, воно підлягає припиненню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2009 року адміністративний позов Комінтернівської ОДПІ Одеської області задоволено. Припинено юридичну особу ТОВ «АГС».

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник правонаступника засновника ТОВ «АГС» ОСОБА_2 - ОСОБА_3 19.05.2015р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2009 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника податкового органу та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач - ТОВ «АГС» зареєстроване Комінтернівською РДА Одеської області 10.04.1996 р. та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 13907173.

29.11.2002р. ТОВ «АГС» взято на податковий облік в Комінтернівській ОДПІ Одеської області за №1025, що підтверджується довідкою №309/7/29-013 від 12.11.2008 р.

06.11.2008р. завідуючим сектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Комінтернівської ОДПІ Одеської області Товарницькою Н.С. та головним державним податковим інспектором сектору адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Комінтернівської ОДПІ Одеської області Кордюк Л.Г. складено акт №2003/15/13907173, в якому зафіксували порушення ТОВ «АГС» приписів п.16.4 ст.16 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», яке виразилося в тому, що дане підприємство з 2007 р. по листопад 2008 року, а також і до цього часу, не подає жодної податкової звітності до органу ДПС.

Враховуючи вищезазначене порушення, а також незнаходження підприємства за своєю юридичною адресою, позивач звернувся до суду із позовом про припинення цієї юридичної особи.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», юридична особа припиняється за судовим рішенням, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Як вбачається зі змісту приписів ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців», однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є неподання органам ДПС податкової звітності (т.б. податкових декларацій та документів фінансової звітності ) протягом року.

Як слідує з приписів п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємствами. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до вимог ст.9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції.

А як вбачається зі змісту приписів п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 ), ведення форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Аналогічні положення містяться в ст.9 діючого на час спірних правовідносин Закону України «Про систему оподаткування» та п.8 ст.19 ГК України.

Як встановлено з матеріалів справи судом апеляційної інстанції, ТОВ «АГС» як протягом 2007-2008 років, так і до цього часу, дійсно не подавало до Комінтернівської ОДПІ будь-яку податкову звітність, що, в свою чергу, підтверджується відповідним актом №2003/15/13907173 від 06.11.2008р. «Про неподання податкової звітності», актом від 10.11.2008р. «Про незнаходження ТОВ «АГС» за своєю юридичною адресою», довідкою від 13.11.2008р. «Про відсутність податкової заборгованості», а також останньою декларацією з податку на прибуток, поданою до податкового органу 08.08.2007р.

Також, судовою колегією з матеріалів справи та апеляційної скарги додатково встановлено, що єдиний засновник ТОВ «АГС» ОСОБА_6 ще ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 04.07.2006р., виданим управлінням ЗАГС адміністрації м.Сургут Тюменської області Росія та з 04 лютого 2008 року, згідно рішення Комінтернівського районного суду від 22.01.2008р. (справа №2-1033/08 ), його правонаступником визначено дружину останнього - громадянку Росії ОСОБА_2.

Проте, як встановлено по даній справі, ОСОБА_2, будучи фактично з 04.02.2008р. правонаступником прав та обов'язків засновника ТОВ «АГС», до цього часу ні до Комінтернівської ОДПІ, де підприємство знаходилося на податковому обліку, ні до державного реєстратора, з будь-якими заявами не зверталася та відповідно не подавала ніякої податкової звітності.

І тільки 19.05.2015р. остання, через свого представника, подала на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2009 року апеляційну скаргу.

Окрім того, як видно з наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру ЮО та ФОП, станом на 13.05.2015р. ТОВ «АГС» з 20.05.2009 року знаходиться в стані припинення за судовим рішенням, а померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 досі значиться засновником цього товариства.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач же, в даному конкретному випадку, свою правову позицію судам 1-ї та 2-ї інстанції не довів та належним чином її не обґрунтував, а також не надав належних і беззаперечних доказів, які б підтвердили факт надання до ОДПІ необхідних податкових звітів, або факт надання їх із запізненням (чи з поважних причин ) або факт відмови в їх прийнятті.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду 1-ї інстанції про обгрунтованість позовних вимог податкового органу правильними та повністю відповідаючими діючому на той час законодавству.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Посилання ж апелянта на деякі порушення судом першої інстанції окремих положень процесуального закону не впливають на правильність судового рішення, а тому, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, не є підставами для скасування оскаржуваної постанови суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника правонаступника засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГС» ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2009 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко