Ухвала

від 17.09.2015 по справі 210/3533/15-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/3533/15-к

Провадження № 1-кс/210/639/15

"17" вересня 2015 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника володільця інформації адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ФР Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області капітана податкової міліції ОСОБА_4 про здійснення тимчасового доступу до речей і документів, та можливості їх вилучення, у кримінальному провадженні № 23015040230000020 від 26 липня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з клопотанням погодженим прокурором про дозвіл здійснення тимчасового доступу до речей і документів та можливості їх вилучення. В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що в провадженні слідчого відділу фінансових розслідувань Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження за № 32015040230000020 від 26 червня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Орган досудового слідства вважає, що службові особи ПП « ОСОБА_5 » в порушення ст. 4 та ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/98-ВР, ст. 189 та ст. 198 податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, занизили податок на додану вартість на загальну суму 1710 539 грн. та в порушення ст. ст. 1, 4, 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР та ст. ст. 44, 135, 138, 139 ПК України занизили податок на прибуток у сумі 2047 725 грн., а всього на загальну суму 3 758 264 грн., що складає більше 5000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян і є особливо великим розміром. Також в ході досудового розслідування встановлено, що зазначені порушення пов`язані з виконанням ПП « ОСОБА_5 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в період з 01.10.2010 по 31.12.2012 р.р., робіт, послуг для ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Оскільки підприємство в порядку ст. ст. 40, 93 КПК України відмовлено в наданні документів, слідчий для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування, просив суд надати тимчасовий доступ до документів по фінансово-господарським взаємовідносинам ПП « ОСОБА_5 » з ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ПП « ОСОБА_6 » за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року.

У судовому засіданні представник володільця заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки воно є необґрунтованими та суперечать положенням ст.. 2, 131, 132, 159, 160-163 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження №-32015040230000004, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України). Згідно зі ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ст.163 ч.5 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Крім того, КПК України у статті 132 встановлює загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з частини третьої якої вбачається, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як вбачається з витягу з кримінального провадження № 32015040230000020, попередня правова кваліфікація ч. 3 ст. 212 КК України, фабула: службові особи ПП « ОСОБА_5 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), виконуючи свої службові обов`язки, при здійсненні господарської діяльності підприємства, будучи відповідальними за достовірне ведення бухгалтерського та податкового обліку, в період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, використовуючи у виробничій діяльності імпортовану продукцію, з метою ухилення від сплати до державного бюджету України податків при наданні послуг з проведення бурових робіт на об`єктах ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » шляхом штучного формування витрат безпідставно завищили фактичне використання матеріалів МШП (Малоцінні Швидкозношувальні Предмети долото трьох шарошкове)…

В якості обґрунтування необхідності тимчасового доступу слідчий СВ ФР Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 зазначає, що з метою забезпечення повноти та якості досудового розслідування кримінального провадження № 32015040230000020 від 26 червня 2015 року, виникла необхідність в отриманні документів по фінансово-господарським взаємовідносинам ПП « ОСОБА_5 » з ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ПП « ОСОБА_6 » за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року.

Однак, з фабули кримінального провадження, внесеного до ЄРДР не вбачається, що слідчий орган проводить досудове розслідування за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПП « ОСОБА_5 » в період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року по контрагентам: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ); ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ); ПП « ОСОБА_6 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

При цьому, слідчий у порушення вимог ч.2 ст.160 КПК України належним чином у своєму клопотанні взагалі не обґрунтував, яким чином документація щодо взаємовідносин ПП « ОСОБА_5 » з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ); ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ); ПП « ОСОБА_6 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) має суттєве значення для встановлення важливих обставин у саме у кримінальному провадженні № 32015040230000020 передбаченому ч.3 ст.212 КК України, та для встановлення яких саме обставин кримінального провадження такі документи мають значення.

Також, слідчий посилається на те, що ПП « ОСОБА_5 » листом №183 від 01 вересня 2015 року відмовило у наданні документів, які були зазначені в вимозі №407/10/04-82-09 від 19 серпня 2015 року. Однак, у вимозі, на яку посилається слідчий, слідчим не порушувалося питання про надання документів по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ПП « ОСОБА_6 ».

Таким чином слідчим, в порушення ст. 132, 160 КК України не обґрунтовано, яке значення мають документи по контрагентам, відносно яких не ведеться досудове розслідування в межах кримінального провадження № 32015040230000020.

За змістом ч.3 ст.212 КК України, кримінальна відповідальність настає за умиснеухилення від сплатиподатків,зборів(обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку.

З матеріалів провадження вбачається, що кримінальне правопорушення, внесене в ЄРДР за №320150402300020 від 26.06.2015 року на підставі акту перевірки № 516/22-01-31682608 від 08 травня 2014 року, складеного ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За результатами зазначеної перевірки було складено повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 №0000741501 від 18.06.2014 року; податкове повідомлення-рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 №0000751501 від 18.06.2014 року.

Однак, 16 липня 2015 року ІНФОРМАЦІЯ_7 у постанові по справі № 804/9481/14 задовольнив вимоги ПП « ОСОБА_5 » та скасував податкові повідомлення-рішення від 18.06.2014 року №0000751501 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 2047725 гривень та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 453856,25 гривень, №0000741501 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1710539 гривень та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 383950,25 гривень у повному обсязі (копія постанови додається).

Також, ухвалою апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області від 31.08.2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін (копія ухвали додається). Отже, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року набрала законної сили.

Таким чином, грошове зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 2047725 гривень та грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1710539 гривень відповідно до ст.60.1.4 Податкового Кодексу України відмінено.

При цьому грошові зобов`язання, з приводу яких виник податковий спір, стосується саме контрагентів, вказаних у витязі з кримінального провадження та за вказаний період, а саме ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Однак, не зважаючи на те, що податкове зобов`язання в розумінні положень Податкового кодексу України є узгодженим, оскільки завершена процедура оскарження податкового повідомлення-рішення, слідчим не обґрунтоване необхідність вилучення документів, відносно яких є судове рішення, яке набуло законної сили, і яке підтвердило правильність формування податкового обліку в частині формування витрат виробництва та використання МШП по взаємовідносинам з ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » у період з 01.102010р. по 31.12.2012 року.

Крім того, висновків щодо порушення ст.4 та ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/98-ВР ст.4,11,34 «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, які зазначені в клопотанні ні в податкових повідомленнях-рішеннях, ні в висновках акту перевірки від 08.05.2014 року, не зазначено.

Згідно ч. 7 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Слідчим СВ ФР Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 не доведено наявності жодних підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Слідчий суддя приходить до висновку, що сторона кримінального провадження не довела наявність підстав вважати, що документи, про доступ до яких клопоче надати тимчасовий доступ, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, та ці документи можуть бути використані як докази.

Оскільки така процесуальна дія як тимчасовий доступ до речей і документів, які є таємницею, зачіпає законні права та інтереси невизначеного кола інших осіб, законодавець визначає підстави та умови, за яких проведення даної слідчої дії вважається можливим, допустимим і правомірним, то вважаю, що вмотивованих правових підстав для тимчасового доступу до документів та його мети, які мають бути покладені в основу проведення слідчих дій, клопотання не містить, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, з метою повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 159-166 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарження не підлягає, однак заперечення проти них можуть бути по подані під час підготовчого провадження в суді.

Суддя: ОСОБА_1