Постанова

від 13.10.2015 по справі 922/4908/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 922/4908/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я., за участю представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 у справі № 922/4908/13 за заявою Фізичної особи-підприємця - адвоката ОСОБА_4 про визнання банкрутом Приватної виробничо-комерційної фірми "Будсервіс",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2015р. (суддя Міньковський С.В.) частково задоволено заяву арбітражного керуючого Бідної О.І., стягнуто з ФОП адвоката ОСОБА_4 на користь арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни грошову винагороду в розмірі 13122,97 грн., в решті вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 (колегія суддів: Здоровко Л.М. - головуючий, Плахов О.В., Шутенко І.А.) апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця адвоката ОСОБА_4 частково задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2015р. в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця адвоката ОСОБА_4 на користь арбітражного керуючого Бідної О.І, грошової винагороди скасовано, у задоволенні заяви арбітражного керуючого Бідної О.І. відмовлено, в іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2015р. у справі №922/4908/13 залишено без змін, справу передано для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області.

Арбітражний керуючий Бідна Оксана Іванівна звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 скасувати, а ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2015р. залишити без змін, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника адвоката ОСОБА_4, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 10.12.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Приватної виробничо-комерційної фірми "Будсервіс"; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора в сумі 351783,56 грн., з яких: 350 000 грн. - основний борг, 1783,56 грн. - 3% річних; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бідну Оксану Іванівну (свідоцтво № 938 від 16.04.2013р.) встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ПВКФ "Будсервіс" у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна встановлено авансування ініціюючого кредитора, що вноситься на депозитний рахунок нотаріусу; зобов'язано кредитора ФОП ОСОБА_4 у десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали оприлюднити відомості в офіційному друкованому органі газеті "Голос України" або "Урядовий Кур'єр" про порушення справи про банкрутство боржника - Приватної виробничо-комерційної фірми "Будсервіс", м. Харків, код 30758508, із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничного строку подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Постановою господарського суду Харківської області від 21.05.2014р., яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.08.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2014р., Приватну виробничо - комерційну фірму "Будсервіс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ПВКФ "Будсервіс" арбітражного керуючого Караченцева Юрія Леонідовича.

28.05.2014р. арбітражний керуючий Бідна О.І. звернулась до суду першої інстанції з заявою про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, в якій просила:

1. Затвердити звіт арбітражного керуючого Бідної О.І про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі про банкрутство №922/4908/13 на суму 13595,29грн.;

2. Зобов'язати ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_4 відшкодувати арбітражному керуючому Бідній О.І. затвердженні судом суми відповідно до ч. 1 ухвали від 10.12.2013;

3. Видати наказ про стягнення з ФОП - адвокат ОСОБА_4 (адреса офісу: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Бідної Оксани Іванівни (61037, АДРЕСА_1) грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у справі № 922/4908/13 в розмірі 13595,29 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 29 копійок).

Частково задовольняючи заяву арбітражного керуючого Бідної О.І. та стягуючи з ФОП адвоката ОСОБА_4 на користь арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни грошову винагороду в розмірі 13122,97 грн. за період з 10.12.2013 по 21.05.2014, суд першої інстанції послався на те, що ухвалою від 10.12.2013 призначено розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Бідну О.І. та встановлено розмір оплати її послуг за виконання повноважень розпорядника майном боржника у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень. Джерелами сплати грошової винагороди встановлено авансування ініціюючого кредитора, що вноситься на депозитний рахунок нотаріуса. Ініціюючий кредитор ФОП адвокат ОСОБА_4 вказану ухвалу суду не виконав, чим порушив вимоги статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Відмовляючи в частині вимог арбітражного керуючого щодо відшкодування витрат поштового зв'язку під час виконання повноважень розпорядника майна на суму 472,32 грн, суд першої інстанції послався на те, що згідно частини 4 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відшкодування цих витрат не є обов'язком ініціюючого кредитора ФОП адвоката ОСОБА_4 і ці витрати повинні відшкодовуватись після погодження їх з комітетом кредиторів.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець адвокат ОСОБА_4 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2015р. та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні заяви арбітражного керуючого Бідної О.І. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат відмовити.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця адвоката ОСОБА_4, залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2015р. у даній справі залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2015р. касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця - адвоката ОСОБА_4 частково задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 скасовано; справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду з тих підстав, що судом апеляційної інстанції дану справу було розглянуто за відсутності адвоката ОСОБА_4, не повідомленого належним чином про час та місце засідання суду.

Переглянувши в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про часткове задоволення заяви арбітражного керуючого Бідної О.І. та стягнення з ініціюючого кредитора ФОП адвоката ОСОБА_4 на її користь грошової винагороди в розмірі 13122,97 грн, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення вказаної заяви, оскільки арбітражний керуючий Бідна О.І. допустила порушення порядку та строку подання звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно частин 1, 4 статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном. Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала. Повноваження розпорядника майна припиняються з дня припинення провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 9 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство, поряд з іншим, зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати.

Порядок визначення та сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого врегульовано статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згідно з частиною першою якої арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до частин 2 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Таким чином, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає можливість здійснення ініціюючим кредитором оплати послуг арбітражного керуючого з моменту призначення та до прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом. При цьому, ініціюючий кредитор зобов'язаний вносити суму авансового платежу на депозитний рахунок нотаріуса у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень розпорядника майна.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду першої інстанції від 10.12.2013, якою встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого Бідної О.І. за виконання повноважень розпорядника майна ПВКФ "Будсервіс" і якою покладено обов'язок сплати грошової винагороди розпоряднику майна саме на ініціюючого кредитора адвоката ФОП ОСОБА_4 не оскаржувалась у встановленому законом порядку та набрала законної сили.

Постановою господарського суду Харківської області від 21.05.2014р. Приватну виробничо - комерційну фірму "Будсервіс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ПВКФ "Будсервіс" арбітражного керуючого Караченцева Юрія Леонідовича.

Відповідно до частини 7 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Отже, остаточне рішення про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном приймає суд, приймаючи до уваги подані сторонами до матеріалів справи докази на їх підтвердження та заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, комітет кредиторів ПВКФ "Будсервіс" створений не був, тому заява арбітражного керуючого про оплату його послуг повинна розглядатися та затверджуватись господарським судом.

Оскільки судом першої інстанції питання про виплату арбітражному керуючому Бідній О.І. грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна вирішено не було, арбітражний керуючий Бідна О.І. звернулась 28.05.2014р. до суду першої інстанції з заявою про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, в якій просила затвердити вказаний звіт арбітражного керуючого Бідної О.І. на суму 13595,29грн., з яких: грошова винагорода в розмірі 13122,97 грн. за період з 10.12.2013 по 21.05.2014 та поштові витрати під час виконання повноважень розпорядника майна в сумі 472,32 грн та зобов'язати ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_4 відшкодувати ці витрати і видати наказ про стягнення з ФОП - Адвокат ОСОБА_4 на користь Бідної Оксани Іванівни (61037, АДРЕСА_1) грошову винагороду та витрати в розмірі 13595,29 грн.

Частково задовольняючи вказану заяву арбітражного керуючого Бідної О.І. та стягуючи з ФОП адвоката ОСОБА_4 на її користь грошову винагороду в розмірі 13122,97 грн. за період з 10.12.2013 по 21.05.2014, суд першої інстанції послався на те, що ухвалою від 10.12.2013 призначено розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Бідну О.І. та встановлено розмір оплати її послуг за виконання повноважень розпорядника майном боржника у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень, а джерелами сплати грошової винагороди встановлено авансування ініціюючого кредитора, що вноситься на депозитний рахунок нотаріуса.

При цьому, відмовляючи в частині вимог арбітражного керуючого щодо відшкодування витрат поштового зв'язку під час виконання повноважень розпорядника майна на суму 472,32 грн, суд першої інстанції послався на те, що згідно частини 4 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відшкодування цих витрат не є обов'язком ініціюючого кредитора ФОП адвоката ОСОБА_4 і ці витрати повинні відшкодовуватись після погодження їх з комітетом кредиторів.

Однак, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції зазначив, що в ухвалі господарського суду від 10.12.2013 року не були вказані данні, передбачені п. 1.4. глави 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012р. № 296/5, відповідно до якого прийняття грошових сум або цінних паперів у депозит для передавання кредитору здійснюється за відповідною заявою заінтересованої особи (боржника) або за заявою ліквідатора громадянина-підприємця, визнаного банкрутом. Зазначена заява реєструється нотаріусом у книзі вхідної кореспонденції і є підставою для вчинення нотаріальної дії. Заява боржника має містити відомості щодо особи, від якої прийнято внесок у депозит, а також щодо особи, для передачі якій його внесено, а саме: для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, серію та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Врахувавши вищевказаний Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у ініціюючого кредитора не було можливості здійснити авансування платежу на депозит нотаріуса, оскільки в ухвалі від 10.12.2013 відсутні конкретні відомості для перерахування грошових коштів на депозит нотаріуса, передбачені цим Порядком, а також відсутні вони і у ініціюючого кредитора.

Однак, вказаний висновок суду апеляційної інстанції суперечить вимогам статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка не зобов'язує суд вказувати в ухвалі підготовчого засідання конкретні відомості (прізвище, ім'я, по батькові, серію та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків) щодо фізичної особи, для передачі якій приймається внесок на депозит нотаріуса для здійснення авансування оплати арбітражного керуючого за виконання ним послуг розпорядника майна.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду апеляційної інстанції на відсутність у ініціюючого кредитора цих відомостей, оскільки вони містяться в матеріалах справи.

Також, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Бідної О.І., оскільки арбітражний керуючий допустила порушення строку подання звіту про нарахування та виплату грошової винагороди.

Однак, даний висновок колегія суддів Вищого господарського суду України вважає неправомірним, оскільки пропуск встановленого статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строку для подання звіту про нарахування та виплату грошової винагороди не перешкоджає його розгляду, а вимогами вказаного Закону та Господарського процесуального кодексу України не передбачено правових наслідків пропуску строку на подання звіту про нарахування та виплату грошової винагороди.

Крім цього, твердження суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції вийшов за межі вимог, викладених в прохальній частині заяви арбітражного керуючого Бідної О.І., вказавши в резолютивній частині про стягнення зазначеної суми з ініціюючого кредитора на користь арбітражного керуючого Бідної О.І. спростовуються тим, що в своїй заяві арбітражний керуючий просила зобов'язати ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_4 відшкодувати витрати та видати наказ про стягнення з ФОП - адвоката ОСОБА_4 на користь Бідної Оксани Іванівни грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого у даній справі в розмірі 13595,29 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви арбітражного керуючого Бідної О.І. та правомірно стягнув з ФОП адвоката ОСОБА_4 на користь арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни грошову винагороду в розмірі 13122,97 грн., яка розрахована за період з 10.12.2013 по 21.05.2014 та відповідно до ухвали від 10.12.2013, якою встановлено розмір оплати її послуг за виконання повноважень розпорядника майном боржника у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання цих повноважень.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог в частині відшкодування витрат поштового зв'язку під час виконання повноважень розпорядника майна в сумі 472,32 грн, оскільки згідно частини 4 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відшкодування цих витрат не є обов'язком ініціюючого кредитора.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції від 27.02.2015, якою частково задоволено заяву арбітражного керуючого Бідної О.І. та стягнуто з ініціюючого кредитора ФОП адвоката ОСОБА_4 на її користь грошової винагороди в розмірі 13122,97 грн за виконання повноважень розпорядника майном боржника є обґрунтованою та прийнятою відповідно до норм процесуального та матеріального права, а судом апеляційної інстанції помилково скасовано судове рішення, постановлено згідно із законом, що відповідно до ст. 111-9 ГПК України є підставою для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 та залишення в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2015р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Бідної Оксани Іванівни задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 у справі № 922/4908/13 скасувати.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2015р. залишити в силі.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Жукова Л.В. Погребняк В.Я.