Рішення

від 19.10.2015 по справі 904/6921/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.15р. Справа № 904/6921/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України", с. Затишне, Дніпропетровська область

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод "ЛЮБОМИРІВКА", с. Соколівка, Дніпропетровська область

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест 9", с. Соколівка, Дніпропетровська область

про визнання договору застави недійсним та зняття обтяження рухомого майна

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 24.07.2015р.

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: ОСОБА_2, дов. №б/н від 24.07.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України с. Затишне звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка» с. Соколівка та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест 9» с. Соколівка з позовом про визнання недійсним договору застави майбутнього урожаю від 03.04.2015р., укладеного між відповідачами, зняття обтяження рухомого майна та внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про припинення обтяжень на рухоме майно, реєстраційний номер обтяження 15290871 від 03.04.2015р., внесеного у відповідності до договору застави майбутнього урожаю, за реєстровим номером 1093 від 03.04.2015р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3Г.), а саме: об'єкт обтяження: ЗАСТАВА МАЙБУТНЬОГО ВРОЖАЮ 2015р. Пшениця озима, ДСТУ 4749:2007: №поля - 3пз, площа посівів - 248,8га; №поля - 5пз, площа посівів - 114,3га; №поля - 7пз, площа посівів - 100га; №поля - 8пз, площа посівів - 72га; №поля - 1кз, площа посівів - 194,4га; №поля - 3кз-2, площа посівів - 65га; №поля - 3кз-3, площа посівів - 10га; №поля - 6кз-2, площа посівів - 22га; №поля - 8кз, площа посівів - 125га; №поля - 9кз, площа посівів - 227га; №поля - 4пз, площа посівів - 160га; №поля - 6пл, площа посівів - 188га; №поля - 1кл, площа посівів - 47,6га; №поля - 4кл-1, площа посівів - 77,1га; №поля - 4кл-2, площа посівів - 153га; №поля - 6кл-1, площа посівів - 90,3га; №поля - 6кл-2, площа посівів - 28га; №поля - 6кл-4, площа посівів - 10га; №поля - 8кл, площа посівів - 164га; №поля - 10кл-2, площа посівів - 32га; №поля - 10кл-3, площа посівів - 17га; №поля - 3пг, площа посівів - 204га; №поля - 6пг, площа посівів - 187га; №поля - 7пг, площа посівів - 184га; №поля - 8пг, площа посівів - 219га; №поля - 9пг, площа посівів - 191га; №поля - 4кг, площа посівів - 90,3га; №поля - 5кг-2, площа посівів - 80,2га. Ячмінь озимий, ДСТУ 3769-98: №поля - 10пл, площа посівів - 200га; №поля - 10кл-1, площа посівів - 109,9га; №поля - 1пг, площа посівів - 37га. Контрольна сума: В96Б41В2ББ.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що договір підряду на вирощування сільськогосподарської продукції від 04.09.2014р., підписаний позивачем та відповідачем 1, є неукладеним через неузгодження сторонами суттєвих умов договору; відповідач 1 не приступив до виконання договору підряду та не вчиняв комплекс дій, передбачених технологією вирощування пшениці озимої або ячменю; у відповідача 1 не виникало право власності на майбутній врожай пшениці озимої та ячменю, посіяних на земельних ділянках позивача та вирощуваних без участі відповідача 1; відповідач 1 не мав правових підстав розпоряджатись майбутнім врожаєм пшениці та ячменю шляхом передачі його в заставу відповідачу 2 за договором застави майбутнього врожаю від 03.04.2015р.

За таких обставин та на підставі положень статей 4, 11 Закону України Про заставу», статей 576, 203, 215 Цивільного кодексу України договір застави майбутнього врожаю від 03.04.2015р., укладений між відповідачами, є недійсним.

Позивач також зазначає, що правовим наслідком визнання недійсним договору застави майбутнього врожаю від 03.04.2015р. є припинення обтяження рухомого майна, запис про наявність якого внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Посилаючись на приписи статей Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №830 від 05.07.2004р., Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №73/5 від 29.07.2004р., позивач просить зняти обтяження рухомого майна та внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про припинення обтяжень на рухоме майно.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

У відзиві за підписом директора відповідача 1, який надійшов на адресу суду 19.08.2015р., було зазначено про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач 1 вказав, що через скрутний фінансовий стан ТОВ «Племзавод «Любомирівка» не змогло провести згідно договору підряду на вирощування сільськогосподарської продукції від 04.09.2014р. необхідні роботи з вирощування сільськогосподарської продукції на землях позивача, весь комплекс агротехнічних робіт фактично виконав позивач.

Також у відзиві зазначено, що укладаючи з відповідачем 2 договір поставки сільськогосподарської продукції виробництва 2015р. №19/03/15-1 від 19.03.2015р., відповідач 1 мав намір домовитись з позивачем про купівлю-продаж зернових культур для подальшої їх реалізації відповідачу 2.

Невиконання ТОВ «Племзавод «Любомирівка» своїх зобов'язань за договором підряду на вирощування сільськогосподарської продукції від 04.09.2014р. та договору поставки від 19.03.2015р. фактично призведе до отримання ТОВ «Агроінвест 9» за договором застави майбутнього врожаю від 03.04.2015р. зерна озимої пшениці та озимого ячменю, яке є власністю позивача.

Відповідач 1 просив розгляд справи провести без участі його представника через неможливість підприємства забезпечити явку свого представника в судове засідання.

У додаткових поясненнях від 19.08.2015р. позивач вказав, що комплекс агротехнічних робіт з вирощування сільськогосподарської продукції проводився за рахунок ресурсів Державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України. На підтвердження даних обставин позивач долучив до матеріалів справи копії актів витрат насіння і садивного матеріалу за вересень 2014р. та за жовтень 2014р. (відділення №1), актів витрат насіння і садивного матеріалу за вересень 2014р. та за жовтень 2014р. (відділення №2).

У відзиві Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест 9» с. Соколівка, наданому до суду 15.09.2015р., вказано про незгоду з позовними вимогами з посиланням на:

- позивачем та відповідачем 1 було досягнуто згоду за всіма істотними умовами договору підряду на вирощування сільськогосподарської продукції від 04.09.2014р., тому договір є укладеним та дійсним. Факт невиконання або виконання умови договору сторонами не може визначати вказану умову як істотну або навпаки. Оскільки це не ґрунтується на нормах чинного законодавства (статті 638 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України).

- відповідач 1 мав право укладати договір застави майбутнього врожаю від 03.04.2015р. ОСОБА_4 договору поставки №19/03/15-1 від 19.03.2015р. та специфікації №1 до цього договору, укладеного між відповідачами, відповідач 1 зобов'язувався виготовити, поставити та передати у власність відповідача 2 сільськогосподарську продукцію рослинного походження, у тому числі, 10535тон пшениці озимої, 520тон ячменю озимого в строк до 01.09.2015р. Відповідно до статті 576 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України «Про заставу» предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній врожай, приплід худоби тощо). Відповідач 1 уклав з відповідачем 2 вказані договори, враховуючи що після збирання врожаю, проведення розрахунків з позивачем в натуральній формі на підставі договору підряду на вирощування сільськогосподарської продукції від 04.09.2014р., набуде право власності на свою частину врожаю та виконає зобов'язання перед відповідачем 2.

- позивач зазначає, що він є власником врожаю, а ТОВ «Племзавод «Любомирівка» с. Соколівка не мало права розпоряджатись майном шляхом передачі його в заставу. На думку відповідача 2, з наведеного вбачається спір про право власності, способи захисту якого визначені в главі 29 розділу 1 книги 3 Цивільного кодексу України. Таким чином, позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права.

Під час судового провадження позивач підтримував раніше викладену правову позицію щодо неукладеності договору на вирощування сільськогосподарської продукції від 04.09.2014р.

У поясненнях від 09.10.2015р. відповідач 2 надав додаткове обґрунтування неналежності обраного позивачем способу захисту права.

У поясненнях від 12.10.2015р. позивач зазначив, що карта полів, на якій схематично позначено номери полів та культури, які вирощуються на них, дозволяє здійснювати планування, облік і контроль всіх сільськогосподарських операцій. Вказана карта містить інформацію про місцезнаходження (координати поля), периметр та площу полів, іншу довідкову інформацію. Номери полів були сформовані за часів СРСР і залишаються незмінними до цього часу.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Державним підприємством «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України с. Затишне в особі директора ОСОБА_5 (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка» в особі директора ОСОБА_6 (далі - підрядник) був підписаний договір підряду на вирощування сільськогосподарської продукції від 04.09.2014р. (далі договір від 04.09.2014р.), згідно якого підрядник зобов'язується за плату на власний ризик, за рахунок власних або залучених коштів, майнових та немайнових ресурсів. Протягом дії цього договору, виконувати повний цикл аграрних технологічних процесів з вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

Пунктом 7.1 наведеного договору встановлено, що цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін. Термін дії договору - з 04.09.2014р. по 31.12.2017р.

Відповідно до пунктів 2.1 - 2.3 договору від 04.09.2014р. підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт в строки, визначені відповідними додатками до договору. Підрядник забезпечує виконання робіт на полях, що належать замовнику на праві постійного користування, оренди або власності. Для виробництва продукції підрядник використовує власні технічні засоби та матеріали.

В пункті 1.2 договору від 04.09.2014р. визначено, що найменування земельних ділянок (полів), їх місце знаходження і площа, документ, що посвідчує право замовника на володіння або користування земельною ділянкою, найменування вирощуваних культур, перелік робіт, строки початку та закінчення робіт визначаються сторонами у відповідних додатках до договору.

Пунктом 8.6 договору від 04.09.2014р. передбачено, що додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані сторонами та скріплені печатками.

ОСОБА_4 з письмовими поясненнями позивача, додатки до договору сторонами не складались та не підписувались. Відповідачем 1 протягом судового провадження належних та допустимих доказів, які спростовували наведене твердження, до суду не надано.

Відповідно до пункту 1.4 вищезгаданого договору насіння відповідної культури, поміщене підрядником в землю (посіви) та сходи є власністю підрядника. Готова сільськогосподарська продукція (врожай відповідної культури) є власністю сторін у пропорції: 70% - підрядника, 30% - замовника. Залежно від форми розрахунків між сторонами, пропорція права власності на готову сільськогосподарську продукцію може бути змінена шляхом підписання додаткової угоди.

В розділі 5 договору від 04.09.2014р. сторони узгодили, що ціна робіт за цим договором визначається як ринкова вартість готової сільськогосподарської продукції, вирощеної підрядником на підставі даного договору. оплата за виконані підрядником роботи, незалежно від кількості понесених сторонами витрат, пов'язаних з виконанням цього договору здійснюється замовником в натуральній формі готовою сільськогосподарською продукцією наступним чином: право власності на 70% ваги зібраної готової сільськогосподарської продукції переходить підряднику з моменту оформлення відповідного акту розподілу врожаю; право власності на решту врожаю (30%) ваги зібраної готової сільськогосподарської продукції набуває у власність замовник з моменту оформлення відповідного акту розподілу врожаю.

Дослідивши зміст взаємних прав та обов'язків сторін за договором від 04.09.2014р., суд дійшов висновку, що цей договір має ознаки договору про спільну діяльність.

В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка» в особі директора ОСОБА_6 (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвест 9» в особі директора ОСОБА_7 (далі - покупець) був підписаний договір поставки сільськогосподарської продукції виробництва 2015р. №19/05/15-1 від 19.03.2015р. (далі - договір №19/05/15-1 від 19.03.2015р.), згідно якого постачальник зобов'язується виготовити (виростити), поставити та передати у власність покупця товар: пшеницю, ячмінь яровий, ячмінь озимий, ріпак та інша сільськогосподарська продукція рослинного походження врожаю 2015р. в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі прийняти та оплатити отриманий товар.

В пункті 1.2 договору №19/05/15-1 від 19.03.2015р. визначено, що конкретне найменування товару, строки поставки, ціна, вимоги то кількості та якості товару, базис поставки, умови оплати та інші індивідуально визначені умови поставки товару визначаються сторонами в специфікації до договору, яка є його невід'ємною частиною.

В матеріалах справи наявна специфікація №1 від 19.03.2015р. до договору №19/05/15-1 від 19.03.2015р., підписана представниками сторін та засвідчена печатками підприємств, в якій містяться наступні умови: найменування товару - пшениця озима ДСТУ 4749:2007, кількість товару 10535тон, ціна товару 3080грн.(без ПДВ), вартість товару 32447800грн. (без ПДВ), рік вирощування 2015р., строк поставки 01.09.2015р.; найменування товару - ячмінь озимий ДСТУ 3769-98, кількість товару 520тон, ціна товару 3000грн.(без ПДВ), вартість товару 1560000грн. (без ПДВ), рік вирощування 2015р., строк поставки 01.09.2015р. Вартість всього 34007800грн.

В пункті 2 вказаної специфікації викладені відомості щодо земельних ділянок вирощування товару (найменування товару, номер поля, площа поля, площа посівів, документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою).

Поставка товару здійснюється на умовах FCA склад постачальника (Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне).

Оплата вартості товару. визначеного специфікацією здійснюється наступним чином: перший платіж в розмірі 5% від загальної вартості товару, визначеної даною специфікацією покупець повинен перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника до 30.06.2015р.; другий платіж в розмірі 95% від загальної вартості товару, визначеної даною специфікацією, покупець повинен перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника до 31.12.2015р. включно.

З метою забезпечення виконання зобов'язань постачальника за договором №19/05/15-1 від 19.03.2015р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка» в особі директора ОСОБА_6 (далі - заставодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвест 9» в особі директора ОСОБА_7 (далі - заставодержатель) був підписаний договір застави майбутнього урожаю від 03.04.2015р. (далі - договір застави від 03.04.2015р.) Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 03.04.2015р. та зареєстрований в реєстрі за №1093.

ОСОБА_4 пункту 1.2 договору застави від 03.04.2015р. для забезпечення належного виконання зобов'язань за договором поставки сільськогосподарської продукції виробництва 2015р. №19/05/15-1 від 19.03.2015р. заставодавець передає заставодержателю в заставу майбутній врожай пшениці озимої ДСТУ 4749:2007 та ячменя озимого ДСТУ 3769-98. який буде вирощений на земельних ділянках загальною площею 4193,0га, які знаходяться за адресою Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, а саме:

- пшениця озима, ДСТУ 4749:2007: №поля - 3пз, площа поля - 248,8га, площа посівів - 248,8га; №поля - 5пз, площа поля - 114,3га, площа посівів - 114,3га; №поля - 7пз, площа поля - 236га, площа посівів - 100га; №поля - 8пз, площа поля - 255,8га, площа посівів - 72га; №поля - 1кз, площа поля - 194,4га, площа посівів - 194,4га; №поля - 3кз-2, площа поля - 72га, площа посівів - 65га; №поля - 3кз-3, площа поля - 10га, площа посівів - 10га; №поля - 6кз-2, площа поля - 22га, площа посівів - 22га; №поля - 8кз, площа поля - 223,8га, площа посівів - 125га; №поля - 9кз, площа поля - 227га, площа посівів - 227га; №поля - 4пз, площа поля - 160га, площа посівів - 160га; №поля - 6пл, площа поля - 188га, площа посівів - 188га; №поля - 1кл, площа поля - 47,6, площа посівів - 47,6га; №поля - 4кл-1, площа поля - 77,1га, площа посівів - 77,1га; №поля - 4кл-2, площа поля - 153га, площа посівів - 153га; №поля - 6кл-1, площа поля - 90,3га, площа посівів - 90,3га; №поля - 6кл-2, площа поля - 28га, площа посівів - 28га; №поля - 6кл-4, площа поля - 10га, площа посівів - 10га; №поля - 8кл, площа поля - 164га, площа посівів - 164га; №поля - 10кл-2, площа поля - 32га, площа посівів - 32га; №поля - 10кл-3, площа поля - 17га, площа посівів - 17га; №поля - 3пг, площа поля - 204га, площа посівів - 204га; №поля - 6пг, площа поля - 187га, площа посівів - 187га; №поля - 7пг, площа поля - 184га, площа посівів - 184га; №поля - 8пг, площа поля - 219га, площа посівів - 219га; №поля - 9пг, площа поля - 191га, площа посівів - 191га; №поля - 4кг, площа поля - 90,3га, площа посівів - 90,3га; №поля - 5кг-2, площа поля - 80,2га, площа посівів - 80,2га.

- ячмінь озимий, ДСТУ 3769-98: №поля - 10пл, площа поля - 200га, площа посівів - 200га; №поля - 10кл-1, площа поля - 109,9га, площа посівів - 109,9га; №поля - 1пг, площа поля - 156,5га, площа посівів - 37га.

В пункті 1.3 договору застави від 03.04.2015р. зазначено, що земля, на якій буде вирощено майбутній врожай пшениці озимої та ячменя озимого належить Державному підприємству «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія І-ДП №003432. виданого Затишнянською сільською ОСОБА_8 народних депутатів Криничанського району Дніпропетровської області 17.02.2001р. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №157. згідно з експлікацією посівів озимих культур на зерно врожаю 2015р., засвідченого Управлінням агропромислового розвитку Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

В цьому ж пункті договору застави від 03.04.2015р. визначено, що урожай озимої пшениці та ячменя озимого, вирощений на цій землі належить заставодавцю на підставі договору підряду на вирощування сільськогосподарської продукції від 04.09.2014р.

Відповідно до пункту 1.4 вищезгаданого договору сторони оцінили предмет застави у 34007800грн. (без урахування ПДВ).

ОСОБА_4 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №46723161 від 03.04.2015р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про заставу рухомого майна. Об'єктом обтяження є застава майбутнього врожаю 2015р. А саме - пшениця озима, ДСТУ 4749:2007: №поля - 3пз, площа посівів - 248,8га; №поля - 5пз, площа посівів - 114,3га; №поля - 7пз, площа посівів - 100га; №поля - 8пз, площа посівів - 72га; №поля - 1кз, площа посівів - 194,4га; №поля - 3кз-2, площа посівів - 65га; №поля - 3кз-3, площа посівів - 10га; №поля - 6кз-2, площа посівів - 22га; №поля - 8кз, площа посівів - 125га; №поля - 9кз, площа посівів - 227га; №поля - 4пз, площа посівів - 160га; №поля - 6пл, площа посівів - 188га; №поля - 1кл, площа посівів - 47,6га; №поля - 4кл-1, площа посівів - 77,1га; №поля - 4кл-2, площа посівів - 153га; №поля - 6кл-1, площа посівів - 90,3га; №поля - 6кл-2, площа посівів - 28га; №поля - 6кл-4, площа посівів - 10га; №поля - 8кл, площа посівів - 164га; №поля - 10кл-2, площа посівів - 32га; №поля - 10кл-3, площа посівів - 17га; №поля - 3пг, площа посівів - 204га; №поля - 6пг, площа посівів - 187га; №поля - 7пг, площа посівів - 184га; №поля - 8пг, площа посівів - 219га; №поля - 9пг, площа посівів - 191га; №поля - 4кг, площа посівів - 90,3га; №поля - 5кг-2, площа посівів - 80,2га.; ячмінь озимий, ДСТУ 3769-98: №поля - 10пл, площа посівів - 200га; №поля - 10кл-1, площа посівів - 109,9га; №поля - 1пг, площа посівів - 37га.

Строк виконання зобов'язання 31.12.2015р., термін дії - 03.04.2020р., реєстраційний номер 15290871, контрольна сума В96Б41В2ББ.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору застави майбутнього урожаю від 03.04.2015р., позивач посилався на відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка» права розпоряджатись майбутнім врожаєм, оскільки відповідач 1 не набув право власності на майбутній врожай пшениці озимої та ячменю, посіяних на земельних ділянках позивача та вирощуваних без участі відповідача 1.

У відзиві Товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка», наданому до суду 15.09.2015р., за підписом директора ОСОБА_6, зазначено про те, що підприємство не змогло провести необхідні роботи з вирощування сільськогосподарської продукції на землях позивача. Весь комплекс агротехнічних робіт фактично виконаний Державним підприємством «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України.

Документів на спростування правової позиції, викладеної в позові, протягом судового розгляду справи відповідач 1 до суду не надав. В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони приступили до виконання договору від 04.09.2014р. Зокрема, суду не надані докази того, що відповідач 1 в рамках виконання договору від 04.09.2014р. виконував комплекс дій, передбачених технологією вирощування продукції які полягають у виборі земельної ділянки, передпосівній обробці та підготовці ґрунту, внесені мінеральних добрив, підготовці насіння до сівби та застосування регуляторів росту, сівби, догляді за посівами, збиранні врожаю тощо.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2015р., 20.08.2015р.,15.09.2015р., 23.09.2015р. суд витребував від відповідача 1 письмові пояснення із відповідними доказами з наступних питань - на яких земельних ділянках (кадастрові номери або інші ідентифікуючи ознаки) знаходиться с/г продукція, передана в заставу за спірним договором; яка частка майбутнього врожаю передана в заставу; документи щодо покупки насіння озимої пшениці та озимого ячменю у 2014-2015р.р., у тому числі договорів купівлі-продажу, поставки, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, тощо; документи складського обліку за 2014-2015р.р. щодо руху насіння та зерна озимої пшениці та озимого ячменя; документи щодо взаємовідносин ТОВ «Племзавод «Любомирівка» та Державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» НААН України у період 2014-2015 р.р., у тому числі договорів, листування, актів виконаних робіт, квитанцій, актів звірок, довіреностей, тощо; документи щодо купівлі горюче-мастильних матеріалів у 2014-2015 р.р., документи щодо обліку робочого часу працівників, яких було задіяно на сільгоспроботах на полях ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України.

ОСОБА_4 з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з помітками органу поштового зв'язку, наявними в матеріалах справи, відповідач частину ухвал суду отримав, від отримання решти ухвал, направлених на його адресу, відмовлявся.

Враховуючи приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи господарським судом здійснювався виключно за наявними у справі доказами.

Стаття 576 Цивільного кодексу України визначає, що предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу» №2654-XII від 02.10.1992р.(із змінами та доповненнями) заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на те, що матеріалами справи не підтверджується належними та допустимими доказами наявність у відповідача 1 права відчужувати заставлене майно на момент укладення договору застави від 03.04.2015р., наявні правові підстави визнати недійсним договір застави майбутнього урожаю від 03.04.2015р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвест 9», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 03.04.2015р., зареєстрований в реєстрі за номером 1093.

ОСОБА_4 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Стаття 236 Цивільного кодексу України визначає, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18.11.2003р. (із змінами та доповненнями) до Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830 (далі - Порядок ведення державного реєстру), державний реєстр обтяжень рухомого майна - єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Пункт 4 Порядку визначає, що державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18.11.2003р. (із змінами та доповненнями) держатель Державного реєстру приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

ОСОБА_4 зі статтею 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18.11.2003р. (із змінами та доповненнями) відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Аналогічні положення викладені у п. 24 Порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18.11.2003р. (із змінами та доповненнями)записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

ОСОБА_4 з положеннями статей 317, 318 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, що право власності - це передбачене й гарантоване законом право власника здійснювати володіння, користування та розпоряджання щодо належного йому майна на свій розсуд, якщо інше не передбачено законом. Тобто особам (фізичним або юридичним) заборонено порушувати таке право і створювати перешкоди у його здійсненні.

В силу положень статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд зазначає, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном шляхом подачі до суду негаторного позову.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Предмет негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18.11.2003р. (із змінами та доповненнями) застава рухомого майна встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем та є забезпечувальним обтяженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18.11.2003р. (із змінами та доповненнями) реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосудді, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Суд зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

Тобто, суд зазначає, що у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що хоча законом на обтяжувача після припинення обтяження покладено обов'язок саме подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру, однак вимога про зобов'язання відповідача подати відповідну заяву держателю або реєстратору Державного реєстру не може бути ефективним способом захисту порушеного права позивача, оскільки його виконання залежить виключно від волі обтяжувача, що несе ризик незабезпечення поновлення порушених прав позивача.

Водночас, рішення про зняття обтяження рухомого майна передбачає, що його виконання буде здійснено безпосередньо шляхом звернення до держателя або реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18.11.2003р. (із змінами та доповненнями) та Порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №830 від 05.07.2004р.

Так, згідно зі статтею 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18.11.2003р. (із змінами та доповненнями) відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру, зокрема, на підставі рішення суду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, а саме, шляхом зняття обтяження рухомого майна.

Позивач також просить суд внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про припинення обтяжень на рухоме майно, накладеного реєстраційним записом №15290871 від 03.04.2015р.

Слід зазначити, що вказані дії (внесення відомостей про припинення обтяження до Державного реєстру обтяжень рухомого майна) згідно положень статей 42, 43, 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18.11.2003р. (із змінами та доповненнями) та пунктів 2, 24 Порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №830 від 05.07.2004р., вчиняються виключно держателем або реєстратором Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

При цьому, відповідач 2 не має права на вчинення вказаних дій, оскільки відповідно до статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», на обтяжувача покладено лише обов'язок у випадку припинення обтяження подати заяву держателю або реєстратору Державного реєстру про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з державного реєстру.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання недійсним договір застави майбутнього урожаю від 03.04.2015р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвест 9», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 03.04.2015р., зареєстрований в реєстрі за номером 1093; зняття обтяження рухомого майна (реєстраційний номер обтяження 15290871 від 03.04.2015р., внесеного у відповідності до договору застави майбутнього урожаю, за реєстровим номером 1093 від 03.04.2015р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3Г.), а саме: об'єкт обтяження: ЗАСТАВА МАЙБУТНЬОГО ВРОЖАЮ 2015р. Пшениця озима, ДСТУ 4749:2007: №поля - 3пз, площа посівів - 248,8га; №поля - 5пз, площа посівів - 114,3га; №поля - 7пз, площа посівів - 100га; №поля - 8пз, площа посівів - 72га; №поля - 1кз, площа посівів - 194,4га; №поля - 3кз-2, площа посівів - 65га; №поля - 3кз-3, площа посівів - 10га; №поля - 6кз-2, площа посівів - 22га; №поля - 8кз, площа посівів - 125га; №поля - 9кз, площа посівів - 227га; №поля - 4пз, площа посівів - 160га; №поля - 6пл, площа посівів - 188га; №поля - 1кл, площа посівів - 47,6га; №поля - 4кл-1, площа посівів - 77,1га; №поля - 4кл-2, площа посівів - 153га; №поля - 6кл-1, площа посівів - 90,3га; №поля - 6кл-2, площа посівів - 28га; №поля - 6кл-4, площа посівів - 10га; №поля - 8кл, площа посівів - 164га; №поля - 10кл-2, площа посівів - 32га; №поля - 10кл-3, площа посівів - 17га; №поля - 3пг, площа посівів - 204га; №поля - 6пг, площа посівів - 187га; №поля - 7пг, площа посівів - 184га; №поля - 8пг, площа посівів - 219га; №поля - 9пг, площа посівів - 191га; №поля - 4кг, площа посівів - 90,3га; №поля - 5кг-2, площа посівів - 80,2га. Ячмінь озимий, ДСТУ 3769-98: №поля - 10пл, площа посівів - 200га; №поля - 10кл-1, площа посівів - 109,9га; №поля - 1пг, площа посівів - 37га. Контрольна сума: В96Б41В2ББ. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає витрати позивача зі сплати судового збору в повному обсязі на відповідача 1.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу» №2654-XII від 02.10.1992р.(із змінами та доповненнями), Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-IV від 18.11.2003р. (із змінами та доповненнями), Порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №830 від 05.07.2004р., ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України с. Затишне до Товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка» с. Соколівка, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест 9» с. Соколівка про визнання недійсним договору застави майбутнього урожаю від 03.04.2015р., укладеного між відповідачами, зняття обтяження рухомого майна та внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про припинення обтяжень на рухоме майно - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір застави майбутнього урожаю від 03.04.2015р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвест 9», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 03.04.2015р., зареєстрований в реєстрі за номером 1093.

Зняти обтяження рухомого майна (реєстраційний номер обтяження 15290871 від 03.04.2015р., внесеного у відповідності до договору застави майбутнього урожаю, за реєстровим номером 1093 від 03.04.2015р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3Г.), а саме: об'єкт обтяження: ЗАСТАВА МАЙБУТНЬОГО ВРОЖАЮ 2015р. Пшениця озима, ДСТУ 4749:2007: №поля - 3пз, площа посівів - 248,8га; №поля - 5пз, площа посівів - 114,3га; №поля - 7пз, площа посівів - 100га; №поля - 8пз, площа посівів - 72га; №поля - 1кз, площа посівів - 194,4га; №поля - 3кз-2, площа посівів - 65га; №поля - 3кз-3, площа посівів - 10га; №поля - 6кз-2, площа посівів - 22га; №поля - 8кз, площа посівів - 125га; №поля - 9кз, площа посівів - 227га; №поля - 4пз, площа посівів - 160га; №поля - 6пл, площа посівів - 188га; №поля - 1кл, площа посівів - 47,6га; №поля - 4кл-1, площа посівів - 77,1га; №поля - 4кл-2, площа посівів - 153га; №поля - 6кл-1, площа посівів - 90,3га; №поля - 6кл-2, площа посівів - 28га; №поля - 6кл-4, площа посівів - 10га; №поля - 8кл, площа посівів - 164га; №поля - 10кл-2, площа посівів - 32га; №поля - 10кл-3, площа посівів - 17га; №поля - 3пг, площа посівів - 204га; №поля - 6пг, площа посівів - 187га; №поля - 7пг, площа посівів - 184га; №поля - 8пг, площа посівів - 219га; №поля - 9пг, площа посівів - 191га; №поля - 4кг, площа посівів - 90,3га; №поля - 5кг-2, площа посівів - 80,2га. Ячмінь озимий, ДСТУ 3769-98: №поля - 10пл, площа посівів - 200га; №поля - 10кл-1, площа посівів - 109,9га; №поля - 1пг, площа посівів - 37га. Контрольна сума: В96Б41В2ББ.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка» (Ідентифікаційний код 36464789, місцезнаходження - 51663, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Соколівка, вул. Гвоздовського, 1) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Національної академії аграрних наук України (Ідентифікаційний код 00846286, місцезнаходження - 52363, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Затишне, вул. Леніна, 17) суму сплаченого судового збору в розмірі 2436грн.

В судовому засіданні від 12.10.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 19.10.2015р.

Суддя ОСОБА_8