Рішення

від 08.10.2015 по справі 911/3095/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2015 р. Справа № 911/3095/15

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-Будівельне товариство «Роднічок»

до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

2. Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області

про визнання недійсним рішення міської ради та договору оренди земельної ділянки

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2 (НОМЕР_1);

ОСОБА_3 (дов. б/н від 11.08.2015);

від відповідача 1 не з'явились;

від відповідача 2 не з'явились.

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/3095/15 за позовом Обслуговуючого кооперативу В«Гаражно-Будівельне товариство «Роднічок» (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) та до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач-2) про визнання недійсним рішення міської ради та договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2015 порушено провадження по справі №911/3095/15 та призначено її до розгляду на 13.08.2015.

05.08.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшов відзив №02-10/1424 від 05.08.2015 (вх. №18095/15) на позовну заяву з документами, для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 23.07.2015.

11.08.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов супровідний лист б/н від 11.08.2015 (вх. №18602/15) з документами для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 13.08.2015 представники відповідача-2, які належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні представник позивача подав клопотання б/н від 13.08.2015 (вх. №18839/15) про витребування доказів та клопотання б/н від 13.08.2015 (вх. № 18840/15) про призначення земельно-технічної експертизи.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

В судовому засіданні 13.08.2015 суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів (вх. №18839/15) та ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2015 зобов'язав Боярську міську раду Києво-Святошинського району Київської області надати суду оригінали (для огляду) рішення Боярської міської ради №6/272 від 10.02.2011; рішення Боярської міської ради №14/797 від 15.12.2011; договір оренди земельної ділянки від 14.03.2012, укладений між ФОП ОСОБА_1 та Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області про надання в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 0,0603 га за кадастровим №3222410300:01:004:0001.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2015 розгляд справи відкладено на 17.09.2015.

17.08.2015 від відповідача-1 надійшли документи (вх №19035/15) для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.09.2015 суд оголосив перерву до 24.09.2015.

23.09.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли пояснення б/н від 23.09.2015 (вх № 22540/15) щодо відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 24.09.2015 представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні 24.09.2015 суд оголосив перерву до 08.10.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2015 продовжено строк вирішення спору у справі №911/3095/15 на 15 днів.

07.10.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по справі №02-10/1858 від 07.10.2015 (вх. №23681/15 від 07.10.2015), які прийняті судом.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачами не заявлено.

У судовому засіданні 08.10.2015 представник позивача підтримав позов повністю. Представник відповідача 1 та представник відповідача 2 в судове засідання 08.10.2015 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши в судовому засіданні 08.10.2015 клопотання позивача від 13.08.2015 (вх. № 18840/15) про призначення земельно-технічної експертизи, суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на те, що розмір та межі земельної ділянки не є предметом розгляду у даній справі.

Як зазначається в ч. 2 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2000 рішенням виконкому Боярської міської ради №344 було виділено Гаражно-будівельному кооперативу «Родничок» в постійне користування 6,09 га землі в межах згідно з планом землекористування.

12.01.2001 Гаражно-будівельному кооперативу «Родничок» видано державний акт на право постійного користування землею площею 6,09 га в м. Боярка, вул. Магістральна 6 серії І-КВ №000261, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №417.

10.02.2011 рішенням Боярської міської ради №6/272 «Про вилучення із землекористування ОК ГБТ «Роднічок» земельної ділянки до земель запасу Боярської міської ради та з наступним наданням дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років для торгівельної діяльності нафтопродуктами в м. Боярка, вул. Магістральна, 6, ФО-П ОСОБА_1Ф.», зокрема, вилучено із землекористування ОК ГБТ «Роднічок» земельну ділянку площею 603 м 2 , яка розташована за адресою: м. Боярка, вул. Магістральна, 6, до земель запасу Боярської міської ради; надано дозвіл ФО-П ОСОБА_1 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 603 м2 в довгострокову оренду терміном на 49 років з правом викупу для торгівельної діяльності нафтопродуктами (автозаправна станція), розташованої за адресою: м. Боярка, вул. Магістральна, 6.

15.12.2011 рішенням Боярської міської ради №14/797 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної в довгострокову оренду терміном на 49 років для торгівельної діяльності нафтопродуктами (автозаправна станція) в м. Боярка, вул. Магістральна, 6, ФО-П ОСОБА_1Ф.», зокрема, затверджено ФО-П ОСОБА_1 проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 603 м2 в довгострокову оренду терміном на 49 років для торгівельної діяльності (автозаправна станція) в м. Боярка, вул. Магістральна, 6, за рахунок земель запасу Боярської міської ради; передано ФО-П ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку площею 603 м2 в довгострокову оренду терміном на 49 років для торгівельної діяльності (автозаправна станція) в м. Боярка, вул. Магістральна, 6.

14.03.2012 між Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ГалиноюФедорівною (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого орендодавець на підставі рішення №14/797 VI скликання ІІ пленарного засідання чергової 14 сесії Боярської міської ради від 15.12.2011 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням - для торгівельної діяльності (автозаправна станція), яка знаходиться в адміністративних межах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області у місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області по вулиці Магістральна, 6.

Відповідно до п. 2.2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0603 га, за кадастровим номером 3222410300:01:004:0001.

Згідно п. 16.2 договору договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації в Управлінні Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області.

Зазначений договір 14.03.2012 посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, зареєстровано за номером 1113, взято на облік управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі за №971.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0603 га, вилучена на підставі рішення Боярської міської ради №6/272 від 10.02.2011, передана в довгострокову оренду згідно договору оренди земельної ділянки від 14.03.2012 Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, що не заперечується відповідачами.

Посилаючись на те, що рішення Боярської міської ради №6/272 від 10.02.2011 та №14/797 від 15.12.2011 прийняті з порушенням вимог статей 123, 149 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), позивач просить суд, зокрема, визнати недійсним та скасувати рішення Боярської міської ради №6/272 від 10.02.2011 та №14/797 від 15.12.2011 та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 14.03.2012, укладений на підставі зазначених оспорюваних рішень.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 202 , 215 , 203 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, зокрема, відповідність змісту правочину вимогам ЦК , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до положень статей 13 , 14 Конституції України , статей 177 , 181 , 324 Цивільного кодексу України , статті 148 Господарського кодексу України , земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Приписами статей 3 , 7 , 9 , 19 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Користування землею може бути постійним або тимчасовим.

Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям;

До відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу ;

Сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Статтями 22 , 23 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки) .

Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Згідно пункту г ч. 3 ст. 152 Змельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення Боярської міської ради №6/272 від 10.02.2011 було прийнято на підставі наступних документів: листа голови правління ОК ГБТ «Роднічок» ОСОБА_4 та клопотання ФО-П ОСОБА_1

З огляду на зазначене, вбачається, що серед наданих документів відсутня письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально, що призвело до порушення норм законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідач 2 заперечуючи проти вимог позивача, в своєму відзиві №02-10/1424 від 05.08.2015 (вх. №18095/15 від 05.08.2015) зазначає те, що в 2005 році правлінням ГБК «Роднічок» було надано згоду на вилучення спірної земельної ділянки, що підтверджується, зокрема випискою з протоколу засідання правління ГБК «Роднічок» від 18.08.2005. Відповідач 2 зазначає, що в редакції Земельного кодексу України, що діяв в 2005 році, письмової згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки, яка засвідчена нотаріально не передбачено.

Крім того, відповідач 2 зазначає, що 13.01.2011 ГБТ «Роднічок» повідомило листом ФО-П ОСОБА_1 про підтвердження згоди на вилучення із землекористування кооперативу земельної ділянки площею 0,0603 га.

Однак, суд критично ставиться до зазначених заперечень, з огляду на те, що Боярська міська рада прийняла рішення про вилучення земель із землекористування лише з плином майже 6 років після отримання листа ГБТ «Роднічок», а саме 10.02.2011, а не в 2005 році отримавши згоду правління ГБК «Роднічок», таким чином приймаючи рішення 10.02.2011 мала керуватися нормами закону, що діяли станом на дату прийняття рішення, а не керуватися нормами 2005 року.

Крім того, рішення за результатом засідання правління, оформленого протоколом від 18.08.2005 та лист від 13.01.2011 ГБТ «Роднічок» не можуть вважатися згодою в розумінні Земельного кодексу України виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу, зокрема, належить прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Пунктами 7.1, 7.2.10 статуту Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельне товариство «Роднічок» визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Таким чином, ні директор, ні правління Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельне товариство «Роднічок» не наділені правом розпоряджатися майном, і зокрема, земельною ділянкою кооперативу.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що спірне рішення було прийнято з порушенням порядку, встановленого приписами Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), з огляду на відсутність нотаріально засвідченої письмової згоди земелекористувача на вилучення земель, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області №6/272 від 10.02.2011 «Про вилучення із землекористування ОК ГБТ «Роднічок» земельної ділянки до земель запасу Боярської міської ради та з наступним наданням дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років для торгівельної діяльності нафтопродуктами в м. Боярка, вул. Магістральна, 6, ФО-П ОСОБА_1Ф.» підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем та не спростована у встановленому порядку відповідачами 1, 2.

Вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення Боярської міської ради №14/797 від 15.12.2011 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років для торгівельної діяльності нафтопродуктами (автозаправна станція) в м. Боярка, вул. Магістральна,6 ФОП ОСОБА_1Ф.» та вимога позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.03.2012 укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області є похідними вимогами, оскільки правовідносинам, що виникли з прийняттям рішення Боярської міської ради №14/797 від 15.12.2011 та укладанням договору оренди земельної ділянки від 14.03.2012 передувало визнане недійсним у судовому порядку рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області №6/272 від 10.02.2011, відтак враховуючи те, що господарським судом визнано недійсним рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області №6/272 від 10.02.2011 зазначені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на насутпне.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 124 ЗК України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно пункту в ч. 3 ст. 152 Змельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Пунктом 2.24 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84 , 118 , 123 , 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення . З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Відповідно до абз. 4 п. 2.26 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області №6/272 від 10.02.2011 «Про вилучення із землекористування ОК ГБТ «Роднічок» земельної ділянки до земель запасу Боярської міської ради та з наступним наданням дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років для торгівельної діяльності нафтопродуктами в м. Боярка, вул. Магістральна, 6, ФО-П ОСОБА_1Ф.» та рішення Боярської міської ради №14/797 від 15.12.2011 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років для торгівельної діяльності нафтопродуктами (автозаправна станція) в м. Боярка, вул. Магістральна,6 ФОП ОСОБА_1Ф.» та вимога позивача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.03.2012 укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області є обґрунтованими, підтверджуються наявними матеріалами справи, не спростовані відповідачами, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача 1 та відповідача 2 порівну.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області №6/272 від 10.02.2011 «Про вилучення із землекористування ОК ГБТ «Роднічок» земельної ділянки до земель запасу Боярської міської ради та з наступним наданням дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років для торгівельної діяльності нафтопродуктами в м. Боярка, вул. Магістральна, 6, ФО-П ОСОБА_1Ф.» та рішення Боярської міської ради №14/797 від 15.12.2011 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років для торгівельної діяльності нафтопродуктами (автозаправна станція) в м. Боярка, вул. Магістральна,6 ФОП ОСОБА_1Ф.»

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 14.03.2012, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області про надання в оренду терміном 49 років земельної ділянки площею 0,0603 га кадастровим №3222410300:01:004:0001, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1113., державна реєстрація прав на землю та нерухоме майно якого проведена 14.05.2012 за №32224000400048.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08200, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_2) на користь Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-Будівельне товариство «Роднічок» (08153, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Магістральна 6; ідентифікаційний код: 23242303) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 13; ідентифікаційний код: 04054636) на користь Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-Будівельне товариство «Роднічок» (08153, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Магістральна 6; ідентифікаційний код: 23242303) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 19.10.2015

Суддя В.М. Антонова