Постанова

від 24.09.2015 по справі 904/4030/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2015 року Справа № 904/4030/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідача)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Білецької Л.М.

секретар судового засідання: Фьокліна Д.І.

представники сторін:

від позивача: Штеннікова К.Б., представник , довіреність №б/н від 23.01.15;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №1848 від 21.11.12;

від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність №258 від 19.06.14;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветком"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2014 року у справі № 904/4030/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветком", м.Дніпропетровськ

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м.Дніпропетровськ

про стягнення дебіторської заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 року (суддя Первушин Ю.Ю.) в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветком" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення дебіторської заборгованості за договором поставки № 9 від 06.07.2010 року відмовлено.

Рішення мотивовано недоведеністю позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення господарського суду та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві та письмових поясненнях спростовує доводи апеляційної скарги, просить суд залишити скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін як законне та обґрунтоване.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрветком" (далі - постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №9 (том 1 а.с.11-14).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця ветеринарні медикаменти та препарати, кормові добавки, вакцини, біопрепарати, вітаміни та лікарські препарати для тварин, іншу ветеринарну продукцію (далі - товар).

Найменування, асортимент товару визначаються за цим договором на підставі прайс-листа постачальника, що діє на момент замовлення товару покупцем. Зміна та (або) оновлення такого прайс-листа здійснюється за внутрішніми правилами постачальника (п.1.2 договору).

Кількість товару, що постачається за цим договором, визначається покупцем при замовленні товару та зазначається у видаткових накладних на товар, який поставляється. Усі видаткові накладні є невід'ємними складовими цього договору (п.1.3 договору).

Товар постачається за цінами, що діють на момент передачі товару за видатковою накладною. Загальна сума договору складає загальну вартість товару, поставленого відповідно до умов договору, і визначається шляхом складення сум товарних партій визначених у видаткових накладних (п.п.3.1, 3.2 договору).

Зобов'язання постачальника щодо поставки та передачі замовленого покупцем товару (який відповідає умовам цього договору, кількості, комплектності) вважаються виконаними в момент вручення товару постачальником покупцю та підтверджується підписами сторін у видатковій накладній на товар( п.4.6).

Прийом-передача товару здійснюється на підставі видаткових накладних. В разі здійснення централізовано-кільцевих перевезень товарів, тобто таких перевезень, яким постачальник здійснює систематичне постачання товарів по узгодженим сторонами параметрам (кількість, асортимент, час) за адресою покупця, покупець за підписом керівника та головного бухгалтера зобов'язується надати постачальнику зразки печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати від постачальника, завіряє свій підпис у видатковій накладній на отримання товару. Наявність на видатковій накладній печатки (штампу) свідчить про прийняття товару покупцем (п.5.4 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що покупець зобов'язується сплатити суму за товар в строки, які вказані в накладній на передачу товару.

У випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення та, окрім того, при простроченні оплати поставленого товару на двадцять календарних днів покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості поставленого, але неоплаченого товару (п.7.1 договору).

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх печатками та діє до 31.12.2012 року (п.12.1 договору).

Якщо сторони не мають одна до одної ніяких претензій та не заявили в письмовій формі про бажання розірвати договір, договір автоматично продовжується на один календарний рік на тих же умовах (п.12.2 договору).

Звернувшись з позовом до суду, позивач стверджував, що на виконання умов договору за період з 17.04.2013 року по 27.08.2013 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 38 547,00 грн., оплачено з них 1 000,00 грн. і заборгованість за вказаний період складає 37 623,47 грн.

02.07.2014 року позивач подав заяву про зміну підстав позову та зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла на підставі інших, ніж зазначені в позові, видаткових накладних, і період, за який утворилась заборгованість в розмірі 37 623,47 грн. становить з 01.06.2012 року по 27.05.2013 року ( том 1 а.с.128 - 131).

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті, має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки така заява подана позивачем у відповідності до вимог ст.22 Господарського процесуального кодексу України, посилання відповідача на умисну зміну Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрветком"

позовних вимог, з врахуванням наданих відповідачем доказів та заперечень до позову, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Слід зауважити, що в заяві від 02.07.2014 року позивач зазначав, що заборгованість відповідача виникла відповідно до умов договору поставки №9 від 06.07.2010 року, але за інший період, ніж зазначено ним у позові.

Відмовляючи в задоволенні заявлених позивачем вимог, суд послався на те, що позивачем було надано до матеріалів справи лише обмежена кількість видаткових накладних, а саме лише ті, що зазначені у позові та заяві про зміну підстав позову. Видаткові накладні за весь час дії договору - з 2010 року, в матеріалах справи відсутні.

Також суд мотивував своє рішення тим, що з наданої позивачем відомості розрахунків за весь час дії договору неможливо встановити, яким чином позивач зараховував отримані платежі за конкретними накладними, що унеможливлює встановлення обставин виникнення заборгованості за спірними накладними.

Однак такий висновок є помилковим. Господарський суд при розгляді справи ухилився від наданого йому ст.65 Господарського процесуального кодексу України права з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору витребувати у позивача необхідні докази поставки товару за весь період наявності договірних відносин між сторонами.

Саме ці докази необхідні для встановлення загальної вартості отриманого відповідачем товару відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору.

Надані позивачем під час розгляду апеляційної скарги видаткові накладні свідчать, що відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 279 428,30 грн.

Обов'язок відповідача оплатити товар на час звернення позивача до суду є таким, що настав, оскільки сплинув термін для оплати, вказаний у наданих суду видаткових накладних.

Правова позиція відповідача, яку він зазначає в запереченні на позов, апеляційну скаргу та письмових поясненнях, ґрунтується на тому, що частина товару за вказаними позивачем накладними ним не отримувалась, а за частиною накладних позивач неправомірно провів зарахування за інші періоди.

Однак такі доводи не підтверджуються наявними у справі доказами та спростовуються наступним:

1.Щодо факту отримання товару відповідачем за весь період наявності

договірних відносин за договором поставки №9 від 06.07.2010 року:

Як зазначалось вище, пунктом 1.7 договору передбачено, що не лише відповідач особисто, а й уповноважена ним особа, мала право на отримання товару.

Згідно пункту 5.4 договору наявність печатки на видатковій накладній свідчить про отримання товару покупцем.

Додатком №1 до договору покупець надав постачальнику зразки печатки (штампу), що підтверджує підпис матеріально-відповідальних осіб за прийняття матеріальних цінностей від постачальника (том 4 а.с.36).

Крім печатки відповідача, додаток №1 містить зразок печатки підприємця ОСОБА_2, представника ФОП ОСОБА_4 у даній справі.

Вказане спростовує доводи відповідача про те, що окрім ОСОБА_4 видаткові накладні не можуть містити підписи інших, невстановлених судом осіб.

Відповідач не посилається не незаконне використання його печатки, докази його звернення до правоохоронних органів стосовно цих же обставин відсутні.

Відповідно до частини 3 п. 13 Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Апеляційним судом по даній справі було проведено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів. Відповідно до висновку експертизи №258/259-15 від 26.06.2015 року (том 4 а.с.152 -198) вбачається, що підписи на видаткових накладних № Z30541406-6 від 11.07.2012 року; № Z27451324-1 від 06.09.2011 року; № Z274452281-1 від 06.09.2011 року; № Z28028133-1 від 21.10.2011 року - виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

Підписи від імені ОСОБА_4 у видаткових накладних № Z1315990-1 від 30.07.2010 року, № Z2589334-1 від 25.10.2010 року, - виконані самою ОСОБА_4.

Підпис від імені ОСОБА_4 у видатковій накладній № Z28963954-1 від 10.01.2012 року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Вирішити питання про виконавця підписів від імені ОСОБА_4 в наступних видаткових накладних: № Z1301793-1 від 28.07.2010 року; № Z1406908-1 від 12.08.2010 року; № Z1409019-1 від 12.08.2010 року; № Z1580579-1 від 31.08.2010 року; № Z1662682-1 від 08.09.2010 року; № Z1662716-1 від 08.09.2010 року; № Z1804648-1 від 20.09.2010 року; № Z1896465-1 від 28.09.2010 року; № Z2247878-1 від 13.10.2010 року; №Z2608968-1 від 25.10.2012 року; № Z2674882-1 від 27.10.2010 року; № Z2674882- 2 від 27.10.2010 року; № Z2714015-1 від 28.10.2010 року; № Z3170587-1 від 15.11.2010 року; № Z3322783-1 від 16.11.2010 року; № Z3784333-1 від 01.12.2010 року; № Z3859266-1 від 02.12.2010 року; №Z 3958476-1 від 07.12.2010 року; № Z4230755- 1 від 15.12.2010 року; № Z4245498-1від 15.12.2010 року; № Z25095229-1 від 24.12.2010 року; № Z25218636-2 від 13/01/2011 року; № Z25638943-1 від 04.03.2011 року; № Z26389197-1 від 20.05.2011 року; № Z26389197-2 від 20.05.2011 року; № Z26390377-1 від 20.05.2011 року; № Z26732535-1 від 23.06.2011 року; №Z26757841-1 від 24.06.2011 року; № Z26947975-1 від 18.07.2011року; № Z27102551 від 02.08.2011 року; № Z27109337-1 від 02.08.2011 року; № Z27117845-1 02.08.2011року не надається за можливе.

Також не надав експерт відповідь і щодо виконавця підписів від імені відповідача у видаткових накладних №Z3631513-1 від 25.11.2010 року та № Z25172578-1 від 10.01.2011 року, оскільки такі підписи на зазначених документах відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, всі накладні, які були предметом дослідження судового експерта та разом з цим не є предметом розгляду по справі (не є спірними, бо сплачені відповідачем), мають відбиток круглої печатки "ОСОБА_4" та містять ідентифікаційний номер відповідача НОМЕР_1.

Щодо посилання відповідача на невідповідність дати виготовлення (роздруківки) деяких накладних з датою ніби то отримання відповідачем товару, то з огляду на наявність необхідних реквізитів - печатки відповідача та підпису уповноваженої на отримання товару особи, такі накладні колегія вважає належним та допустимим доказом отримання товару.

Тому, враховуючи умови договору, відсутність підпису самого відповідача за наявності печатки та за наявності права іншої особи на отримання товару без довіреності (п.5.4 договору), не є підставою для висновку щодо обґрунтованості доводів відповідача щодо неотримання товару за вказаними ним в письмових поясненнях накладними. Факт отримання товару на загальну суму 279 428,30 грн. колегія суддів вважає доведеним.

2.Щодо правомірності зарахування отриманих позивачем оплат:

Видаткові накладні, які були предметом дослідження судової експертизи, не с предметом розгляду по справі, оскільки є такими, що повністю сплачені відповідачем, що підтверджується оригіналами довідок ПАТ КБ "Приватбанк ", наявними в матеріалах справи, та зараховані на покриття заборгованості за заборгованості, що утворилась за раніше отриманий товар.

Правомірність таких дій позивача узгоджується з п. 6.1 договору та Постановою НБУ від 21.01.2004 року №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

Відповідно до приписів вказаної Інструкції, платіжні документи мають надавати повну інформацію про платіж. Питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому надані послуги чи товар, має визначатися одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положеннями договору, якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі заборгованості платежі мають відноситися на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до її повного погашення, тобто позивач має право спрямувати кошти, які сплачуються відповідачем без чіткого зазначення призначення платежу, в першу чергу на погашення боргу, який виник раніше.

З матеріалів справи вбачається, що умовами договору поставки № 9 від 06.07.2010 року сторони не визначили порядок зарахування коштів у разі не зазначення платником періоду в документі, за якими здійснюється оплата. А тому за відсутності застереження у договорі, на підставі п. 6.1 платежі мають покривати заборгованість в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Керуючись вищевикладеним, позивач спрямував кошти, які сплачені відповідачем без зазначення призначення платежу, в першу чергу на погашення боргу, який виник раніше, починаючи з першої очікуваної до сплати накладної.

Із долученої до апеляційної скарги таблиці зі зведеним реєстром накладних з постачання товару та зарахування оплат відповідно до зазначеного відповідачем призначення платежу за весь період наявності господарських відносин (з 06.07.2010 року по час звернення позивача до суду) вбачається, що:

відповідачу поставлено товару на загальну суму 279 428,3 грн.

Сплачено за товар загальну суму 241 804,83 грн. (в т.ч. із призначенням платежу - 170 819,52 грн.; без вказівки на призначення платежу - 70 985,31 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками ПАТ КБ "Приватбанк".

Ці дані також вбачаються з наданих відповідачем копій платіжних документів, квитанцій, що містяться в матеріалах справи (том 1 а.с. 90 -92).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги доведені належними та допустимими доказами, висновки оскаржуваного судового рішення позивачем спростовано, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Позов слід задовольнити в повному обсязі. З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за отриманий згідно договору товар у розмірі 37 623,47 грн., штраф відповідно до п.7.2 договору в розмірі 11 287,04 грн., судові витрати за розгляд позову в розмірі 1 827,00 грн. та за розгляд апеляційної скарги в розмірі 913,50 грн. (всього 2 740,50 грн.), які підтверджуються матеріалами справи (том 1 а.с.10, том 2 а.с.11).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2014 року у справі № 904/4030/14 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (49054 АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветком" (49005м.Дніпропетровськ, вул.Панікахи,буд.2, к.605, ЄДРПОУ37005926) суму боргу у розмірі 37 623,47 грн., 30% штрафу у розмірі 11 287,04 грн., судовий збір в розмірі 2 740,50 грн.

Видачу судових наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 19.10.2015 року.