Постанова

від 13.10.2015 по справі 910/11033/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2015 р. Справа№ 910/11033/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача не з'явились

від відповідача-1 не з'явились

від відповідача-2 Марценюка-Кухарука А.П. - керівник

від відповідача-3 Шкіптана Д.В. - дов. б/н від 05.05.2015 р.

від третьої особи не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Укравтомехбудлізинг»

на рішення господарського суду міста Києва

від 27.08.2015 р. (суддя Стасюк С.В.)

у справі №910/11033/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Укравтомехбудлізинг»

(далі - ТОВ «Укравтомехбудлізинг»)

до 1) Державного підприємства «Інформаційний центр»

Міністерства юстиції України (далі - «Держінформ'юст»)

2) Державного підприємства «Державний науково-дослідний

і проектно-конструкторський інститут інноваційних

технологій в енергетиці та енергозбереженні»

(далі - ДП «ДНДІ ІТЕЕ»)

3) Приватного підприємства «Фастторг-2009»

(далі - ПП «Фастторг-2009»)

третя особа Відділ державної виконавчої служби Подільського

районного управління юстиції у місті Києві

(далі - ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві)

про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.08.2015 р. у справі №910/11033/15 у позові ТОВ «Укравтомехбудлізинг» відмовлено.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю та визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна ДП «ДНДІ ІТЕЕ», а саме: дослідно-виробничого випробувального комплексу загальною площею 7 967,50 кв.м. за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище «Сваром'я», які проведено 23.04.2015 р. «Держінформ'юстом» та оформлено протоколом №75748 проведення електронних торгів.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилався на те, що оскаржене рішення прийнято за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи та з порушенням норм процесуального права.

За твердженнями апелянта, під час проведення 23.04.2015 р. електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить відповідачу-2, мали місце порушення організатором цих торгів (відповідачем-1) розділу V Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 р. №656/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 р. за №427/25204, проте судом першої інстанції ці обставини залишено поза увагою, протиправно не враховано нехтування організатором проведення електронних торгів принципами прозорості, неупередженості та неможливості впливу сторонніх осіб на їх хід, що позбавило позивача очікуваного набуття спірного майна у власність, як учасника таких торгів, від якого на момент їх завершення надійшла найвища цінова пропозиція.

На думку скаржника, реалізація майна з оскаржуваних торгів відбулася й всупереч Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», відтак існують всі обґрунтовані підстави для визнання спірних торгів недійсними в порядку ст.ст. 203, 215 ЦК України тощо.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №910/11033/15 за апеляційною скаргою ТОВ «Укравтомехбудлізинг» передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.10.2015 року.

В судове засідання з'явилися представники відповідача-2 та відповідача-3, представники позивача, відповідача-1 та третьої особи не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи їх повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали. Представники відповідача-2 та відповідача-3 вважали за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача, відповідача-1 та третьої особи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки позивача, відповідача-1 та третю особу про час і місце розгляду справи повідомлено належно, про що свідчать відповідні докази (а.с. 53-56, том 2), неявка представників цих учасників судового процесу не перешкоджає вирішенню спору по суті, апеляційний господарський суд вважав за можливе апеляційну скаргу розглянути за відсутності цих представників за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представники відповідача-2 та відповідача-3 доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

На підставі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що від нього не залежали. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників відповідача-2 та відповідача-3, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ТОВ «Укравтомехбудлізинг» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до «Держінформ'юсту» та ДП «ДНДІ ІТЕЕ» про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить відповідачу-2, а саме: дослідно-виробничого випробувального комплексу загальною площею 7 967,50 кв.м. за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище «Сваром'я», які оформлені протоколом №75748 проведення електронних торгів від 23.04.2015 р., були проведені з порушенням визначеного порядку їх проведення, тому позивач посилався на існування підстав для визнання їх недійсними.

Зокрема, за твердженнями позивача, що під час проведення спірних торгів мало місце автоматичне продовження їх тривалості, в зв'язку з чим останні мали бути закінчені не пізніше 00:00 год. 24.04.2015 року. Після подання позивачем цінової пропозиції у розмірі 3 597 985,05 грн. 23.04.2015 р. о 23:59:57 год. будь-яких цінових пропозицій від інших учасників системою не фіксувалося та організатором не відображалося, що свідчить про перемогу позивача на відповідних торгах. Проте, після завершення спірних торгів, мало місце оновлення інформації про їх хід та відображення інформації про те, що о 23.59:59 год. ПП «Фастторг-2009» було подано цінову пропозицію в розмірі 3 622 798,74 грн., яку визнано найвищою ціновою пропозицією, а ПП «Фастторг-2009» переможцем. На думку позивача, наведене свідчить про порушення організатором засад проведення електронних торгів та про втручання сторонніх осіб в систему електронних торгів арештованим майном тощо.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві та ПП «Фастторг-2009», в подальшому ПП «Фастторг-2009» судом за своєю ініціативою залучено до участі у справі №910/11033/15 в якості відповідача-3.

Суд першої інстанції, з'ясувавши фактичні обставини, розглянувши подані документи і матеріали, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, відтак відмовив у їх задоволенні.

Так, відмовляючи в позові, місцевий суд встановив, що остання цінова пропозиція по лоту №56615 надійшла 23.04.2015 р. о 23:59:59 год. від відповідача-3, що підтверджується протоколом проведених електронних торгів №75748, який сформовано автоматично 24.04.2015 р. о 00:00:02 год., й згідно якого позивач не здійснював будь-яких запитів до системи з 23:59:57 год. 23.04.2015 р. до 00:00:02 год. 24.04.2015 року. Натомість, неоновлення сторінки позивачем не дало йому можливості перегляду останньої цінової пропозиції, зробленої відповідачем-3 до завершення торгів. Оцінивши наявні в матеріалах справи докази суд вважав, що наведені позивачем обставини заявлених позовних вимог не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними тощо.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України «Про виконавче провадження», а також Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 р. №656/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 р. за №427/25204 (далі - Тимчасовий порядок).

З метою реалізації арештованого майна, ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві підготовлено заявку на реалізацію такого майна, до якої було додано наступні документи: копія посвідчення №73/10-13 від 02.10.2013 р., копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.11.2013 р., копія акту опису й арешту майна від 26.01.2015 р., копія постанови про призначення експерта від 28.01.2015 р., копія висновку з незалежної оцінки майна - дослідно-виробничого випробувального комплексу загальною площею 7 967,50 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Лебедівка, с/рада Лебедівська, урочище «Сваром'я», копія плану нерухомого майна - вищезгаданого дослідно-виробничого випробувального комплексу.

23.03.2015 р. на веб-сайті електронних торгів організатором торгів - відповідачем-1 було розміщено інформаційне повідомлення про електронні торги з реалізації спірного майна. Електронні торги призначено на 23.04.2015 р. о 09:00 год. Реєстраційним номером лота визначено №56615. Стартовою ціною продажу встановлено 2 481 369,00 грн., розмір гарантійного внеску 124 068,45 грн., крок аукціону 24 813,69 грн.

23.04.2015 р. проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить відповідачу-2, а саме: дослідно-виробничого випробувального комплексу загальною площею 7 967,50 кв.м. за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище «Сваром'я», оформлені протоколом №75748 проведення електронних торгів.

Відповідно до протоколу №75748 проведення електронних торгів, переможцем торгів визнано ПП «Фастторг-2009» в зв'язку з поданням ним найвищої цінової пропозиції в розмірі 3 622 798,74 грн. 23.04.2015 р. о 23:59:59 год.

На думку апелянта, під час проведення згаданих електронних торгів, мали місце порушення їх організатором розділу V Тимчасового порядку, відтак наявні підстави для визнання цих торгів недійсними.

Положеннями ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушеного права згідно ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, в зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, підставою для визнання торгів недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України позивачем зазначено недодержання організатором цих торгів Тимчасового порядку.

За змістом п. 1 розділу І Тимчасового порядку електронні торги - прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в Системі. Система - інформаційна система, яка забезпечує здійснення в електронній формі процесів подання й обробки заявок на участь в електронних торгах, проведення електронних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, обробку інформації про електронні торги.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, враховуючи передбачені законодавством про проведення прилюдних торгів особливості, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Оскільки відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлено ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

У відповідності до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинного правочину, встановлено приписами ст. 203 ЦК України. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим порядком.

Відповідно до розділу IV Тимчасового порядку для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, сплачує гарантійний внесок у розмірі 5% від стартової ціни лота на рахунок організатора, подає заявку на участь в електронних торгах за формою, розміщеною на Веб-сайті, та виконує інші вимоги, визначені цим порядком.

Як встановлено матеріалами справи відповідачем-3 сплачено гарантійний внесок у розмірі 124 068,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 10.04.2015 року.

Відповідно до п. 2 розділу V Тимчасового порядку електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години. Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронні торги автоматично продовжуються на 30 хвилин від часу подачі останньої цінової пропозиції. Загальна тривалість такого продовження не може перевищувати шести годин.

На підставі п. 3 розділу V Тимчасового порядку моментом подачі цінової пропозиції вважається зафіксований Системою момент відправки учасником цінової пропозиції засобами Системи. У разі коли ціна лота становить від 100 000,00 грн. і більше, цінова пропозиція повинна бути підписана за допомогою електронного цифрового підпису учасника, що запропонував її. Моментом подачі цінової пропозиції вважається зафіксований Системою момент підпису цінової пропозиції засобами електронного цифрового підпису.

Переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція. Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною (п. 5 розділу V Тимчасового порядку).

Відповідно до п. 1 розділу VI Тимчасового порядку після закінчення електронних торгів на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів по лоту у день проведення таких електронних торгів або не пізніше наступного робочого дня. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та продажна ціна лота, цінові пропозиції учасників; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди Організатору, яку переможець електронних торгів повинен додатково сплатити у разі реалізації майна за ціною, вищою від стартової, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника, який під час електронних торгів запропонував найвищу ціну); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку органу державної виконавчої служби, на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно.

Судом першої інстанції встановлено, що остання цінова пропозиція по лоту №56615 зроблена 23.04.2015 р. о 23:59:59 год. ПП «Фастторг-2009», що підтверджується протоколом проведених електронних торгів №75748, який сформовано автоматично 24.04.2015 р. о 00:00:02 год. Згідно цього протоколу позивач не здійснював будь-яких запитів до системи з 23:59:57 год. 23.04.2015 р. до 00:00:02 год. 24.04.2015 року. Листом від 24.04.2015 р. №10488/0106 відповідачем-1 надіслано протокол електронних торгів №75748 по лоту №56615 до ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві.

В подальшому відповідачем-3 сплачено 3 441 658,80 грн. (цінова пропозиція, яка визначена найвищою) на підставі платіжного доручення №2 від 27.04.2015 року. Крім цього, відповідачем-3 сплачено додаткову винагороду організатору електронних торгів у розмірі 57 071,49 грн. платіжним дорученням №3 від 29.04.2015 року. Таким чином, ПП «Фастторг-2009» стало добросовісним набувачем майна - дослідно-виробничого випробувального комплексу загальною площею 7 967,50 кв.м. за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Лебедівка, с/рада Лебедівська, урочище «Сваром'я».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженими певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.ст. 33, 34 ГПК України).

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в позові обставин, як і не доведено наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними тощо,його доводи стосовно порушення державним виконавцем вимог законодавства при проведенні торгів є безпідставними.

Так, обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на порушення державним виконавцем вимог законодавства щодо відсутності доказів отримання погодження Фонду державного майна України на реалізацію спірного майна, проте допущені державним виконавцем порушення своїх повноважень згідно Закону України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (наведене відповідає правовій позиції Верховного суду України, яку викладено в постановах Верховного суду України від 24.10.2012 р. у справі №6-116цс12 та від 26.12.2012 р. у справі №6-140цс12).

Доводи апелянта з приводу того, що реалізація майна з оскаржуваних торгів відбулася й всупереч Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» також не заслуговують на увагу.

Так, положеннями ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, які забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами (ст. 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»).

Проте, згідно абзацу 2 ст. 2 згаданого Закону мораторій не поширюється на примусову реалізацію майна державних підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями щодо виплати заробітної плати та інших виплат, які належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.

Таким чином, здійснення державною виконавчою службою дій та прийняття рішень, направлених на звернення стягнення на майно позивача, які є предметом оскарження у справі не суперечить положенням Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», оскільки звернення стягнення на майно позивача було здійснено на підставі виконавчих документів про стягнення заробітної плати.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтомехбудлізинг» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2015 р. у справі №910/11033/15 - без змін.

Матеріали справи №910/11033/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун