Постанова

від 19.10.2015 по справі 911/323/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа№ 911/323/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

За участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,

представників:

від позивача Ситенко О.Д., дов. від 22.12.2014 №01-96,

від відповідача Голік О.В., дов. від 07.08.2015 №94,

розглянувши апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства від 03.08.2015 №85

на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2015 (підписане 03.04.2015)

у справі №911/323/15 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств

до Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства

про спонукання до виконання умов договору від 18.05.1999,

ВСТАНОВИВ:

Київська обласна спілка споживчих товариств звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства про зобов'язання:

1) надати достовірну бухгалтерську і статистичну звітність Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства за 2012, 2013 та 11 місяців 2014 року;

2) допустити ревізійну комісію до фінансово-бухгалтерської документації та матеріальних цінностей Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства;

3) письмово проінформувати про кількісні та вартісні зміни в складі основних засобів Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства, в тому числі 1 групи пооб'єктно за 2012, 2013 та 10 місяців 2014 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2015 позов задоволено повністю. Зобов'язано Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство надати Київській обласній спілці споживчих товариств достовірну бухгалтерську і статистичну звітність за 2012, 2013 та за 11 місяців 2014 Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства. Зобов'язати Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство допустити ревізійну комісію Київської обласної спілки споживчих товариств до фінансово-бухгалтерської документації та матеріальних цінностей Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства для проведення ревізії. Зобов'язано Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство письмово проінформувати Київську обласну спілку споживчих товариств про кількісні та вартісні зміни в складі основних засобів, в тому числі І групи пооб'єктно за 2012, 2013 та за 10 місяців 2014 Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства.

Стягнуто з Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства на користь Київської обласної спілки споживчих товариств 3 654 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2015 скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач більш як 3 роки не виконував умов договору делегування повноважень та виконання окремих функцій від 18.05.1999 №б/н, тим самим визнав вихід Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства зі складу Київської обласної спілки споживчих товариств та припинення вказаного вище правочину, а тому підстави для задоволення позову, на думку апелянта, відсутні. При цьому, оскільки позивач більш як 3 роки не звертався до суду про спонукання до виконання умов договору, ним були пропущені строки позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 07.10.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали від 25.08.2015) від 28.08.2015, які долучені до матеріалів справи.

05.10.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав доповнення до апеляційної скарги.

У судовому засіданні 07.10.2015 оголошено перерву до 19.10.2015.

12.10.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав клопотання про долучення доказів.

16.10.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач подав відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 19.10.2015 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2015 скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.1999 між Київською обласною спілкою споживчих товариств та Переяслав-Хмельницьким районним споживчим товариством, з метою сприяння розвитку споживчої кооперації області, керуючись Законом України «Про споживчу кооперацію» та своїми статутами, на рівноправній та взаємовигідній основі, укладено договір делегування повноважень та виконання окремих функцій (далі - договір).

За умовами договору Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство на добровільних засадах входить до складу облспоживспілки і делегує їй повноваження і функції, зокрема, представляти і захищати інтереси районного споживчого товариства та підпорядкованих їм організацій і підприємств в органах державної виконавчої влади та інших органах, а також в міжнародних організаціях, пред'являти відповідні претензії та заявляти позови в інтересах районного споживчого товариства (п.п.2.1.1 договору); сприяти економічному зміцненню та підвищенню ефективності діяльності районного споживчого товариства в торгівлі, заготівлях та інших галузях кооперативного господарства, в тому числі шляхом надання правової, методичної, консультативної і практичної допомоги в розвитку всіх галузей діяльності районних споживчих товариства, підпорядкованих їм підприємств і організацій (п.п.2.1.8 договору).

З метою забезпечення збереження власності і надання допомоги в підвищенні ефективності господарювання, сторони домовились про проведення Київською облспоживспілкою щорічних ревізій фінансово-господарської діяльності районних споживчих товариств, його кооперативних організацій і підприємств, з подальшим розглядом результатів перевірок на засіданнях правлінь. Майнові питання, які пов'язані з продажем, ліквідацією, наданням в оренду, під заставу, обміном, безкоштовним користуванням або в позику основних засобів вирішуються з погодженням правління облспоживспілки (п.п.2.1.9 договору).

Для виконання делегованих облспоживспілці повноважень і функцій районне споживче товариство зобов'язалось представляти облспоживспілці бухгалтерську, статистичну звітність і нести відповідальність за її достовірність (пункт 2.1.11 договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє на період повноважень правлінь районного споживчого товариства та облспоживспілки. Якщо після закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його розірвання, він вважається продовженим на наступний строк повноважень правління (п.4.1).

Частиною 9 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тобто, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язальні відносини, які засновані на правочині, який за своєю правовою природою є договором доручення.

Частиною 1 ст.1000 ЦК України передбачено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Статтею 8 Закону України «Про споживчу кооперацію» передбачено, що споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них. Спілки споживчих товариств виходячи з делегованих їм прав, можуть представляти і захищати інтереси споживчих товариств, їх членів та обслуговуваного населення у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях; подавати споживчим товариствам практичну допомогу в здійсненні господарської діяльності, впровадженні в практику досягнень науково-технічного прогресу, передового досвіду; проводити науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, підготовку та підвищення кваліфікації кадрів; вирішувати господарські спори між організаціями і підприємствами споживчої кооперації; вести власну господарську діяльність, спрямовану на створення необхідної виробничої та соціальної інфраструктури споживчої кооперації.

Позивач заснований на добровільних засадах її членів, які визнають і виконують його статут (з п.п.1.1 Статуту Київської облспоживспілки).

Члени облспоживспілки зберігають повну організаційну та господарську самостійність, статус юридичної особи (п.4.1 статуту позивача).

Відповідно до п.п.4.7.1, 4.7.2, 4.7.7 статуту член облспоживспілки зобов'язаний дотримуватись договорів та взаємних домовленостей, статуту облспоживспілки, виконувати рішення її з'їзду, зборів уповноважених, ради та правління; подавати передбачену чинним законодавством України бухгалтерську, статистичну та іншу звітність про свою діяльність; погоджувати з облспоживспілкою необхідність продажу, ліквідації, передачу в заставу та інші передачі юридичним і фізичним особам основних засобів (будинків, споруд, устаткування, транспортних засобів тощо).

Згідно з пунктом 5.21.9 статуту позивача, правління облспоживспілки проводить ревізії фінансово-господарської діяльності членів облспоживспілки, підприємств власного господарства, здійснює інші функції внутрішньо кооперативного контролю, в тому числі перевірки якості і дотримання стандартів на виготовлену продукцію та розглядає результати ревізій і перевірок в трудових колективах на своїх засіданнях.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, обов'язковість вимог, які є предметом судового розгляду, обумовлена також існуючими між позивачем та відповідачем відносинами членства, унормованими статутом облспоживспілки, членом якої є відповідач.

Листом від 08.12.2014 №1 позивач звертався до відповідача та просив:

- протягом 10 календарних днів з моменту отримання даної вимоги надати Київській облспоживспілці достовірну бухгалтерську і статистичну звітність за 2012, 2013 та 11 місяців 2014 року, інформацію про діяльність Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства;

- допустити ревізійну комісію Київської облспоживспілки до фінансово-бухгалтерської документації та матеріальних цінностей районного споживчого товариства та його власних підприємств для проведення ревізії з 26.12.2014;

- протягом 10 календарних днів з моменту отримання даної вимоги письмово проінформувати Київську облспоживспілку про кількісні та вартісні зміни у складі основних засобів, в тому числі І-ї групи пооб'єктно за 2012, 2013, та 10 місяців 2014.

Зазначений лист відповідач отримав 12.12.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01042 2003030.

Задовольняючи позовні вимоги, Господарський суд Київської області виходив з того, що оскільки доказів надання витребуваних у відповідача документів позивачем не надано, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Оскаржуючи судове рішення від 10.03.2015, відповідач стверджує, що договірні відносини між сторонами припинилися, а тому обов'язок надавати внутрішньогосподарську документацію представникам позивача у нього відсутній. Крім того, апелянт зазначає, що протягом тривалого часу позивач також не виконує покладених на нього функцій.

За твердженнями Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства 27.06.2002 останнє направило позивачу лист № 129, яким повідомляло, що згідно рішення загальних зборів членів районного споживчого товариства від 15.06.2002 (протокол №1) Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство вийшло із складу Київської облспоживспілки та припиняє дію договору делегування окремих повноважень. Відтак, договірні відносини сторін є припиненими.

Проте, колегія суддів відхиляє вказані доводи апелянта та виходить з наступного.

За умовами договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє на період повноважень правлінь районного споживчого товариства та облспоживспілки. Якщо після закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його розірвання, він вважається продовженим на наступний строк повноважень правління.

Постановою зборів уповноважених Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства від 15.06.2002 визнано, що загальні збори у формі дільничних відбулися без порушень вимог закону «Про споживчу кооперацію» з прийняттям рішення про вихід Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства із складу членів Київської облспоживспілки. З цих підстав, в порядку пункту 4.1 договору, Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство звернулось до Київської облспоживспілки з листом № 129, в якому відповідач повідомив позивача про припинення дії спірного правочину.

Разом із тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2003 у справі № 170/19-02 скасовано рішення Господарського суду Київської області та визнано недійсним рішення загальних зборів пайовиків Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства, що відбулись в травні-червні 2002 у формі дільничних про вихід Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства зі складу Київської облспоживспілки.

Відтак, лист від 27.06.2002 № 129 не має правових наслідків, та не свідчить про розірвання договору про делегування повноважень.

Зазначені обставини вже досліджувались судом під час розгляду аналогічної справи №124/13-06, і суд дійшов щодо них аналогічних висновків.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 29.05.2006 у справі №124/13-06, яке залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2006 та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2006, позов Київської облспоживспілки задоволено повністю. Зобов'язано Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство у відповідності до п. 2.1.9 договору надати Київській обласній спілці споживчих товариств достовірну бухгалтерську і статистичну звітність за 2002, 2003, 2004, 2005 роки і за І-й квартал 2006, допустити відповідальних працівників Київської обласної спілки споживчих товариств до фінансово-бухгалтерської документації та матеріальних цінностей районного споживчого товариства та його власних підприємств для проведення ревізії, письмово проінформувати облспоживспілку про кількісні і вартісні зміни в складі основних засобів, в тому числі І-ої групи пооб'єктно.

Ухвалою Верховного Суду України від 30.11.2006 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 05.10.2006 у справі № 124/13-06.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

26.11.2013 відбулися звітно-виборні збори уповноважених членів Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства, на яких обрано склад правління та діючого голову правління Іваненко В.О.

Тобто, за змістом пункту 4.1 договору завершились повноваження правління районного споживчого товариства.

Проте, враховуючи, що жодна із сторін договору не вимагала його розірвання у відповідності до порядку, передбаченого вищезазначеним пунктом 4.1 договору, останній вважається пролонгованим на наступний строк повноважень правління, а тому доводи скаржника на пропущення позивачем строків позовної давності є безпідставним.

Що стосується тверджень відповідача з приводу того, що договір є розірваним, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної спілки споживчих товариств про розірвання договору делегування повноважень та виконання окремих функцій від 18.05.1999 укладеного між сторонами спору з 25.06.2015.

Місцевим господарським судом встановлено, що рішенням правління позивача, оформленого протоколом засідання правління від 25.06.2015 № 6, вирішено розірвати договір у зв'язку з чим позивач направив на адресу відповідача лист-пропозицію від 25.06.2015 № 65 про розірвання договору.

Згідно зі ст.1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також, зокрема, у разі відмови довірителя або повіреного від договору.

30.09.2015 Господарським судом міста Києва винесено ухвалу у справі №910/21074/15, якою провадження у справі припинено. Припиняючи провадження у справі №910/21074/15, місцевий господарський суд виходив з того, що на час звернення позивача з позовом до суду права та інтереси останнього порушені не були, оскільки спірний договір був вже розірваним, а права та обов'язки сторін за цим договором були припиненими.

Частиною 1 ст.101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відтак, враховуючи, що станом на дату та час розгляду даної справи в Господарському суді Київської області вказаних обставин не існувало і зобов'язання сторін по зазначеному вище договору припинені не були, у апеляційного суду відсутні підстави приймати вказані вище докази як належні та допустимі.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, відповідач в апеляційній скарзі не навів доводів, які б слугували підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відтак, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2015 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства від 03.08.2015 №85 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2015 у справі №911/323/15 - без змін.

2. Матеріали справи №911/323/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій