Постанова

від 08.12.2015 по справі 911/323/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 911/323/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Корнілової Ж.О., за участю представників: позивача -Мальчик Т.Ю., відповідача -Голік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі№911/323/15 за позовомКиївської обласної спілки споживчих товариств доПереяслав-Хмельницького районного споживчого товариства проспонукання до виконання умов договору встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 10.03.2015 (Конюх О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 (судді: Рябуха В.І., Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.), позов задоволено повністю. Зобов'язано Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство надати Київській обласній спілці споживчих товариств достовірну бухгалтерську і статистичну звітність за 2012р., 2013р. та за 11 місяців 2014р. Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства. Зобов'язано Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство допустити ревізійну комісію Київської обласної спілки споживчих товариств до фінансово-бухгалтерської документації та матеріальних цінностей Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства для проведення ревізії. Зобов'язано Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство письмово проінформувати Київську обласну спілку споживчих товариств про кількісні та вартісні зміни в складі основних засобів, в тому числі І групи пооб'єктно за 2012р., 2013р. та за 10 місяців 2014р. Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства.

Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.509,525,526,629 ЦК України та ст.35 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на те, що договором делегування повноважень та виконання окремих функцій від 18.05.1999 не передбачено обов'язку відповідача письмово інформувати позивача про кількісні та вартісні зміни в складі основних засобів, в тому числі 1 групи пооб'єктно. Також, на думку заявника, суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги встановлений рішенням господарського суду м.Києва від 19.07.2006 у справі №43/426 преюдиціальний факт про те, що членство Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства у складі Київської обласної спілки споживчих товариств підтверджено саме судовим рішенням, а не договором делегування повноважень.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.05.1999р. між Київською обласною спілкою споживчих товариств та Переяслав-Хмельницьким районним споживчим товариством, з метою сприяння розвитку споживчої кооперації області, керуючись Законом України "Про споживчу кооперацію" та своїми статутами, на рівноправній та взаємовигідній основі, укладено договір делегування повноважень та виконання окремих функцій (далі - договір від 18.05.1999).

За умовами договору від 18.05.1999 Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство на добровільних засадах входить до складу облспоживспілки і делегує їй повноваження і функції, зокрема, представляти і захищати інтереси районного споживчого товариства та підпорядкованих їм організацій і підприємств в органах державної виконавчої влади та інших органах, а також в міжнародних організаціях, пред'являти відповідні претензії та заявляти позови в інтересах районного споживчого товариства (пп.2.1.1 договору від 18.05.1999); сприяти економічному зміцненню та підвищенню ефективності діяльності районного споживчого товариства в торгівлі, заготівлях та інших галузях кооперативного господарства, в тому числі шляхом надання правової, методичної, консультативної і практичної допомоги в розвитку всіх галузей діяльності районних споживчих товариства, підпорядкованих їм підприємств і організацій (пп.2.1.8 договору від 18.05.1999).

З метою забезпечення збереження власності і надання допомоги в підвищенні ефективності господарювання, сторони домовились про проведення Київською облспоживспілкою щорічних ревізій фінансово-господарської діяльності районних споживчих товариств, його кооперативних організацій і підприємств, з подальшим розглядом результатів перевірок на засіданнях правлінь. Майнові питання, які пов'язані з продажем, ліквідацією, наданням в оренду, під заставу, обміном, безкоштовним користуванням або в позику основних засобів вирішуються з погодженням правління облспоживспілки (пп.2.1.9 договору від 18.05.1999).

Для виконання делегованих облспоживспілці повноважень і функцій районне споживче товариство зобов'язалось представляти облспоживспілці бухгалтерську, статистичну звітність і нести відповідальність за її достовірність (пп.2.1.11 договору від 18.05.1999).

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє на період повноважень правлінь районного споживчого товариства та облспоживспілки. Якщо після закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його розірвання, він вважається продовженим на наступний строк повноважень правління (п.4.1 договору від 18.05.1999).

Крім того підпунктом 1.1 статуту Київської облспоживспілки передбачено, що позивач заснований на добровільних засадах її членів, які визнають і виконують його статут.

Відповідно до пп.пп.4.7.1, 4.7.2, 4.7.7 статуту член облспоживспілки зобов'язаний дотримуватись договорів та взаємних домовленостей, статуту облспоживспілки, виконувати рішення її з'їзду, зборів уповноважених, ради та правління; подавати передбачену чинним законодавством України бухгалтерську, статистичну та іншу звітність про свою діяльність; погоджувати з облспоживспілкою необхідність продажу, ліквідації, передачу в заставу та інші передачі юридичним і фізичним особам основних засобів (будинків, споруд, устаткування, транспортних засобів тощо).

Згідно з підпунктом 5.21.9 статуту позивача, правління облспоживспілки проводить ревізії фінансово-господарської діяльності членів облспоживспілки, підприємств власного господарства, здійснює інші функції внутрішньо кооперативного контролю, в тому числі перевірки якості і дотримання стандартів на виготовлену продукцію та розглядає результати ревізій і перевірок в трудових колективах на своїх засіданнях.

08.12.2014р. позивач звернувся до відповідача з листом №1 та просив:

- протягом 10 календарних днів з моменту отримання даної вимоги надати Київській облспоживспілці достовірну бухгалтерську і статистичну звітність за 2012, 2013 та 11 місяців 2014 року, інформацію про діяльність Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства;

- допустити ревізійну комісію Київської облспоживспілки до фінансово-бухгалтерської документації та матеріальних цінностей районного споживчого товариства та його власних підприємств для проведення ревізії з 26.12.2014;

- протягом 10 календарних днів з моменту отримання даної вимоги письмово проінформувати Київську облспоживспілку про кількісні та вартісні зміни у складі основних засобів, в тому числі І-ї групи пооб'єктно за 2012, 2013, та 10 місяців 2014.

Зазначений лист відповідач отримав 12.12.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №010422003030.

Відповідач стверджує, що договірні відносини між сторонами припинилися, а тому обов'язок надавати внутрішньогосподарську документацію представникам позивача у нього відсутній. Так, за твердженнями Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства, 27.06.2002р. останнє направило позивачу лист №129, яким повідомляло, що згідно рішення загальних зборів членів районного споживчого товариства від 15.06.2002 (протокол №1) Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство вийшло зі складу Київської облспоживспілки та припиняє дію договору делегування окремих повноважень. Відтак, договірні відносини сторін є припиненими.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом апеляційної інстанції достеменно встановлено, а скаржником не спростовано той фвакт, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2003 у справі №170/19-02 скасовано рішення господарського суду Київської області та визнано недійсним рішення загальних зборів пайовиків Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства, що відбулись в травні-червні 2002 року у формі дільничних про вихід Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства зі складу Київської облспоживспілки.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що зазначені вище обставини вже досліджувались судом під час розгляду аналогічної справи №124/13-06.

Так, рішенням господарського суду Київської області від 29.05.2006 у справі №124/13-06, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2006 та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2006, позов Київської облспоживспілки задоволено повністю. Зобов'язано Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство у відповідності до пп.2.1.9 договору надати Київській обласній спілці споживчих товариств достовірну бухгалтерську і статистичну звітність за 2002, 2003, 2004, 2005 роки і за І-й квартал 2006 року, допустити відповідальних працівників Київської обласної спілки споживчих товариств до фінансово-бухгалтерської документації та матеріальних цінностей районного споживчого товариства та його власних підприємств для проведення ревізії, письмово проінформувати облспоживспілку про кількісні і вартісні зміни в складі основних засобів, в тому числі І-ої групи пооб'єктно. Ухвалою Верховного Суду України від 30.11.2006 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 05.10.2006 у справі №124/13-06.

У зв'язку з викладеним, колегія погоджується з висновком апеляційного суду про те, що лист від 27.06.2002 №129 не має юридичної сили та не може бути доказом розірвання договору про делегування повноважень.

Разом з тим, судами з достовірністю встановлено, що рішенням правління позивача, оформленого протоколом засідання правління від 25.06.2015 №6, вирішено розірвати договір у зв'язку з чим, позивач направив на адресу відповідача лист-пропозицію від 25.06.2015 №65 про розірвання договору.

Згідно приписів ст.629 та ч.4 ст.631 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі відмови довірителя або повіреного від договору.

З вищенаведеного вбачається, що на момент прийняття місцевим господарським судом рішення від 10.03.2015 у даній справі договір делегування повноважень та виконання окремих функцій від 18.05.1999р., який за своєю правовою природою є договором доручення, у встановленому порядку не був розірваний, тобто був обов'язковим для виконання його сторонами, оскільки права та обов'язки сторін за договором від 18.05.1999р. припинилися лише після 25.06.2015р., а вимогу про надання документів та вчинення відповідачем певних дій, що є його обов'язком згідно умов цього договору, позивач направив ще в грудні 2014р., тобто під час дії договору.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, колегія вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про існування як станом на 12.12.2014р., так і станом на момент рішення від 10.03.2015 обов'язку відповідача надати позивачу достовірну бухгалтерську і статистичну звітність, допустити ревізійну комісію останнього до фінансово-бухгалтерської документації та матеріальних цінностей відповідача, а також письмово проінформувати позивача про кількісні та вартісні зміни в складі основних засобів, передбаченого договором від 18.05.1999р., який припинився після 25.06.2015р.

Касаційна інстанція відхиляє як такі, що не мають значення для справи, посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій встановленого рішенням господарського суду м.Києва від 19.07.2006 у справі №43/426 преюдиціального факту про те, що членство Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства у складі Київської обласної спілки споживчих товариств підтверджено саме судовим рішенням, а не договором делегування повноважень.

Адже, заявник не обґрунтував, яким чином вказаний юридичний факт, що мав місце у 2006 році, може стосуватися чинності договору від 18.05.1999р., невиконання зобов'язань відповідача за яким стало підставою для звернення Київської обласної спілки споживчих товариств з позовом у даній справі в січні 2015р.

Крім того, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Апеляційним судом було встановлено, що Переяслав-Хмельницьке районне споживче товариство звернулось до господарського суду м.Києва з позовом до Київської обласної спілки споживчих товариств про розірвання договору делегування повноважень та виконання окремих функцій від 18.05.1999 з 25.06.2015р.

30.09.2015р. господарським судом м.Києва винесено ухвалу по справі №910/21074/15, якою провадження у справі припинено з тих мотивів, що на час звернення позивача з позовом до суду права та інтереси останнього порушені не були, оскільки спірний договір був вже розірваним, а права та обов'язки сторін за цим договором були припиненими.

Виходячи з викладеного та враховуючи, що станом на дату розгляду даної справи в суді першої інстанції вказаних обставин не існувало і зобов'язання сторін по зазначеному вище договору припинені не були, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття протоколу засідання правління від 25.06.2015 №6 та листа-пропозиції від 25.06.2015 №65 в якості належних та допустимих доказів.

Однак, відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відтак, враховуючи, що відповідач об'єктивно не міг подати до місцевого суду додаткові докази (протокол засідання правління від 25.06.2015 №6 та лист-пропозицію від 25.06.2015 №65) з незалежних від нього причин (через відсутність існування цих документів на момент прийняття рішення від 10.03.2015), апеляційний суд в порушення ч.1 ст.101 ГПК України помилково не прийняв зазначені докази до уваги.

Разом з тим, допущене апеляційним судом процесуальне порушення не призвело до прийняття неправильної по суті постанови, а тому в розумінні п.3 ст.111 9 ГПК України вказані обставини не можуть бути достатньою підставою для її скасування.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для задоволення скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.111 5 ,111 7 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі №911/323/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

Ж.Корнілова