Постанова

від 15.10.2015 по справі 921/351/15-г/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа № 921/351/15-г/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Кузь В.Л.

судді Данко Л.С.

ОСОБА_1

При секретарі судового засідання Петрик К.

розглянувши матеріали апеляційної скарги від 04.06.15 Товариства з обмеженою відповідальністю В«Гал-Трейд ЛТДВ» , м. Тернопіль та апеляційної скарги за вих. № 258 від 08.06.15 Товариства з обмеженою відповідальністю В«КомбікормтрейдВ» , с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.05.15

у справі № 921/351/15-г/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Гал-Трейд ЛТДВ» , м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«КомбікормтрейдВ» , с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область

про стягнення 534660,68 грн. заборгованості, 91741, 96 грн. пені, 267330,34 грн. штрафу та 9000 грн. витрат на правову допомогу

за участю представників сторін

від позивача - не з'явилися.

від відповідача - ОСОБА_2 - представник (довіреність № 65 від 10.02.15).

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 921/351/15-г/13 розподілено до розгляду у складі колегії: головуючий суддя Кузь В.Л., судді - Данко Л.С. та Галушко Н.А.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Данко Л.С. введено суддю Орищин Г.В., з підстав, викладених у розпорядженні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.15 у справі № 921/351/15-г/13 відкладено розгляд апеляційних скарг на 11.08.15.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.. введено суддів Данко Л.С. та Зварич О.В., з підстав, викладених у розпорядженні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.15 у справі № 921/351/15-г/13 відкладено розгляд апеляційних скарг на 23.09.15, а ухвалою від 23.09.15 - на 07.10.15.

Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» у разі зміни складу суду розгляд справи починається заново.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Зварич О.В. введено суддю Орищин Г.В., з підстав, викладених у розпорядженні.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.05.15 у справі № 921/351/15-г/13 (суддя Стопник С.Г.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Комбікормтрейд" (вул. Лисенка, 1, с.Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, код 37781567) на користь ТОВ "Гал-Трейд ЛТД" (вул. Білецька, 1а, м.Тернопіль, код 30454068) - 534660 грн. 68 коп. заборгованості та 10693 грн. 21 коп. судового збору.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.05.15 у справі № 921/351/15-г/13 в частині відмови в стягненні штрафних санкцій.

Як підстави скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині відмови в позовних вимогах про стягнення неустойки, позивач визначає, що застосування судом першої інстанції позовної давності щодо стягнення штрафу є безпідставним, оскільки строк позовної давності переривався, адже останній платіж відповідач здійснив 20.11.15, а позов до суду подано 02.04.15. Крім того, з посиланням на правову позицію Вищого господарського суду України позивач вказує на те, що суд безпідставно відмовив в задоволенні вимог про стягнення пені, як такої, що нарахована за межами шестимісячного строку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.05.15 у справі № 921/351/15-г/13 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Як підстави скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано наступного:

- умовами договору визначено його істотні умови про порядок та розміри платежів за відчужуване майно саме у гривнях;

- у зв'язку з відсутністю в договорі механізму визначення чергових платежів при зміні курсу гривні відносно долара США і навпаки, наявністю порядку оплати вартості відчужуваного майна та розмірів платежів у гривнях, положення п. 2.2. договору щодо коригування платежів при зміні курсу гривні відносно долара США застосовані не можуть бути;

- умовами договору не передбачено застосування саме середньозваженого курсу долара США на міжбанківському ринку, який визначити на момент здійснення платежу є неможливим;

- зазначена позивачем у позовній заяві вартість майна в гривнях на момент укладення договору не співпадає з вартістю майна в гривнях, зазначеною в п. 2.1. договору;

- нарахування курсової різниці повинно було б здійснюватися позивачем на дату кожного платежу відповідно до графіку, тобто в останній день кожного місяця.

Представники сторін у попередніх судових засіданнях навели свої доводи та міркування з приводу поданих апеляційних скарг.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України в судовому засіданні 15.10.15 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача та про відмову в задоволені апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне:

Позивач звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача про стягнення 558 244,69 грн. боргу, 221 802,10 грн. пені, 279 122,30 грн. - 50 % від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання та 9 000 грн. витрат на правову допомогу.

14 травня 2015 року позивач подав до суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 534 660,68 грн. боргу, 91 741,96 грн. - пені, 267 330, 34 грн. - 50 % штрафу від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання та 9 000 грн. витрат на правову допомогу.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та встановлено судом першої інстанції, - 15.10.13 між ТОВ «Гал-Трейд ЛТД» (продавець) та ТОВ «Комбікормтрейд» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №4581 (далі по тексту - Договір).

За умовами п.п.1.2.-1.4. договору, продавець продає та передає у власність покупця майно - 98959/100000 частин нежитлового приміщення, побутових приміщень літери А, та арматурного і бетонно-формовочного цехів літери Б, загальною площею 7846,7 кв.м, розташованого за адресою: Тернопільська область, Теребовлянський район, смт. Дружба, вул. Лесі Українки, 7-ц, а Покупець купує та приймає майно і сплачує за нього обговорену грошову суму.

Згідно з п. 2.1. поговору продаж зазначеного майна, за домовленістю сторін, вчиняється за суму 1 500 000 гривень, що еквівалентно 183 262,06 доларів США за курсом міжбанківського валютного ринку України на момент укладення цього договору.

Пунктом 2.2. договору визначено, що у випадку зміни курсу гривні відносно долара США, оплаті підлягає сума в гривні за курсом долара США на міжбанківському валютному ринку України станом на дату здійснення платежу згідно п.2.1 та п.3.2. цього Договору.

Згідно з п. 3.2 договору, кошти за відчужуване майно покупець зобов'язується сплачувати продавцю протягом шести місяців з моменту підписання цього договору, щомісячно рівними частинами по 250000 грн., не пізніше останнього дня кожного місяця, починаючи з жовтня 2013 року на розрахунковий рахунок Продавця. Повний розрахунок за відчужуване майно повинен бути здійснений не пізніше 31 березня 2014 року.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що за порушення строків розрахунків, покупець несе відповідальність у вигляді пені, в розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Крім того, відповідно до п. 3.4 договору сторони погодили, що за відмову від грошового зобов'язання, Покупець несе відповідальність в розмірі 50% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.13 між сторонами підписано Акт приймання-передачі майна, відчужуваного за договором купівлі-продажу від 15 жовтня 2013 року по реєстру №4581.

Таким чином, між сторонами виникли відносини, що випливають з договору купівлі-продажу, відповідно до якого та в силу ст.655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначено у ст.627 ЦК України , відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України ).

Частиною 2 ст. 524 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

У розумінні ч.2 ст.533 ЦК України , якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.632 ЦК України , ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до постанов Верховного Суду України від 04.07.11 у справі №3-62гс11 та від 26.12.11 у справі № 3-141гс11, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Таким чином, сторони правомірно передбачили в договорі від 15.10.13 розрахунки в гривнях з прив'язкою до курсу долара США на міжбанківському валютному ринку на дату проведення платежу для запобігання можливих інфляційних збитків, а саме покупець (відповідач) зобов'язувався щомісячно сплачувати за придбаний об'єкт по 250000 грн. не пізніше останнього дня кожного місяця, починаючи з жовтня 2013 року і закінчуючи повним розрахунком 31 березня 2014 року (п. 3.2 договору) з врахуванням курсової різниці гривні до долара США (п. 2.2 договору).

Як зазначає позивач, відповідач сплатив вартість предмета договору купівлі-продажу в розмірі передбаченому п. 2.1. договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями на загальну суму 1 500 000 грн.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи та не заперечується представниками сторін, покупець починаючи з листопада 2013 року порушував строки оплати (останній день кожного місяця - 250000грн.+курсову різницю) та проводив платежі без врахування вимог п. 2.2 договору.

За визначенням позивача з врахуванням уточнення до позовної заяви, сума боргу за придбаний об'єкт з урахуванням середньозваженого курсу долара США на міжбанківському ринку станом на дату здійснення платежу, який визначається НБУ, становить 534 660,68 грн. по своїй суті - це розмір курсової різниці, розрахованої позивачем, виходячи з дати фактичного проведення платежів, оскільки ціна договору, яка була виражена в національній валюті України, і зазначена в п. 2.1. договору, була відповідачем сплачена до пред'явлення позову в суд.

Проте, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості розміру позовних вимог про стягнення 534 660,68 грн. основного боргу з огляду на наступне:

За умовами договору (п. 2.1. договору) продаж зазначеного майна, за домовленістю сторін, вчиняється на суму 1 500 000 гривень, що еквівалентно 183 262,06 доларів США за курсом міжбанківського валютного ринку України на момент укладення цього договору.

Пунктом 2.2. договору визначено, що у випадку зміни курсу гривні відносно долара США, оплаті підлягає сума в гривні за курсом долара США на міжбанківському валютному ринку України станом на дату здійснення платежу згідно п.2.1 та п.3.2. цього Договору. Тобто, порядок визначення розміру платежів визначається у прив'язці п.п. 2.1. і 3.2.договору один до одного.

У відповідності до п. 3.2. договору кошти за відчужуване майно покупець зобов'язується сплачувати продавцю протягом шести місяців з моменту підписання цього договору, щомісячно рівними частинами по 250 000 грн., не пізніше останнього дня кожного місяця, починаючи з жовтня 2013 року на розрахунковий рахунок Продавця. Повний розрахунок за відчужуване майно повинен бути здійснений не пізніше 31 березня 2014 року.

За таких умов договору, відповідач зобов'язаний сплатити вартість предмета договору купівлі-продажу протягом шести місяців, з 31.10.13 до 31.03.14 щомісячно не пізніше останнього дня кожного місяця рівними частинами на суму 250 000 грн., яка в свою чергу, підлягає зміні за курсом долара США на міжбанківському валютному ринку України станом на дату здійснення щомісячного платежу. Тобто, умовами договору сторонами погодили, що розміри встановлених щомісячних платежів підлягають коригуванню відповідно до зміни (в т.ч. і зменшення) курсу гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку України. При цьому, Львівський апеляційний господарський суд визнав належно обґрунтованими відповідними нормативними актами України, Міністерства фінансів України, доводи позивач, які викладені в листі від 23.09.15, адресованого суду апеляційної інстанції, стосовно тотожності поняття «курс долара США на міжбанківському валютному ринку України» та «середньозваженим курсом на міжбанківському валютному ринку України».

Відповідно до розрахунку, проведеного Львівським апеляційним господарським судом, з урахуванням курсу долара США встановленого Національним банком України на міжбанківському валютному ринку України за станом на останній день кожного місяця з 31.10.13 до 31.03.14, що відповідає умовам договору, сума недоплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за умовами договору купівлі-продажу від 15.10.13 становить 127 794,86 грн. :

Порядковий номер платежуСума платежу згідно з графікомДата платежу згідно з графіком, передбаченим п. 3.2. договору Середньозважений курс на міжбанківському валютному ринку України грн. за 100 доларів СШАКурс гривні до долара США, застосований у п. 2.1. договору Сума курсової різниці, грн. 1 250 000 31.10.13 8,145 8,185 -1221,73 2 250 000 30.11.13 8,15 (станом на 29.11.13 останній день проведення торгів у листопаді 2013 року) 8,185 -1069,01 3 250 000 31.12.13 8,151 (станом на 27.12. останній день проведення торгів у грудні 2013 року ) 8,185 -1038,47 4 250 000 31.01.14 8,151 8,185 -1038,47 5 250 000 28.02.14 9,699 8,185 46 243,15 6 250 000 31.03.14 10,998 8,185 85 919,39 Загальна сума курсової різниці за договором 127 794,86

Щодо стягнення штрафу в розмірі 267 330,34 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до п. 3.4. договору за відмову від виконання грошового зобов'язання покупець несе відповідальність в розмірі 50 % від суми невиконаного або неналежного виконаного грошового зобов'язання.

Як зазначалося вище, позивач просив суд стягнути з відповідача 267330,34 грн. штрафу за відмову від виконання грошового зобов'язання, тобто 50% від заборгованості, яка виникла в результаті відмови покупцем сплачувати вартість об'єкта з врахуванням курсової різниці (50% від 534 660,68 грн. боргу). Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в позові в цій частині, у зв'язку з пропуском позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, оскільки сторони не вправі змінювати початок і порядок перебігу річного строку позовної давності.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду щодо відмови в позові про стягнення з відповідача суми штрафу, проте не із зазначених вище судом підстав. Адже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив вартість предмета договору купівлі-продажу, проте без урахуванням середньозваженого курсу долара США на міжбанківському ринку станом на дату здійснення платежу, який визначається НБУ та передбачений п. 2.2. договору, що є неналежним виконанням взятого на себе договірного зобов'язання, проте, не вважається відмовою відповідача від виконання грошового зобов'язання, що є передбаченою п. 3.4. договору підставою для нарахування штрафу. Позивач не надав суду жодного доказу (листи, повідомлення інше) про те, що відповідач заявляв про відмову від виконання грошового зобов'язання. Як встановлено судом, відповідач мав своє розуміння умов договору щодо порядку сплати вартості об'єкта купівлі-продажу.

Таким чином, оскільки судом не встановлено факту відмови відповідача від виконання договору, то відсутні підстави стягнення з нього суми штрафу, передбаченого п. 3.4. договору.

Відповідно до п. 3.3. договору за порушення строків розрахунків, покупець несе відповідальність у вигляді пені, в розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову про стягнення 91 741,96 грн. пені, нарахованої позивачем за період з 13.11.14 по 01.04.15, тобто з порушенням шестимісячного строку нарахування пені, передбаченого ст. 232 ГК України. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підстав відмови в позові в цій частині, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та частини 1 ст. 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, якщо інше не встановлено законом або договором, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями ст. 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки.

У даній справі пеня відповідно до п. 3.3. договору повинна нараховуватися, починаючи з першого дня наступного місяця оплати в період з 01.11.13 до 31.03.14 за невиконання свого щомісячного грошового зобов'язання щодо сплати вартості майна, з врахуванням умов п. 3.2. договору та вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. Проте, відповідно до розрахунку позивача, заявлена до стягнення пеня в розмірі 91 741,96 грн., нарахована за період з 13.11.14 по 01.04.15, тобто поза межами шестимісячного строку за кожний період оплати, визначений п. 3.2. договору. Тобто, за кінцевий період оплати (березень 2014 року) пеня могла бути нарахована лише до 31.09.14. А відтак, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції позивачем з 01.10.14 по 06.02.15 застосована пеня в розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення платежу, що значно більше, ніж подвійна облікова ставка НБУ, що визначено законом.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача 9 000 грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у зв'язку з недоведеністю позивачем тієї обставини, що ці послуги надавались адвокатом в рамках розгляду даного господарського спору.

Звертаючись з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції позивачем було оскаржено рішення суду в частині відмови в стягненні суми штрафу та пені в розмірі 359 072,30 грн., та сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір», а саме 9 027,33 грн. відповідно до платіжного доручення № НОМЕР_1 від 03.06.15, оскільки до сплати підлягало 3 590,72 грн. (з врахуванням Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на час подання апеляційної скарги). А тому судовий збір в розмірі 5 436,61 грн. підлягає поверненню позивачу.

Звертаючись з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції відповідачем було оскаржено рішення суду в частині задоволених позовних вимог, які відповідно до оскарженого рішення суду становлять 534 660,68 грн., та сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір», а саме 10 682 грн. відповідно до платіжного доручення № 682 від 08.06.15, оскільки до сплати підлягало 5 346,60 грн. (з врахуванням Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на час подання апеляційної скарги). А тому судовий збір в розмірі 5 335,39 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу від 04.06.15 Товариства з обмеженою відповідальністю В«Гал-Трейд ЛТДВ» , м. Тернопіль залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу за вих. № 258 від 08.06.15 Товариства з обмеженою відповідальністю В«КомбікормтрейдВ» , с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область задоволити частково.

3. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.05.15 у справі № 921/351/15-г/13 скасувати щодо стягнення 406 865,82 грн. Прийняти в цій частині нове рішення - в позові відмовити.

4. В решті стягнення боргу в розмірі 127 794,86 грн. рішення суду залишити без змін.

5. Стягнути з ТОВ «Комбікомтрейд» (47732, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Мишковичі, вул. Лисенка, 1, код 37781567) на користь ТОВ «Гал-Трейд ЛТД» (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1а, код 30454068) 2 555,90 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.

6. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги ТОВ «Гал-Трейд ЛТД» покласти на позивача.

7. Стягнути з ТОВ «Гал-Трейд ЛТД» (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1а, код 30454068) на користь ТОВ «Комбікомтрейд» (47732, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Мишковичі, вул. Лисенка, 1, код 37781567) 1 277,95 грн. за результатами розгляду справи в апеляційній інстанції за апеляційною скаргою відповідача.

8. Місцевому господарському суду видати накази.

9. Повернути ТОВ «Гал-Трейд ЛТД» (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1а, код 30454068) з державного бюджету (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) судовий збір в частині 5 436,61 грн., сплаченого згідно платіжного доручення № НОМЕР_1 від 03.06.15.

10. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Комбікомтрейд» (47732, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Мишковичі, вул. Лисенка, 1, код 37781567) з державного бюджету (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) судовий збір в частині 5 335,39 грн., сплаченого згідно платіжного доручення № 682 від 08.06.15.

11. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 16.10.15.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.