Постанова

від 15.10.2015 по справі 918/1100/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа № 918/1100/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Василишин А.Р. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, адвокат, договір про надання правової допомоги від 01.07.2014

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - ОСОБА_2 довіреність № 08-3/633 від 29.05.2015

третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача 2 - Служби автомобільних доріг у Тернопільській області від 25.06.2015 на рішення господарського суду Рівненської області від 02.06.2015 у справі № 918/1100/14 (суддя Горплюк А.М.)

за позовом Приватного підприємства "Сам-Лев"

до відповідачів 1) Приватного підприємства фірми "АЛРІ", 2) Служби автомобільних доріг у Тернопільській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби в Тернопільській області

про стягнення заборгованості в сумі 357113,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.09.2014 у справі № 918/1100/14 (суддя Бережнюк В.В.) позов Приватного підприємства "Сам-Лев" до Приватного підприємства фірми "АЛРІ", Служби автомобільних доріг у Тернопільській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби в Тернопільській області задоволено частково. Стягнуто з відповідача 2 на користь позивача 289957,00 грн. основного боргу, 9720,51 грн. пені, 33460,04 грн. - інфляційних втрат, 8703,24 грн. - 3% річних. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства фірми "АЛРІ" на користь позивача 1 000 грн. основного боргу - відмовлено. (а.с. 161-164 у т.1).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 (судді: Гулова А.Г. - головуючий, ОСОБА_4, ОСОБА_5Г.) рішення господарського суду Рівненської області скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 9720,51 грн. пені, 8703,24 грн. 3% річних та 33460,04 грн. інфляційних втрат, прийнято у цій частині нове рішення про відмову у позові, та змінено в частині розподілу судових витрат. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 73-76 у т.2).

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015 (судді: Дроботова Т.Б. - головуючий, ОСОБА_6 - доповідач, ОСОБА_7О.) постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 та рішення господарського суду Рівненської обл. від 24.09.2014 - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 02.06.2015 (суддя Горплюк А.М.), з урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог від 21.05.2015, задоволено частково. Стягнуто з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області на користь Приватного підприємства "Сам-Лев" 290857,00 грн. - основного боргу, 9720,51 грн. - пені, 11046,84 грн. 3% річних, 45389,28 грн. інфляційних втрат, 7140,27 грн. витрат по сплаті судового збору та 10227,93 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства фірми "АЛРІ" на користь позивача 100 грн. боргу - відмовлено. (а.с. 228-238 у т.2).

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач 2 Служба автомобільних доріг у Тернопільській області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (вх.№ 18063/15 від 29.07.2015).

В судове засідання прибули представники скаржника та позивача, які надали суду усні пояснення по суті доводів та заперечень, викладених відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Відповідач 1 подав клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх. № 18062/15 від 29.07.2015).

Третя особа не забезпечила явку представника у судове засідання, поважності причин неявки не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено наступне.

30.07.2012 Приватним підприємством "Сам-Лев" (підрядник, позивач) та Службою автомобільних доріг в Тернопільській області (замовник, відповідач 2) укладено Договір №55 (по тексту - договір), згідно з п.1.1. якого замовник доручає підряднику і зобов'язується прийняти та оплатити, керуючись умовами даного договору виконання робіт з поточного дрібного ремонту (ремонт пошкоджень, руйнувань та деформації покриття проїзної частини доріг (просідання, колійність, вибоїни, тріщини, здимання тощо)) автомобільної дороги місцевого значення Шумськ-Білокриниця км 2+000-22+500 згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, зокрема «Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України», «Класифікації робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування», «Порядком визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування та вимогам ДБН, а підрядник зобов'язується на свій власний ризик виконати роботи, доручені йому Замовником.

В пункті 3.1 договору сторони погодили ціну договору в розмірі 920500,00 грн., з врахуванням ПДВ. Разом з тим, сторонами підписано додаток до договору "Договірна ціна", згідно якого загальна вартість робіт складає 920500,00 грн., у т.ч. вартість будівельних робіт - 856292,00 грн. та інші витрати в сумі 64208,00 грн.

Пунктом 9.2 договору встановлено, що замовник здійснює розрахунки за виконані роботи підрядником по мірі надходження коштів на відповідний казначейський рахунок замовника, при відсутності затримки здійснення видатків обслуговуючим банком, на підставі ОСОБА_4 приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Згідно з п.9.3 договору роботи вважаються виконані, коли вони прийняті замовником.

Замовник може здійснювати проміжні платежі за виконані роботи після підписання акта приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДБН, ВБН, СОУ, підписаних уповноваженими представниками сторін (п.9.8 договору).

Приймання - передача закінчених робіт здійснюється на основі акта прийому - передачі відповідно до діючих норм та правил(п.10.4. договору).

Відповідно до п.12.2 договору за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами (п.15.2 договору).

Договір підписаний сторонами та містить відтиски їх печаток.

02.08.2012 Приватним підприємством фірмою "АЛРІ", в особі директора ОСОБА_8, який діє на підставі статуту, надалі за текстом "Поручитель", та Приватним підприємством "Сам-Лев", в особі директора ОСОБА_9, яка діє на підставі статуту, надалі за текстом "Кредитор" укладено договір поруки № 02/08-12 (а.с.12 у т.1), згідно з п.1 якого поручитель поручається перед кредитором грошовою сумою у розмірі 1000 гривень, за виконання Службою автомобільних доріг у Тернопільській області, місцезнаходження: 46001, м.Тернопіль, вул.О. Кульчицької, 8, код ЄДРПОУ: 25887079, надалі за текстом "Боржник" зобов'язань, що виникатимуть між кредитором та боржником за договором підряду від 30.07.2012 № 55, а саме: за виконання зобов'язань по оплаті вартості та прийняттю виконаних кредитором робіт.

Згідно п.2. договору поруки від 02.08.2012 № 02/08-12 у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.6 даного договору порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення поруки (п.8 договору).

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

В матеріалах справи наявний підписаний представниками підрядника та замовника акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 340957,00 грн. Проте, у ньому не зазначено період, за який він складений, дату його підписання сторонами. Крім того, до вказаного акту додано довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ на суму 340957,00 грн., яка також не містить вказаних вище реквізитів.

07.06.2013 позивач надіслав на адресу Служби автомобільних доріг у Тернопільській області вимогу № 8 про сплату заборгованості у розмірі 340957,00 грн., що підтверджується копією поштової квитанції про відправлення зазначеної вимоги останньому.

02.07.2013 позивач повторно звернувся до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області з вимогою №10 про сплату заборгованості у розмірі 340957,00 грн.

Листом № 08-5/762 від 04.07.2013 Служба автомобільних доріг у Тернопільській області вказала, що на виконання Постанови КМУ № 219 від 20.03.2013 року згідно якої затверджено перелік об'єктів поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення та обсягів їх фінансування у 2013 році за кредитами, залученими під державні гарантії передбачено фінансування об'єкта поточного ремонту автомобільної дороги місцевого значення Шумськ-Білокриниця Службою автомобільних доріг подано головному розпоряднику бюджетних коштів - державному агенству автомобільних доріг України реєстри договорів із зазначенням обсягів виконаних робіт в розрізі відповідних об'єктів, з метою проведення розрахунків з підрядними організаціями (а.с.127, 128 у т.1).

30.12.2013 між Приватним підприємством "Сам-Лев" та Службою автомобільних доріг в Тернопільській області було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за формою №КБ-3 та акт приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 50000,00 грн. Вказаними документами замовником було прийнято від підрядника роботи виконані в 2012 році та не заактовані згідно акту приймання виконаних підрядних робіт на суму 340957,00 грн. Вказаний акт приймання виконаних підрядних робіт оплачено Службою автомобільних доріг у Тернопільській області 30.12.2013, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с. 33 у т. 1).

Судом встановлено, що акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 340957,00 грн. розщеплений, в результаті чого сторонами складено акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2012 № 2/55 на суму 50000,00 грн., який підписано представником Приватного підприємства "Сам-Лев" 30.08.2012, а представником Служби автомобільних доріг у Тернопільській області - 30.12.2013. До вказаного акту додано довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ на суму 50000,00 грн., яка також підписана сторонами. Вказаний акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 50 000 грн. 00 коп. оплачено Службою автомобільних доріг у Тернопільській області 27.12.2013, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с.33 у т.1). Таким чином, неоплаченими залишились виконані роботи на загальну суму 290 975,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Отже, матеріали справи свідчать, що правовідносини між позивачем та Службою автомобільних доріг у Тернопільській області виникли на підставі укладеного ними договору № 55 від 30.07.2012, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підставою звернення позивача з позовом у даній справі до суду є акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 340957,00 грн.

Як стверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, Приватним підприємством "Сам-Лев" підрядні роботи по договору № 55 від 30.07.2012 виконувались в серпні 2012 року.

Як зазначалося вище, вказаний акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 340957,00 грн. розщеплено, у результаті чого, частина зазначених у ньому виконаних у 2012 підрядних робіт на суму 50000,00 грн. прийнята відповідачем згідно акта приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2012 № 2/55 від 30.12.2013, який оплачений замовником. Таким чином, неоплаченими залишились виконані роботи на загальну суму 290975,00 грн.

Господарський суд першої інстанції на підставі ретельного дослідження і правової оцінки наявних у справі доказів дійшов правильного висновку, що згідно вказаних вище актів приймання виконаних підрядних робіт виконані одні й ті ж підрядні роботи, а вищезазначені акти є ідентичними в частині суми та обсягів виконаних робіт. Доказів у справі, які б свідчили про протилежне, Службою автомобільних доріг у Тернопільській області не надано.

З урахуванням наведених обставин, п.9.2. договору від 30.07.2012 № 55, ст.837 ЦК України господарський суд дійшов висновку, що до стягнення зі Служби автомобільних доріг у Тернопільській області на користь позивача підлягає сума боргу у межах заявленої суми - у розмірі 290857,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 9720,51 грн. пені, 45389,28 грн. інфляційних втрат, 11046,84 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що договором № 55 від 30.07.2012 не визначено чіткої дати виникнення обов'язку щодо оплати вартості виконаних робіт, а вказано лише документи на підставі яких відбувається така оплата. Отже в спірних правовідносинах слід застосовувати норми ч. 2 ст. 530 ЦК України згідно якої боржник зобов'язаний виконати обов'язок протягом семиденного строку від дня пред'явлення вимоги.

Враховуючи те, що позивач повторно звертався до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області з вимогою №10 від 02.07.2013 про сплату заборгованості у розмірі 340957,00 грн. на підставі ст.530 ЦК України, тому суд дійшов до висновку, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат розпочинається після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення вимоги, тобто з 10.07.2013.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторонами у договорі № 55 від 30.07.2012 передбачено, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, винна сторона сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання за кожний день прострочення (п.12.2 договору).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 9720,51 грн. - пені (розрахунок а.с.85 у т.1), нарахованої за період з 10.07.2013 по 10.01.2014, 45389,28 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період з серпня 2013 року по вересень 2014 року та 11046,84 грн. - 3% річних, за період з 10.07.2013 по 14.10.2014 (розрахунок а.с.85 у т.1, заява про уточнення та збільшення позовних вимог а.с.186-189 у т.2).

Колегія суддів здійснивши власний перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області 9720,51 грн. пені, 11046,84 грн. 3% річних та 45389,28 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, твердження Служби автомобільних доріг у Тернопільській області щодо добровільного погашення заборгованості в сумі 354787,61 грн. спростовується матеріалами справи, а саме наказом від 10.10.2014 (а.с.180 у т.1), виданим на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2014 у справі № 918/1100/14, згідно якого Державною казначейською службою України в Тернопільській області проведено безспірне списання коштів з рахунків Служби автомобільних доріг у Тернопільській області на загальну суму 354787,61 грн. (а.с. 154-156 у т.1).

При вирішенні спору в частині стягнення з Приватного підприємства фірми "АЛРІ" 100,00 грн. відповідно до укладеного договору поруки від 02.08.2012 № 02/08-12, судом першої інстанції вірно встановлено, що Приватне підприємство "Сам-Лев" протягом шестимісячного строку з дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явило вимоги до Приватного підприємства фірми "АЛРІ", та не пред'явило позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки, відтак порука вважається припиненою, а тому підстави для задоволення вимог про стягнення з Приватного підприємства фірми "АЛРІ" 100,00 грн. відсутні.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 10231 грн. слід зазначити таке.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми, судові витрати на послуги адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження факту понесення витрат на послуги адвоката у цій справі позивач надав суду договір про надання правової допомоги від 01.07.2014 (а.с.87-88 у т.1), укладений із адвокатом ОСОБА_1, рахунок від 27.08.2014, з якого вбачається, що вартість наданих послуг становить 6090 грн. (а.с.89 у т.1), рахунок від 03.04.2015, з якого вбачається, що вартість наданих послуг становить 2192,40 грн. (а.с.190 у т.2), квитанцію до прибуткового касового ордеру від 03.04.2015 на 2192,40 грн. (а.с.191 у т.2), рахунок від 20.05.2015, з якого вбачається, що вартість наданих послуг становить 1948,80 грн. (а.с.194 у т.2), квитанцію до прибуткового касового ордеру від 03.04.2015 на 1948,80 грн. (а.с.195 у т.2).

Згідно з п. 1 вказаного договору адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу по господарській справі із стягнення коштів з Приватного підприємства фірми "АЛРІ", Служби автомобільних доріг у Тернопільській області.

Як вбачається з матеріалів справи, участь в судових засіданнях в якості представника позивача брав особисто адвокат ОСОБА_1

З огляду на зазначені документальні докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що адвокат ОСОБА_1 входить до кола осіб, витрати на оплату послуг яких, при належному їх оформленні і виконанні, є судовими витратами в розумінні ст. 44 ГПК України, та правомірно стягнув з відповідача 2 витрати на послуги адвоката в сумі 10227,93 грн.

У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 02.06.2015 у справі № 918/1100/14 прийняте на підставі матеріалів справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а відтак, не є такими, що можуть бути підставою згідно зі ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги згідно зі ст.49 ГПК України покладається на відповідача 2/скаржника у зв'язку із відмовою у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 02.06.2015 у справі №918/1100/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Тернопільській області без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/1100/14 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.