Постанова

від 22.03.2007 по справі 12/44пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О

В А

Іменем

України

22.03.07                                                                                

Справа № 12/44пн-ад.

Суддя

Палей О.С., розглянувши матеріали справи за позовом

Державної

податкової інспекції у м.Лисичанську

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант",м.Лисичанськ

Третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача

-Державний реєстратор Лисичанської міської ради

про

визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи

В

присутності представників сторін:

від позивача - Леонова З.Є. - гол.держ.подат.інсп., довіреність №

19/10 від 09.01.07,

Кляченко А.О. - зав.сектору, , дов. № 1797/10 від 12.02.07.;

від відповідача -  не

прибув;

від 3-ї особи - Утенкова Л.І.- державний реєстратор, посв. №

000430 від 29.06.04.

Суть

спору: Державною податковою інспекцією у м.Лисичанську заявлені вимоги

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію від 27 травня 2005р.

реєстр № 13811050001000499 ТОВ "Атлант" та припинення юридичної особи

- ТОВ "Атлант", ід.код 13377479.

Розглянувши

матеріали справи, суд

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант"

-відповідач у справі -зареєстроване як суб"єкт господарювання виконкомом

Лисичанської міської Ради 22.07.1991р. реєстр № 13811050001000499;

перебуває  на податковому обліку в ДПІ у

м.Лисичанську.

23.01.07 позивач звернувся з цим позовом до суду та на

обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що:

- актом перевірки від 02.10.2006р. робітниками Лисичанського ВПМ

УПМ ДПА у Луганській області встановлено, що ТОВ "Атлант" за адресою,

вказаною в установчих документах, не знаходиться;

- згідно пояснень засновника підприємства ОСОБА_1 він погодився на

реєстрацію підприємства за пропозицією ОСОБА_2, за що отримав від останнього винагороду;

після реєстрації підприємства ОСОБА_1 не бачив ні документів,, ні печаток;

ніяких документів, що стосуються діяльності підприємства не підписував;

- 24.10.2006р. старшим слідчим СВ ПМ ДПА в Луганській області

порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.212 КК та по ст. 205 ч.2

КК України по факту створення ним фіктивного суб"єкта   підприємницької діяльності з метою прикриття

незаконної діяльності.

Відповідач відзивом б/н від 12.02.07 проти позовних вимог

заперечує, посилаючись на те, що:

-          позивач не навів

жодних фактів, які б свідчили про наявність порушень під

час реєстрації ТОВ "Атлант", не вказав на те, які саме

норми були порушені і чому ці порушення не можна усунути;

-          не наведено

жодних доказів, що ТОВ "Атлант" займалося діяльністю,  яка б

суперечила закону або установчим документам підприємства;

-          пояснення,  на які посилається позивач, були підписані

ОСОБА_1 за

пропозицією працівників податкової міліції з  наданням гарантії, що після підписання пояснень

у запропонованому вигляді його не притягнуть до кримінальної відповідальності;

-          підприємство

працювало з 1991 року та працює на даний час; сплачує по

датки та обов"язкові платежі; надає всю необхідну звітність

до податкових органів.

Представником  відповідача

здано до канцелярії суду клопотання б/н від

22.03.07 про відкладення розгляду справи, яке судом залишається

без задоволення у зв"язку зі спливом 

процесуального строку розгляду справи.

          Третя особа на

вимогу суду  надала всі документи щодо

реєстрації та перереєстрації підприємства.

          Дослідивши

матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються

як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні

вимоги не обґрунтовані, то не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

          Позивач просить

визнати недійсним запис від 27.05.2005р. реєстр № 1381105000100049.

          Первинна

реєстрація відповідача відбулося 22.07.1991р., а 27.05.2005р. державним

реєстратором були зареєстровані зміни до установчих документів, пов"язані

зі зміною складу учасників та 

місцезнаходження. Учасником та керівником ТОВ "Атлант" став

ОСОБА_1

          Таким чином, податковий

орган фактично просить визнати недійсним запис про державну реєстрацію змін до

установчих документів.

Статтею 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755 (далі -Закон №

755) передбачена можливість скасування державної реєстрації змін до установчих

документів юридичної особи, при цьому підстави для цього законом не визначені.

Згідно приписів вказаної норми, у разі постановлення судового

рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або

уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної

особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих

документів юридичної особи суд, у день набрання законної сили судовим рішенням

надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення

щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної

особи.

Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до

журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з

дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до

установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру

запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів

юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та повідомляє

органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України,

фондів соціального страхування про внесення такого запису.

У судовому рішенні щодо скасування державної реєстрації змін до

установчих документів юридичної особи суд може встановити строк для повторного

подання засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом

державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації змін

до установчих документів юридичної особи.

Тобто частина 3 ст. 31 передбачає право, а не обов'язок суду у разі

скасування реєстрації змін встановити строк для повторного подання

засновниками необхідних документів;  якщо

ж такий строк не встановлений - слід розуміти, що  юридична особа продовжує діяльність у

первинно зареєстрованому складі засновників (у випадку внесення змін у

зв'язку із зміною складу засновників), а відтак зберігає необхідний обсяг

цивільної праводієздатності як суб'єкт господарювання.

Відповідно до ст. 30 Закону № 755 Державний реєстратор відмовляє у

проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності

підстав, встановлених ч.1 ст. 27 цього Закону, а саме:

- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці

на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в

документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи.

- невідповідність установчих документів вимогам частини третьої

статті 8 цього Закону;

- порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено

законом, зокрема:

- наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених

законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної

особи;

- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної

особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

- наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками)

юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені

абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону (при внесенні запису

про рішення засновників щодо припинення юридичної особи);

- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне

найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

- використання у найменуванні юридичної особи повного чи

скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого

самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного

найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших

підстав не допускається.

Таким чином перелік підстав для відмови у проведенні як державної

реєстрації юридичної особи такі державної реєстрації змін до установчих

документів є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь якого

обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру

засновників займатися підприємницькою 

діяльністю та сплачувати податки не містить.

Згідно п. 11 ст. 29 Закону № 755 державний реєстратор має право

залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації

змін до установчих  документів юридичної

особи, якщо:

- документи подані за неналежним місцем  проведення державної реєстрації;

- документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами

першою, другою, четвертою, п'ятою та сьомою статті 8, частиною п'ятою статті 10

та частиною двадцятою статті 22 цього Закону;

- документи подані не у повному обсязі;

- документи подані з порушенням строку, який встановлено частиною

одинадцятою статті 37 цього Закону.

Системний аналіз вказаних норм дає підставу для висновку, що запис

про державну реєстрацію змін до установчих 

документів може бути визнаний недійсним (скасований) у випадках

наступного з'ясування обставин, що згідно зі статтями 29 та 27 були підставою

для відмови у державній реєстрації змін до установчих документів або залишення

поданих документів без розгляду.

За наявністю необхідного пакету документів у державного

реєстратора не було підстав для відмови у реєстрації змін до установчих

документів, а встановити, чи діяла особа, яка бажає перереєструвати

підприємство на своє ім'я, під впливом омани, насильства, за обіцянку

винагороди, тощо, посадова особа, на яку законом покладено засвідчення факту

створення юридичної особи та вчинення інших реєстраційних дій, не тільки не має

можливості, а й навіть таких функцій і повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про зміну складу

учасників, керівника та місцезнаходження товариства були прийняті на загальних

зборах учасників  товариства

17.05.2005  (протокол №1). На цих же

зборах було прийнято рішення про доручення ОСОБА_3 оформлення та надання

документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів та

змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в  ЄДР, а саме пов"язані зі зміною

керівника.

На підставі рішення загальних зборів ОСОБА_1 була видана

відповідна довіреність ОСОБА_3. Реєстраційні картки були заповнені та всі

документи надані державному реєстратору безпосередньо ОСОБА_3.

Постановою Ленінського районного суду від 01.03.07 по справі №

П-45 скасовано постанову слідчого, на яке позивач посилався як на підставу

своїх вимог.

Не обґрунтовані також підстави звернення позивачем з цим позовом

до суду.

Позовна заява подана позивачем в порядку п.17 ст.11 Закону України

"Про державну податкову службу в Україні". Згідно даної норми органи

державної податкової служби в установленому законом порядку мають право

звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною

заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької

діяльності.

Ні ЦК України, ні Законом № 755 не передбачено право цих органів

звертатися до суду з заявою про визнання недійсним  запису про державну реєстрацію.

Згідно ч. 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної

особи на підставі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи

через допущені при її створенні порушення, може бути пред'явлена до суду

органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Посилання позивача на покладені на податкові органи функції

контролю за дотриманням законодавства про оподаткування не доречне, оскільки,

хоча відносини з державної реєстрації суб'єктів господарювання за своєю

правовою природою є теж публічно-правовими, проте мають зовсім інший, ніж

податкові відносини, предмет регулювання.

За таких обставин звернення позивача до суду з вимогою про

визнання недійсним запису про державну реєстрацію не узгоджується з

конституційним принципом дії суб'єктів владних повноважень виключно на

підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Також не зрозуміло - яким чином порушені права податкового

органу, як суб'єкта владних повноважень у сфері податкових правовідносин,

вчиненим уповноваженою посадовою особою запису про  державну реєстрацію змін до установчих

документів та подальші дії податкового органу у випадку визнання судом

недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи (реєстрацію змін).

Визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи

(запису про  державну реєстрацію змін до

установчих документів) не є  юридичним

фактом або передумовою для реалізації податковим органом покладених на нього

Законом України "Про державну податкову службу в Україні" функцій у

сфері контролю за дотриманням законодавства про податки, в тому числі для

застосування передбачених законом заходів до платників податків, що ухиляються

від оподаткування.

Факт умисного ухилення суб'єкта господарювання від оподаткування

має бути доведений у передбачений законом спосіб у межах

розслідування кримінальної справи та через вирок суду, а не за допомогою

судового рішення, яке, з огляду на предмет доказування у справах такої

категорії, взагалі не може містити будь-яких встановлених судом  фактів у сфері податкових правовідносин,

які, як зазначено вище, містять зовсім інший, ніж відносини з державної

реєстрації, предмет регулювання.

На

підставі вищевикладеного, суд у задоволенні позову відмовляє.

В

судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись

ст.ст. 160, 163, 186, 254 КАС України, суд 

п о с т а н о в и в:

У задоволені позову 

відмовити.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства

України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку

подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної

інстанції викладаються в  апеляційній

скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до

адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який

ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно

надсилається  особою, яка її подає, до

суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції

подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення

постанови у повному обсязі  відповідно до

статті 160 цього Кодексу - з  дня

складення в повному обсязі. Апеляційна 

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти

днів після подання  заяви про апеляційне

оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано -27.03.2007р.

Суддя                                                                   

О.С.Палей

Помічник

судді                                                     

Є.С. Бубен