В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2015 року Справа № 608/2370/14-к
Номер провадження1-кп/608/9/2015
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013210080000365 від 15 серпня 2013 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Торське Заліщицького району Тернопільської області, громадянки України, освіта середня спеціальна, не одруженої, працюючої директором товариства з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство", жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України,--
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що як учасник товариства з обмеженою відповідальністю «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» (юридична адреса: Тернопільська область, Заліщицький район, м. Заліщики, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 00956201), що володіє 65,797 % статутного капіталу, перебуваючи на посаді директора товариства, відповідно до статуту затвердженого протоколом установчих зборів № 1 від 10 серпня 2010 року, а також чинного законодавства, була уповноважена керувати господарською діяльністю, розпоряджатися майном та грошовими коштами товариства, укладати від імені товариства угоди, а також нести персональну відповідальність за шкоду, заподіяну нею господарському товариству, тобто, наділена повноваженнями щодо виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому являється службовою особою.
У зв`язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_5 була керівником зернового складу, що надає послуги із зберігання зерна, тобто комплексу заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна, вона виконувала обов`язки щодо укладання договорів складського зберігання зерна; виписувала складські квитанції, які є складським документом на зерно, що видається власнику на підтвердження факту прийняття зерна на зберігання, посвідчення наявності, кількості та якості прийнятого складом зерна, а також зобов`язання зернового складу повернути зерно володільцеві такого документа.
Також в її обов`язки входило видавати накази про переоформлення зерна від одного власника іншому, підписувати в трьохсторонньому порядку акт приймання-передавання зерна, видавати новому власнику переоформлені складські документи, не видавати складські документи, якщо зерно не було прийняте зерновим складом на зберігання.
В лютому 2013 року обвинувачена ОСОБА_5 з корисливих мотивів в м. Заліщики шляхом зловживання своїм службовим становищем вчинила розтрату чужого майна, яке було їй ввірене на підставі договору складського зберігання зерна № 18 укладеного 9 жовтня 2012 року між ТОВ «Заліщицьке ХПП» та ТОВ «Штерн Агро». Згідно даного договору зерновий склад зобов`язався за плату зберігати зерно, надати послуги з приймання зерна, доробки, зберігання і відвантаження, а поклажодавець - здійснити доставку зерна, своєчасно розрахуватись за надані послуги та забрати зерно після закінчення строку зберігання. У зв`язку з виконанням умов договору ТОВ «Штерн Агро» у період з 9 жовтня 2012 року по 26 жовтня 2012 року поставило ТОВ «Заліщицьке ХПП» на тимчасове зберігання зерно кукурудзи фізичною вагою 3 319 790 кг. На підтвердження факту отримання на тимчасове зберігання зерна кукурудзи, яке було їй ввірене, обвинувачена ОСОБА_5 підписала, завірила печаткою та видала складську квитанцію № 27 від 31 жовтня 2012 року.
В подальшому, в період з 14 грудня 2012 року по 21 лютого 2013 року у відповідності до укладених договорів право власності на зерно кукурудзи належне ТОВ «Штерн Агро», що зберігалося на ТОВ «Заліщицьке ХПП», переоформлялося від одного власника іншому, аж до кінцевого власника - ТОВ «Агро Промислова Компанія Співдружність Україна», яке на підставі складської квитанції № 50 від 21 лютого 2013 року, підписаної ОСОБА_5 та завіреної печаткою, набуло право власності на зерно кукурудзи фізичною та заліковою вагою 2 945 430 кг.
Поряд з цим, в лютому 2013 року у обвинуваченої ОСОБА_5 , яка достовірно знала про умови виконання договору складського зберігання зерна та те, що зерно кукурудзи на зерновому складі зберігається знеособлено в загальних партіях, виник злочинний умисел, направлений на розтрату чужого зерна кукурудзи, яке було їй ввірене, шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Реалізуючи свій злочинний план, обвинувачена ОСОБА_5 16 лютого 2013 року, перебуваючи на території ТОВ «Заліщицьке ХПП» в м. Заліщики вул. Промислова, 1, порушуючи свої повноваження і використовуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, всупереч інтересам служби незаконно дала вказівку підлеглим їй працівникам товариства пропустити на територію зернового складу вантажні автомобілі та провести відвантаження зерна кукурудзи, на яке вона не мала права.
Зокрема, обвинувачена ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, вказала ОСОБА_6 , що виконував обов`язки старшого майстра і якому не було відомо про її злочинні наміри, провести зважування тари автомобіля марки «Сканія», державний номерний знак НОМЕР_1 , із причепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , належного ПП «Галіч» (м. Бердянськ Запорізької області). Далі обвинувачена ОСОБА_5 , яка здійснювала загальне керівництво відвантаженням зерна, дала вказівку робітникам, яким також не було відомо про її злочинні дії, - здійснити вивіз зерна зі складу № 5 та погрузити його на вказаний автомобіль. Внаслідок незаконного відвантаження на автомобіль марки «Сканія», державний номерний знак НОМЕР_1 , із причепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , зерна кукурудзи вагою 34 360 кг вартістю 1 830 гривень за одну тонну, обвинувачена ОСОБА_5 шляхом зловживання службовим становищем вчинила розтрату зерна кукурудзи 3-го класу, яке було їй ввірене, на загальну суму 62 878 гривень 80 копійок.
Крім цього, обвинувачена ОСОБА_5 , діючи відповідно до єдиного злочинного плану, шляхом зловживання своїм службовим становищем, 16 лютого 2013 року вказала ОСОБА_6 провести зважування тари автомобіля марки «Сканія», держаний номерний знак НОМЕР_3 , із причепом, державний номерний знак НОМЕР_4 , належного ПП «Галіч» (м. Бердянськ Запорізької області). Далі обвинувачена ОСОБА_5 , яка здійснювала загальне керівництво відвантаженням зерна, дала вказівку робітникам, яким також не було відомо про її злочинні дії - здійснити вивіз зерна зі складу № 5 та погрузити його на вказаний автомобіль. Внаслідок незаконного відвантаження на автомобіль марки «Сканія», державний номерний знак НОМЕР_3 , із причепом, державний номерний знак НОМЕР_4 , зерна кукурудзи вагою 36 320 кг, вартістю 1 830 гривень за одну тонну, обвинувачена ОСОБА_5 шляхом зловживання службовим становищем вчинила розтрату зерна кукурудзи 3-го класу, яке було їй ввірене, на загальну суму 66 465 гривень 60 копійок.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачена ОСОБА_5 цього ж дня 16 лютого 2013 року шляхом зловживання своїм службовим становищем вказала ОСОБА_6 , якому не було відомо про її злочинні наміри, провести зважування тари автомобіля марки «Сканія», державний номерний знак НОМЕР_5 , із причепом, держаний номерний знак НОМЕР_6 , належного ПП «Галіч» (м. Бердянськ Запорізької області). Далі обвинувачена ОСОБА_5 , яка здійснювала загальне керівництво відвантаженням зерна, дала вказівку робітникам, яким також не було відомо про її злочинні дії - здійснити вивіз зерна зі складу № 5 та погрузити його на вказаний автомобіль. Внаслідок незаконного відвантаження на автомобіль марки «Сканія», державний номерний знак НОМЕР_5 , із причепом, державний номерний знак НОМЕР_6 , зерна кукурудзи вагою 36 480 кг, вартістю 1 830 гривень за одну тонну, обвинувачена ОСОБА_5 шляхом зловживання службовим становищем вчинила розтрату зерна кукурудзи 3-го класу, яке було їй ввірене, на суму 66 758 гривень 40 копійок.
Після цього, вказаними трьома автомобілями в період з 17 по 18 лютого 2013 року на підставі товарно-транспортних накладних із зазначенням інформації щодо вантажовідправника - ТОВ «Сіті Комплекс» (м. Миколаїв) та власника зерна - ТОВ «Херсонтрансгруп», розтрачене обвинуваченою ОСОБА_5 зерно кукурудзи в загальній кількості 107,16 тонн було доставлено та здано на зберігання на ПрАТ «Дніпровський термінал» за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, 169, з якого в подальшому воно було реалізовано іншим власникам.
Внаслідок злочинних дій обвинуваченої ОСОБА_5 , які виразились у розтраті 107,16 тонн зерна кукурудзи 3-го класу вартістю 1 830 гривень за одну тонну було завдано матеріальної шкоди ТОВ «Агро Промислова Компанія Співдружність Україна» у сумі 196 102 гривень 80 копійок, що у 341,9 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
В таких діях обвинуваченої ОСОБА_5 орган досудового розслідування вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України - розтрата чужого майна, яке було ввірене особі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачена ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Заліщипьке ХПП», тобто являючись службовою особою, 29 липня 2013 року в приміщенні ТОВ «Заліщицьке ХПП» за адресою: м. Заліщики вул. Промислова, 1, вчинила службове підроблення офіційного документу - складської квитанції на зерно, що підтверджує зберігання ТОВ «Заліщицьке ХПП» зерна кукурудзи, яке належить ТОВ «Агро Промислова Компанія Співдружність Україна».
Так, 29 липня 2013 року головний бухгалтер ТОВ «Заліщицьке ХПП» ОСОБА_7 , якій не було відомо про вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 розтрати зерна кукурудзи, в приміщенні ТОВ «Заліщипьке ХПП» на підставі Реєстру зберігання зерна на складі склала складську квитанцію № 7 від 29 липня 2013 року, в якій вказала неправдиві відомості про те, що ТОВ «Заліщицьке ХПП» прийняло на зберігання від ТОВ «Агро Промислова Компанія Співдружність Україна» згідно договору складського зберігання від 30 травня 2013 року зерно кукурудзи 3 класу, урожаю 2012 року, при цьому в графі «Вага фізична» було вказано вагу 770 010 кг, в графі «Вага залікова» - 770 010 кг. Після цього обвинувачена ОСОБА_5 , яка достовірно знала, що на зберіганні ТОВ «Заліщицьке ХПП» насправді відсутня частина зерна кукурудзи, а у складській квитанції № 7 від 29 липня 2013 року вказані завідомо неправдиві відомості, підписала та завірила печаткою товариства, чим викликала у власника зерна впевненість у дотриманні умов договору складського зберігання.
Крім цього, 1 серпня 2013 року головний бухгалтер ТОВ «Заліщицьке ХПП» ОСОБА_7 , якій не було відомо про вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 розтрати зерна кукурудзи, в приміщенні ТОВ «Заліщицьке ХПП» на підставі Реєстру зберігання зерна на складі, склала складську квитанцію № 13 від 1 серпня 2013 року, у якій вказала неправдиві відомості про те, що ТОВ «Заліщипьке ХПП» прийняло на зберігання від ТОВ «Агро Промислова Компанія Співдружність Україна» згідно договору складського зберігання від 31 липня 2013 року зерно кукурудзи 3 класу, урожаю 2012 року, при цьому в графі «Вага фізична» було вказано вату 601 070 кг, в графі «Вага залікова» - 601 070 кг. Після цього обвинувачена ОСОБА_5 , яка достовірно знала, що на зберіганні ТОВ «Заліщицьке ХПП» насправді відсутня частина зерна кукурудзи, а у складській квитанції № 13 від 1 серпня 2013 року вказані завідомо неправдиві відомості, підписала та завірила печаткою товариства, чим викликала у власника зерна впевненість у дотриманні умов договору складського зберігання.
Крім цього, 15 серпня 2013 року головний бухгалтер ТОВ «Заліщицьке ХПП» ОСОБА_7 , якій не було відомо про вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 розтрати зерна кукурудзи, в приміщенні ТОВ «Заліщицьке ХПП» на підставі Реєстру зберігання зерна на складі склала складську квитанцію № 15 від 15 серпня 2013 року, у якій вказала неправдиві відомості про те, що ТОВ «Заліщицьке ХПП» прийняло на зберігання від ТОВ «Агро Промислова Компанія Співдружність Україна» згідно договору складського зберігання від 31 липня 2013 року зерно кукурудзи 3 класу, урожаю 2012 року, при цьому в графі «Вага фізична» було вказано вагу 291 096 кг, в графі «Вага залікова» - 291 096 кг. Після цього обвинувачена ОСОБА_5 , яка достовірно знала, що на зберіганні ТОВ «Заліщицьке ХПП» фактично відсутнє зерно кукурудзи, а у складській квитанції № 15 від 15 серпня 2013 року вказані завідомо неправдиві відомості, підписала та завірила печаткою товариства, чим викликала у власника зерна впевненість у дотриманні умов договору складського зберігання.
В даних діях обвинуваченої ОСОБА_5 орган досудового розслідування вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України - внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто службове підроблення.
Таким чином, орган досудового слідства інкримінує обвинуваченій ОСОБА_5 розтрату чужого майна, яке було їй ввірене, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах, та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто службове підроблення.
Дане обвинувачення підтримано прокурором в суді, який вважає, що кваліфікація дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України є правильною, а факт вчинення злочинів доведеним під час досудового та судового слідства відповідними доказами.
Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнала, показання давати відмовилася.
Представник потерпілого -- товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Промислова Компанія Співдружність Україна" ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що компанія викупила зерно кукурудзи 3 класу в кількості 2 945 430 кг в ТОВ «Агро Трейд». 18 лютого 2013 року компанія уклала договір складського зберігання № 2 з ТОВ "Заліщицьке ХПП". 28 лютого 2013 року ТОВ «Агро Трейд» переоформив свою партію кукурудзи 3 класу в кількості 2 945 430 кг на ТОВ «Агро Промислова Компанія Співдуржність України», що підтверджується складською квитанцію № 50. Зерно кукурудзи компанія вивозила і станом на початок серпня 2013 року залишалося 318,060 тонн. 6 серпня 2013 року компанія звернулася з листом № 197 до ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" про відвантаження 7 серпня 2013 року залишку зерна. У відповідь ТОВ "Заліщицьке ХПП" своїм листом № 29 від 7 серпня 2013 року попросило не надавати транспорт із-за відсутності зерна та повідомило, що причини відсутності зерна з`ясовуються. Також своїм листом ТОВ "Заліщицьке ХПП" просило відтермінувати відвантаження зерна до урожаю 2013 року. Відповідно до бухгалтерської довідки від 26 квітня 2013 року та умов договору поставки собівартість придбаного зерна кукурудзи складала 1 830 гривень за тонну. Таким чином, вартість втраченого зерна кукурудзи становила разом з витраченими на зберігання коштами 629 567 гривень 96 копійок. Факт нестачі зерна в такій кількості визнано рішенням господарського суду Тернопільської області від 16 грудня 2013 року. В серпні 2013 року компанія звернулась в Заліщицьке РВ управління МВС України в Тернопільській області з заявою по факту нестачі зерна.
Також в ході судового розгляду кримінального провадження були допитані свідки сторони обвинувачення.
Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав показання про те, що він працював в ТОВ «Заліщицьке ХПП» головним інженером. Підтвердив, що однієї суботи взимку 2013 року зі складу № 5 стрічковими транспортерами проводилася загрузка зерна кукурудзи на автомобілі марки «Рено» білого кольору та марки «Ман» синього кольору. В той день на роботі були завскладом ОСОБА_10 , механік та інші працівники. Хто запускав автомобілі на територію підприємства він не знає, це мав робити завскладом, він також мав проводити і зважування. Фактично загрузками керувала обвинувачена ОСОБА_5 і він чув, як вона говорила завскладу, коли автомобілі мали заїжджати, так як без її команди автомобілі не могли заїхати і виїхати. В той день одна з машин не могла виїхати і обвинувачена кудись телефонувала і після цього приїхав КАМАЗ та витягнув цей автомобіль до ваги. Звідки були автомобілі, які в той день загружалися, він не знає, номерні знаки цих автомобілів не пам`ятає. Кому належало зерно кукурудзи йому не відомо.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав що протягом 2011-2013 років він працював на Заліщицькому хлібоприймальному підприємстві завскладом. В 2012 році на підприємство завезли біля 3 тисяч тонн зерна кукурудзи, яке пізніше було викуплено ТОВ «Агро Промислова Компанія Співдружність Україна». Це зерно кукурудзи товариство забирало автомобільним та залізничним транспортом. Все зерно кукурудзи вони не забрали, бо його не стало. Не вистачило біля 300 тонн. Пояснив чому не стало такої кількості зерна, бо коли почали його відгружати, то воно не йшло по якості і його стали чистити. З тих 3 тисяч тонн вийшло біля 65 тонн відходів. Ще йому відомо, що чотири машини зерна кукурудзи було продано, кому не знає, бо на той час був на лікарняному. На запитання прокурора підтвердив номерні знаки автомобілів НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_5 , водії ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які були загружені без накладних 16 лютого 2013 року. Інформацію про ці машини йому передав ОСОБА_10 , коли він вийшов з лікарняного. Крім цього, 14 грудня 2012 року було відгружено на автомобіль Рено НОМЕР_7 43 тонни без накладної. Коли він працюв, то проводив реєстрацію всіх автомобілів, від яких була заявка на погрузку. На вказані автомобілі заявки на погрузку не було. Ні одна машина не могла виїхати без відома директора підприємства. Також свідок зазначив, що при поступленні зерна кукурудзи його засміченість становили 0,5% , а коли відправляли, то засміченість вже становила 6%, що також є однією з причин виникнення недостачі.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що працював в 2013 році на Заліщицькому хлібоприймальному підприємстві на сушці та різноробочим, коли не було сушки. Підтвердив, що 16 лютого 2013 року була загрузка двох автомобілів зерном кукурудзи, а третій загружався наступного дня. При загрузці були обвинувачена ОСОБА_5 , інженер, завскладом на той час був ОСОБА_11 , але його підміняв ОСОБА_10 . Всі відомості про ці загрузки ОСОБА_10 записував в блокнот.
Свідок ОСОБА_10 суду дав показання, що працював з 13 лютого 2013 по 1 квітня 2014 року на Заліщицькому хлібоприймальному підприємстві, виконував обов`язки завскладом, а потім його перевели на посаду заступника директора. Однією з причин виникнення нестачі зерна кукурудзи на підприємстві в 2013 році вважає загрузку трьох автомобілів зерном 16 лютого 2013 року в кількості 103 тонни, коли він виконував обов`язки завскладом. На загрузку цих автомобілів був наказ директора підприємства і на підставі цього наказу зерно видано зі складу. Директор підприємства була присутня при цій загрузці. Вона була присутня при всіх загрузках. Без її відома ніхто нічого не відправляв. Кому було відгружено таку кількість зерна йому не відомо, але це були автомобілі не ТОВ «Агро Промислова Компанія Співдружність Україна». За час його роботи завскладом автомобілі без товарно-транспортних накладних з території підприємства не виїжджали і на ці три автомобілі він в присутності обвинуваченої ОСОБА_5 також виписав такі накладні. Накладні мали йти в бухгалтерію, але куди вони поділися йому не відомо. Все, що він відгружав, записував в блокноті, який пізніше передав ОСОБА_11 , а як блокнот опинився в міліції йому не відомо.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердив, що в лютому 2013 року він автомобілем КАМАЗ на території Заліщицького хлібоприймального підприємства витягував автомобіль, водій якого говорив, що в нього несправне зчеплення. Яка то була марка автомобіля, чи був автомобіль завантажений він не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що в лютому 2013 року до нього зателефонувала обвинувачена ОСОБА_5 і попросила допомоги витягнути автомобіль, який забуксував. З цього приводу він зателефонував до ОСОБА_16 і той взяв автомобіль КАМАЗ та поїхав на Заліщицьке ХПП. Приблизно через півгодини він повернувся.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він працював робітником ОСОБА_19 хлібоприймального підприємства. Підтвердив, що в лютому 2013 року підприємство проводило відгрузку зерна кукурудзи. Скільки вантажівок було загружено не пам`ятає. Загрузкою керував завскладом, директор підприємства була на території. Кому належало зерно і кому воно відгружалося, яку кількість було відгружено, кількість машин він не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що вона працювала завлабораторією на Заліщицькому ХПП. При поступленні зерна на підприємство воно бралося на аналіз. Перед відгрузкою зерно також перевірялося. Крім цього, протягом зберігання зерно також перевірялося один раз в тиждень. Результати аналізів фіксувалися в відповідному реєстрі, який передавався в бухгалтерію.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що він працює водієм на Заліщицькому ХПП. Підтвердив, що на підприємстві керує видачею зерна директор, відгрузка здійснюється з дозволу директора і керує відгрузкою завскладом. В лютому 2013 року він не працював, але до нього телефонували друзі, які є робітниками підприємства, та повідомили про зникнення зерна кукурудзи.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що працював на Заліщицькому хлібоприймальному підприємстві. Підтвердив, що 16 лютого 2013 року на підприємстві проводилася загрузка зерна на три автомобілі і при цьому були директор підприємства ОСОБА_5 та інші працівники.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що працює сторожем Заліщицького ХПП. Восени 2012 року підприємство приймало зерно кукурудзи. В лютому 2013 року майже кожний день проводилась відгрузка зерна. Пам`ятає, як в лютому один з автомобілів забуксував і його витягував інший автомобіль. Він не має відношення до загрузки зерна, за це відповідає керівництво підприємства.
Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснила, що працювала на різних роботах на Заліщицькому ХПП. Не пам`ятає про загрузку зерна кукурудзи в лютому 2013 року, можливо й була присутня при загрузці 16 лютого 2013 року. Тоді завскладом був на лікарняному і його заміняли ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Директор підприємства рідко коли бувала при відгрузці зерна.
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показала, що вона є генеральним директором ТОВ «Біо Інвест Україна». Товариство працювало з Заліщицьким ХПП, куди передавало на зберігання, очистку зерно кукурудзи. Підтвердила, що компанія здала 639 тонн зерна кукурудзи в 2012 році на Заліщицьке ХПП, а забрала в 2013 році 520 тонн. Зерно вибрали повністю.
Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що згідно ухвали суду і постанови слідчого Заліщицького РВ управління МВС України в Тернопільській області він проводив ревізію на Заліщицькому ХПП. Йому було поставлено питання, з`ясувати яка кількість зерна зберігалась на підприємстві, від кого воно поступало, куди було в подальшому реалізовано. Під час проведення ревізії йому були надані всі документи, перешкод в цьому не виникало. Після проведення ревізії акт передано в райвідділ міліції. В ході ревізії встановлено нестачу зерна кукурудзи на суму 532605 гривень, куди воно поділося встановити не виявилося можливим. ТОВ «АПК Співдружність Україна» не забрало з підприємства 291 тонну зерна кукурудзи, мали його забрати, але не забрали, бо його не було в наявності. Ніхто толком пояснити, де ділося зерно, не міг.
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив, що працював менеджером, заступником директора ПП «Галіч». Вони отримали замовлення про перевезення грузу з Тернопільської області. Хто був замовником такого перевезення він не пам`ятає. На той час там було три машини їх підприємства, водії ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_28 . Вони зв`язалися з ними і автомобілі під`їхали до місця загрузки, де загрузилися зерном кукурудзи в кількості біля 100 тонн, яке перевезли в м. Херсон.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що в 2013 році працював водієм в ПП «Галіч». Він був в м. Кам`янець-Подільському, коли до нього зателефонував менеджер і направив його м. Заліщики. Там вже були ОСОБА_12 та ОСОБА_28 . На підприємстві в м. Заліщики автомобілі загрузили зерном кукурудзи в загальній кількості до 105 тонн. Керував завантаженням майстер підприємства та робітники підприємства. З директором він не знайомий, з нею не зв`язувався. Після загрузки появився молодий чоловік віком біля 30 років, який дав їм по 2000 гривень на пальне та товарно-транспортні накладні. Він зрозумів, що це був представник фірми замовника. Звідки він був йому не відомо. Зерно кукурудзи вони відвезли на Дніпровський термінал.
Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_28 дали в судовому засіданні аналогічні показання, однак, крім вищенаведеного, зазначили, що завантаженням автомобілів керувала директор підприємства.
Свідок ОСОБА_29 , допитаний за клопотанням захисника, пояснив, що він працює генеральним директорм ТОВ «АПК Співдружність Україна». 21 лютого 2013 року був підисаний акт прийому-передачі зерна кукурудзи, яке товариство купило в ТОВ «Агро Трейд». Заліщицьким ХПП було виписано складську квитанцію, що підтверджувала право власності на зерно. Передача зерна відбувалася шляхом підписання акту прийому-передачі. Зерно не оглядалося, воно зберігалося знеособлено, документ, який підтверджував наявність зерна була складська квитанція. Нестачею зерна в кількості 318,060 тонн товариству заподіяні збитки в сумі 629567 гривень. В зв`язку з цим ТОВ «АПК Співдружність Україна» звернулось з заявою в Заліщицький РВ управління МВС України в Тернопільській області про вчинення злочину, а також в господарський суд Тернопільської області з позовом про відшкодування збитків
Окрім показань свідків, в судовому засіданні ще були досліджені письмові докази, надані прокурором для підтверджекння вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованих злочинів.
Так, 15 серпня 2013 року генеральний директор ТОВ "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" звернувся в Заліщицький РВ управління МВС України в Тернопільській області з заявою про вчинення злочину, в якій вказав, що 18 лютого 2013 року товариство уклало з ТОВ «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» договір складського зберігання зерна № 2. 21 лютого 2013 року на підставі договору ТОВ «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» видало складську квитанцію № 50 на зерно кукурудзи 3 класу вагою 2 945 430 кг, яке було попередньо придбане товариством у ТОВ «Агро Трейд». 6 серпня 2013 року товариство в своєму листі № 197 звернулося до ТОВ «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» із вимогою здійснити відвантаження 318,060 тонн зерна кукурудзи 3-го класу, і зазначило, що після письмового підтвердження щодо відвантаження зерна складом, - надасть перелік автотранспорту для забору зерна. У відповідь на зазначений лист ТОВ «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» своїм листом № 29 від 7 серпня 2013 року попросило не надавати автотранспорт для завантаження зерна в зв`язку із його відсутністю. Також було повідомлено, що причини відсутності зерна з`ясовуються. Собівартість партії недоїмки зерна становить 629 567,96 гривень, що завдало товариству значних матеріальних збитків.
На підтвердження таких обставин до цього звернення долучено договір № 2 складського зберігання зерна від 18 лютого 2013 року, з якого вбачається, що ТзОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" (далі- зерновий склад) в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна» (поклажодавець) в особі генерального директора ОСОБА_29 уклали цей договір, згідно якого поклажодавець зобов`язаний передати зерно, а зерновий склад зобов`язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим договором. Цим договором визначено строк зберігання зерна до 31 травня 2013 року.
Договорами між цими ж сторонами № 3 від 30 травня 2013 року та № 7 від 31 липня 2013 року строк зберігання зерна продовжувався відповідно до 31 липня 2013 року та до 31 грудня 2013 року.
Згідно складської квитанції на зерно № 27 від 31 жовтня 2012 року (серії АФ № 071502) ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" прийняло на зберігання від ТзОВ "Штерн Агро" с. Хотимир Тлумацького району Івано-Франківської області на підставі договору складського зберігання від 9 жовтня 2012 року № 18 зерно кукурудзи 3 класу, 2012 року збирання урожаю, фізичною вагою 3319790 кг, заліковою вагою 2983027 кг.
Згідно складської квитанції на зерно № 33 від 14 грудня 2012 року (серії АФ № 071508) ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" прийняло на зберігання від ФОП ОСОБА_30 АДРЕСА_2 на підставі договору складського зберігання від 14 грудня 2012 року № 27 зерно кукурудзи 3 класу, 2012 року збирання урожаю, фізичною вагою 2948552 кг, заліковою вагою 2948552 кг.
Згідно складської квитанції на зерно № 34 від 14 грудня 2012 року (серії АФ № 071509) ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" прийняло на зберігання від ТОВ "Агросота Трейд" м. Чернівці вул. Коломийська, 1а на підставі договору складського зберігання від 14 грудня 2012 року № 28 зерно кукурудзи 3 класу, 2012 року збирання урожаю, фізичною та заліковою вагою 2948552 кг.
Згідно складської квитанції на зерно № 35 від 14 грудня 2012 року (серії АФ № 071510) ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" прийняло на зберігання від ТОВ "Агро Трейд" м. Київ Залізничне шоссе, 7 на підставі договору складського зберігання від 11 грудня 2012 року № 26 зерно кукурудзи 3 класу, 2012 року збирання урожаю, фізичною та заліковою вагою 2948552 кг.
Згідно складської квитанції на зерно № 50 від 21 лютого 2013 року (серії АФ № 071525) ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" прийняло на зберігання від ТОВ "Агро-Промислова Компанія СпівдружністьУкраїна" м. Київ вул. Артема, 50 на підставі договору складського зберігання від 18 лютого 2013 року № 2 зерно кукурудзи 3 класу, 2012 року збирання урожаю, фізичною та заліковою вагою 2945430 кг.
З листа ТОВ "Агро Промислова Компанія Співдружність Україна" від 6 серпня 2013 року № 197 видно, що товариство звернулося до ТзОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" відвантажити 7 серпня 2013 року кукурудзу 3- го класу в кількості 318,060 тонн.
7 серпня 2013 року ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" повідомило ТОВ "Агро Промислова Компанія Співдружність України" про відсутність зерна кукурудзи і в цьому повідомленні просило відтермінувати відвантаження зерна до урожаю 2013 року.
Розрахунком підтверджується, що собівартість партії недоїмки зерна в кількості 318,060 тонн становить 629567 гривень 96 копійок.
На підставі цього звернення 15 серпня 2013 року Заліщицьким РВ управління МВС України в Тернопільській області було відкрито кримінальне провадження за № 12013210080000365 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Згідно заяви від 18 вересня 2013 року ТОВ "АПК Співдружність Україна" до матеріалів кримінального провадження долучені копії вищезазначених документів та інформація стосовно проміжних вибірок зерна зі складів ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство".
В цих матеріалах міститься складська квитанція № 7 від 29 липня 2013 року (серії АФ № 071536) згідно якої ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" прийняло на зберігання від ТОВ "Агро-Промислова Компанія СпівдружністьУкраїна" м. Київ вул. Артема, 50 на підставі договору складського зберігання від 30 травня 2013 року № 3 зерно кукурудзи 3 класу, 2012 року збирання урожаю, фізичною та заліковою вагою 770110 кг;
складська квитанція № 13 від 1 серпня 2013 року (серії АФ № 071542) згідно якої ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" прийняло на зберігання від ТОВ "Агро-Промислова Компанія СпівдружністьУкраїна" м. Київ вул. Артема, 50 на підставі договору складського зберігання від 31 липня 2013 року № 7 зерно кукурудзи 3 класу, 2012 року збирання урожаю, фізичною та заліковою вагою 601070 кг.
30 грудня 2013 року обвинувачена ОСОБА_5 в інтересах ТзОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" звернулася в Заліщицький РВ управління МВС України в Тернопільській області з заявою про таємне вивезення впродовж червня-липня 2013 року з складів Заліщицького ХПП зерна кукурудзи в кількості 318 тонн на суму 582 049 гривень 80 копійок групою осіб в складі завідуючого складом підприємства ОСОБА_11 , головним бухгалтером ОСОБА_7 та представником ТОВ "Агро Промислова Компанія Співдружність України" на ім`я ОСОБА_31 .
На підставі такого звернення 21 січня 2014 року Заліщицьким РВ управління МВС України в Тернопільській області було відкрито кримінальне провадження за № 12014210080000024 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Згідно постанови старшого слідчого в ОВС СУ управління МВС України в Тернопільській області ОСОБА_32 кримінальне провадження в частині звернення директора ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального кодексу України.
Довідкою № 38 від 23 серпня 2013 року підтверджується те, що з 12 лютого по 26 лютого 2013 року ТОВ "Заліщицьке ХПП" було відвантажено ТОВ "Біл Інвест Україна" зерно кукурудзи 3 класу в кількості 519,640 т.
Згідно довідки ТОВ "Заліщицьке ХПП" № 39 від 23 серпня 2013 року станом на 20 серпня 2013 року зерно кукурудзи 3 класу відсутнє.
Згідно рішення господарського суду Тернопільської області від 16 грудня 2013 року частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Промислова Компанія Співдружність Україна" і з товариства з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" стягнуто в користь позивача 582 049 гривень 80 копійок реальних збитків та 11 640 гривень 99 копійок судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2014 року рішення господарського суду Тернопільської області від 16 грудня 2013 року залишено без змін.
24 березня 2014 року господарським судом Тернопільської області видано наказ про примусове виконання вищезазначеного рішення суду від 16 грудня 2013 року.
Згідно постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Заліщицького районного управління юстиції Тернопільської області від 8 квітня 2014 року відкрито виконавче провадження щодо виконання вищевказаного рішення господарського суду Тернопільської області від 16 грудня 2013 року.
Згідно протоколу 20 серпня 2013 року проведено огляд складських приміщень ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство", під час якого виявлено наявність в складському приміщенні № 4 три насипи ріпаку загальною масою близько 10 тонн, мішки з насіннєвою кукурудзою вагою близько 3 тонн, мішки із паєм загальною вагою близько 1,5 тонни.
Згідно протоколу тимчасового вилучення документів від 23 серпня 2013 року в приміщенні бухгалтерії ТОВ "Заліщицьке ХПП" на підставі ухвали Заліщицького районного суду від 21 серпня 2013 року вилучено договір № 7 складського зберігання зерна від 31 липня 2013 року, договір № 3 складського зберігання зерна від 30 травня 2013 року, договір № 2 складського зберігання зерна від 18 лютого 2013 року, складську квитанцію на зерно № 50 від 21 лютого 2013 року серії АФ № 071525, журнал зважування вантажів в "Заліщицькому ХПП", форми 28, журнал зважування вантажів "Заліщицького ХПП", форма № 28, папку по зернових звітах за жовтень, листопад, грудень 2012 року на 589 аркушах, папку по зернових звітах за січень-червень 2013 року на 795 аркушах, папку по зернових звітах за липень 2013 року на 230 аркушах, складську квитанцію на зерно № 35 від 14 грудня 2012 року серії АФ № 071510, складську квитанцію на зерно № 34 від 14 грудня 2012 року серії АФ № 071509, складську квитанцію на зерно № 33 від 14 грудня 2012 року серії АФ № 071508, складську квитанцію на зерно № 27 від 31 жовтня 2012 року серії АФ № 071502.
Згідно протоколу від 31 липня 2014 року слідчим оглянуто журнал зважування вантажів форми № 28 ТОВ «Заліщицьке ХПП» на 198 аркушах, який пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою ТОВ «Заліщицьке ХПП» та завірений підписом голови правління ТОВ «Заліщицьке ХПП» ОСОБА_5 . В журналі зважування вантажів виявлено відвантаження зерна кукурудзи 13 лютого 2013 року, 15 лютого 2013 року, 19 лютого 2013 року, 21 лютого 2013 року та 25 лютого 2013 року для ТОВ «Біо-Інвест Україна». Відвантаження зерна протягом усього вказаного періоду проводилось на автомобіль з реєстраційним номером 27-40.
Крім цього встановлено, що для ТОВ «АПК «Співдружність Україна» відвантажувалось зерно кукурудзи III класу: 3 липня 2013 року; 5 липня 2013 року; 9 липня 2013 року; 11 липня 2013 року; 15 липня 2013 року; 17 липня 2013 року; 19 липня 2013 року; 21 липня 2013 року; 31 липня 2013 року; 01 серпня 2013 року та 05 серпня 2013 року.
Оглянуто ще один журнал зважування вантажів форми № 28 ТОВ «Заліщицьке ХПП» на 196 аркушах, який пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою ТОВ «Заліщицьке ХПП» та завірений підписом голови правління ТОВ «Заліщицьке ХПП» ОСОБА_5 . В журналі зважування вантажів виявлено відвантаження зерна кукурудзи 16 лютого 2013 року для ТОВ «Біо-Інвест Україна». Відвантаження зерна проводилось на автомобіль з реєстраційним номером 27-40.
Оглянуто книгу зернових звітів за січень-червень 2013 року ТОВ «Заліщицьке ХПП» на 795 аркушах, яка пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою ТОВ «Заліщицьке ХПП» та завірена підписом головного бухгалтера ТОВ «Заліщицьке ХПП». При огляді звіту № 106 руху хлібопродуктів на складах за 16 лютого 2013 року, складеного завідуючим складом ОСОБА_10 (арк. № 339), зокрема, вказано дані про зерно кукурудзи урожаю 2012 року. В графі «залишок на початок для вага (кг)" вказано «3280965», в графі «видаток вага (кг)» вказано «46740», в графі «остаток вага (кг)» вказано «3187005».
Також слідчим було оглянуто книгу зернових звітів ТОВ «Заліщицьке ХПП» за жовтень-грудень 2012 року, за липень 2013 року, складську квитанцію на зерно № 27 від 31 жовтня 2012 року (серія бланку АФ №071502), складську квитанцію на зерно № 33 від 14 грудня 2012 року (серія бланку АФ № 071508), складську квитанцію на зерно № 34 від 14 грудня 2012 року (серія бланку АФ № 071509), складську квитанцію на зерно № 35 від 14 грудня 2012 року (серія бланку АФ № 071510), складську квитанцію на зерно № 50 від 21 лютого 2013 року (серія бланку АФ № 071525), договір складського зберігання зерна № 2 від 18 лютого 2013 року, укладеного між ТОВ «Заліщицьке ХПП» та ТОВ «АПК Співдружність Україна», договір складського зберігання зерна № З від З0 травня 2013 року між тими сторонами та аналогічний договір складського зберігання зерна № 7 від 31 липня 2013 року.
З довідки державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області від 3 вересня 2013 року вбачається, що інспектором вказаної інспекції згідно листа Заліщицького РВ управління МВС України в Тернопільській області № 5744 від 29 серпня 2013 року проведено перевірку кількісного стану партії кукурудзи 3 класу урожаю 2012 року, яка поступила на ТОВ "Заліщицьке ХПП". Перевіркою встановлено, що зерно кукурудзи згідно договорів складського зберігання надійшло від двох поклажодавців: ТОВ «Штерн Агро» та ТОВ «Біо-Інвест- Україна».
Після проведеної сушки та очистки всієї партії кукурудзи ТОВ «Біо-Інвест Україна» з 13 лютого 2013 року по 26 лютого 2013 року було відвантажено 497900 кг кукурудзи 3 класу. На дану партію був складений акт розрахунок № 3/к від 26 лютого 2013 року.
Партія кукурудзи, яка належала ТОВ «Штерн Агро» 17 жовтня 2012 року в кількості 32500 кг переоформлена у власність ТОВ «Заліщицьке ХПП» по взаєморозрахунках за надані послуги та 14 грудня 2012 року в кількості 2948552 кг переоформлено ФОП ОСОБА_33 (складська квитанція №33 від 14 грудня 2012 року.)
Партію кукурудзи 3 класу в кількості 2948552 кг з ФОП ОСОБА_33 14 грудня 2012 року переоформлено на ТОВ «Агросота Трейд» (складська квитанція № 34 від 14 грудня 2012 року), того ж дня ТОВ «Агросота Трейд» переоформив свою кількість зерна на ТОВ «Агро Трейд» (складська квитанція № 35 від 14 грудня 2012 року.)
ТОВ «Агро Промислова Компанія «Співдружність Україна» 18 лютого 2013 року уклало договір складського зберігання № 2 із ТОВ «Заліщицьке ХПП» і 21 лютого 2013 року ТОВ «Агра Трейд» переоформив свою партію кукурудзи 3 кл в кількості 2945430 кг на ТОВ «Агропромислова компанія «Співдружність Україна» (складська квитанція № 50 від 21 лютого 2013 року).
Згідно листа ТОВ «Агро Промислова Компанія «Співдружність Україна» та доручень 26 червня 2013 року залізничним транспортом було відвантажено 912400 кг, а з 1 липня по 6 серпня 201З року на автотранспорт було відвантажено 1714870 кг кукурудзи 3 кл.
За період січень-серпень 2013 року ТОВ «Заліщицьке ХПП» продало 25410 кг власної кукурудзи. Всі переоформлення проводились згідно листів поклажодавців. Зерно видавалось по наказах на відпуск та дорученнях власників, результати зважувань зареєстровані в журналах ф.28 та ф.29.
На день перевірки кукурудзи 3 класу урожаю 2012 року в зерносховищах не було, проте, згідно останнього складського звіту ф.37 від 23 серпня 2013 року на залишку знаходиться 331280 кг кукурудзи.
З матеріалів ревізії товариства з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" також вбачається, що в жовтні 2012 року товариство уклало два договори складського зберігання з ТОВ "Штерн Агро" та ТзОВ "Біо-Інвест-Україна". В 2012 році вищевказані комерційні структури передали на зберігання товариству зерна кукурудзи 3-го класу урожаю 2012 року в загальній кількості 3959110,0 кг (фізичної ваги).
Впродовж з лютого по серпень (включно) 2013 року товариство проводило відвантаження зерна кукурудзи 3-го класу урожаю 2012 року в загальній кількості 836146,0 кг, а саме: ТОВ "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" - 291096,0 кг, ТзОВ "Біо-Інвест-Україна" зерна кукурудзи 3-го класу в кількості 520300,0 кг, фізичним особам району - 24750,0 кг.
Відповідно до наказу директора товариства- в ході ревізії проведено інвентаризацію зерна кукурудзи 3-го класу, якою встановлено нестачу зерна кукурудзи 3-го класу урожаю 2012 року в кількості 298186 кг, в т.ч. 291096,0 кг зерна, що належить ТОВ "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна", 7090,0 кг зерна, що належить самому товариству.
З висновку почеркознавчої експертизи № 1-305/14 від 1 квітня 2014 року вбачається, що предметом дослідження експерта є аркуш паперу, розмірами сторін 14x9 см розграфлений у клітку, вздовж лівої сторони прямокутні квадрати перфокарти. Рукописні записи виконані барвником чорного кольору із однієї сторони аркуша і мають наступний зміст: «16.02.2013 р. АР 84-46 СН Савастін тара 16600 брутто 49960 нетто 33360 АР 95-16 СН Симонець тара 16640 брутто 51460 нетто 34820 АР 84-43 СН Орішко тара 16600 брутто 51580 нетто 349980 10160».
Рукописні записи: «16.02.2013 р. АР 84-46 СН Савастін тара 16600 брутто 49960 нетто 33360 АР 95-16 СН Симонець тара 16640 брутто 51460 нетто 34820 АР 84-43 СН Орішко тара 16600 брутто 51580 нетто 349980 10160» на аркуші паперу, розмірами сторін 14x9 см виконані ОСОБА_10 , зразки почерку якого надані в якості порівняльного матеріалу.
Згідно протоколу обшуку від 13 лютого 2014 року в житловому будинку ОСОБА_10 виявлено та вилучено блокнот коричневого кольору із надписом "Note book".
З інформації ДАІ вбачається, що автомобілі SCANIA, номерні знаки НОМЕР_3 , НОМЕР_5 , НОМЕР_1 , зареєстровані в Бердянському районі Запорізької області на ім`я ОСОБА_34 .
З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 1 квітня 2014 року вбачається, що ОСОБА_12 впізнав особу зображену на фотознімку № 2, а саме: ця особа є директором складу в м. Заліщики, яка 16 лютого 2013 року керувала відвантаженням зерна кукурудзи.
Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 1 квітня 2014 року вбачається, що ОСОБА_12 впізнав особу зображену на фотознімку № 4, а саме ця особа проводила зважування автомобіля на елеваторі в м. Заліщики і до нього телефонувала директриса, щоб провести зважування та погрузку.
З повідомлення ПрАТ "Дніпровський термінал" № 284 від 31 жовтня 2013 року підтверджується поступлення на термінал зерна кукурудзи в період з 16 по 26 лютого 2013 року на автомобілях марки "Сканія Р.114, державними номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_8 . На підтвердження цього до інфомації долучені копія договору складського зберігання зернових вантажів та надання послуг № 30/10-ДТ-ХТГ від 30 жовтня 2012 року, копії товаро-транспортних накладних АР8446СН, АР9516СН, АР8443ЄН, копії реєстрів накладних (форма № ЗХС-4) № 147 від 17 лютого 2013 року, № 153 від 18 лютого 2013 року та копії складських квитанції АФ № 662170 від 18 лютого 2013 року, АФ № 662173 від 19 лютого 2013 року.
Договором № 30/10-ДТ-ХТГ складського зберігання зернових вантажів та надання послуг від 30 жовтня 2012 року укладеного між приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал", надалі "зерновий склад", та товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансгруп" надалі "поклажодавець" визначено порядок та умови зберігання зернових та олійних культур, продуктів їх переробки, що передаються на зберігання Поклажодавцем на перевантажувальному комплексі ПрАТ "Дніпровський термінал".
Згідно складської квитанції на зерно № 121 від 19 лютого 2013 року серії АФ № 662173 приватне акціонерне товариство "Дніпровський термінал" прийняв на зберігання від ТОВ "Херсонтрансгруп" на підставі договору складського зберігання від 30 жовтня 2012 року зерно кукурудзи 3 класу, 2012 року збирання урожаю, в кількості 70 520 кг фізичної та залікової ваги.
Згідно складської квитанції на зерно № 118 від 18 лютого 2013 року серії АФ № 662170 приватне акціонере товариство "Дніпровський термінал" прийняв на зберігання від ТОВ "Херсонтрансгруп" на підставі договору складського ьзберігання від 30 жовтня 2012 року зерно кукурудзи 3 класу, 2012 року збирання урожаю, в кількості 73 380 кг фізичної та залікової ваги.
З реєстру №№ 153 та 147 (форми № 3ХС-4) накладних на прийняте зерно ПрАТ "Дніпровський термінал" та товарно-транспортних накладних серії ААБ № 0009383 від 16 лютого 2013 року (автомобіль Сканія НОМЕР_1 водій ОСОБА_12 ), серії ААБ № 0009381 від 16 лютого 2013 року (автомобіль Сканія НОМЕР_3 водій ОСОБА_28 ) та серії ААБ № 0009382 від 16 лютого 2013 року (автомобіль Сканія НОМЕР_5 водій ОСОБА_14 ) вбачається, що замовником (платником) та вантажовідправником вищевказаного зерна кукурудзи є товаристов з обмеженою відповідальністю "Сити Комплекс" м. Миколаїв. Вантажоодержувачем цього зерна кукурудзи в назвванизх документах є ТОВ "Херсонтрансгруп"
Згідно інформації ПрАТ "Дніпровський термінал" № 321 від 3 грудня 2013 року в період з 16 по 26 лютого 2013 року на термінал поступало зерно кукуурдзи від ТОВ "Херсон Транс Груп". З реєстру та товарно-транспортних накладних вбачається, що замовником (платником) та вантажовідправником зерна кукурудзи були ТОВ "Херсон Трангс Груп" (накладна серії БПС без номера від 16 лютого 2013 року, автомобіль КАМАЗ НОМЕР_9 водій ОСОБА_35 ), в інших випадках змовником (платником) та вантажовідправником) було "Сіті Комплекс" (накладна серії ААБ № 0009376 від 16 лютого 2013 року автомобіль ДАФ НОМЕР_10 водій ОСОБА_36 пункт навантаження с. Вікно Тернопільської області, накладна ААБ № 0009387 від 18 лютого 2013 року автомобіль ДАА НОМЕР_11 водій ОСОБА_37 пункт навантаження с. Тарасівка Херсонської області, накладна серії ААБ № 0009396 від 20 лютого 2013 року автомобіль МАН НОМЕР_12 водій ОСОБА_38 пукнт навантаження Херсонська область, накладна серії ААБ № 0009397 від 19 лютого 2013 року автомобіль ДАФ НОМЕР_13 водій ОСОБА_39 пункт навантаження Херсонська область, накладна серії ААБ № 0009395 від 21 лютого 2013 року автомобіль ДАФ НОМЕР_14 водій ОСОБА_40 пукнт навантаження Херсонська область та накладна серії ААБ № 0009392 від 19 лютого 2013 року автомобіль МАН НОМЕР_15 водій ОСОБА_41 пункт навантаження м. Чортків Тернопільської області).
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 3 квітня 2014 року в приміщенні ПАТ "Дніпровський термінал" м. Херсон були вилучені вже вищезаначені документи товарно-транспортна накладна № № 0009382, 0009383, 0009381, копія договору № 30/10-ДТ-ХТГ від 30 жовтня 2012 року, копія договору № 30/10-ДТ-ХТГ-ПР від 30 жовтня 2012 року, копія акту прийому, копії листів ТОВ "Херсонтрансгруп", копія наказу № 57, копя картки аналізу зерна, копія довіреності № 70, копія акту прийому-передачі, копії товарно-транспортних накладних, копії реєстрів, СД-диск з інфорцією щодо обліку по формі 3ХС-4 та обліку зерна по формі №36.
Згідно листа від 28 лютого 2014 року державна податкова інспекція в м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області надіслала копії актів перевірок по ТОВ "Херсонтрансгруп" за період 2011-2013 роки, а саме:
акту від 15.08.2013 № 408/21-03-22-05 позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ „КГ „ТЕСТСЕТ" (код 36521616) за період лютий 2013 року та їх відображення в податковій звітності;
акту від 29.08.2013 № 598/21-03-22-05 про результати позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ „АБВ-Клінінг" (код 35635290) за період з 01.09.2012 по 01.08.2013;
акту від 13.09.2013 № 775/21-03-22-05 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за лютий 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ „Селбест" (код 38453695) та подальшої реалізації придбаного товару.
Копію акту від 30.01.2012 № 321/23-2/37631522 про результати позапланової виїзної перевірки за період з 01.09.2011 по 31.10.2011 року надати не було можливості у зв`язку з його виїмкою ВДСБЕЗ ХМУ УМВС України в Херсонській області (протокол виїмки від 04.05.2012 року додається).
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 31 березня 2014 року в Головному управлінні статистики в Херсонській області вилучено копії фінансових звітів ТОВ "Херсонтрансгруп" станом на 1 липня 2011 року, 31 січня 2011 року, 30 червня 2012 року, 30 червня 2013 року та 30 вересня 2013 року.
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 31 березня 2014 року в реєстраційній палаті Миколаївської міської ради вилучено копії реєстраційної справи ТОВ "Сіті Комплекс" на 28 аркушах.
З позовної заяви державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 28 жовтня 2013 року вбачається, що податкова інспекція звернулась з позовом в Миколаївський окружний адміністративний суд про припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, в якій просила припинити ТОВ "Сіті Комплекс" та визнати недійсним установчі та реєстраційні документи вказаного товариства.
Ухвалою судді Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2013 року за вищезазначеною позовною заявою відкрито провадження в адміністративній справі.
Згідно повідомлення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГО Міндоходів у Миколаївській області № 1640/9/14-03-11-01-08 від 12 листопада 2013 року встановлено відсутність юридичної особи -- товариства з обмеженою відповідальністю "Сити Комплекс" за місцезнаходженням та фактичне місцезнаходження юридичної особи або адреса, за якою здійснюється зв`язок не встановлено.
Згідно протоколу доступу до речей і документів від 31 березня 2014 року в головному управлінні статистики у Миколаївській області вилучено СД-диск із звітністю ТОВ "Сіті Комплекс".
Згідно протоколу доступу до речей і документів від 31 липня 2014 року в відділенні АТ КБ "Надра" ТРУ вилучено документи по рахунку ТОВ "Заліщицьке ХПП", зокрема грошові чеки, платіжні доручення, заяви на переказ готівки, сертифікат відкритого ключа ЕЦП клієнта, договір на обслуговування бізнес пакету, заявка на підключення до ситеми "Клієнт Банк", виписка по рахунку № НОМЕР_16 за період з 9 жовтня 2012 року по 15 серпня 2013 року.
З повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Інвест-Україна" № 15 від 21 березня 2014 року видно , що в 2012 році підприємством було передано на зберігання та сушку 639320 кг кукурудзи на ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприєиство". Після очисти та сушки було забрано 520000 кг очищеної кукурудзи в період з 13 лютого по 26 лютого 2013 року. Забиралась кукурудза власним транспортом Мерседес АТ 2740АР водій ОСОБА_42 Розрахунки були проведені повністю. До вказаного повідомлення долучені копії товарно-транспортних накладних, копія договору на зберігання зерна та оригінали товаро-транспортних накладних.
Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21 березня 2014 року ОСОБА_43 впізнав жінку на ім`я ОСОБА_44 , яка є директором ТОВ "Заліщицьке ХПП".
Згідно протоколу доступу до речей і документів від 16 липня 2014 року в приміщенні ТОВ "Агропромислова Компанія Співдружність Україна" вилучено оригінал складської квитанції № 15 від 15 серпня 2013 року (серії АФ № 071544), згідно якої ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" прийняло на зберігання від ТОВ "Агро-Промислова Компанія Співдружність Україна" м. Київ вул. Артема, 50 на підставі договору складського зберігання від 31 липня 2013 року № 3 зерно кукурудзи 3 класу, 2012 року збирання урожаю, фізичною та заліковою вагою 291096 кг, та копію складської квитанції № 50 від 21 лютого 2013 року, виданих ТОВ "Заліщицьке ХПП" про зберігання зерна ТОВ "АПК Співдружність Україна".
Згідно протоколу огляду від 31 травня 2014 року оглянуто СД-диск з інформацією за номером телефону НОМЕР_17 , яким користується ОСОБА_5 та номером НОМЕР_18 , яким користується ОСОБА_10 . При відкритті диску виявлено папки та файли із відомостями щодо телефонних з`єднань за вищевказаними номерами протягом 16 лютого 2013 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд, дослідивши запропоновані учасниками процесу докази, прийшов до висновку, що вони є відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України належними та допустимими.
Оцінюючи всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши представника потерпілого, свідків сторони обвинувачення, дослідивши докази, суд прийшов до переконання, що як під час досудового розслідування кримінального провадження, так і під час судового розгляду не доведено, що обвинуваченою ОСОБА_5 вчинено злочини, передбачені ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, тому її слід визнати не винуватою та виправдати, виходячи з наступного.
В ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено, зокрема, такі, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист.
Згідно ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.
Відповідно до вимог п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України в кримінальному провадженніпідлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалюючи вирок в даному кримінальному провадженні суд враховує положення ч. 6 ст. 368 Кримінального процесуального кодексу України, згідно яких, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені в його постановах, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 455 і частиною другою статті 456 цього Кодексу.
В постанові Судової палати в кримінальних справа Верховного Суду України від 23 січня 2014 року міститься правовий висновок, згідно якого за нормативним визначенням розтратою чужого майна визнається умисне, протиправне, безоплатне, безповоротне (назавжди) обернення (витрачання) на користь інших осіб шляхом споживання, безоплатної передачі, дарування, передачі в рахунок погашення боргу тощо винною особою чужого майна, яке їй ввірено, тобто на законних підставах надано для забезпечення зберігання, використання та розпорядження ним, чи майна, яке перебуває в її віданні, тобто щодо якого вона наділена повноваженнями тільки по розпорядженню ним і його використанню.
Розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем передбачає вчинення зазначених вище дій службовою особою з використанням всупереч інтересам служби при витрачанні чужого майна наданої їй влади, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, яке виступає способом розтрати і утворює спеціальний склад службового зловживання (частина друга статті 191 КК). Ці дії можуть вчинятися винною службовою особою в тому числі шляхом надання вказівки підлеглій особі здійснити видачу чи передачу майна третій особі.
Розтрата вчиняється шляхом активної поведінки і вважається закінченою з моменту витрачання винною особою чужого майна, в тому числі з моменту його передачі від власника до третьої особи.
Розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем здійснюється тільки з прямим умислом, коли винна особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.
Щодо останнього, то в обвинуваченні ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України форма вини взагалі не зазначена.
Суд акцентує увагу на тому, що згідного вищенаведеного правового висновку Верховного Суду України розтрата вчиняться шляхом активної поведінки і такі дії можуть вчинятися шляхом надання вказівки підлеглій особі здійснити видачу чи передачу майна третій особі.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_28 та ОСОБА_22 підтвердили присутність обвинуваченої 16 лютого 2013 року на території підприємства, яка керувала загрузкою зерна кукурудзи.
Однак, відповідно до вимог чинного законодавства такі дії самі по собі не можуть доводити наявність в діях обвинуваченої складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.
В ході досудового розслідування даного кримінального провадження не було встановлено механізм вчинення розтрати зерна кукурудзи на Заліщицькому ХПП та роль в цьому кожної посадової особи підприємства.
З врахуваням досліджених в судовому засіданні доказів суд приходить до висновку, що до вчинення розтрати зерна кукурудзи 16 лютого 2013 року мають відношення і інші посадові особи підприємства.
Вищенаведене підтверджується тим, що в журналах зважування вантажів форми 28 за 16 лютого 2013 року відсутні записи про зважування автомобілів з державними номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_5 , водіями яких на той час були ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , і які в той день загружалися зерном кукурудзи.
Також за цей день відсутні і бухгалтерські документи на відгрузку зерна кукурудзи, що підтверджується папкою з зерновими звітами за січень-червень 2013 року.
Причини відсуності таких записів в журналі зважування та відсутності бухгалтерських документів під час досудового розслідування не з`ясовано.
Досудовим розслідуванням не встановлено осіб, які придбали зерно кукурудзи на підприємстві 16 лютого 2013 року, та обставини такого придбання.
В доповнення до вищенаведеного суд зазначає, що 30 грудня 2013 року обвинувачена ОСОБА_5 в інтересах ТзОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" зверталася в Заліщицький РВ управління МВС України в Тернопільській області з заявою про таємне вивезення впродовж червня-липня 2013 року з складів Заліщицького ХПП зерна кукурудзи в кількості 318 тонн на суму 582 049 гривень 80 копійок групою осіб в складі завідуючого складом підприємства ОСОБА_11 , головним бухгалтером ОСОБА_7 та представником ТОВ "Агро Промислова Компанія Співдружність України" на ім`я ОСОБА_31 .
Постановою старшого слідчого в ОВС СУ управілння МВС УКраїни в Тернопільській області ОСОБА_32 кримінальне провадження в частині звернення директора ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального кодексу України.
Як вбачається зі змісту вказаної постанови слідчі дії щодо перевірки обставин таємного вивезення зерна кукурудзи посадовими особами підприємства та представником ТОВ "Агро Промислова Компанія Співдружність України" не проводилися, висновок про те, що відомості викладені в заяві директора ТОВ «Заліщицьке ХПП» ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження, слідчий зробив лише на тій підставі, що саме в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України і її повідомлено про підозру у вчиненні таких злочинів.
Наведені обставини дають суду підстави для сумніву щодо доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_5 в вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Ст. 366 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за службове підроблення, яке як зазначено в постанові судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України від 20 червня 2013 року може виступати в виді таких дій: а) складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів; б) видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів; в) внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; г) інше підроблення службовою особою офіційних документів.
З обвинувачення ОСОБА_5 вбачається, що неправдиві відомості до складської квитанції вносилися головним бухгалтером підприємства ОСОБА_7 , так як саме вона складала такі складські квитанції.
При цьому суд зазначає, що за змістом диспозиції ч. 1 ст. 366 КК, суб`єктивна сторона службового підроблення характеризується тільки прямим умислом, коли службова особа завідомо усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносяться до офіційного документу. Внесення до такого документу відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, виключає склад підроблення.
На підтвердження таких обставин стороною обвинувачення не надано жодних доказів і судом не встановлено фактичних даних, які підтверджують наявність в ОСОБА_5 прямого умислу на підроблення складських квитанцій.
За таких обставин суд приходить до висновку, що такі твердження обвинувачення ґрунтуються лише на припущеннях.
Крім цього, суд зазначає, що в обвинуваченні ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України не вказано форму вини.
Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведення її вини, а обвинувальний вирок може грунтуватися тільки на переконливих та безспірних доказах.
Відповідно до ст. 92 Кримінального процесуального кодексукраїни обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається на прокурора.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, які не містять даних про фактичні обставини справи, або на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Зазначені конституційні положення та положення чинних міжнародних договорів відображені в кримінальному процесуальному законодавстві України.
В статті 7 Кримінального процесуального кодексу України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Статтею 8 вищевказаного Кодексу встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В статті 17 зазначеного Кодексу закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно ч. 3 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а в разі якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 373 цього Кодексу ухвалюється виправдувальний вирок.
З врахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_5 , яка обвинувачується в вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, визнати невинуватою та виправдати її в зв`язку з недоведеністю, що нею вчинені ці злочини.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляції через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Чортківський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2015 |
Оприлюднено | 21.03.2023 |
Номер документу | 52559632 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Чортківський районний суд Тернопільської області
Парфенюк В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні