Рішення

від 15.10.2015 по справі 905/1360/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2015 Справа № 905/1360/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д . , при секретарі судового засідання (помічнику судді) Сиса А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «ТЕХНОМРІЯ»», м. Харків

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська», м. Добропілля, м. Білозерське, Донецька область

про стягнення 40 610,99 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 24.07.2015 року, ОСОБА_2 - представник за довіреністю б/н від 01.06.2015 року;

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «ТЕХНОМРІЯ»», звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» основного боргу у сумі 29 193,24 грн., пені у сумі 4 590,75 грн., інших фактичних витрат, пов'язаних з юридичним супроводженням процесу в сумі 5 000,00 грн. (Всього 40 610,99 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 21-ШБЗ-УМТС від 15.01.2015 року в частині розрахунків за поставлену продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору з додатковою угодою до нього та специфікаціями, копії видаткових накладних.

25 серпня 2015 року через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання в порядку ст.77 Господарського процесуального Кодексу України (далі: ГПК України), в якому просив суд надати додатковий час для можливості врегулювання спору між сторонами в добровільному порядку, для чого просив перенести розгляд справи на іншу дату.

Слухання справи відкладалось.

14 вересня 2015 року через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява (Вх. № 10994/15) про уточнення позовних вимог, яка за своєму суттю э заявою про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 29 193,24 грн. та пеню у розмірі 4 590,75 грн. (Всього 35 610,99 грн.)

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

14 вересня 2015 року через канцелярію господарського суду відповідач подав клопотання (Вх. № 10998/15) про продовження строків розгляду справи на 15 днів. Суд задовольнив вказане клопотання та продовжив строки розгляду справи на 15 днів, тобто до 26.10.2015 року.

Відповідач позовні вимоги не визнає та у відзиві на позовну заяву (Вх. № 10990/15) посилається на порушення позивачем п.4.3 договору, оскільки постачальник не надав на підтвердження поставки товаросупроводжувальні документи, а саме: рахунок на оплату, товарну (видаткову) накладну, податкову накладну, товаротранспортну накладну та інші документи. Також вказує, що в порушення п.4.4 договору постачальником не вказана на видаткових накладних дата приймання продукції.

Крім того, відповідач через канцелярію суду надав клопотання (Вх. № 10989/15 від 14.09.2015 року) про призначення судової експертизи для визначення дати поставки продукції.

Позивач подав заперечення на відзив відповідача (Вх. № 11147/15) від 15.09.2015 року, в якому він послався на наступне: відповідачем не доведений факт відсутності товаросупроводжувальних документів; опис супроводжувальних документів не складався, так як представники покупця відповідних вимог не висували та умовами договору зазначений опис не передбачено. Рахунок-фактура підписується тільки зі сторони постачальника та не передбачає відміток іншої сторони та складається в одному екземплярі. Підпис та штамп покупця у видатковій накладній є належним чином підтвердженням факту прийняття продукції, оскільки на видатковій накладній є підпис відповідальної особи відповідача та штамп складу, тобто ставлячи свій підпис та штамп на видатковій накладній, посадова особа відповідача здійснює оприбуткування цієї продукці у повному обсягу постачання без зауважень.

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ :

15 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «ТЕХНОМРІЯ»», м. Харків, (постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська», м. Добропілля, м. Білозерське, Донецька область, (покупець) укладений договір поставки № 21-ШБЗ-УМТС, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукцію, а останній зобов'язався прийняти та оплатити її на умовах, визначених цим договором.

21 квітня 2015 року сторонами підписана додаткова угода до вказаного договору, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.1. договору, поставка продукції проводиться партіями у погодженому асортименті, кількості, ціні, з якісними характеристиками і в строк, обумовлений сторонами у специфікації до договору.

Згідно п.5.2. договору, ціна на продукцію визначається сторонами відповідно до специфікацій до вказаного договору.

У виконання умов договору сторонами підписані специфікації від 15.01.2015 року, 28.01.2015 року, 21.04.2015 року на поставку продукції.

За вказаними специфікаціями сторони погодили поставку продукції із зазначенням її найменування, кількісних та якісних показників, ціни, строків поставки. Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Зважаючи на умови оплати, що передбачені специфікаціями, покупець повинен перерахувати грошові кошти на рахунок постачальника за двома специфікаціями від 15.01.2015 року на 60 (шістдесятий) календарний день з моменту поставки продукції, за двома специфікаціями від 15.01.2015 року, 28.01.2015 року - на 90 (дев'яностий) календарній день з моменту поставки, за специфікацією від 28.01.2015 року - протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки продукції, за специфікацією від 21.01.2015 року - протягом 5 (п'яти) робочих днів з 30 (тридцятого) календарного дня з моменту поставки продукції.

За умовами статті 193 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

На виконання умов Договору, за видатковими накладними № 31 від 29.01.2015 року, № 98 від 11.02.2015 року, № 104 від 11.02.2015 року, № 99 від 11.02.2015 року, № 102 від 11.02.2015 року, № 308 від 24.04.2015 року позивач передав, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 29 193,24 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про продукцію, а також містять відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «ТЕХНОМРІЯ»», м. Харків, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 29 193,24 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

За містом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року № 543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п.6.8. договору, у випадку несвоєчасної оплати продукцію покупець за письмовою вимогою постачальника сплачує неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожній день прострочення від вартості несвоєчасно оплаченої продукції.

Матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, однак розрахунок пені наданий арифметично не вірний, втім позивач просить стягнути з відповідача пеню у меншому розмірі від арифметично вірного нарахування пені, а тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 1 620,85 грн. пені у повному обсязі.

Доводи відповідача у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Стосовно заперечень відповідача про ненадання позивачем товаросупроводжувальних документів, вказаних в п.4.3. договору, суд вважає, що ці доводи не мають жодного відношення до терміну та умов розрахунків між сторонами.

Згідно ч.1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

При прийманні продукції, відповідачем жодних актів про відсутність супровідних документів не складалось та суду вони не представлені. В подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався, отриману продукцію відповідачу не повернув і іншого відповідачем не доведено. Вказане свідчить про передання відповідачу усіх документів у повному обсязі.

Заперечення відповідача відносно п.4.4. договору про відсутність зазначення дати представником покупця на товаросупроводжувальних документах, суд вважає також безпідставними, оскільки в порушення умов договору представник відповідача не поставив дату приймання продукції, тому датою приймання продукції вважається дата вказана в накладній.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи з наступних підстав.

З огляду правої позиції викладеної у п.2 Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012 року, № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав та потреби у призначенні експертизи, та наявності у матеріалах справи документів, які мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 612, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «ТЕХНОМРІЯ»», м. Харків до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська», м. Добропілля, м. Білозерське, Донецька область про стягнення 35 610,99 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська», м. Добропілля, м. Білозерське, Донецька область (85014, Донецької області, м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Будівельна, 17, код ЄДРПОУ 36028628, р/р 26005962489491 у ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «ТЕХНОМРІЯ»», м. Харків (61128, м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, буд. № 149, оф. № 319, код ЄДРПОУ 38385636, р/р № 26002421207100 у ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005) основний борг у розмірі 29 193,24 грн., пеню у розмірі 4 950,75 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.10.2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2015 року.

Суддя Л.Д. Подколзіна