Постанова

від 20.10.2015 по справі 5009/3142/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 5009/3142/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:Є.Борденюк Д. Кривди, С. Могил, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фора, ЛТД" на ухвалувід 05.06.2015 Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 5009/3142/12 за позовомКонцерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фора, ЛТД" простягнення 50 539, 93 грн у судове засідання представники сторін не з'явились заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.09.2012 задоволені позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора, ЛТД" про стягнення основного боргу за договором №202058 від 01.06.2008 у розмірі 50 539,93 грн.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Запорізької області виданий наказ від 01.10.2012.

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фора, ЛТД" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2012 із клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 відмовлено ТОВ "Фора, ЛТД" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2012, а апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що заявник скарги не довів власну необізнаність про наявність оскаржуваного судового рішення, оскільки не надав суду доказів на підтвердження свого твердження про отримання копії рішення місцевого господарського суду, адресованого відповідачу, іншою невстановленою особою.

У травні 2015 року ТОВ "Фора, ЛТД" повторно звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2012 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження аналогічного змісту до змісту того клопотання, яке було заявлене скаржником при зверненні з апеляційною скаргою вперше.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.2015 (колегія суддів: О. Радіонова, І. Зубченко, Л. Чернота) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.09.2012.

Ухвала мотивована наступним.

Згідно з ч.4 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга може бути подана повторно після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3 частини першої цієї статті.

Відповідно до п.5 Пленуму Вищого господарського суду України №3 від 23.03.2012 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду" якщо апеляційну скаргу подано повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК, у разі коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено, у таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 97, 98 ГПК.

Відхилення клопотання про поновлення строку на підставі п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України виключає можливість повторного подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, просить ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд до апеляційного господарського суду.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у прийняті повторно поданої апеляційної скарги з посиланням на відхилення клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження при первісному поданні такої скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і клопотання про поновлення цього строку відхилене.

Згідно з ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Отже, законом не передбачена можливість повторного звернення із апеляційною скаргою у випадку відхилення судом клопотання про поновлення строку на її оскарження.

За таких обставин, підстав для скасування оскарженої ухвали апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9- 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора, ЛТД" залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.2015 у справі № 5009/3142/12 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

С. Могил