Рішення

від 20.10.2015 по справі 911/4300/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" жовтня 2015 р. Справа № 911/4300/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Енергія» , с. Синява Рокитнянського району

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Київське транспорно-будівельне підприємство №3» , м. Вишгород

про стягнення 418649,03 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 17.08.2015р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Енергія», с. Синява Рокитнянського району звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 18.09.2015р. №пз-1/11-09/15 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Київське транспортно-будівельне підприємство №3», м. Вишгород Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 418649,03 грн. заборгованості за поставлений за договором поставки продукції № 1067О від 10.06.2014р. товар, в тому числі: 286981,13 грн. основного боргу; 52107,08 грн. інфляційних втрат, 3953,87 грн. 3% річних, 75606,95 грн. пені, та покласти на відповідача судові витрати, в тому числі судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/4300/15 та призначено справу до розгляду на 06.10.2015р.

06.10.2015р. представником позивача подано витребувані судом документи та докази, а також додаткове обґрунтування позовних вимог від 29.09.2015р. № 29/09-15 та письмове обґрунтування заявлених витрат на оплату послуг адвоката від 05.10.2015р. № 01/05-10/15.

В судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву в засіданні до 20.10.2015р., про що присутній представник позивача був повідомлений особисто під розпис. Відсутнього відповідача про дату та час наступного судового засідання було повідомлено належним чином в порядку ст. 87 ГПК України шляхом направлення на належну адресу копії ухвали від 06.10.2015р. рекомендованим листом з повідомленням.

В судовому засіданні 20.10.2015р. позивач подав клопотання №01/20-10/15 про припинення провадження у справі в частині стягнення 20000,00 грн. у зв'язку із проведенням відповідачем після порушення провадження у справі часткової оплати.

Відповідач в судові засідання 06.10.2015р. та 20.10.2015р. не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами, яких достатньо для розгляду спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Енергія», с. Синява Рокитнянського району (далі по тексту - ТОВ «Завод «Енергія») до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Київське транспортно-будівельне підприємство №3», м. Вишгород Київської області (далі по тексту ТОВ «КТБП №3»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Згідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

10.06.2014р. між ТОВ «КТБП №3» (покупець) та ТОВ «Завод «Енергія» (постачальник) було укладено Договір поставки продукції № 1067О (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язався поставити окремими партіями, а покупець прийняти та оплатити замовлену продукцію. Відповідно до умов Договору:

- Продукція вважається поставленою з моменту її передання в пункті призначення і прийнятою за кількістю та якістю, якщо протягом однієї доби з дня поставки від покупця не надійшло жодних претензій (пункт 3.9 Договору);

- Покупець оплачує продукцію протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції в 100% розмірі від її вартості (пункти 4.2 Договору);

- За прострочення оплати покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленої партії за кожен день прострочення платежу (пункт 5.6 Договору);

- Сторони домовились, до факсимільні копії рахунків-фактур та замовлень мають силу оригіналів та вважаються отриманими сторонами з моменту прийняття їх факсимільним зв'язком (пункт 8.9 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем здійснювались поставки продукції, а відповідачем здійснювалась часткова оплата отриманої продукції, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії рахунків-фактур, довіреностей на отримання матеріальних цінностей та підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін видаткових накладних, оригінали яких позивачем було надано для огляду в судовому засіданні.

Згідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Пунктом 4.2 Договору сторонами передбачено оплату товару протягом 30 календарних днів з дня поставки партії продукції. За таких обставин, згідно доданих до матеріалів справи копій належним чином оформлених первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції поставки, станом на день звернення позивача до суду стан та хронологія поставок та розрахунків за поставки виглядала наступним чином:

Документ (платіжне доручення, видаткова накладна, рахунок-фактура)Належна дата оплатиФактично сплачено, грн. (дата) Основний борг, грн. Період прострочення Платіжне доручення № 789 20000,00 (24.06.14) 0 Платіжне доручення № 813 40000,00 (26.06.14) 0 від 11.06.14 №РН-03889/1 на 50292,55 грн. (рахунок СФ-6431 від 05.06.14) 11.07.14 0 Платіжне доручення № 932 30000,00 (15.07.15) 0 від 18.06.14 №РН-3919 на 62829,70 грн. (рахунок СФ-6469 від 16.06.14) 18.07.14 23122,25 Платіжне доручення № 975 23000,00 (18.07.14) 122,25 19.07 - 03.08.14 Платіжне доручення №29 2935,01 (04.08.14) 0 Платіжне доручення №1100 51228,76 (05.08.14) 0 Платіжне доручення № 1173 30000,00 (14.08.14) 0 від 18.07.14 №РН-3982 на 81977,66 грн. (рахунок СФ-6612 від 16.07.14) 17.08.14 0 Платіжне доручення № 1197 51977,64 (18.08.14) 0 Платіжне доручення №1220 100117,10 (19.08.14) 0 Платіжне доручення № 1229 17076,00 (20.08.14) 0 від 04.08.14 №РН-0004022 на 2935,01 грн. (рахунок СФ-6696 від 31.07.14) 03.09.14 0 від 04.08.14 №РН-0004024 на 37582,40 грн. (рахунок СФ-6700 від 04.08.14) 03.09.14 0 від 06.08.14 №РН-0004030 на 51228,76 грн. (рахунок СФ-0006719 від 05.08.14) 05.09.14 0 Платіжне доручення № 1370 20000,00 (10.09.14) 0 від 15.08.14 №РН-0004060 на 30653,22 грн. (рахунок СФ-6774 від 14.08.14) 14.09.14 0 Платіжне доручення № 1401 50000,00 (16.09.14) Платіжне доручення № 1402 53128,44 (16.09.14) від 19.08.14 №РН-0004067 на 29232,58 грн. (рахунок СФ-6774 від 14.08.14) 18.09.14 0 від 21.08.14 №РН-0004079 на 100117,10 грн. (рахунок СФ-6806 від 18.08.14) 20.09.14 0 від 22.08.14 №РН-0004088 на 93798,30 грн. (рахунок СФ-6774 від 14.08.14) 21.09.14 51184,33 від 22.08.14 №РН-0004089 на 7828,03 грн. (рахунок СФ-6835 від 22.08.14) 21.09.14 59012,36 22.09 - 27.09.14 від 28.08.14 №РН-0000055 на суму 14477,07 грн. (рахунок СФ-6861 від 28.08.14) 27.09.14 73489,43 від 28.08.14 №РН-0000056 на 12774,30 грн. (рахунок СФ-6861 від 28.08.14) 27.09.14 86263,73 28.09.14 від 29.08.14 №РН-0004097 на 17076,00 грн. (рахунок СФ-6776 від 14.08.14) 28.09.14 103339,73 від 29.08.14 №РН-0004095 на 11400,00 грн. (рахунок СФ-6861 від 28.08.14) 28.09.14 114739,73 від 29.08.14 №РН-0000058 на 14477,07 грн. (рахунок СФ-6861 від 28.08.14) 28.09.14 129216,80 29.09 - 23.10.14 Платіжне доручення № 1640 37582,40 (24.10.14) 91634,40 24.10 - 28.10.14 Платіжне доручення № 106 9775,99 (29.10.14) 81858,41 Платіжне доручення №1681 30000,00 (29.10.14) 51858,41 29.10 - 04.11.14 Платіжне доручення № 1705 30000,00 (05.11.14) 21858,41 05.11 - 09.11.14 від 10.10.14 №РН-0004211 на 68597,64 грн. (рахунок СФ-7083 від 08.10.14) 09.11.14 90456,05 10.11.14 Платіжне доручення №199 20000,00 (11.11.14) 70456,05 11.11 - 13.11.14 Платіжне доручення № 1763 30000,00 (14.11.14) 40456,05 14.11 - 16.11.14 від 17.10.14 №РН-004234 на 11146,00 грн. (рахунок СФ-7085 від 08.10.14) 16.11.14 51602,05 17.11 - 23.11.14 від 24.10.14 №РН-0004247 на 16146,77 грн. (рахунок СФ-7009 від 22.09.14) 23.11.14 67748,82 24.11 - 28.11.14 від 29.10.14 №РН-0004252 на 9775,99 грн. (рахунок СФ-7171 від 28.10.14) 28.11.14 77524,81 29.11.14 від 30.10.14 №РН-0004255 на 16146,77 грн. (рахунок СФ-6994 від 19.09.14) 29.11.14 93671,58 30.11 - 06.12.14 від 06.11.14 №РН-0004273 на 18368,38 грн. (рахунок СФ-7215 від 04.11.14) 06.12.14 112039,96 від 06.11.14 №РН-0004274 на 23598,43 грн. (рахунок СФ-7217 від 04.11.14) 06.12.14 135638,39 07.12 - 19.12.14 від 19.11.14 №РН-0004300 на 3673,68 грн. (рахунок СФ-7215 від 04.11.14) 19.12.14 139312,07 від 19.11.14 №РН-0004299 на 111171,37 грн. (рахунок СФ-7217 від 04.11.14) 19.12.14 250483,44 від 19.11.14 №РН-0004302 на 1899,00 грн. (рахунок СФ-7281 від 18.11.14) 19.12.14 252382,44 20.12.14 - 25.01.15 Платіжне доручення № 150 50000,00 (26.01.15) 202382,44 26.01 - 28.01.15 Платіжне доручення №182 50000,00 (29.01.15) 152382,44 29.01.15 Платіжне доручення № 228 49680,17 (30.01.15) 102702,27 30.01 - 03.02.15 Платіжне доручення № 255 45915,80 (04.02.15) 56786,47 04.02 - 05.02.15 Платіжне доручення № 279 80000,00 (06.02.15) 0 Платіжне доручення № 365 50000,00 (17.02.15) 0 Платіжне доручення №424 100000,00 (25.02.15) 0 від 28.01.15 №РН-0004419 на 29781,84 грн. (рахунок СФ-7448 від 26.01.15) 27.02.15 0 Платіжне доручення №451 100000,00 (27.02.15) 0 від 30.01.15 №РН-0004436 на 31832,77 грн. (рахунок СФ-7448 від 26.01.15) 01.03.15 0 від 04.02.15 №РН-0004442 на суму 48120,90 грн. (рахунок СФ-7448 від 26.01.15) 06.03.15 0 Платіжне доручення №506 100000,00 (12.03.15) 0 від 11.02.15 №РН-0004457 на 64439,51 грн. (рахунок СФ-7448 від 26.01.15) 13.03.15 0 від 19.02.15 №РН-0004473 на 137505,50 грн. (рахунок СФ-7517 від 17.02.15) 21.03.15 0 від 02.03.15 №РН-0004493 на суму 36190,78 грн. (рахунок СФ-7531 від 23.02.15) 01.04.15 0 від 02.03.15 №РН-0004496 на 100439,84 грн. (рахунок СФ-7547 від 26.02.15) 01.04.15 75097,61 від 02.03.15 №РН-0004497 на 10200,34 грн. (рахунок СФ-7530 від 23.02.15) 01.04.15 85297,95 02.04 - 05.04.15 від 06.03.15 №РН-0004509 на 17952,58 грн. (рахунок СФ-7530 від 23.02.15) 05.04.15 103250,53 від 06.03.15 №РН-0004511 на 177358,45 грн. (рахунок СФ-7547 від 26.02.15) 05.04.15 280608,98 06.04 - 12.04.15 від 13.03.15 №РН-0004525 на 26372,15 грн. (рахунок СФ-7580 від 10.03.15) 12.04.15 306981,13 13.04 - 23.06.15 Платіжне доручення № 992 10000,00 (24.06.15) 386981,13 24.06 - 02.07.15 Платіжне доручення №1059 10000,00 (03.07.15) 286981,13 03.07 - 18.09.15 всього 286981,13 Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Суд ухвалами від 21.09.2015р. та від 06.10.2015р. витребовував у відповідача документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів згідно договору. Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, доказів оплати коштів за отриманий від позивача товар в більшому розмірі, ніж доводить суду позивач, не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

За таких обставин, судом встановлено, що борг відповідача перед позивачем за поставлену продукцію, строк оплати якого настав, станом на день звернення позивача з позовом до суду становив 286981,13 грн.

Разом із тим, після порушення провадження у справі, а саме 16.10.2015р. платіжним дорученням №244 відповідач сплатив 20 000,00 грн. в оплату заборгованості за договором від 10.06.2014р. №1067О.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що належить до задоволення в сумі 266981,13 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

За таких обставин, відповідно до пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України, провадження у справі №911/4300/15 в частині стягнення 20000,00 грн. основного боргу належить припинити за відсутністю предмету спору.

У зв'язку із простроченням основного грошового зобов'язання позивач також просить суд стягнути з відповідача 75606,95 грн. пені, 52107,08 грн. інфляційних втрат та 3953,87 грн. 3% річних. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.5 Договору за прострочення оплати сторони передбачили сплату неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Оскільки інший період нарахування пені в Договорі сторонами не встановлено, нарахування пені має розпочатися наступного дня після спливу передбаченого договором терміну оплати (з тридцять першого дня від дати кожної поставки) та припинитися або в день виконання грошового зобов'язання, або через шість місяців у відповідне число останнього місяця строку після кінцевого строку оплати.

Крім того, положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Оскільки 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, то обмеження нарахування процентів річних та інфляційних терміном 6 місяців відповідно до ст. 232 ГК України не застосовується.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем , у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). За таких обставин, розрахунок інфляційних втрат позивачем здійснено невірно.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, суд здійснив повторний розрахунок належних до стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановив, що з відповідача на користь позивача за заявлений позивачем період належать до стягнення 75606,95 грн. пені, 3953,87 грн. процентів річних та 47787,90 грн. інфляційних втрат.

Суд звертає увагу відповідача на те, що сплата частини основного боргу 20000,00 грн. 16.10.2015р. не впливає на розрахунок пені, інфляційних та річних, оскільки вказана оплата здійнена поза межами заявленого позивачем періоду нарахування і базу нарахування (основний борг) у спірний період не змінює.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню частково. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Київське транспортно-будівельне підприємство підприємство №3» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Енергія» заборгованості в розмірі 394329,85 грн., яка складається з 266981,13 грн. основного боргу, 75606,95 грн. пені, 47787,90 грн. інфляційних втрат та 3953,87 грн. процентів річних.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4319,18 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення з відповідача 20000,00 грн. основного боргу суд припиняє провадження у справі відповідно до пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Судові витрати в порядку ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони: на позивача пропорційно частині позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено; на відповідача пропорційно задоволених вимог та частини боргу, сплаченої після порушення провадження у справі, відносно якої провадження у справі припинено.

Позивач просить суд до складу судових витрат по справі включити витрати позивача на послуги адвоката в сумі 37380,00 грн. На підтвердження зазначених витрат до позову додано копію договору від 17.08.2015р. № ГС-17-08/15 про надання послуг адвоката по веденню господарської справи, укладеного між ТОВ «Завод «Енергія» та адвокатом ОСОБА_1, згідно якого адвокат ОСОБА_1 (копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 31.07.2007р. №2627 також залучена до матеріалів справи) зобов'язався надати клієнту юридичні послуги з комплексного ведення господарської справи за позовом ТОВ «Завод «Енергія» до ТОВ «КТБП №3» про стягнення заборгованості за договором поставки продукції №1067О від 10.06.2014р., в тому числі усні консультації, підготовка та подача позовної зави, розрахунок інфляційних, відсотків річних та пені; представлення інтересів в судових та інших органах, в органах виконавчої служби; аналіз судової практики тощо.

Крім того, суду подана копія акту здачі-приймання наданих послуг від 01.09.2015р. за договором про надання послуг адвоката, згідно якого послуги адвокатом надані а клієнтом прийняті, і вартість вказаних послуг становить 37380,00 грн. Суду також подано оригінал платіжного доручення від 02.09.2015р. № 8, яким позивач фактично сплатив адвокату обумовлену вартість послуг адвоката в сумі 37380,00 грн.

Склад судових витрат визначений ст. 44 ГПК України і складається з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. За таких обставин судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами (пункт 6.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. №7).

За таких обставин витрати позивача на оплату послуг адвоката в сумі 37380,00 грн., які підтверджуються належними фінансовими документами, підлягають включенню судом до складу судових витрат та розподілу між сторонами в порядку ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 12, 22, 32-34, 43, 49, 69, 75, пунктом 1-1 частини першої ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Енергія» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київське транспортно-будівельне підприємство №3» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Новопромислова, буд. 7/8, ідентифікаційний код 32786261)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Енергія» (09634, Київська обл., Рокитнянський район, село Синява, вул. Шевченка, буд. 101, ідентифікаційний код 36107568)

266981,13 грн. (двісті шістдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят одну гривню тринадцять копійок) основного боргу,

75606,95 грн. (сімдесят п'ять тисяч шістсот шість гривень дев'яносто п'ять копійок) пені;

47787,90 грн. (сорок сім тисяч сімсот вісімдесят сім гривень дев'яносто копійок) інфляційних втрат;

3953,87 грн. (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят три гривні вісімдесят сім копійок) процентів річних;

36994,35 грн. (тридцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні тридцять пять копійок) витрат на послуги адвоката;

6214,95 грн. (шість тисяч двісті чотирнадцять гривень дев'яносто п'ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення з відповідача 20000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити .

4. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 4319,18 грн. інфляційних втрат відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 22.10.2015р.

Суддя О.В. Конюх