Рішення

від 20.10.2015 по справі 913/651/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 913/651/15

Провадження № 27/913/651/15

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Булат-ПрофільВ» , м. Антрацит, смт. Дубівський, Луганська обл.

про стягнення 3690028,47 грн., -

Суддя Байбак О.І.

Секретар судового засідання Зоріна О.Г.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 010-01/9767 від 14.12.2012 р.)

відповідача: не з'явився

встановив:

Суть спору: Публічне акціонерне товариство В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» , м. Київ (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Булат-ПрофільВ» , м. Антрацит, смт. Дубівський, Луганська обл. (далі за текстом - відповідач) заборгованість за укладеним між сторонами кредитним договором № 61114К4 від 20.03.2014 р., в загальному розмірі 3690028,47 грн., з яких:

2100000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

528939,76 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

24860,01 грн. - прострочена заборгованість за нарахованою комісією за управління;

391694,53 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

91098,36 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів;

4532,19 грн. - пеня за несвоєчасне погашення комісії за управління;

159960,00 грн. - штрафи;

252913,51 грн. - втрати від інфляції згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України за простроченим кредитом (основним боргом);

110347,20 грн. - втрати від інфляції згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України за простроченими процентами за кредитом (основним боргом);

19316,44 грн. - розрахунок 3 % річних згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України за простроченим кредитом (основним боргом);

6366,47 грн. - розрахунок 3 % річних згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України за простроченими процентами за кредитом (основним боргом).

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами кредитним договором № 61114К5 від 27.03.2014 р. щодо сплати на користь позивача заборгованості за кредитом, відсотків та комісій за користування ним.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.08.2015 р. по справі № 913/166/15 позов прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2015 р., зобов'язано сторони надати суду документи та матеріали, необхідні для розгляду справи.

Позивач, на виконання вимог суду надав додаткові документи (вх.. № 3685 від 15.09.2015 р.), витребувані ухвалою від 26.08.2015 р.

Ухвалами господарського суду Луганської області від 15.09.2015 р. та від 29.09.2015 р. розгляд даної справи відкладено в зв'язку з неявкою на судове засідання представника відповідача, та ненаданням учасниками судового процесу витребуваних документів.

На судове засідання 20.10.2015 р. прибув представник позивача, який підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, просить її задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, на судове засідання 20.10.2015 р. свого представника не направив.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи суд вживав наступних заходів:

Як свідчить залучений до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 81-82) адресою Товариства з обмеженою відповідальністю В«Булат-ПрофільВ» , є Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, 11.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки згідно з листом УДППЗ «Укрпошта» № 7/3/2015 (http://ukrposhta.ua/robota-ukrposhti-v-doneckij-ta-luganskij-oblastyax) остання тимчасово не здійснює поштові відправлення до м. Антрацит, Луганської області, направлення копій процесуальних документів на адресу відповідача за допомогою пошти виявилося неможливим.

Однак, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд тричі розміщував на офіційному веб-порталі "Судова влада України" оголошення про час та місце розгляду даної справи (а. с. 4, 98, 110). Крім того, повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи здійснювалося за допомогою телефонограм (а. с. 5, 99). Зазначені телефонограми прийняла бухгалтер ТОВ «Булат» ОСОБА_2, яка, проте, повідомила що не має відношення до ТОВ «Булат-Профіль».

На електронну адресу відповідача, яка зазначена в кредитному договорі № 61114К5 від 27.03.2014 р. суд направляв копії ухвал від 26.08.2015 р. та від 15.09.2015 р. по даній справі (а. с. 100-104).

Доказів наявності у відповідача інших засобів зв'язку матеріали справи не містять.

Враховуючи рекомендації, які містить інформаційний лист ВГСУ від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", суд вжив всіх можливих заходів з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі документами та матеріалами, як це передбачено 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 20.03.2014 р. між позивачем (кредитор та/або банк) та відповідачем (позичальник) укладено Кредитний договір № 61114К4 (а. с. 12-20), відповідно до умов якого (п. 2.1) банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за траншами, комісії та інші платежі за цим договором.

Згідно зі ст. 1 Кредитного договору кредит - означає позичковий капітал у грошовій формі, який Банк надає для фінансування Проекту на умовах, визначених Кредитним договором.

За змістом п. п. 2.2.-2.4. Кредитного договору, кредит надається позичальнику шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії; Ліміт кредитної лінії: 2100000 грн.; Кінцевий термін погашення кредиту 17 березня 2017 р.

Згідно з п. 2.7. Кредитного договору, у рамках цього договору позичальник сплачує банку проценти за траншами, комісію за надання кредиту, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.1.2. Кредитного договору, розмір процентної ставки за траншами 34,2% річних.

Відповідно до п. 3.2.2.1. Кредитного договору, розмір ставки комісії за управління кредитом із використанням механізму надання коштів траншами 0,1% від суми траншу, зазначеної у відповідній додатковій угоді про надання траншу. За неповний місяць комісія за управління кредитом стягується пропорційно кількості днів користування траншем.

Згідно з п. 6.3. Кредитного договору, погашення кредиту протягом дії договору здійснюється позичальником згідно з графіком зміни ліміту заборгованості. При цьому, погашення окремих траншів здійснюється позичальником у строки, передбачені відповідними додатковими угодами.

Згідно з п. п. 6.7.- 6.8. Кредитного договору, сплата комісії за надання траншу (у разі, якщо така комісія передбачена у додатковій угоді про надання траншу) має бути здійснена позичальником не пізніше дати надання траншу. Сплата комісії за управління кредитом із використанням механізму надання коштів траншами (крім комісії за управління кредитом із використанням механізму надання коштів траншами за останній період сплати такої комісії) має здійснюватися позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачується комісія за управління кредитом із використанням механізму надання коштів траншами за попередній місяць.

Відповідно до п. 9.2.2. договору, до зобов'язань позичальника, зокрема, належить своєчасно та у повному обсязі погашати банку кредит, сплатити проценти за траншами, комісії та інші платежі за цим договором.

Відповідно до п. 10.2 договору, у разі невиконання (несвоєчасного виконання) Позичальником будь-яких зобов'язань, визначених Кредитним договором, позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Пунктами 10.4-10.5 договору, зокрема, передбачено, що за невиконання позичальником зобов'язань, визначених підпунктом 9.2.22, 9.2.23 позичальник сплачує банку штрафну санкцію у розмірі 3570 грн. щомісячно за кожне окреме порушення протягом строку невиконання зазначених зобов'язань. За невиконання позичальником зобов'язань, визначених підпунктом 7.8 позичальник сплачує банку штрафну санкцію у розмірі 10000 грн. щомісячно за кожне окреме порушення протягом строку невиконання зазначених зобов'язань.

Додатком № 1 до кредитного договору (а.с. 27) сторонами узгоджено графік зміни ліміту заборгованості.

Додатковою угодою про надання Траншу № 61114К4-2 від 26.03.2014 року (а. с. 33) сторонами узгоджено, що сума траншу буде становити 701 1140,60 грн.; кінцевий термін погашення траншу 25.03.2015 року; розмір процентної ставки за користування траншами за цим траншем на період надання траншу по 25.03.2015 р. становить 24,2 % річних.

Додатковою угодою про надання Траншу № 61114К4-3 від 07.04.2014 року (а. с. 34) сторонами узгоджено, що сума траншу буде становити 900 000 грн.; кінцевий термін погашення траншу 06.04.2015 року; розмір процентної ставки за користування траншами за цим траншем на період надання траншу по 06.04.2015 р. становить 24,2 % річних.

Додатковою угодою про надання Траншу №61114К4-4 від 10.04.2014 року (а. с. 35) сторонами узгоджено, що сума траншу буде становити 158 885,40 грн.; кінцевий термін погашення траншу 09.04.2015 року; розмір процентної ставки за користування траншами за цим траншем на період надання траншу по 09.04.2015 р. становить 24,2 % річних.

Додатковою угодою про надання Траншу №61114К4-5 від 04.07.2014 року (а. с. 36) сторонами узгоджено, що сума траншу буде становити 500000 грн.; кінцевий термін погашення траншу 03.07.2015 року; розмір процентної ставки за користування траншами за цим траншем на період надання траншу по 03.07.2015 р. становить 25,2 % річних.

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки з рахунків відповідача (а. с. 46-70), позивач свої зобов'язання за кредитним договором та вищезазначеними додатковими угодами виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в загальній сумі 2600000 грн.

Проте, відповідач в порушення умов договору, своєчасно не сплатив заборгованість за кредитом, процентами та комісіями за його користування.

Заборгованість останнього перед позивачем за кредитним договором становить:

2100000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом;

528939,76 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

24860,01 грн. прострочена заборгованість за нарахованою комісією за управління;

В зв'язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов'язань, позивачем на підставі п. 10.2 договору та ст. 625 ЦК України за періоди прострочення, що мали місце з 08.09.2014 р. по 14.08.15 р. нараховано:

391694,53 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту;

91098,36 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів;

4532,19 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії за управління;

252913,51 грн. втрат від інфляції згідно за простроченим кредитом (основним боргом);

110347,20 грн. втрат від інфляції за простроченими процентами за кредитом (основним боргом);

19316,44 грн. 3 % річних за простроченим кредитом (основним боргом);

6366,47 грн. 3 % річних за простроченими процентами за кредитом (основним боргом).

В зв'язку з порушенням відповідачем п. 7.6, 7.8, 9.2.22, 9.2.23.2, 9.2.27 договору, позивачем на підставі п. п. 10.4-10.5 зазначеного договору нараховано 159960,00 грн. штрафів.

Факт оплати існуючої заборгованості після звернення позивача до суду з позовом по даній справі позивачем заперечується.

Обставини щодо несплати існуючої заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1056 1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з п. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вже було зазначено вище, факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором та порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо сплати кредиту, процентів та комісій за його користування підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.

Строк виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором щодо сплати заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування ним, за змістом додаткових угод про надання Траншів, укладених в рамках кредитного договору, є таким, що сплинув, тобто права позивача в даному випадку є порушеними.

Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2100000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 528939,76 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 24860,01 грн. простроченої заборгованості за нарахованою комісією за управління.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчить надані позивачем виписки з банківських рахунків відповідача, позивач протягом строку користування кредитом неодноразово прострочував відповідні оплати заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування ним. Зазначене надає позивачу право в порядку на нарахування відповідачу до сплати інфляційних та річних в порядку, визначеному частиною 2 ст. 625 ЦК України.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок зазначених санкцій (а.с. 41-43), суд констатує, що при його виготовленні останнім допущено ряд арифметичних помилок та неточностей, а також не враховано рекомендацій, які містить лист Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, постанова Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

Здійснивши розрахунок інфляційних з урахуванням зазначених положень закону та відповідних рекомендацій Верховного суду України та Вищого господарського суду України, та врахувавши відповідні положення ГПК України, які забороняють суду виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання сторони, та врахувавши, що згідно з розрахунком інфляційних (а.с. 44 зворотна сторона аркуша) позивач не вимагає стягнення інфляційних, нарахованих на проценти що підлягають сплаті відповідачем з 15.05.15 р. по 07.08.2015 р., суд, приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача:

252868,65 грн. втрат від інфляції згідно за простроченим кредитом (основним боргом);

108984,17 грн. втрат від інфляції за простроченими процентами за кредитом (основним боргом);

19316,44 грн. 3 % річних за простроченим кредитом (основним боргом);

6366,47 грн. 3 % річних за простроченими процентами за кредитом (основним боргом).

В решті позову про стягнення інфляційних слід відмовити в зв'язку з безпідставністю їх нарахування до стягнення.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 вказаної статті, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або своєчасно невиконаного зобов'язання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже було зазначено вище, відповідальність відповідача щодо сплати на користь позивача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який сплачується пеня, встановлено п. 10.2 кредитного договору.

Оскільки відповідач допустив порушення своїх зобов'язань за кредитним договором, позивачем на підставі відповідних положень закону було нараховано йому пеню за несвоєчасне погашення кредиту, пеню за несвоєчасне погашення процентів, пеню за несвоєчасне погашення комісії за управління за період прострочення з 08.09.2014 р. по 14.08.15 р.; та штраф за невиконання пунктів 7.6, 7.8, 9.2.22, 9.2.23.2, 9.2.27 договору, позивачем на підставі п. п. 10.4-10.5 зазначеного договору нараховано 159960,00 грн. штрафів.

Однак, згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р . був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Антрацит, де проводив свою господарську діяльність відповідач.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014р. № 1053-р».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, на даний час дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р., однак воно не скасоване і не визнано незаконним (недійсним).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Отже, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Луганської області, до складу якої відноситься м. Луганськ, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Разом з тим, проведення антитерористичної операції на території м. Антрацит є загальновідомим фактом, тобто таким, що з урахуванням вимог ст. 35 ГПК України, взагалі не потребує доведенню, оскільки зазначене місто нині окуповане незаконними збройними формуваннями, тобто перебуває на тимчасово окупованій території.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Аналогічної правової позиції дотримується і Донецький апеляційний господарський суд, зокрема в постановах по справам № 908/1743/15, № 922/989/15, № 905/4017/14, № 913/62/15, 908/2285/15 та багатьом іншим.

За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 391694,53 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 91098,36 грн. - пені за несвоєчасне погашення процентів, 4532,19 грн. - пені за несвоєчасне погашення комісії за управління, нараховані за певні періоди прострочення з 03.11.2014 р. по 01.07.2015 р. (тобто в період дії заборони на нарахування пені згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції») не підлягають задоволенню.

Разом з тим, оскільки відповідач не надав суду доказів виконання своїх зобов'язань, визначених підпунктами 7.6, 7.8, 9.2.22, 9.2.23.2, 9.2.27 кредитного договору у визначені строки, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем штрафів за такі порушення на підставі п. п. 10.4-10.5 зазначеного кредитного договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 159960 грн. штрафів.

Згідно зі ст. 2 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» , суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

З урахуванням вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 63400,71 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, п. 3 ст. 83, ст. ст. 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Булат-Профіль» (адреса: 94638 Луганська обл., м. Антрацит, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, буд. 11; Ідентифікаційний код: 34100555) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127; Ідентифікаційний код: 00032112):

2100000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, наданим в рамках кредитного договору № 61114К4 від 20.03.2014 р.

528939,76 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами,

24860,01 грн. простроченої заборгованості за нарахованою комісією за управління,

252868,65 грн. втрат від інфляції за простроченим кредитом (основним боргом),

108984,17 грн. втрат від інфляції за простроченими процентами за кредитом (основним боргом);

19316,44 грн. 3 % річних за простроченим кредитом (основним боргом),

6362,84 грн. 3 % річних за простроченими процентами за кредитом (основним боргом),

159960 грн. штрафів,

63400,71 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Байбак О.І.