Рішення

від 31.08.2010 по справі 2-1876/2010

ЕНЕРГОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1876/2010

Провадження № 2-1876/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2010 р. м.Енергодар

м.Енергодар 31 серпня 2010 р.

Енергодарський міський суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Федоренко О.І.;

при секретарі: Нещасній І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Енергодар Запорізької області, про стягнення заборгованості з виплати державної соціальної допомоги, ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Енергодар (надалі - УПФУ м.Енергодар), в якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати державної соціальної допомоги встановленої згідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (надалі - Закон), за період з 2007 року по 2009 рік у розмірі 3126 грн. 40 коп. та судові витрати.

Вимоги мотивує тим, що вона має статус "Діти війни" та згідно з положеннями Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2006 року має право підвищення мінімальної пенсії за віком на 30%. Але ПФУ м.Енергодар зазначені виплати за 2006-2007 роки не здійснював, а за 2008-2009 роки виплата здійснювалася не в повному обсязі і не у відповідності з Законом, в наслідок чого вона звернулася до суду.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, просить справу розглянути без її участі, про що вказано у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, просять справу розглянути без участі їх представника, про що повідомили суд письмово. Згідно наданих суду відповідачем письмових заперечень (а.с.14), позовні вимоги не визнають. Зазначають, що у ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено джерело фінансування соціальних виплат, а саме - за рахунок коштів державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду. Пункт 9 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року № 1261 передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Крім того вважають, що законодавством України до 01.01.2008 року не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсій, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не було встановлено величини, з якої мало обчислюватися підвищення, тобто відсутність законних підстав щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії.

За 2008 та 2009 роки ОСОБА_1 виплачувалася надбавка до пенсії у відповідності до Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року, а саме з 01.01.2008 року - 47 грн.; з 01.04.2008 року - 48,10грн.; з 01.07.2008 року - 48,20 грн; з 01.10.2008 та у продовж 2009 року -49,80 грн. Просять у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши надані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають

значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка народилася 24 листопада 1934 року, що підтверджується паспортом (а.с.4), пенсійним посвідченням з відповідною відміткою в ньому (а.с.5), у зв'язку з чим має статус "дитина війни" і відноситься до категорії громадян, які мають право на отримання підвищення пенсії, яке передбачено Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни").

Дію ст.6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007В« року №6 рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст.6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст.6 Закону України №2195-IV. Тому, після прийняття Конституційним Судом України вищезазначеного Рішення, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати у розмірах, передбачених Законом. Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону № 2195-IV позивачу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

З тих же підстав, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону з 22.05.2008 по 31.12.2009 року включно.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" N 107-VІ від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV в новій редакції. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-IV.

Ст.58 ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Ст.54 ЗУ "Про державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум на 2009 рік на 1 особу та тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, визначені розміри, що діяли у грудні

2008 року. Згідно ст.1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" встановлений прожитковий мінімум, в тому числі для осіб, які втратили працездатність, з 01.11.2009 року - 573 грн., з 01.01.2010 року - 695 грн. В подальшому ЗУ№1715 від 06.11.2009 року внесені зміни до ст.54 ЗУ "Про державний бюджет України на 2009 рік" і встановлені вищезазначені розміри прожиткового мінімуму.

Будь яких обмежень дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" не приймалося.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст.6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.

У своїх запереченнях, відмовляючи позивачу в виплаті та перерахунку пенсії у відповідності зі ст.6 Закону №2195-IV, відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що "дітям війни" (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії виплачується підвищення у розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 1 жовтня - 49,80 грн.

У відповідності до ст.152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, починаючи з 22 травня 2008 року відповідач неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, і яким передбачено підвищення до пенсії дітям війни складає 10% прожиткового мінімуму, встановленого

для осіб, які втратили працездатність - бо ці положення протирічать Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував.

Позивачка просить суд стягнути з відповідача заборгованість з виплати державної соціальної допомоги як дитині війни в сумі 3126 грн. 40 коп., надавши свій розрахунок. Але суд не може прийняти його до уваги з наступних підстав.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача і питання про розмір такого роду виплат відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду.

Тому в цій частині вимог суд вважає за можливе зобов'язати відповідача зробити перерахунок та здійснити відповідні виплати у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Крім того, відповідно до ст.75 ЦК України, встановлений строк позовної давності три роки, який відповідач просить застосувати. Позивачка не ставить питання про поновлення строку позовної давності, не вказує поважність причини пропуску зазначеного строку, таким чином, суд вважає за необхідне застосувати строк позовної давності та зобов'язати зробити перерахунок з моменту звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 19,124,152,64 Конституції України; ст.ст.1,3,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування, ст.ст.61,69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішенням

Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007року, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10- рп\2008 року, ст.ст. 19,22,152 Конституції України, ст.ст.2,4,6,10,11,15,60,212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість з виплати державної соціальної допомоги встановленої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 15 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Суддя: О. І. Федоренко