Рішення

від 15.10.2015 по справі 910/20077/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015Справа №910/20077/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до 1) Державного підприємства "Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві"

2) Державного підприємства МВС України "Ремонтно-будівельне управління ГУ МВС України в Київській області"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

Від позивача: Гончаренко І.Л. (довіреність № 91/2015/08/14-2 від 14.08.2015)

Від відповідача 1: Глуховченко Г.К. (довіреність № 03 від 01.07.2015)

Від відповідача 2: Глуховченко Г.К. (довіреність № 1 від 30.01.2015)

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача 1 - Державного підприємства "Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві", відповідача 2 - Державного підприємства МВС України "Ремонтно-будівельне управління ГУ МВС України в Київській області" про зобов'язання скласти передавальний акт, до якого включити заборгованість перед ПАТ "Київенерго" сумою 206 744, 31 грн., а саме 123 120,44 грн. за спожиту теплову енергію відповідно до договору №530112 (сума 123 120,44 грн. є залишком несплаченого боргу відповідно до мирової угоди від 15.01.2014 № 35/4884) та 83 623,87 грн. за спожиту теплову енергію відповідно до договору №530317.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 порушено провадження по справі № 910/20077/15, призначено її розгляд на 25.08.2015 та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві.

21.08.15 через відділ діловодства суду від позивача надійшла довідка № 93/23/5715 від 20.08.2015.

21.08.2015 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву № 38/08 від 20.08.2015. У поданному відзиві відповідач 1 заперечує проти задоволення позову та зазначає, що позивачем пропущений строк звернення з вимогами до юридичної особи, що припиняється, а також зазначає, що позивачем порушення вимоги чинного законодавства з питань діяльності державних підприємств та порядку надання комунальних послуг.

21.08.2015 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшла довідка № 170 від 14.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 розгляд справи № 910/20077/15 відкладено на 15.09.2015.

07.09.2015 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов супровідний лист про долучення до матеріалів справи доказів (№ 171 від 04.09.2015).

11.09.2015 через відділ діловодства суду від третьої особи найшов відзив № 36/493 від 10.09.2015 та документи для долучення до матеріалів справи.

14.09.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист про долучення до матеріалів справи доказів (№ 93/23/6265 від 14.09.2015) та заперечення на відзив (№ 93/23/6286 від 14.09.2015).

У поданому запереченні позивач зазначає, що навіть у випадку невизнання чи оспорювання вимог кредитора, підприємство, яке припиняє свою діяльність зобов'язане включити вимоги такого кредитора до передавального акту, тому відмова Державного підприємства «Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві» у задоволенні вимоги ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» від 08.05.2015 № 93/23/6044 є необґрунтованою.

В судовому засіданні 15.09.2015 оголошено перерву до 01.10.2015.

29.09.2015 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшли пояснення по справі (№ 183 від 25.09.2015).

В судове засідання 01.10.2015 з'явились представники позивача, відповідача 1, відповідача 2 та третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2015 надав суду пояснення щодо обставин справи, підтримав вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позові, проте, не надав всіх доказів в підтвердження наданих пояснень та надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору, просив суд його задовольнити.

Представники відповідачів та третьої особи в судовому засіданні 01.10.2015 надали суду пояснення щодо обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2015 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 15.10.2015 р.

13.10.2015 р. через канцелярію суду від відповідача 2 надійшли письмові пояснення по справі та документи для долучення до матеріалів справи. У поданих поясненнях відповідач 2 зазначає, вимоги мирової угоди у справі № 5011-35/4884-2012, яка затверджена ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2014, визнані повністю та під час формування (підготовки) передавального акту будуть включенні у ліквідаційний баланс та цей акт. Щодо вимог за договором № 530317 на суму 83609,21 грн., то комісією не виявлено на підприємстві документального підтвердження існування цих договірних зобов'язань, а враховуючи дату укладання цього договору, члени комісії вважають договірні зобов'язання такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України з питань ЖКХ.

15.10.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. У вказаній заяві позивач зазначає, що під час провадження у справі № 910/20077/15 від ДП «Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві» на рахунок ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» надійшли кошти, у зв'язку чим заборгованість відповідача 1 перед позивачем складає 193 729,65 грн. а саме: 110 120,44 грн. за спожиту теплову енергію відповідно до договору №530112, 83 609,21 грн. за спожиту теплову енергію відповідно до договору.

У зв'язку із зазначеним позивач просить викласти прохальну частину позовної заяви наступним чином: «Зобов'язати Державне підприємство «Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві» та ДП МВС «РБУ ГУ МВС України в Київській області» скласти передавальний акт, до якого включити заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «КИЇВЕНЕРГО» сумою 193 729,65 грн. Стягнути на користь ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" судовий збір за подання цієї заяви у розмірі 1218,00 грн. та зобов'язати комісію з припинення Державного підприємства «Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві» внести судовий збір до передавального акту».

Судом вказану заяву було прийнято до розгляду.

У судовому засіданні 15.10.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги урахування заяви про уточнення, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 04.08.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.07.2014 р. № 703 «Про припинення діяльності державних підприємств МВС України шляхом приєднання» вирішено припинити діяльність ДП "Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві" шляхом приєднання до Державного підприємства МВС України "Ремонтно-будівельне управління ГУ МВС України в Київській області".

Відповідно до зазначеного Наказу № 703 від 18.07.2014 р. Державне підприємство МВС України "Ремонтно-будівельне управління ГУ МВС України в Київській області" визнано правонаступником усіх прав та обов'язків ДП "Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві".

Пунктом 3 Наказу № 703 від 18.07.2014 р. вирішено створити комісію з припинення підприємства та установити строк для заявлення вимог кредиторам - два місяці з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 105 Цивільного кодексу України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Оскільки, в офіційному виданні "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" було розміщено оголошення про припинення Державного підприємства "Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві", позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою-претензією від 08.05.2015 р. вих. 93/23/3044 про включення заборгованості у розмірі 220 013,42 грн.

У зазначеній претензії позивач зазначає, що вказана заборгованість виникла на підставі договорів №№ 530112, 530317, 3003287.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 15.12.1992 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено Договір на відпуск теплової енергії в гарячій воді № 530317 з усіма Додатками до нього.

Відповідно до положень п. 13 Договору № 530317 відповідач зобов'язаний проводити своєчасну оплату поставленої йому теплової енергії 13-18 числа поточного місяця з кінцевим розрахунком в наступному з урахуванням сальдо на початок місяця.

Положенням п. 21 Договору передбачено, що останній укладається строком до 31.12.1993 і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення поточного року не надійде заява від однієї із сторін про відмову від даного договору або його перегляду.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за Договором № 530317 складає 83 609,21 грн. станом на вересень 2015 р.

На підтвердження наявності вказаної заборгованості позивачем до позовної заяви додані облікові картки за Договором № 530317 з жовтня 2013 р. по квітень 2015 р., а також оборотно-сальдову відомість.

Що стосується заборгованості за Договором № 530112, то позивач зазначає, що вказана заборгованість є залишком несплаченого боргу відповідно до мирової угоди від 15.01.2014 № 5011-35/4884-2012).

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 р. по справі № 5011-35/4884-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державного підприємства "Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві" про стягнення боргу, господарським судом міста Києва затверджено мирову угоду.

Відповідно до умов мирової угоди відповідач зобов'язувався сплатити позивачу у строк до 31.12.2014 суму заборгованості у розмірі 175 412,12 грн., однак, відповідачем лише частково було сплачено зазначену заборгованість.

За твердженням позивача, на його адресу від відповідача 1 надійшов лист від 25.06.2015 р. № 33/06 щодо вимоги-претензії. У вказаному листі відповідач 1 відмовив позивачу у її задоволенні посилаючись на пропуск звернення із вимогами та на те, що відповідно до договорів №№ 530112 та 530317 ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" надає послуги щодо постачання теплової енергії для житлового будинку по Івана Кудрі, 18. Квартири цього будинку є приватною власністю, хоча будинок знаходиться на балансі відповідача, а тому, на думку відповідача, вказану заборгованість мають сплачувати мешканці будинку.

Статтею 107 Цивільного кодексу України передбачено, що при процедурі припинення юридичної особи шляхом приєднання після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає, що заборгованість у розмірі 193 729,65 грн. (110 120,44 - сума несплаченого боргу відповідно до мирової угоди від 15.01.2014, 83 609,21 - сума боргу за спожиту теплову енергію відповідно до договору №530317) відповідачем 1 не сплачена, до передавального акту не включена, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Захист прав і забезпечення задоволення вимог кредиторів господарського товариства, що припиняється, є запорукою стабільності публічного господарського порядку. Важливою гарантією додержання прав контрагентів товариства є обов'язок оприлюднення інформації про припинення такої юридичної особи, який покладається на комісію з припинення юридичної особи або суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 105 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття рішення про припинення) після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

В офіційному виданні "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" № 307(2) 2015 рік, було розміщено оголошення про припинення Державного підприємства "Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві".

Частиною 5 статті 105 Цивільного кодексу України, також визначено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Державне підприємство "Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві" перебуває в стані припинення з 17.01.2015 р.

Однак, суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено наслідків пропуску строку заявлення вимог кредиторів до юридичної особи, що припиняється.

Наслідки пропущення кредиторами встановленого строку для заявлення вимог встановлені лише для процедури ліквідації, так вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно (ч. 4 ст. 112 ЦК України).

Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

У свою чергу частина 5 статті 112 Цивільного кодексу України встановлює, що вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Оскільки Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України не передбачають подібної норми для регулювання відносин, які виникають в процесі реорганізації господарських товариств, видається доцільним застосування положень ч.5 ст.112 Цивільного кодексу України в порядку аналогії закону. Наведене дозволить захистити інтереси кредиторів та господарського товариства, яке знаходиться в процесу реорганізації.

Аналогічної позиції дотримується Київський апеляційний господарський суд у постанові від 27.11.2014 р. № 910/7066/14.

Як вбачається з матеріалів справи, відмову від задоволення вимог позивач отримав 02.07.2015 р., а вже 30.07.2015 р. звернувся з даним позовом до суду.

Таким чином, заявлення позивачем вимог про включення заборгованості за Договорами №№ 530112 та 530317до передавального акту хоч і відбулось з порушенням строків, визначених ч. 5 статті 105 Цивільного кодексу України, однак виходячи з аналізу чинного законодавства, яке не визначає, що пропуск кредитором строку для заявлення своїх вимог до комісії з припинення, є підставою для припинення зобов'язання або відмови у включенні зобов'язання до передавального акту, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 22.05.2012р. у справі №64/11.

Суд зазначає, що станом на момент вирішення спору заборгованість, яку слід включити до передавального акту становить 193 729,65 грн., а саме: 110 120,44 грн. - заборгованість по ухвалі Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 р. по справі № 5011-35/4884-2012 про затвердження мирової угоди з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи; 83 609,21 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію відповідно до договору №530317.

При цьому, що стосується заперечень відповідача щодо заборгованості по договору №530317, то суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів припинення зобов'язальних відносин між сторонами за договором №530317, а тому даний Договір був обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, що стосується тверджень відповідача про те, що останній звертався до позивача з пропозиціями переукласти прямі договори з мешканцями будинку, однак позивач ухиляється від таких дій, то суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається що пропозиція про переукладення прямих договір була викладена в листі відповідач від 19.03.2015 р. вих. № 16/03, в той час як заборгованість у відповідача існує за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року. Тобто, заборгованість за договором №530317 виникла у відповідача 1 до направлення пропозиції про переукладення прямих договорів.

Що стосується інших заперечень відповідачів, то вони спростовуються доводами, викладеними вище.

При цьому, при прийнятті рішення судом також взято до уваги, що до передавального акту підлягають включенню положення про правонаступництво усіх зобов'язань, заявлених до юридичної особи, що припиняється, не залежно від того, визнаються такі зобов'язання цією особою чи оспорюються. Законодавством не визначено умов, за яких обмежуються чи ставляться в залежність від будь-яких обставин, встановлені статтею 107 Цивільного кодексу України зобов'язання юридичної особи, що припиняється, щодо включення положення про правонаступництво щодо всіх своїх зобов'язань стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача 1.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Державне підприємство «Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві» (04050, м. Київ, провулок Косогірний, будинок 8, код 32961165) та Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Ремонтно-будівельне управління ГУ МВС України в Київській області" ( 08298, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, будинок 7, код 14317404) скласти передавальний акт, до якого включити заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «КИЇВЕНЕРГО» (01001, м.Київ, площа Івана Франка, будинок 5 , код 00131305) у розмірі 193 729,65 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства КИЇВЕНЕРГО» (01001, м.Київ, площа Івана Франка, будинок 5 , код 00131305) судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. та зобов'язати Державне підприємство «Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві» (04050, м. Київ, провулок Косогірний, будинок 8, код 32961165) в особі комісії з припинення внести до передавального акту зазначену суму.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2015 р.

Суддя С.О. Турчин