Постанова

від 06.10.2015 по справі 810/3549/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року 810/3549/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ОСОБА_1" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ОСОБА_1"(далі - позивач) з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області(далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002822205 від 27.07.2015(далі - оскаржуване рішення).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем в Акті про результати документальної планової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ОСОБА_1" № 48/10-07-22-05-12/33909284 від 16.01.2015р. (далі - Акт перевірки) зазначено назву Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ОСОБА_2". У зв'язку із зазначеним позивач вважає Акт перевірки та оскаржуване рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З урахуванням зміни, при розгляді справи, позовні вимог викладені у формі:

- визнати протиправними та нечинними дії Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, які полягають у складанні, оформлені (щодо зазначення невірної назви підприємства та його коду ЄДРПОУ) та надсиланні на адресу ТОВ «Українська ОСОБА_1» Акту про результати перевірки № 48/10-07-22-05-12/33909284 від 16.01.2015р. та податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.07.2015р.

- визнати нечинним повністю податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.07.2015р., як таке що складене по відношенню до підприємства з іншою назвою, ніж назва ТОВ «Українська ОСОБА_1», а також таке, що складене та винесено на підставі неналежного Акту про результати перевірки, а відповідно скасувати таке податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.07.2015р. повністю.

Заперечення обгрунтовані тим, що в Акті перевірки зазначений код позивача ЕДРПОУ: 33909284 - є вірним і зазначається на всіх документах за результатами перевірки, і може бути використаний для ідентифікації перевіреної юридичної особи, тому Акт перевірки стосується саме позивача, а відтак і порушення встановлені в ньому. З урахуванням зазначеного просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце, не з'явились. Від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їхньої участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з положеннями ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок та Наказу від 05.12.2014 №684, було здійснено виїзд на адресу ТОВ «Українська ОСОБА_1» для проведення перевірки суб'єкта господарювання.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки, в якому встановлено порушення позивачем:

- п.п. 198.6 ст.198, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1538266 гри., в тому числі за липень 2011 року в сумі 45217 грн., за серпень 2011 року в сумі 25809 грн., за вересень 2011 року в сумі 24655 гри., за жовтень 2011 року в сумі 91983 грн., за листопад 2011 року в сумі 63188 грн., за грудень 2011 року в сумі 51075 грн., за січень 2012 року в сумі 12935 грн., за лютий 2012 року в сумі 35148 грн., за березень 2012 року в сумі 61664 грн., за квітень 2012 року в сумі 50775 грн., за травень 2012 року в сумі 43696 грн., за червень 2012 року в сумі 46960 грн., за липень 2012 року в сумі 41250 грн., за серпень 2012 року в сумі 28970 гри., за вересень 2012 року в сумі 59906 гри., за жовтень 2012 року в сумі 25350 грн., за грудень 2012 року в сумі 56079 грн., за лютий 2013 року в сумі 58069 грн., за березень 2013 року в сумі 74484 грн., за квітень 2013 року в сумі 164262 грн., за травень 2013 року в сумі 137169 грн., за червень 2013 року в сумі 154454 грн., за липень 2013 року в сумі 24920 грн., за серпень 2013 року в сумі 22038 грн., за вересень 2013 року в сумі 32890 грн., за жовтень 2013 року в сумі 47950 грн., за листопад 2013 року в сумі 10250 грн., за грудень 2013 року в сумі 47120 грн.

- п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.138.2, п. 138.4, п.138.11 ст.138, пп. 139.1.1., пп. 139.1.1, пп. 139.1.9 пп. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1587009,0 грн., в тому числі по періодам:

за 2 квартал 2011 року в сумі 1882,0 грн., за 2-3 квартали 2011 року в сумі 114895,0 гри., за 2-4 квартали 2011 року в сумі 357431,0 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 118116,0 грн., за 1 півріччя 2012 року в сумі 268655,0 грн., за 3 квартали 2012 року в сумі 406317,0 грн., за 2012 рік в сумі 476550,0 грн., за 2013 рік в сумі 753028,0 грн.

- п.п. 14.1.56, п.1, ст.14, ст.162, ст.163, ст.164, ст.167, ст.168, п. 176.2, ст.176 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у сумі 1095,0 грн.

- п.3.5, п.7.24 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 „Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в УкраїніВ» . Відповідно до абз. 2 ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р. В«Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівкиВ» зі змінами та доповненнями, за вищезазначене порушення передбачено штрафні (фінансові) санкції.

- п.160.4 ст. 160 Податкового кодексу Україні від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями ), в результаті чого занижено сума фрахту, що сплачується резидентом на загальну суму сумі 5550,2 грн., у тому числі за 2012 рік у сумі 2009,12 грн. та 2013 рік 3541,08 грн.

Не погодившись із висновками Акту перевірки його було оскаржено позивачем до ДФС України. За результатами розгляду скарги було винесено Рішення від 03.07.2015 №13933/6/99-99-10-01-02-25, яким зменшено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 3165,16 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.2015 №000282205.

Позивач вважаючи, що оскаржуване рішення винесене протиправно, а тому має бути скасовано, у зв'язку з чим звернувся до адміністративного суду, що стало предметом розгляду даної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-УІ (надалі - Податковий кодекс України).

Положеннями ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи (органи державної податкової служби) мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п.86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Як слідує з пояснень представника позивача та тексту позовної заяви позивач вказує на те, що у Акті перевірки та оскаржуваному рішенні, невірно вказана назва підприємства, а тому вказані не можуть відноситись до нього, однак, звернення до суду з даним адміністративним позовом вмотивоване порушенням прав, свобод та інтересів саме позивача.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 "Про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України" (далі - Постанова №118), а саме п.1. Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання. І відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Згідно п.2 Постанови, суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що находяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства.

Також згідно із п.6 Постанови «Ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його Існування і є єдиним».

Відповідно п.7 Постанови, ідентифікаційний код є обов'язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб'єкта і зазначається на його печатках та штампах.

Як слідує з Акту перевірки, оскаржуваного рішення та інших документів поданих сторонами, код позивача за ЄДРПОУ: 33909284. Отже, дані обставини дають можливість ідентифікувати, що всі документи, складені за результатами перевірки, мають пряме відношення до позивача як Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ОСОБА_1"

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом не встановлено, як і не доведено позивачем, протиправності дій відповідача щодо складання оскаржуваного рішення та висновків Акту перевірки, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не полягають задоволенню.

Вирішуючи питання судових втрат, судом прийнято рішення про стягнення з позивача недосплаченої суми судового збору, оскільки при зверненні із даним адміністративним позовом було сплачено 10 % від суми, що підлягала сплаті відповідно до Закону України "Про судовий збір"

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ОСОБА_1" (код ЄДРПОУ: 33909284) на користь Державного бюджету України недосплачений судовий збір в сумі 1644(тисячу шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.