Постанова

від 19.10.2015 по справі 815/4073/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4073/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Квадрат» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2012 року №0012292301 та № НОМЕР_1,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Квадрат» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «ВКФ «Квадрат») звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області) (надалі по тексту відповідач або ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), в якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених позивачем з контрагентами такими, що мають ознаки нікчемності; визнати протиправними висновки відповідача, які покладені в акт № 222/22-213/30662800/2649 від 01.11.2012 року щодо заниження податку на додану вартість на суму 388591,00 грн. та заниження податку на прибуток на 111855,00 грн.; визнати протиправними висновки відповідача щодо безпідставності віднесення вартості придбаних у ТОВ «Бренд Строй» будівельно-монтажних робіт на суму 270847,00 грн.; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 року №0012292301 та № НОМЕР_1.

Ухвалою суду від 13.06.2013 року позовну заяву ТОВ «ВКФ «Квадрат» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби в частині позовних вимог про: визнання протиправними дій відповідача щодо визнання правочинів, укладених позивачем з контрагентами такими, що мають ознаки нікчемності; визнання протиправними висновків відповідача, які покладені в акт № 222/22-213/30662800/2649 від 01.11.2012 року щодо заниження податку на додану вартість на суму 388591,00 грн. та заниження податку на прибуток на 111855,00 грн.; визнання протиправними висновків відповідача щодо безпідставності віднесення вартості придбаних у ТОВ «Бренд Строй» будівельно-монтажних робіт на суму 270847,00 грн., - залишено без розгляду.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту перевірки від 01.11.2012 року № 222/22-213/30662800/2649 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Квадрат» код 30662800 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року» відповідачем було прийняті податкові повідомлення - рішення від 15.11.2012 року №0012292301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 522 178,00 грн. (за основним платежем - 388 591 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 133587 грн.) та № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 122 487,00 грн. (за основним платежем - 111 855 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 632 грн.). Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та в письмових поясненнях до позову.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що у період з 28.09.2012 року по 25.10.2012 року на підставі наказу про проведення перевірки від 26.09.2012 року № 1480 та направлень від 26.09.2012 року № 1348, № 1347, №1346, від 10.10.2012 року № 1458, №1459, виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, службовими особами відповідача згідно із п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ВКФ «Квадрат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 01.11.2012 року № 222/22-213/30662800/2649 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Квадрат» код 30662800 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року», відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 7 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на 111855 грн., у тому числі: за 4 квартал 2010 року на 3578 грн., за 4 квартал 2011 року на 69327 грн., за 1 квартал 2012 року на 38 950 грн.; п.п. 192.1.1 п. 192.1ст. 192, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 388591 грн., у тому числі: січень 2011 року на 20036 грн., лютий 2011 року на 2800 грн., березень 2011 року на 98000 грн., травень 2011 року на 583 грн., липень 2011 року на 97525 грн., серпень 2011 року на 84750 грн., вересень 2011 року на 22530 грн., жовтень 2011 року на 8700 грн., листопад 2011 року на 46420 грн., січень 2012 року на 3914 грн., лютий 2012 року на 3333 грн. (а.с.21-43 том 1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 15.11.2012 року №0012292301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 522 178,00 грн. (за основним платежем - 388 591 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 133587 грн.) та № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 122 487,00 грн. (за основним платежем - 111 855 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 632 грн.) (а.с. 44 том 1).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «ВКФ «Квадрат» оскаржило їх в судовому порядку, вимагаючи їх скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень, суд виходив з приписів ч. 3 ст.2 КАС України та дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ВКФ «Квадрат», виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 111 855 грн. та відповідно штрафних (фінансових) санкцій з даного виду податку, стали наступні висновки відповідача.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року встановлено його заниження всього у сумі 3578 грн., утому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 3578 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено у п.3.1.1 розділу 3 акта перевірки.

При цьому, у п. 3.1.1 розділу 3 акта перевірки встановлено, що в порушення п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємство не відобразило в складі валового доходу (р. 01.6 декларації про прибуток) за 2010 рік, в тому числі за 4 кв. 2010 року суму кредиторської заборгованості по бухгалтерському рахунку 631- «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», яка виникла у 2007 році з ТОВ «Крафт» в сумі 2231 грн. та з ТОВ «Оскар» в сумі 12080 грн. за надані послуги та отримані ТМЦ та залишилась не погашеною станом на 31.12.2010 року. Внаслідок зазначеного порушення сума валового доходу за 4 кв. 2010 року занижена підприємством на 14311 грн. (а.с. 23 зворот. стор. том 1, сторінка 6 акту).

Будь-яких інших обґрунтувань вищевикладеного порушення у акті перевірки не зазначено.

Також на сторінці 13 акту перевірки (а.с. 27 том 1) встановлено, що перевіркою відображених у рядку 03 Декларації «інші доходи» показників за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року у загальній сумі 110371 грн. встановлено, що до даного рядку Декларації відносились доходи від списання безнадійної кредиторської заборгованості, сума умовно нарахованих відсотків, нарахованих у 2011 році на залишок неповерненої фінансової допомоги на кінець кварталу, сума перевищення доходів від продажу основних фондів над балансовою вартістю та сума відсотків за користування грошовими коштами на розрахункових рахунках.

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року у загальній сумі 110371 грн. встановлено, що в порушення п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, підприємством не включено до складу доходів суму умовно нарахованих відсотків на фінансову допомогу, яка залишилась неповерненою на кінець звітного періоду всього в сумі 216052 грн., в т.ч. 4 кв. 2011 року в сумі 30575 грн., 1 кв. 2012 року в сумі 185477 грн.

Будь-яких інших обґрунтувань зазначеного порушення у акті перевірки не зазначено.

Суд з даними висновками не погоджується, з огляду на наступне.

Положеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За приписами Порядку результати документальних перевірок у разі встановлення порушень оформлюються у формі акта, який є носієм доказової інформації та має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства. Порядком визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, які підтверджують наявність факту порушення. Вказане дозволяє стверджувати, що будь-який висновок акта перевірки органу державної податкової служби щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником податків зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.

Вищевикладене узгоджується та доповнюється п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України згідно якого документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, з вказаних норм права слідує, що документальну перевірку не можливо провести без дослідження податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства.

Проте, суд констатує, що акт перевірки не містить вищезазначену обов'язкову інформацію щодо зазначених вище порушень та господарських операцій, в результаті яких допущено ці порушення.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем в порушення зазначених вимог, вищевикладені висновки щодо не включення позивачем до складу доходів суми умовно нарахованих відсотків на фінансову допомогу, яка залишилась неповерненою на кінець звітного періоду всього в сумі 216052 грн. та не відображення позивачем у складі валового доходу за 2010 рік суми кредиторської заборгованості, яка виникла у 2007 році з ТОВ «Крафт» та з ТОВ «Оскар» за надані послуги та отримані ТМЦ та залишилась не погашеною станом на 31.12.2010 року, зроблено податковим органом взагалі без дослідження взаємовідносин позивача з зазначеними контрагентами, які не підтверджені жодними посиланнями на будь-які первинні документи, які були дослідженні в межах проведеної перевірки та які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів та господарських операцій яких стосуються, без зазначення, взагалі, які документи досліджувалися під час перевірки, з яких встановлено дані порушення.

З акту перевірки вбачається, що вищевикладені висновки відповідача не ґрунтуються взагалі на відповідних доказах, які повинні були бути отримані у ході перевірки.

Так само, як і в судовому засіданні представник відповідача на запитання суду не зміг пояснити суть вищевикладених порушень та по яким саме господарським операціям, на виконання яких конкретно договорів, укладених позивачем з ТОВ «Крафт» та ТОВ «Оскар» первинна документація досліджувалась перевіряючими під час проведення перевірки, що, зокрема, унеможливлює встановити предметний та кількісний склад правочинів, укладених позивачем з зазначеними контрагентами.

Крім того, на вимогу суду, відповідачем не надано будь-якого опису, реєстру документів, які були використані при перевірці та з якими перевіряючи були ознайомлені в ході проведення перевірки.

Також як вбачається з акту перевірки, окрім вищевикладених порушень, підставою для нарахування податку на прибуток, стали висновки відповідача про те, що в порушення п.п. 138.1.1 п.138.1, п. 138.8 ст. 138 ПК України ТОВ «ВКФ «Квадрат» до складу собівартості реалізованих товарів, витрат операційної діяльності податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року віднесено вартість придбаних у ТОВ «Бренд Строй» будівельно-монтажних робіт на суму 270847 грн., списаних на собівартість реалізованих товарів у 4 кварталі 2011 року, у зв'язку із встановленням ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС порушень ТОВ «Бренд Строй» ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року.

Крім того висновки відповідача про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ «Бренд Строй», стали також підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 61 417 грн. та відповідно штрафних (фінансових) санкцій з даного виду податку, оскільки в розділі 3.2.2 акту перевірки (а.с. 33-34 том 1) встановлено завищення ТОВ «ВКФ «Квадрат» податкового кредиту з податку на додану вартість за період серпень 2011 року - лютий 2012 року на загальну суму 61 417 грн.

Також згідно акту перевірки, підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість у загальній сумі 22 836 грн. та відповідно штрафних (фінансових) санкцій з даного виду податку стали висновки відповідача про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2011 року суми ПДВ у розмірі 20036 грн. та по декларації з ПДВ за лютий 2011 року суми ПДВ у розмірі 2800 грн. по господарським операціям з ТОВ «АВС Ресурси», оскільки в ході перевірки ТОВ «АВС Ресурси» не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у періоді з 01.10.2010 року по 29.04.2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «АВС Ресурси» та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 16 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Суд з даними висновками відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання, виникають на підставі господарських договорів. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Згідно ст. 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що між ТОВ «ВКФ «Квадрат» (Замовник) та ТОВ «Бренд-Строй» (Підрядник) було укладено договір підряду № 889 від 03.08.2011 року, згідно предмету якого (ст. 1 договору), за завданням Замовника Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами та зі своїх матеріалів та у межах Протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1) у встановлений законом строк відповідно графіку виробництва робіт (Додаток № 2), у відповідності с діючими в Україні нормами, виконати роботи по підсиленню колон та облицюванню фасаду «Торгово-розважального комплексу», розташованого за адресою в м. Сімферополі по вул. Євпаторійське шосе, 8, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх на умовах даного Договору (а.с. 45-53 том 1 ).

В підтвердження реальності здійснених у перевіряємий період операцій між ТОВ «ВКФ «Квадрат» та ТОВ «Бренд-Строй» позивач надав до перевірки та суду протокол погодження договірної ціни, Додаткову угоди № 1, акти приймання будівельних робіт, платіжні доручення, банківські виписки (а.с. 54-69 том 1), протокол наради з питань будівництва ТРЦ, розташованого у м. Сімферополь по вул. Євпаторійське шосе, 8, податкові накладні (а.с. 126-134 том 1).

Судом встановлено, що здійснені ТОВ «Бренд-Строй» на замовлення ТОВ «ВКФ «Квадрат» роботи були оприбутковані у встановленому порядку, а саме за здійснені роботи позивачем були здійснена оплата, операції були відображені у податковому обліку та бухгалтерському обліку ТОВ «ВКФ «Квадрат» про що свідчать платіжні доручення та банківські виписки.

Таким чином судом встановлено, що позивачем було виконано всі зобов'язання, які покладено Цивільним кодексом України за договорами підряду, а саме: прийнято роботи та сплачено підряднику кошти за виконані роботи, про що свідчать вищезазначені первинні документи.

Суми податку на додану вартість у загальному розмірі 61 417 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Бренд-Строй», включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних ТОВ «ВКФ «Квадрат», які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ, а саме: за серпень 2011 року у сумі 12583 грн., за вересень 2011 року у сумі 21467 грн., за жовтень 2012 року у сумі 8700 грн., за листопад 2011 року у сумі 11420 грн., за січень 2012 року у сумі 3914 грн., за лютий 2012 року у сумі 3333 грн.

Вартість отриманих від ТОВ «Бренд-Строй» будівельно-монтажних робіт на загальну суму 270847 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат у 2-4 кварталах 2011 року.

Також судом встановлено, що між ТОВ «ВКФ «Квадрат» (Замовник) та ТОВ «АВС Ресурси» (Підрядник) було укладено договір підряду № 20/1 від 2011 року. На підтвердження реальності здійснених у перевіряємий період операцій між ТОВ «ВКФ «Квадрат» та «АВС Ресурси» позивач надав до перевірки договір підряду, акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року, податкові накладні, банківські виписки по контрагенту.

Суми податку на додану вартість у загальному розмірі 22 836 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «АВС Ресурси», включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних ТОВ «ВКФ «Квадрат», які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ, а саме: за січень 2011 року у сумі 20036 грн. та лютий 2011 року у сумі 2800 грн.

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача щодо нікчемності вищезазначених правочинів укладених між ТОВ «ВКФ «Квадрат» та ТОВ «Бренд-Строй», ТОВ «АВС Ресурси» ґрунтуються лише на висновках акту ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 29/22/36165567 від 06.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бренд-Строй», код ЄДРПОУ 36165567 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року» та акту Кіровоградської ОДПІ від 14.06.2011 року № 51/23-6/37231724 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «АВС Ресурси» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 29.04.2011 року», відповідно до висновків яких встановлено, що: у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям, проведеною зустрічною звіркою не підтверджено реальність здійснення ТОВ «Бренд-Строй» фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків; в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у періоді з 01.10.2010 року по 29.04.2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «АВС Ресурси» та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 16 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Суд з вищевикладеними висновками відповідача не погоджується, оскільки в акті перевірки висновки про відсутність здійснення робіт за укладеними ТОВ «ВКФ «Квадрат» з його контрагентами ТОВ «Бренд-Строй» та ТОВ «АВС Ресурси» договорами підряду ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів підряду ТОВ «ВКФ «Квадрат» з його контрагентами ТОВ «Бренд-Строй» та ТОВ «АВС Ресурси», предметів даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених ТОВ «ВКФ «Квадрат» грошових коштів акт перевірки не містить. При цьому, надані позивачем в ході судового розгляду справи документи підтверджують товарність всіх операцій і правильність податкового обліку ТОВ «ВКФ «Квадрат».

При цьому, судом встановлено, що ТОВ «АВС Ресурси» не погодившись з діями Кіровоградської ОДПІ щодо проведення перевірки, за результатом якої було складено вищезазначений акт від 14.06.2011 року № 51/23-6/37231724 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «АВС Ресурси» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 29.04.2011 року», посилаючись на висновки якого, відповідач дійшов висновків про нікчемність договору підряду укладеного між ТОВ «ВКФ «Квадрат» та ТОВ «АВС Ресурси», звернувся до суду з позовом про скасування наказу та визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року, яка набрала законної сили, позов ТОВ «АВС Ресурси» задоволено, зокрема: визнано неправомірними дії Кіровоградської ОДПІ щодо проведення документальної перевірки ТОВ «АВС Ресурси» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 29.04.2011 року на підставі якого був складений акт від 14.06.2011 року № 51/23-6/37231724; визнано протиправними висновки Кіровоградської ОДПІ щодо безпідставності сформування підприємствами-покупцями податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість на загальну суму 18 593 264 грн., та сформованих податкових зобов'язань на загальну суму 18 456 240 грн. підприємствами - постачальниками ТОВ «АВС Ресурси» (а.с. 73-77 том 1).

Таким чином з вищевикладеного вбачається, що висновки відповідача про нікчемність договору підряду укладеного між ТОВ «ВКФ «Квадрат» та ТОВ «АВС Ресурси» ґрунтуються лише на висновках акту від 14.06.2011 року № 51/23-6/37231724 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «АВС Ресурси» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 29.04.2011 року», висновки якого визнано протиправними рішенням суду яке набрало законної сили.

Також суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, є діяння відповідальність за яке передбачено ст. 205 Кримінального кодексу України.

Таким чином, факт фіктивного підприємства повинен встановлюватися в порядку кримінального судочинства. Суд зазначає, що доказом наявності ознак фіктивності може бути тільки вирок суду в кримінальній справі.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.06.2012 року № К/9991/29330/12.

Податковим органом зроблений висновок, що ТОВ «Бренд-Строй» та ТОВ «АВС Ресурси», здійснювали протиправну діяльність, спрямовану на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів. Податковий орган встановив, що оскільки актами перевірок вказаних контрагентів позивача не підтверджено наявність надання та отримання послуг, то можна зробити висновок про відсутність та не отримання послуг ТОВ «ВКФ «Квадрат» від його контрагентів.

У своїх висновках податковий орган вважає, що виконавці робіт фактично не здійснювали господарської діяльності, а лише документували господарські операції.

При цьому, актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло ТОВ «ВКФ «Квадрат» права на формування податкового кредиту та валових витрат, а також податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Позиція щодо безтоварності вище досліджених угод про виконання робіт (надання послуг) на адресу позивача спростовується наявними в матеріалах справи та дослідженими вище копіями первинних та бухгалтерських документів, які мають всі необхідні реквізити, що передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 - XIV, п.1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та що не заперечувалось у судовому засіданні представником відповідача. Тобто дані документи безумовно підтверджують фактичне виконання робіт (надання послуг) надання послуг та поставку і передачу у власність товарів.

Таким чином, визнаючи вищезазначені правочини платників податків нікчемними, податковий орган не аргументував висновок щодо безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат ТОВ «ВКФ «Квадрат» відповідними положеннями Податкового кодексу України. При цьому контрагенти позивача - ТОВ «Бренд-Строй» та ТОВ «АВС Ресурси» - склали та належним чином оформили податкові накладні, а отримані роботи (послуги) призначалися для використання у господарській діяльності ТОВ «ВКФ «Квадрат», проведені операції були підтверджені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

Порядок формування складу витрат та податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі по тексту - ПК України).

Так п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правила ведення податкового обліку встановлюються виключно ст.11 3акону України 28.12.1994р. № 334/94-ВР, якими не встановлено жодних вимог щодо видів та форм документів які мають підтверджувати валові витрати підприємства. Навпаки, цей закон у якості таких підтверджуючих документів вказує як «розрахункові», «платіжні», так і «інші документі». Тобто, за своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові тільки у тому разі, якщо ці витрати взагалі не підтверджені будь-яким документом - ані розрахунковим, ані платіжним, ані іншим документом.

Разом з тим, з встановлених вище обставин та досліджених доказів, вбачається, що у підтвердження правомірності віднесення позивачем до складу витрат суми вартості отриманих від ТОВ «Бренд Строй» робіт у 2-4 квартали 2011 року позивачем були надані усі необхідні, належним чином оформленні первинні документи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно відніс до складу витрат у 2-4 квартали 2011 року вартість отриманих від ТОВ «Бренд-Строй» будівельно-монтажних робіт на загальну суму 270847 грн.

В свою чергу, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зобов'язання за договорами між ТОВ «ВКФ «Квадрат» та ТОВ «Бренд Строй», ТОВ «АВС Ресурси» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. При цьому, - ТОВ «Бренд Строй», ТОВ «АВС Ресурси» задекларували податкові зобов'язання по операціям із ТОВ «ВКФ «Квадрат», що у свою чергу, повністю спростовує висновки за актом перевірки щодо нікчемності правочинів та безтоварності господарських операцій.

Таким чином, доводи податкового органу щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості ТОВ «ВКФ «Квадрат» або ТОВ «Бренд Строй», ТОВ «АВС Ресурси» на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і нікчемності угод, укладених позивачем з вказаними підприємствами, не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами, і повністю спростовуються матеріалами справи.

Також як зазначено у акті (стор. 22-23 акту, а.с. 31-32), перевіркою відображених у рядку 8.1-8.4 Декларацій «Коригування на основі попередніх звітних періодів» показників за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року в сумі - 786141,00 грн. встановлено завищення суми коригування податкових зобов'язань шляхом зменшення на 97 525,00 грн., в т.ч. за липень 2011 року на 97 525,00 грн., в результаті чого сума податкових зобов'язань згідно рядку 9 декларації «усього податкових зобов'язань» занижена підприємством на 97 525,00 грн., в т.ч. за липень 2011 року на 97 525,00 грн.

Також у акті вказано, що підприємством були проведені коригування у зв'язку із поверненням авансових платежів замовнику ТОВ «Істок-2001», але згідно виписок банку за липень 2011 року перерахування грошових коштів вказаному підприємству не відбувалося.

Суд з даними висновками відповідача не погоджується, оскільки судом встановлено, що під час проведення перевірки позивач надавав докази перерахування грошових коштів в рахунок авансових платежів, проте відповідачем не були вони прийняті до уваги та не було відображено у акті перевірки їх фактичне надання.

Так судом встановлено, що відповідно до договору підряду № 34-06 від 01.10.2006 року ТОВ «Істок-2001» на виконання договору перерахувало авансовий платіж, однак, оскільки будівництво не відбувалося сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору підряду про розірвання договору. У п. 3 вказаної додаткової угоди № 1 зазначено, що сторони погодили можливість повернення грошових коштів, у т.ч. шляхом укладання окремих договорів передбачених чинним законодавством. Оскільки, між ТОВ «ВКФ «Квадрат» та ПАТ АК «Південний» був укладений договір поруки від 29.01.2010 року, де ТОВ «ВКФ «Квадрат» зобов'язувався відповідати перед Кредитором (ПАТ АК «Південний») за виконання ТОВ «Істок-2001» (позичальник за кредитним договором) його зобов'язань у повному обсязі перед Кредитором, що виникли із кредитного договору № 258/1 від 14.08.2007 року, то ТОВ «ВКФ «Квадрат» здійснило погашення за ТОВ «Істок-2001» у сумі 585 147,11 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 43 від 14.07.2011 року, №98, №99, №100, №101 від 22.07.2011 року, №145, №146 від 28.07.2011 року та угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.07.2011 року.

Також у п. 3.2.1 акту перевірки (стор. 20-21 акту, а.с. 30-31 том 1) зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року встановлено їх заниження на загальну суму 97 525 грн., в т ч за липень 2011 року на суму 97525 грн. Разом з тим, судом встановлено, що TOB «ВКФ «Квадрат» відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість реєстраційний номер документу НОМЕР_2 від 07.03.2012 року у рядку 8.1. скоригував та самостійно зменшив суму ПДВ на 97 525 грн. Отже встановлення відповідачем у акті заниження податкових зобов'язань позивача є передчасним.

Крім того, щодо встановлення актом перевірки завищення податкового кредиту на суму 291 066 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.2.2 акту перевірки (стор. 24 акту) зазначено, що підприємство надавало до ДПІ уточнюючі розрахунки по Декларації з ПДВ за серпень 2001 року від 13.03.2012 року № НОМЕР_3, вересень 2011 року № НОМЕР_4 від 13.03.2012 року, жовтень 2011 року № НОМЕР_5 від 13.03.2012 року, листопад 2011 р № НОМЕР_6 від 13.03.2012 року, які прийняті до відома та не визнані як податкова звітність.

При цьому, судом встановлено, що ТОВ «ВКФ «Квадрат» не погоджуючись із неприйняттям ДПІ у уточнюючих розрахунків звернулося до суду з позовом про визнання дій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року по справі № 1570/6825/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги ТОВ «ВКФ «Квадрат» задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС щодо відмови ТОВ «ВКФ «Квадрат» у прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2011 року № НОМЕР_3 від 13.03.2012 року, за вересень 2011 року № НОМЕР_7 від 13.03.2012 року, за жовтень 2011 року № НОМЕР_5 від 13.03.2012 року, за листопад 2011 року № НОМЕР_6 від 13.03.2012 року з додатками № 5; визнано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «Квадрат» за серпень 2011 року № НОМЕР_3 від 13.03.2012 року, за вересень 2011 року № НОМЕР_7 від 13.03.2012 року, за жовтень 2011 року № НОМЕР_5 від 13.03.2012 року, за листопад 2011 року № НОМЕР_6 від 13.03.2012 року з додатками № 5 такими, що подані у день фактичного отримання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, а саме 13 березня 2012 року (а.с. 70-72 том 1).

Згідно вищезазначених уточнюючих розрахунків, TOB «ВКФ «Квадрат» уточнило (зняло) зобов'язання за наступними юридичними особами: TOB «Інвесттехнагляд», що вбачається з декларації, реєстраційний номер НОМЕР_8 на суму «- 35 000 грн.»; TOB «Флорена Плюс», що вбачаться з декларації, реєстраційний номер НОМЕР_9 на суму «- 80 403,20 грн.», декларації реєстраційний номер НОМЕР_10 на суму «-76956,67 грн.» та декларації реєстраційний номер НОМЕР_11 на суму «-96238,53 грн.»; TOB «Тетрабудсервіс», що вбачаться з декларації, реєстраційний номер НОМЕР_10 на суму «-58333,33 грн.».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо безпідставності та необґрунтованості також висновку відповідача щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за рахунок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по контрагенту ТОВ «Інвесттехнагляд» у листопаді 2011 року у розмірі 35000 грн.

Як зазначено у акті та встановлено судом, між ТОВ «ВКФ «Квадрат» та ТОВ «Екстра-Білдінг» укладено договір підряду № 79 від 05.08.2011 року на виконання субпідрядних робіт на загальну суму 433000 грн., в т.ч. ПДВ 72167 грн. Згідно договору переведення боргу від 13.09. 2011 року з ТОВ «Забудова Світу» ТОВ «ВКФ Квадрат» перевів грошове зобов'язання перед ТОВ «Екстра-Білдінг» на нового боржника ТОВ «Забудова Світу».

При цьому в акті перевірки (стор. 33-34 акту) встановлено, що TOB «ВКФ «Квадрат» безпідставно сформував податковий кредит по податковим накладним отриманих на придбання ремонтно-будівельних робіт, ТМЦ від TOB «Тетрабудсервіс», TOB «Забудова Світу», TOB «Флорена Плюс» на суму 342 9701,5 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту.

Суд з вищевикладеними висновками відповідача також не погоджується, оскільки, як встановлено судом вище, згідно вищезазначених уточнюючих розрахунків, TOB «ВКФ «Квадрат» уточнило (зняло) зобов'язання, зокрема, за наступними юридичними особами: TOB «Флорена Плюс», що вбачаться з декларації, реєстраційний номер НОМЕР_9 на суму «- 80 403,20 грн.», декларації реєстраційний номер НОМЕР_10 на суму «-76956,67 грн.» та декларації реєстраційний номер НОМЕР_11 на суму «-96238,53 грн.»; TOB «Тетрабудсервіс», що вбачаться з декларації, реєстраційний номер НОМЕР_10 на суму «-58333,33 грн.».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо безпідставності та необґрунтованості висновку відповідача щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за рахунок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по контрагентам TOB «Тетрабудсервіс» та TOB «Флорена Плюс».

Також суд не погоджується з висновком відповідача щодо нікчемності операцій з контрагентом TOB «Забудова Світу», оскільки як вбачається з акту, вказані висновки знову ж таки ґрунтуються виключно на висновках акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 172/22-214/30662800/217 від 22.06.2012 року та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання правочинів з TOB «Забудова Світу», предметів даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених ТОВ «ВКФ «Квадрат» грошових коштів акт перевірки не містить.

При цьому, судом встановлено, що ТОВ «ВКФ «Квадрат» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними дії щодо винесення податкового повідомлення рішення від 17.11.2012 року №0010002301 та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2012 року №0010002301, яке було прийнято на підставі вищезазначеного акту № 72/22-214/30662800/217 від 22.06.2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 року по справі 815/4796/13-а, що набрала законної сили, позовні вимоги ТОВ «ВКФ «Квадрат» задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС від 17.11.2012 року №0010002301, яке було винесене на підставі акту перевірки №172/22-214/30662800/217 від 22.06.2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так вищезазначеною постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 року по справі 815/4796/13-а, що набрала законної сили, також встановлено, що вищезазначеними уточнюючими деклараціями ТОВ «ВКФ «Квадрат» зняло зобов'язання за юридичними особами з ТОВ «Флорена плюс», ТОВ «Тетрабудсервіс», угоди позивача з якими, в акті перевірки визнані нікчемними.

Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ «Забудова Світу», вищезазначеним судовим рішенням встановлено, що факт здійснення господарських операцій з зазначеним контрагентом за договором субпідряду №79 від 01 липня 2011 року підтверджується наданими до суду належним чином оформленими первинними документами: податкова накладна від 22.07.2011 року №427, платіжне доручення №91 від 22.07.2011 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо безпідставності та необґрунтованості висновку відповідача щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за рахунок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по контрагенту TOB «Забудова Світу».

Також у акті перевірки встановлено, що TOB «ВКФ «Квадрат» завищено суму податкового кредиту за рахунок включення до складу податкового кредиту суму ПДВ без податкових накладних в березні 2011 року на суму 98000 грн., ( розшифровка в додатку). Згідно до цієї розшифровки у TOB «ВКФ «Квадрат» відсутні податкові накладні за наступними контрагентами: TOB « ВКФ «Юго», TOB «Тіса-Інвест», TOB «Південьсантехкомплект», ПП «Транс строй», TOB «Біапромбуд», TOB «Софора Юг».

Разом з тим, судом встановлено, що зазначені висновки відповідача також не відповідають дійсності, оскільки усі податкові накладні згідно розшифровки є у позивача в наявності, що підтверджується наданням їх до суду (а.с. 172-191 том 3). Позивач сформував податковий кредит за рахунок взаємовідносин із TOB «ВКФ «Юго», TOB «Тіса-Інвест», TOB «Південьсантехкомплект», ПП «Транс строй», TOB «Біапромбуд», TOB «Софора Юг» з урахуванням положень ст.198 Податкового кодексу України, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними.

Також як вбачається з акту, перевіркою встановлено, що ТОВ «ВКФ «Квадрат» віднесло до податкового кредиту у травні 2011 року суму ПДВ у розмірі 583,00 грн. по операціям з контрагентом ТОВ АК «Алана», які були створені з метою вчинення від імені підприємства фіктивних (безтоварних) операцій та проведення коштів за вказаними операми у готівку, у зв'язку з чим складалися завідомо неправдиві документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, а тому позивачем завищено суму податкового кредиту за травень 2011 року на суму 583,00 грн.

Суд погоджується з висновками відповідача щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за травень 2011 року на суму 583,00 грн. по господарським операціям з ТОВ АК «Алана», оскільки представником позивача у судовому засіданні визнані вищезазначені порушення та на вимогу суду представник позивача не змогла надати жодного первинного документу на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за рахунок господарських операцій з зазначеним контрагентом. Відтак податкове повідомлення рішення від 15.11.2012 року №0012292301 в частині збільшення позивачу «ВКФ «Квадрат» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 584,00 грн. (за основним платежем - 583,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.) є правомірним.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Квадрат» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2012 року №0012292301 та № НОМЕР_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 15.11.2012 року №0012292301 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Квадрат» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 521 594,00 грн. (за основним платежем - 388 008,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 133586,00 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 15.11.2012 року №0012282301.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 13 жовтня 2015 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 19 жовтня 2015 року.

Суддя С.О. Cтефанов