Постанова

від 02.10.2015 по справі 820/8403/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2015 р. № 820/8403/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - 1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Термоізоляція" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління державної Казначейської служби України в Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Термоізоляція" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Термоізоляція") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач - 1, ДПІ у Дзержинському районі), Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області (далі по тексту - відповідач - 2, ГУ ДКСУ у Харківській області), в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.04.2015 року № НОМЕР_1 про зменшення Публічному акціонерному товариству "Термоізоляція" суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 1770000, 00 грн. за основним платежем та 442500, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.04.2015 року № НОМЕР_2 про зменшення Публічному акціонерному товариству "Термоізоляція" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 4792, 00 грн. за основним платежем.

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подати Головному управлінню державної Казначейської служби України в Харківській області висновок із зазначенням суми 1770000, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету;

- стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Термоізоляція" з Державного бюджету України заборгованість з бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 1770000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акта перевірки від 23.03.2015 року № 1199/20-30-15-01-10/1414407 були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення з законністю яких позивач не погоджується з тих підстав, що операції з ТОВ «Сігур» були проведені без порушення вимог чинного законодавства України.

Позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу, зроблені в акті перевірки, у зв'язку з чим просив суд скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Зазначає, що в акті перевірки відсутні посилання на докази та правові обґрунтування, які б підтверджували доводи відповідача. В свою чергу, під час проведення перевірки ПАТ "Термоізоляція" надало відповідачу-1 для перевірки всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій та правильність віднесення до сум податкового кредиту сум податку на додану вартість та визначення суми бюджетного відшкодування за перевіряємий період по взаємовідносинам із ТОВ «Сігур».

Представник відповідача - 1 - ДПІ у Дзержинському районі, у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки здійснено дослідження походження товару, а саме направлено зустрічні звірки по ланцюгу постачання.

На адресу ТОВ «Сігур» (код 32334759) направлено лист-запит від 27.02.2015 року №3390/10/20-30-15-01-28 щодо підтвердження взаємовідносин з ПАТ «Термоізоляція» за листопад 2014 року. Згідно отриманого листа від 13.03.2015 року № 4 надано копії підтверджуючих документів щодо постачання товару (Прес кривошипн. К8542 (1 штука),

Прес К 04.024.844.ус. 2500т. (2 штуки), Прес К 8544 ус. 2500т. (1 штука), Прес К 8544 ус.

2500т. (1 штука), Прес К 8544 (1 штука)) на користь ПАТ «Термоізоляція». Згідно наданої відповіді", ТОВ «Сігур» є посередником, постачальником товару є ТОВ «Компанія «Партнер» (код 32564195), згідно наданої видаткової накладної від 31.10.2014 року № 135 на суму 10378750, 02 грн., в т.ч. ПДВ - 1729791, 67 грн.

На адресу ТОВ «Компанія «Партнер» (код 32564195) направлено лист-запит від 27.02,2015 року №3391/10/20-30-15-01-28 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Сігур» (код 32334759) за листопад 2014 року. Згідно отриманого листа від 13.03.2015 року №12 надано копії підтверджуючих документів щодо постачання товару (Прес кривошипн. К8542 (1 штука), Прес К 04.024.844.ус. 2500т. (2 штуки), Прес К 8544 ус. 2500т. (1 штука), Прес К 8544 ус. 2500т. (1 штука), Прес К 8544 (1 штука)) на користь ТОВ «Сігур». Згідно наданої відповіді, ТОВ «Компанія «Партнер» є посередником, постачальником товару є ТОВ «Компресорна Техніка» (код 32676527), згідно наданої видаткової накладної від 31.10.2014 року №2 па суму 9097600,04 грн., в т.ч. ПДВ - 1516266,67 грн.

На адресу ТОВ «Компресорна Техніка» (код 32676527) направлено лист-запит від 27.02.2015 року № 3389/10/20-30-15-01-28 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Партнер» (код 32564195) за листопад 2014 року. Згідно отриманого листа від

13.03.2015 року №2 надано копії підтверджуючих документів щодо постачання товару (Прес кривошипн. К8542 (1 штука), Прес К 04.024.844.ус. 2500т. (2 штуки), Прес К 8544 ус. 2500 т.(1 штука), Прес К 8544 ус. 2500т. (1 штука), Прес К 8544 (1 штука)) на користь ТОВ «Компанія «Партнер». Згідно наданої відповіді, ТОВ «Компресорна Техніка» є посередником, постачальником товару є ТОВ «Флавія» (код 33289629), згідно наданої видаткової накладної від 31.10.2014 року №4 на суму 8944240,04 грн., в т.ч. ПДВ - 1490706, 67 грн.

На адресу ТОВ «Флавія» (код 33289629) направлено лист-запит від 27.02.2015 року

№3392/10/20-30-15-01-28 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Компресорна Техніка» (код 32676527) за листопад 2014 року. Згідно отриманого листа від 13.03.2015 року №9 надано копії підтверджуючих документів щодо постачання товару (Прес кривошипн. К8542 (1 штука), Прес К 04.024.844.ус 2500 т. (2 штуки), Прес К 8544 ус. 2500т. (1 штука), Прес К 8544 ус. 2500 т. (1 штука), Прес К 8544 (1 штука)) на користь ТОВ «Компанія «Партнер». Згідно наданої відповіді, ТОВ «Компресорна Техніка» є посередником, постачальником товару є ТОВ «Компанія «Гелікон» (код 35245211), згідно наданої видаткової накладної від 31.10.2014 року № ГЕ - 0000028 на суму 2050000, 03 грн., в т.ч. ПДВ - 346666, 67 грн.

Як зазначає відповідач, за результатами перевірки встановлено наявність правових відносин ПАТ «Термоізоляція» з пов'язаними особами, згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Представник відповідача - 2 - Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду не надав. Враховуючи те, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача -2.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство "Термоізоляція" пройшло встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстроване Харківським міським управлінням юстиції 25.01.1994 року за реєстраційним номером № 31/5 та перебуває на податковому обліку в органах Міндоходів з 30.01.1994 р. за № 4897 і на час розгляду справи перебуває на обліку у ДПІ у Дзержинському районі. ПАТ «Термоізоляція» є платником ПДВ з 14.07.1997 року згідно свідоцтва платника ПДВ № 28218449.

Судом встановлено, що ПАТ «Термоізоляція» до ДПІ у Дзержинському районі було подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року (вх. від 20.01.2014 року № НОМЕР_3), в якій заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму у розмірі 1770000 грн. (ряд. 23.1), довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), розрахунок суми бюджетного відшкодування у сумі 1770000 грн. (Д3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1770000 грн. (Д4), визначеної у податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі п. 78.1.8 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу № 548 від 11.03.2015 року було проведено документальну виїзну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «Термоізоляція» за результатами якої був складений акт документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування суми від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Термоізоляція» (код ЄДРПОУ 01414407) з питань достовірності від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року» (далі по тексту - акт перевірки).

Згідно висновків вказаного акта перевірки встановлено порушення підприємством:

- п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищена сума бюджетного відшкодування за грудень 2014 року на 1770000, 00 грн.;

- п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПКУ, а саме: безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2014 року суми ПДВ у розмірі 1 774792, 00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення за листопад 2014 року на 4792 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення від 14.04.2015 року № НОМЕР_1 про зменшення Публічному акціонерному товариству "Термоізоляція" суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 1770000, 00 грн. за основним платежем та 442500, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № НОМЕР_2 про зменшення Публічному акціонерному товариству "Термоізоляція" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 4792, 00 грн. за основним платежем.

Судом встановлено, що позивач у перевіряємому податковим органом періоді мав господарські взаємовідносини із ТОВ «Сігур», яке зареєстроване юридичною особою та включено до ЄДР ЮО та ФОП, що підтверджується копією витягу № НОМЕР_4 від 01.10.2015 року та є платником ПДВ згідно копії свідоцтва № 200065697 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.08.2012 року.

Як встановлено при судовому розгляді справи, між ПАТ «Термоізоляція» (покупець) та ТОВ «Сігур» (продавець) був укладений договір поставки № КП-С-ТИ-001/10-14 від 01.10.2014 року предметом якого згідно п. 1. 1. є те, що Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити товар, вказаний у Специфікації №1. яка с невід'ємною частиною Договору (надалі «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар.

Продавець поставляє товар Покупцю за погодженими цінами, що вказані у Специфікації № 1 до Договору, що є невід'ємною частиною нього договору (п. 2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору встановлена загальна сума Договору - 10648750,02 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1774791,67 грн.

Право власності на товар переходить до Покупця з моменту фактичного одержання товару та підписання Покупцем товарної накладної Продавець вважається виконавшим свої зобов'язання з поставки товару, коли передасть товар в розпорядження Покупця на підприємстві (складі) за адресою: м. Ковель, вул. Варшавська, 1 (п. 2.5.).

Згідно пункту 4.1. договору розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в термін до 31.12.2014 року.

Строк дії договору: договір діє до 31.12.2014 року (п. 8.1.).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Термоізоляція» за договором 01.10.2014 року № КП-С-ТИ-001/10-14 було придбано у ТОВ «Сігур» основні засоби, а саме: прес кривошипн. К8542 (1 штука), прес К 04.024.844.ус. 2500т. (2 штуки), прес К 8544 ус. 2500т. (1 штука), прес К 8544 ус. 2500т. (1 штука), прес К 8544 (1 штука). Постачання було здійснено 20 листопада 2014 року згідно видаткової накладної від 20.11.2014 року №11 на загальну суму 10648750, 02 грн., в т.ч. ПДВ - 1774791, 67 грн.

Позивачем у листопаді 2014 року віднесено ПДВ згідно податкової накладної від 20.11.2014 року №12 (на загальну суму 10648750,02 грн., в т. ч. ПДВ - 1774791,67 грн.) за першою подією - постачанням.

Як встановлено під час перевірки товар отримано за довіреністю № 5 від 20.11.2014 року, виданої директору ПАТ «Термоізоляція» ОСОБА_3 Постачання товару, відповідно до даних бухгалтерського обліку ПАТ «Термоізоляція», відображено за Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Сплату за отриманий товар на адресу ТОВ «Сігур» проведено в листопаді 2014 року па суму 10648750,02 грн., про що свідчать дані бухгалтерського обліку: Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Оплата товару підтверджується також наявними в матеріалам ах справи копіями платіжних доручень (а.с. 60-70).

Як вбачається з матеріалів справи вказане обладнання було передане на зберігання за договором зберігання майна від 01.10.2014 року №3-КГ-ТИ-001/10-14, укладеного між ПАТ «Термоізоляція» (Поклажедавець) та ТОВ «Компанія» «Гелікон» (Зберігач). Про передання товару на відповідальне зберігання сторонами підписано акт від 20.11.2014 року.

31 грудня 2015 року перелічені вище преси повернуто з відповідального зберігання, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) майна ПАТ «Термоізоляція» з збереження ТОВ «Компанія «Гелікон» та введено в експлуатацію наказом від 03.01.2015 року.

Відповідно до вказаного наказу товар - прес кривошипн. К8542 (1 штука), прес К 04.024.844.ус. 2500т. (2 штуки), прес К 8544 ус. 2500т. (1 штука), прес К 8544 ус. 2500т. (1 штука), прес К 8544 (1 штука) введено в експлуатацію (в якості основних засобів), первинна балансова вартість - 8873958, 35 грн., термін корисного використання -144 місяця.

В подальшому вказане майно використано позивачем у подальшій господарській діяльності та передано в оренду ТОВ «ВО «Ковельсільмаш» згідно договору оренди №А-ВО-ТИ-001/11-14 від 09.12.2014 року. Передача обладнання в оренду здійснювалась за актом приймання-передачі від 31.12.2014 року.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства суд дійшов до висновку, що договір був складений з метою його реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договором за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товарів (послуг), і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту листопада 2014 року по господарським операціям із ТОВ «Сігур».

Щодо посилань відповідача на відстеження отриманого позивачем товару по ланцюгу постачання, то суд зазначає, що згідно ОСОБА_4 адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Щодо твердження відповідача про пов'язаність позивача із попередніми постачальниками, то суд зазначає наступне. Згідно п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

При визнанні осіб пов'язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов'язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту.

Пов'язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення визнаються:

а) юридичні особи - у разі якщо одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

б) фізична та юридична особа - у разі якщо фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

в) юридичні особи - у разі якщо одна і та сама особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами таких юридичних осіб і розмір частки корпоративних прав у кожній юридичній особі становить 20 і більше відсотків;

г) юридична особа і особа, що має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

ґ) юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

д) юридичні особи, в яких 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначено (обрано) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

е) юридичні особи, в яких 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради становлять одні й ті самі фізичні особи;

є) юридична особа та фізична особа - у разі здійснення фізичною особою повноважень одноособового виконавчого органу такої юридичної особи;

ж) юридичні особи, в яких повноваження одноособового виконавчого органу здійснює одна й та сама особа;

з) фізичні особи: чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні, малолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Для фізичної особи загальна частка корпоративних прав платника податку (голосів у керівному органі), якою вона володіє, визначається як частка корпоративних прав, що безпосередньо належить такій фізичній особі, та частка корпоративних прав, що належить юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою.

Якщо фізична особа визнається пов'язаною з іншими особами відповідно до цього підпункту, такі особи визнаються пов'язаними між собою.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, а судом при виконанні вимог статті 11 КАСУ не встановлено пов'язаність ПАТ «Термоізоляція» із постачальниками та покупцями товарів в розумінні п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та докази наявності будь-якого впливу на умови або економічні результати їх діяльності, які б ставили під сумнів сплату до бюджету сум податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Крім того, суд зазначає, що за визначенням пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. статті 200 ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4.ст 200 ПКУ визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктом 200.12. статті 200 ПКУ передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У відповідності до п.200.13 статті 200 ПКУ на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно п. 200.15. статті 200 ПКУ у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до частини першої статті 21 КАС України Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Пов'язаність вимог полягає в тому, що усі вони випливають з одних спірних публічних правовідносин і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних (доказах). Розгляд пов'язаних вимог одним судом створює кращі умови для дослідження всіх матеріалів у справі з метою виявлення дійсних обставин, прав і обов'язків сторін, а також для економії процесуальних засобів та часу.

Як випливає з викладеного, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання податкового органу надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та про стягнення суми бюджетного відшкодування є нерозривно пов'язані між собою, оскільки від вирішення однієї з них (скасування податкових повідомлень рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування ) залежить вирішення інших вимог.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з того, що позивач виконав всі необхідні дії, передбачені Податковим кодексом України, сума бюджетного відшкодування, заявлена у податковій декларації з податку на додану вартість є підтвердженою, але на момент розгляду справи висновок податкового органу до органу, що здійснює казначейське обслуговування не направлений, сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем йому не відшкодована у строк, визначений вимогами чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Термоізоляція" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління державної Казначейської служби України в Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.04.2015 року № НОМЕР_1 про зменшення Публічному акціонерному товариству "Термоізоляція" суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 1770000, 00 грн. (один мільйон сімсот сімдесят тисяч гривень) за основним платежем та 442500, 00 грн. (чотириста сорок дві тисяч п'ятсот гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.04.2015 року № НОМЕР_2 про зменшення Публічному акціонерному товариству "Термоізоляція" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 4792, 00 грн. (чотири тисячі сімсот дев'яносто дві гривні) за основним платежем.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61166, м. Харків, проспект Леніна, 9, код ЄДРПОУ 39859805) подати Головному управлінню державної Казначейської служби України в Харківській області висновок із зазначенням суми 1770000, 00 грн. (один мільйон сімсот сімдесят тисяч гривень), що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Термоізоляція" (61003, м. Харків, провул. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 01414407) з Державного бюджету України в особі Головного управління державної Казначейської служби України в Харківській області заборгованість з бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 1770000, 00 грн. (один мільйон сімсот сімдесят тисяч гривень).

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, м. Харків, вул. Червоношкільна наб., 16, код 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Термоізоляція" (61003, м. Харків, провул. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 01414407) суму сплаченого судового збору в розмірі 560, 20 грн. (п'ятсот шістдесят гривень 20 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.