Постанова

від 26.03.2007 по справі 7/435-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/435-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2007                                                                                   Справа № 7/435-06  

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Чус О.В., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання       Мацекос І.М.

з участю представників :

позивача –Чередниченко О.С.

відповідача –Чобанюк Т.М.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Автоінтерсервіс” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2007р. у справі

за позовом              Приватного підприємства “Автоінтерсервіс”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 8795,31гр.

В С Т А Н О В И В :

    28.11.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов приватного підприємства “Автоінтерсервіс” (далі ПП “Автоінтерсервіс”) про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” “М'ясокомбінат “Ятрань” (далі ПГЗК) 8795,31гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що ПП “Автоінтерсервіс” виконало для відповідача роботи, які не було оплачено. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідача 8370,11гр. боргу, інфляційні збитки в сумі 425,2гр. та судові витрати.

    Під час розгляду справи позивач доповнив свої вимоги (а.с.18-19) та відмовившись від позову в частині стягнення боргу, просив стягнути з відповідача витрати на оплату адвоката в сумі 1200гр. та інші судові витрати.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2007р. (суддя Коваль Л.А.) позов задоволено частково : на користь позивача стягнуто інфляційні збитки в розмірі 425,2гр.; 4,93гр. державного мита та 5,93гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

    Не погодившись з рішенням ПП “Автоінтерсервіс” звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом процесуального права, просило рішення змінити та задовольнити позов в частині стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката. При цьому апелянт зазначив, що судом безпідставно відмовлено в задоволенні цієї частини позовних вимог.

    У своєму відзиві ПГЗК зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.

    Відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат, крім іншого, відноситься оплата послуг адвоката. Згідно зі ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Таким чином, ст. 44 ГПК передбачає відшкодування тих судових витрат, які  були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким іншим представникам.

    В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач уклав договір про правову допомогу з товариством з обмеженою відповідальністю “Бухгалтерсько-правова компанія “ВИП” і саме цій компанії перерахував 1200гр. в якості оплати за послуги (а.с.22-23). Вказаною компанією було доручено представляти інтереси позивача в суді Чередниченко О.С. (а.с.34). Те, що Чередниченко О.С. є адвокатом не змінює характер понесених позивачем витрат, оскільки ПП “Автоінтерсервіс” сплатило спірну суму не адвокату а іншому господарюючому суб'єкту на виконання укладеного господарського договору №9/06.

    В зв'язку з цим, висновок суду про те, що 1200гр. не можна вважати судовими витратами є правильним та таким, що відповідає матеріалам справи, що унеможливлює задоволення апеляційної скарги.

    Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, відсутніми передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення суду.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу приватного підприємства “Автоінтерсервіс” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2007р. –без змін.

    Головуючий                                                                                                   А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                             О.В. Чус

Суддя                                                                                                            П.П. Павловський

Постанову оформлено у відповідності

до вимог ст.84 ГПК України 28.03.2007р.