Ухвала

від 15.10.2015 по справі 809/702/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року Справа № 876/9890/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника відповідача Дутка-Гефко Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал Вуд Індустрія" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТзОВ "Гал Вуд Індустрія" 08.05.2013 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у м. Івано-Франківську в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2013 року №0000052206, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 95362 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 23.01.2013 року №0000052206.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у м. Івано-Франківську оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує обставинами, які встановлені документальною позаплановою виїзною перевіркою ТзОВ "Гал Вуд Індустрія"з питань з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року.

Апелянт зазначає, що при визначенні умовного постачання позивачем не проведено умовне постачання по залишках основних засобів на суму 476 803,62 грн., які знаходяться на балансі платника згідно додатку AM до податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р.

При апеляційному розгляді представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у період з 25.12.2012 року по 29.12.2012 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Гал Вуд Індустрія» (код ЄДРПОУ 31790631) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, на підставі якої було складено акт №26/22-631790631 від 09.01.2013 року (а.с.10-14).

За результатами перевірки та на підставі зазначеного акту перевірки 23.01.2013 року відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000052206 від 23.01.2013 року, про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 95362, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 95361 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п. 184.6, п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2011 року в сумі 95 361,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що анулювання позивача платником податку на додану вартість було здійснено за рішенням податкового органу від 29.06.2011 pоку, а не за заявою самого позивача., що не зобов»язувало платника визнати умовне постачання товарів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за ініціативою начальником ДПІ у м. Івано-Франківську 29 червня 2011 року відносно позивача прийнято рішення № 126/152 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до п. п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що особа, зареєстрована як платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців подає до ДПІ декларації з ПДВ, які свідчать - про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту (а.с.15).

Анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється за наявності підстав, передбачених ст. 184 Податкового кодексу України та в порядку, визначеному розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 978.

За приписами п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 06.08.2011 p.), якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Тобто, у разі анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість особа зобов'язана визнати умовний продаж за наявності всіх умов, наведених у вказаній нормі

Згідно з п. п. ґ) п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, постачанням товарів вважається, зокрема, умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що обов'язок визнання платником податків умовного постачання товарів чи необоротних активів законодавець чітко пов'язує з наявності одночасно таких умов як: подання платником заяви про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, наявності залишку на обліку у платника товарів або залишку необоротних активів, якщо такі товари або залишки необоротних активів придбавалися платником податку, при цьому податок, сплачений при їх придбанні було включено до складу податкового кредиту.

Отже, умовне постачання залишків товарів та необоротних активів, що обліковуються у платника податків, здійснюється виключно при поданні заяви таким платником податків про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, тобто при анулюванні такої реєстрації з ініціативи такого платника податків.

Як свідчать матеріали справи, анулювання позивача платником податку на додану вартість було здійснено за рішенням податкового органу від 29.06.2011 pоку, а не за заявою самого позивача.

А відтак слід погодитися з висновком суду першої інстанцій про те, що при анулюванні реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу у червні 2011 року норми п. 184.7 ст. 184 Податкового Кодексу України не передбачали обов'язку такого платника податку визнати умовне постачання товарів, необоротних активів та відобразити нараховані податкові зобов'язання за такою операцією в податковій декларації з ПДВ за наслідками останнього звітного періоду, який починається з першого дня такого останнього звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації. Редакція вказаної норми Податкового кодексу була змінена лише з 06.08.2011 року, тому нарахування грошових зобов'язань оскаржуваним податковим-рішенням за порушення п. 184.7 ст. 184 Податкового Кодексу України в редакції до 06.08.2011 року є передчасним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення 26.01.2012 року №0000032360.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів переконана, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі №809/702/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 20.10.2015 року.