Ухвала

від 20.03.2007 по справі 6/682н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/682н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

20.03.2007 року                                                Справа № 6/682н-ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                                  Лазненко Л.Л.

суддів                                                            Медуниці О.Є.

                                                                      Перлова Д.Ю.

секретар

судового засідання                                 Чернікова Я.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                                        Бойчук Ю.В., директор,

                                                                      паспорт серії ЕМ № 008198 від                                         16.11.1998;

                                                                      Бойчук О.Г., представник по довіреності,

                                                                      довіреність № б/н від 05.03.2007;

                                                                      Білоцерківська Р.М., представник по                               довіреності,

                                                                      довіреність № б/н від 05.03.2007;

від відповідача:                                         Полупан Д.А., провідний спеціаліст-                              юрисконсульт,

          довіреність № 4 від 02.03.2007;

розглянув у відкритому           

судовому засіданні матеріали

апеляційної скарги                              Товариства з обмеженою                                                   відповідальністю „Зв'язокфакссервіс,                               ЛТД”, м.Сєвєродонецьк Луганської                               області

на постанову          

господарського суду                                 Луганської області

від                                                             12.01.2007

у справі                                                   № 6/682н-ад (суддя Василенко Т.А.)

за позовом                                                    Товариства з обмеженою                                                   відповідальністю „Зв'язокфакссервіс”,                               ЛТД”, м.Сєвєродонецьк Луганської                               області

до відповідача                                         Управління Пенсійного фонду України в                     м.Сєвєродонецьку, м.Сєвєродонецьк                               Луганської області

про                                                             визнання нечинною та скасування                               вимоги і рішення про застосування                               фінансових санкцій

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Зв'язокфакссервіс, ЛТД”, м.Сєвєродонецьк Луганської області звернулося до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області з позовом про визнання нечинною та скасування вимоги № Ю-361/1 від 05.06.2006, а також скасування рішення  № 829 від 14.08.2006 про застосування відповідачем у справі фінансових санкцій.

Заявою № 10 від 10.01.2007 позивачем внесені зміни щодо заявлених вимог у справі:

-          встановити відсутність компетенції (повноважень) у Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку по проведенню планової виїзної документальної перевірки товариства в квітні 2006 року;

-          скасувати акт планової виїзної перевірки № б/н від 07.04.2006 Управління Пенсійного Фонду України в м.Сєвєродонецьку, як документ винесений органом владних повноважень немаючого компетенції (повноважень) на проведення такої перевірки;

-          визнати нечинними та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м.Северодонецьку № Ю-316/1 від 05.06.2006, а також рішення № 829 від 14.08.2006 які складені на підставі скасованого акту перевірки № б/н від 07.04.2006.

При цьому позивач просить суд врахувати, що зміна позовних вимог товариством є правовою підставою для продовження розгляду справи по суті без врахування вимоги, передбаченої ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо встановлення граничного строку (два місяці з дня відкриття провадження) для розгляду адміністративної справи.

Судом першої інстанції визначено, що підставою позову вважаються первісні вимоги, оскільки позивачем змінено як предмет так і підстави позову, а також збільшена кількість вимог за адміністративним позовом, що суперечить вказаним вище положенням діючого законодавства.

Постановою господарського суду Луганської області від 12.01.2007 по справі № 6/682н-ад (суддя Василенко Т.А.) в задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю, враховуючи приписи Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з зазначенням, що спір по справі не підпадає під правовідносини, які регулюються Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.

Не погодившись з постановою господарського суду Луганської області від 12.01.2007 по справі № 6/682н-ад, позивач заявою № б/н від 22.01.2007 повідомив про її апеляційне оскарження, а потім звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № б/н від 10.02.2007 з проханням змінити (дослівно за текстом) в повному обсязі оскаржену постанову по справі, прийняти нову, за якою визнати нечинною вимогу № Ю-316/1 від 05.06.2006 та скасувати її.

За доводами апеляційної скарги судом першої інстанції порушені норми процесуального права –безпідставно розглянутий спір за відсутністю представника позивача без урахування телеграми про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання представника з поважних обставин.

Окрім цього, заявник апеляційної скарги висловив про порушення судом норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконної постанови по справі.

На думку апелянта, відповідачем пред'явлена вимога не в межах повноважень, вона є незаконною, необґрунтованою, не підлягає до виконання, бо неврахований Закон України „Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 по справі № 6/682н-ад, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язокфакссервіс, ЛТД", м.Сєвєродонецьк Луганської області від 10.02.2007 на постанову господарського суду Луганської області від 12.01.2007 у справі № 6/682н-ад, призначена судова колегія у складі:  Лазненко Л.Л. - суддя –головуючий колегією, Медуниця О.Є.–суддя,    Перлов Д.Ю.–суддя.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 23.02.2007 відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі № 6/682н-ад.

Ухвалою судової колегії від 05.03.2007 справа № 6/682н-ад призначена до апеляційного розгляду.

Судова колегія, порадившись на місці, визначила розглядати апеляційну скаргу по справі за наявними матеріалами.

В процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За клопотанням позивача здійснювалася технічна фіксація судового процесу. Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, повноту встановлення обставин та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови по справі з наступних обставин.

Як досліджено судами двох інстанцій:

-          позивач у справі знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області і є платником єдиного податку з 01.04.2000;

-          відповідачем у справі в межах наданих повноважень здійснена перевірка правильності обчислення, повноти нарахування позивачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 16.03.2001 по 05.06.2006;

-          за наслідками перевірки відповідачем нараховані позивачу за 2004 рік страхові внески в розмірі 32% на суму –26644 грн. 09 коп.;

-          згідно з карткою особового рахунку платника збору станом на 05.04.2006 виник аванс у сумі 7757 грн. 29 коп.;

-          враховуючи складений за результатами перевірки акт, з урахуванням коштів, які надійшли від Державного казначейства в рахунок сплати страхових внесків - за рахунок сплати єдиного податку, відповідачем надіслана позивачу вимога № Ю-316/1 від 05.06.2006 на суму 18865 грн. 80 коп., що складена в межах повноважень Пенсійного фонду (а.с.10);

-          у вказаній вимозі відповідачем зазначена сума –18865 грн. 80 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків, яка утворилася станом на 01.06.2006, у зв'язку з чим позивачу, відповідно до ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне  державне страхування та на підставі картки особового рахунку платника запропоновано сплатити вказану суму недоїмки;

-          у зв'язку з несплатою недоїмки та неузгодження вимоги заявлений позов у справі;

-          позивачем оскаржена вимога відповідача, яка Управлінням Пенсійного фонду України, м.Сєвєродонецьк Луганської області залишена без змін;

-          рішенням № 829 від 14.08.2006 відповідачем застосовані до позивача фінансові санкції за несплату страхових внесків (а.с.68), що надіслано останньому та підтверджено документально;

-          31.10.2006 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області вищевказане рішення відповідача залишено без змін, а скарга позивача –без задоволення.

Наведені обставини й стали причиною виникнення спору по справі, який вирішений місцевим господарським судом правомірно, при повному та всебічному дослідженні всіх питань, які стосуються спору по справі, з такого.

Відповідно до ст.14 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” закони та інші нормативно-правові акти, введені в дію до набрання чинності цього закону, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суб'єктами малого підприємництва, дійсно, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності –заміною сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку, застосуванням спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності (ст.11 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”).

Кабінетом Міністрів України визначається порядок ведення спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності, а на вибір суб'єкта малого підприємництва спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності застосовується поряд з діючою загальною системою оподаткування.

Понад з цим, з 01 січня 2004 року введено в дію Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Судова колегія вважає правильним врахування судом першої інстанції вищевказаної нормативної бази та зазначення того, що відповідно до п.1 ст.14 Закону № 1058-ІV страхувальниками, тобто платниками страхових внесків, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки їх застрахованими особами), фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, для осіб, зазначених у п.п.1, 10, 15 ст.11 цього Закону тощо.

Підпунктом 6 п.2 ст.17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та затвердженої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663 (далі –Інструкція), передбачено, що розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України від 26.06.1997         № 400/97-ВР „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” та для платників, зазначених у п.1 ст.14 Закону № 1058-ІV (п.п.2.1.1 п.2.1 розділу 2 Інструкції) становить 32% суми фактичних витрат на оплату праці.

Відповідно до п.6 ст.20 Закону № 1058-ІV та п.п.5.1.4 п.5.1 розділу 5 Інструкції страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески, визначені п.6 ч.2 ст.17 Закону № 1058-ІV. Будь-яких виключень щодо нарахування, обчислення та сплати в установлені строки страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, законом, не обумовлено, а дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених Законом № 1058-ІV, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з ч.4 ст.18 даного Закону, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування на ці внески не поширюється податкове законодавство.

Пунктами 8.4, 8.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція), визначено, що протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження із органами Пенсійного фонду, має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначеної у вимозі.

Відповідно до п.2.1 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції 20.01.2004 за № 81/8680, далі за текстом - Порядок) встановлено, що у разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті (територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами.

Заява, згідно п.2.2 Порядку, повинна бути подана до територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання вимоги про сплату недоїмки.

Спірна вимога позивачем отримана 06.06.2006 та у встановленому законом порядку з територіальним органом Пенсійного фонду узгоджена не була та у судовому порядку не оскаржена, що підтверджено матеріалами справи та не спростовується доводами позивача.

В той же час, згідно п.8.8 Інструкції, у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену в вимозі суму, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив її у судовому порядку, Пенсійний фонд передає таку вимогу до стягнення.

Місцевим господарським судом правильно зазначено, що посилання позивача на застосування Указу до норм Закону № 1058-ІV помилкове, оскільки Указ являє собою нормативний акт, який поширює свою дію на податкові відносини. Закон № 1058-ІV регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Вимога № Ю-316/1 від 05.06.2006 на суму 18865 грн. 80 коп. отримана позивачем –06.06.2006.

Діючим законодавством України з питання загальнообов'язкового  державного пенсійного страхування передбачено право страхувальника оскаржити вимогу в судовому порядку (ст.106 Закону).

Обов'язковість сплати збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування не пов'язується із статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Крім того, ст.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлені пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкта малого підприємництва тільки в сфері його підприємницької діяльності. Визначення поняття "Підприємницька діяльність" дається у ст.42 Господарського кодексу України. За змістом цієї норми права, підприємницька діяльність - це безпосередня самостійна систематична, на власний ризик, діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку.

Таким чином, вказаний спір по даній справі не підлягає під правовідносини, що регулюються Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а є об'єктом регулювання іншого правового акту - Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (№ 1058).

Названий же Закон не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, що перешли на спрощену систему оподаткування.

Позивачем не поданий суду контррозрахунок суми недоїмки, яка не спростована на час розгляду апеляційної скарги по справі.

Посилання позивача на те, що недоїмка, взагалі, не існує –необґрунтоване, належним чином обставини з цього позивачем не доведені суду, а ствердження щодо цього має лише суб'єктивне тлумачення та не є доказом у підтвердження доводів, у тому числі щодо відсутності у відповідача повноважень для пред'явлення вимоги – предмету спору по справі.

Враховуючи, що вказана вимога складена у межах повноважень, з наявних обставин і законно, підстави для визнання її нечинною та її скасування відсутні, а заявлений щодо цього позов є необґрунтованим.

За таких обставин, відповідачем правомірно застосовані до позивача санкції, у відповідності з даними картки особового рахунку платника, що міститься в матеріалах справи.

Нараховані відповідачем суми санкцій позивачем не спростовані та не оспорені.

Окрім того, судова колегія не погоджується з доводами позивача щодо порушення господарським судом Луганської області процесуальної норми з такого.

Неприбуття в судове засідання представника сторони, належним чином повідомленої про час та місце проведення судового засідання, не зобов'язує суд відкласти розгляд справи, окрім цього неможливість явки в судове засідання конкретної посадової особи не перешкоджає забезпечити явку іншого представника підприємства.

Відповідно до ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена у строк, не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у справі № 6/682н-ад відкрито ухвалою господарського суду Луганської області від 17.11.2006, тобто кінцевий строк розгляду справи –17.01.2007.

Частиною 2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може відкласти розгляд справи за клопотанням сторони, а не зобов'язаний це здійснити.

Відповідно до приписів вказаної статті, визначених в ч.1, суд відкладає розгляд справи в разі:

1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки;

2) неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

3) неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.   

Законодавством не передбачено, що судом слід відкладати розгляд справи, у тому числі в разі направлення у відрядження з службових питань посадової особи, що є представником у судовому засіданні. Позивачем не надано належних доказів неможливості забезпечення явки свого повноважного представника в судове засідання місцевого господарського суду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції з боку позивача прибуло три повноважних і компетентних представника, з того позивач не був позбавленим можливості направити в судове засідання, що відбулося 12.07.2007 в місцевому господарському суді, когось з них, з якої причини це не було зроблено, позивачем не надано суду обґрунтованого пояснення, незважаючи на запитання суду.

Понад з цим, позивачем доведено апеляційній інстанції, що ухвалу суду першої інстанції про призначення справи до розгляду одержано раніше, ніж складений наказ про відрядження з службовим питанням посадової особи, яка не з'явилася в судове засідання 12.01.2007 не з об'єктивних обставин.

З оглядом на вищевикладене, судова колегія вважає, що господарським судом належним чином, вчасно сповіщений позивач про час, день, місце розгляду спору по справі, тобто не порушені його законні інтереси щодо права участі в засіданні суду по даній справі.

Позивачем фактично не реалізовано своє право, згідно до ст.56 Кодексу адміністративного судочинства України, на прийняття участі в адміністративному процесі через свого представника, оскільки реально не вирішено стосовно забезпечення участі свого представника в судовому засіданні місцевого господарського суду, хоча не був позбавленим цього.

Доводи щодо відрядження по іншим службовим питанням посадової особи судова колегія не може вважати як доказ наявності поважної причини, оскільки про час, на який призначена справа № 6/682н-ад, позивач був обізнаний ще раніше направлення свого представника у відрядження, що саме про це доведено позивачем апеляційної інстанції.

Понад з цим, позивачу ніщо не перешкоджало направити в судове засідання місцевого господарського суду іншого представника та виконати вимогу суду щодо забезпечення участі другого свого представника, що було можливим і це підтверджує, що до суду другої інстанції прибуло три представника позивача.

Апеляційна інстанція враховує й те, що строк на розгляд адміністративного спору по справі сплинав 17.01.2007, а справа розглянута 12.01.2007, а також ненадходження від позивача до суду клопотання про продовження такого строку в встановленому порядку.

Судова колегія вважає правильним нерозглядання місцевим господарським судом клопотання позивача про визнання представником позивача Білоцерківську Р.М., оскільки представництво встановлюється відповідними документами сторони у справі або третьої особи, в тому числі дорученнями.

Судовий збір за подання апеляційної скарги по справі покладається на її заявника.

У судовому засіданні 20.03.2007 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

                                        У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язокфакссервіс", ЛТД", м.Сєвєродонецьк Луганської області № б/н від 10.02.2007 на постанову господарського суду Луганської області від 12.01.2007 у справі № 6/682н-ад залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 12.01.2007 у справі № 6/682н-ад (суддя Василенко Т.А.)  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            Л.Л.Лазненко

Суддя                                                                                О.Є.Медуниця

Суддя                                                                              Д.Ю.Перлов