Ухвала

від 12.10.2015 по справі 2а-6605/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/22995/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелтранс»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012

у справі №2-а-6605/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелтранс»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012, в задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укржелтранс» з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Консаж2 за період з 28.10.2010 по 31.01.2011, за результатами якої складено акт №754/07-004/30754090 від 04.05.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) та ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), завищено суму податкового кредиту з ПДВ на 204922 грн., у тому числі по періодах: листопад 2010 року - 54963 грн.; грудень 2010 року - 35400 грн.; січень 2011 року - 114559 грн.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення форми «В4» від 16.05.2011 № 0000380700 про зменшення від?ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 179747,00 грн. та форми «Р» від 16.05.2011 № 0000370700 про визначення зобов?язання з податку на додану вартість в розмірі 37762,5 грн., у т.ч. основного платежу 25175 грн. та штрафні (фінансові) санкції 12587,5 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволені позовних вимог, обґрунтовував свої висновки тим, що позивачем в порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Консаж»: № 31 від 03.11.2010 , № 60 від 03.11.2010 , № 75 від 10.11.2010 , № 41 від 02.12.2010 , № б/н від 06.01.2011, № б/н від 26.01.2011 , № б/н від 07.01.2011 , № б/н від 27.01.2011 на суму 204922 грн., а саме: листопад 2010 року - 54963 грн.; грудень 2010 року - 35400 грн.; січень 2011 року - 114559 грн. за договором від 01.11.2010 року № 1-01.11.

Підставою для таких висновків стало те, що ДПІ у Київському районі м. Харкова надано акт № 715/23-5/35473918 від 09.03.2011 про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Консаж» з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 02.10.2007 - 31.01.2011 згідно якого за місцем реєстрації ТОВ «Консаж» та його посадові особи відсутні, загальна чисельність працюючих на ТОВ «Консаж» згідно бази даних ДПІ у Київському районі м. Харкова складає -0 осіб.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Таким чином, на підставі використаних документів та баз даних ДПС, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством у періоді, що перевірявся, на адресу покупця не має можливості.

Зазначене стало підставою для висновків судів попередніх інстанцій про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Консаж» та, відповідно, відсутність підстав для формування за їх наслідками податкового кредиту.

Однак, судова колегія вважає, що зазначені висновки судами зроблені без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами.

Позивач не може нести відповідальність як за несплату податків його контрагентом, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Консаж», використання їх результатів у власній господарській діяльності, а також віднесення сплаченого в ціні придбання ПДВ до складу податкового кредиту, позивачем надавались документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які, однак, не знайшли відображення в рішенні суду, не зазначено судом і підстав неприйняття зазначених доказів.

Крім того, висновки щодо завідомої суперечності правочину інтересам держави та суспільства контролюючі органи можуть робити виключно в аспекті того, чи суперечить відповідний правочин фіскальним інтересам держави, забезпечення яких покладається на контролюючі органи. Наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод.

Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржелтранс» задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун