Ухвала

від 26.03.2007 по справі 9/203-3402

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/203-3402

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

26.03.07                                                                                           Справа  № 9/203-3402

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                Мельник Г.І.

                                                Новосад Д.Ф.

                                                Михалюк О.В.

при секретарі: Попко Р.

розглянувши апеляційну скаргу ДП «Хоростківський спиртовий завод»б/н від 17.12.06р.

на постанову господарського суду Тернопільської області від 30.10.2006 року

у справі      №9/203-3402

за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, в особі Державного управління екології та природних ресурсів в Тернопільській області, в особі Хоростківської міської ради

до ДП «Хоростківський спиртовий завод»

про стягнення  35 054,83 грн. збитків завданих понадлімітним забором поверхневих вод

за участю представників :

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився;

від прокуратури: Шумелда Р.Р.

В ході судового засідання прокурору права та обов'язки, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснено, відводу складу суду не поступило.

Встановив: постановою господарського суду Тернопільської області (суддя Кропивна Л.В.) від 30.10.2006 року у справі №9/203-3402 задоволено позовні вимоги.

Відповідач з постановою не погоджується, подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, провадження у справі закрити, з тих підстав, що задовольняючи адміністративний позов суд посилався на норми, що встановлюють відповідальність за порушення природоохоронного законодавства, при цьому судом не було встановлено причинного зв'язку між понадлімітним забором води та збитками. Також зазначає, що суд застосував законодавство, що не відповідає спірним правовідносинам.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що понадлімітне використання води підтверджується доказами та не заперечувалося відповідачем, вважає постанову законною, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову без змін.

Позивач та відповідач явку представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, тому колегія дійшла висновку про розгляд справи без їх участі.  

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника прокуратури, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду базується на повному та всебічному дослідженні доказів у справі, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Тернопільської області від 30.10.2006 року залишити без змін.

          При цьому колегія виходила з наступного :

          Як встановлено судом ДП “Хоростківський спиртзавод” спеціалізується на виробництві спирту. Джерелом водопостачання підприємства є водозабір технічної води р. Голодні Стави.

Забір поверхневих вод ДП “Хоростківський спиртзавод” здійснює на підставі дозволу на спецводокористування №УКР.-7”А”/ТЕР, термін дії якого до 16.12.2007р. та висновку Держуправління екології №02-2/1701/1055 від 12.08.2003 р., термін дії якого 3 роки, а забір підземних вод –на підставі спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами №2656 від 16.12.2004р. (термін дії 3 роки).

На період до 25.07.2005 р. в дозволі встановлений ліміт забору поверхневих вод у розмірі 681,9 тис. м3 на рік, а з 26.07.2005 р. по 16.12.2007 р. ліміт забору поверхневих вод становить 650 тис. м3 на рік.

Відповідно до дозволу на спецводокористування, ліміт забору поверхневих вод за період з 01.01.2005р. по 25.07.2005р. складає 432748,9 м3.

Проведеною Тернопільською міжрайонною природоохоронною прокуратурою спільно із спеціалістами Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства виявлено, що ДП “Хоростківський спиртзавод” в порушення вимог ст. 43, п. ж) ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього середовища”, п. 3 ст. 44, ст. 110 Водного кодексу України здійснив понадлімітне водокористування поверхневих вод.

Встановлено, що фактично підприємством забрано 428700 м3 (за період з 01.01.2005р. по 31.06.2005р.) та 33075 м3 - за період з 01.07.2005р. по 25.07.2005р. З 26.07.2005р. по 31.12.3005р. встановлений ліміт забору поверхневих вод у розмірі 488400 м3, а фактично  забрано - 691525 м3.

Таким чином, за період з 01.01.2005 р по 31.12.2005 р. підприємство перевищило ліміт забору поверхневих вод на 232 151,2 м3.

Відповідно до статті 44 ВК України одним із обов'язків водокористувачів є дотримання встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог.

Статтею 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що перевищення лімітів та порушення інших вимог використання природних ресурсів є порушенням законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, яке тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно п. 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, методика встановлює єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства.

Завдані збитки розраховуються органами Держводгоспу в тому випадку, якщо вони завдані суб'єктами господарювання, які використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність на землях водного фонду (крім земель водного фонду, зайнятих морями та островами на них), а також суб'єктами, розташованими за межами земель водного фонду, які звітують про використання вод за формою державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Держкомстату України 30.09.97 N 230 ( z0480-97 ) та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.10.97 за N 480/2284. (п.1.4 Методики).

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, здійснюється, крім  органів Держводгоспу України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства, відповідно до Методики, затвердженої наказом Держкомводгоспу України 29.12.2001р. №290.

З матеріалів справи встановлено, що актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства встановлено, що в період з 01.01.2005р по 31.12.2005 р. відповідач перевищив ліміт забору поверхневих вод на 232 151,2 м3, порівняно із встановленим у дозволі на спеціальне водокористування. Даний факт відповідачем спростовано.

З врахуванням поданого розрахунку колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що внаслідок забору води з порушенням планів водокористування розмір збитків складає 35 054,83 грн. і в силу п. 5 ст. 64  Закону України  „Про державний бюджет України на  2006 р.” дані кошти перераховуються до місцевого бюджету. Покликання апелянта на неправильне застосування законодавства, щодо розрахунку розміру відшкодування шкоди, свого ствердження в законодавчому порядку не знайшли, а тому не приймаються колегією до уваги.

          Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Тернопільської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. ст. 86, 185, 195, 196, 198, 200, п. 1. ст. 205, 206 КАС України , суд

УХВАЛИВ:

          1.Постанову господарського суду Тернопільської області від 30.10.2006 року по справі за №9/203-3402 залишити без змін.

          2.В задоволенні апеляційної скарги відмовити.

          3.Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий–суддя                   Мельник Г.І.

Судді                              Новосад Д.Ф.

                                       Михалюк О.В.